Читайте также:
|
Православна Церква заповідає своїм віруючим вести поміркований, спосіб життя, особливо виділяючи дні і періоди обов’язкової стриманості — пости. Постили старозавітні праведники і Сам Христос постив сорок днів і сорок ночей.
Пости бувають щотижневі і багатоденні.
Щотижневими пісними днями (за винятком окремо визначених тижнів) є середа і п’ятниця. В середу піст встановлено як спомин зради Ісуса Христа Іудою Іскаріотом, а в п'ятницю —ради хресних страждань і смерті Спасителя. В ці дні заборонено споживати м’ясну і молочну їжу, яйця, а в період від Дня всіх Святих (перша неділя після свята Трійці) до Різдва Христового по середах і п’ятницях слід також утримуватися і від риби.
Багатоденних постів в році чотири.
Найголовніший і найсуворішій — Великий Піст, який триває сім тижнів перед Великоднем. Найсуворіші в ньому — перший і останній тобто Страстний тижні. Цей піст встановлений в пам'ять сорокаденного посту Ісуса Христа в пустелі.
Петрів Піст (Петрівка). Він починається з Тижня всіх Святих і закінчується в день пам’яті Святих Першоверховних Апостолів Петра і Павла — 12 липня. В цей піст рибу вживати дозволяється, окрім понеділка, середи і п’ятниці.
Успенський піст (Спасівка) — близький до Великого за суворістю, але він коротшій — з 14 по 27 серпня. Цим постом Свята Церква вшановує Пресвяту Богородицю.
Різдвяний піст продовжується 40 днів — з 28 листопада по 6 січня. В цей піст рибу вживати дозволяється, окрім понеділка, середи і п’ятниці. Після свята Святителя Миколи (19 грудня) рибу можна вживати лише в суботи і неділі, а в період з 2 по 6 січня треба дотримуватись посту за всіма суворими правилами.
Днями суворого посту є водохресний святвечір (18 січня) та наступні свята: Усікновення голави Йоана Предтечи (11 вересня) і Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).
Деяке послаблення в суворості посту допускається хворим, а також зайнятим важкою працею, вагітним і годуючим грудних дітей жінкам. Це робиться для того, щоб постування не привело до різкого зниження фізичних сил і християнин мав їх для здійснення молитв і для виконання необхідних робіт.
Слід мати на увазі, що піст повинен бути не тільки тілесним, але і духовним — віддалення від зла, приборкання язика, розпусти, стримання гніву, припинення наклепів, брехні і клятвопорушень.
Тіло після посту стає легким, зміцнюється дух. Піст стримує бажання плоті, пом’якшує вдачу, стримує гнів, пориви серця, бадьорить розум, приносить спокій душі, усуває нестриманість.
Постом ми сприяємо розквіту шляхетності в наших душах, віддаляємось від всякого гріха, який залежить від наших почуттів і виконуємо благочестивий обов’язок православного християнина перед Богом.
ПИТАННЯ 38. Молитва, богослужіння і текст молитви «Отче наш»
Молитва - це бесіда нашої душі з Богом, це піднесення серця і розуму до Бога. До молитви потрібно підготуватись.. Перед молитвою слід нагадати собі, які ми немічні та грішні перед нашим Творцем. Тому наші слова і думки повинні бути смиренними, врівноваженими і спрямованими лише до Отця Небесного. Молитва виявляється не тільки словами, але і зовнішніми культовими діями - коли ми хрестимось, стаємо на коліна, кланяємось. Одна зовнішня молитва без внутрішньої не є достатньою: в молитві має брати участь також серце і розум.
Це означає,.що ми повинні не тільки хреститись, кланятись механічно і промовляти слова молитви, а думкою бути не з Богом. Про таких Ісус Христос говорив: “Оцей народ устами Мене поважає, серце ж їхнє далеко від Мене.” (Мт. 15, 8) Отже, треба молитись і своєю душею, і своїм серцем, і своїм розумом.
