Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПИТАННЯ 37. Християнські пости

Читайте также:
  1. V.4 Возрастной грим. Метод «постепенного» старения. Использование сложных приемов, средств грима и постижа
  2. А тем, которые способны поститься с трудом, следует во искупление накормить(одного)бедняка(за каждый пропущенный день)»[60].
  3. Билет 15. Индустриальное и постиндустриальное общество.
  4. Взятие снежной крепости.
  5. Витоки духовного критицизму. Міфологічні первні і християнські нашарування. Автохтонна культура і перекладна література. Літописання і форми критицизму
  6. Возникновение и упадок концепций постиндустриального общества
  7. Глава XX О ТОМ, ПОЛЕЗНЫ ЛИ КРЕПОСТИ, И МНОГОЕ ДРУГОЕ, ЧТО ПОСТОЯННО ПРИМЕНЯЮТ ГОСУДАРИ

Православна Церква заповідає своїм віруючим вести поміркований, спосіб життя, особливо виділяючи дні і періоди обов’язкової стриманості — пости. Постили старозавітні праведники і Сам Христос постив сорок днів і сорок ночей.

Пости бувають щотижневі і багатоденні.

Щотижневими пісними днями (за винятком окремо визначених тижнів) є середа і п’ятниця. В середу піст встановлено як спомин зради Ісуса Христа Іудою Іскаріотом, а в п'ятницю —ради хресних страждань і смерті Спасителя. В ці дні заборонено споживати м’ясну і молочну їжу, яйця, а в період від Дня всіх Святих (перша неділя після свята Трійці) до Різдва Христового по середах і п’ятницях слід також утримуватися і від риби.

Багатоденних постів в році чотири.

Найголовніший і найсуворішій — Великий Піст, який триває сім тижнів перед Великоднем. Найсуворіші в ньому — перший і останній тобто Страстний тижні. Цей піст встановлений в пам'ять сорокаденного посту Ісуса