Молитва завжди розпочинається і закінчується хресним знаменням. Хрест - це символ нашої перемоги над злом. Ми також хрестимось, під час молитви тому, що ми, християни, посвячені Богові. Ми хрестимось, кладучи на собі знак хреста. Для цього три пальці правої руки складаємо разом в знак того, що Бог один і триєдиний в Лицях, а два інші пальці пригинаємо до долоні в знак того, що Ісус Христос є правдивий Бог і правдива людина - Боголюдина. Так складені пальці кладемо на чоло, щоб Бог освятив наш розум, на груди, щоб Господь наділив наше серце добром, на праве, а відтак і на ліве плече - щоб Бог освятив наші руки і всі наші дії і щоб своїми руками ми несли поміч та творили добро тим людям, хто потребує допомоги.
Коли людина виконує якусь необхідну працю руками, чи прикована до постелі і лежить тяжко хвора (наприклад паралізована), тоді можна молитись лише серцем і Бог таку молитву прийме.
До молитви ми повинні приступати смиренними, врівноваженими і з думками, спрямованими лише до Отця Небесного. З такими думками на серці, осінюючи себе хресним знаменням, промовляємо «Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа», після чого кланяємось і розпочинаємо молитву і закінчуємо її словом «Амінь».
Після закінчення молитви також необхідно поклонитись. Для чого робити поклони? Церква ніколи не відділяла душі від тіла. В своєму падінні людина відвернулася від Бога, і тепер повинна відродитися заново. Порятунок і покаяння - це не зневага до тіла, як сатверджують деякі люди, а навпаки, відновлення тіла в істинній його функції - як храму духу. Християнський аскетизм - боротьба не проти тіла, а за нього. Тому кається вся людина, її душа і тіло. Поклони – це знаки покаяння і смирення, слухняності і поклоніння Богу.
Хрестимось ми як перед початком, так і в кінці молитви, перед всяким добрим ділом, працею, так і по закінченні їх.
Молитись треба як вранці, коли встанемо від сну і повинні попросити Бога благословіння на наступивший день, так і ввечері перед тим, як лягати спати, коли ми повинні подякувати Богові за те, що зберіг нас від усякого лиха та сподобив використати день для користі своєї, своїх ближніх і слави Божої. Крім домашньої молитви є ще й загальна молитва в храмі Божому – богослужіння.
Богослужіння - це своєрідна форма звернення до Бога через обрядові дії і церемонії з метою одержання від нього підтримки. Воно є важливим елементом релігійного культу, під час якого священнослужителі і віруючі вступають у прямий контакт з Богом.
Для проведення Богослужінь Православною Церквою встановлені строго визначені години.
Години - це короткі Богослужіння, які встановлені Церквою, для спомину деяких священних подій. Існує перша, третя, шоста і дев’ята години. В першу годину згадується про вигнання з Раю Адама і Єви і майбутній суд над Ісусом Христом, в третю - сходження Святого Духа на Апостолів, в шосту – розп’яття Спасителя, а в дев’яту - Його смерть на Хресті.
Як правило, ці богослужіння здійснюються в наступному порядку. Перше - після ранкової молитви; третє і шосте - безпосередньо перед Літургією; дев’яте - перед вечірньою. Молитовну основу цих богослужінь складають псалми (на кожному - по три), а також піснеспіви дня - тропарі і кондаки.
Молитись можна в храмі і вдома, у дорозі й будь-якому іншому місці. Господь Всюдисущий, тому він завжди приймає нашу щиру молитву. Православний віруючий повинен молитися зранку й увечері, перед спожианням їжі та після нього, перед навчанням, роботою і взагалі перед будь-якою справою та після неї. Молитися треба перед освяченою іконою чи хрестом, але коли ви знаходитесь в такому місці де їх нема, то молитись можна повернувшись на схід, бо звідти прийшов Спаситель світу і людства - Ісус Христос.
Молитва «Отче наш»
«Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш щоденний дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. В Ім’я Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.»
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав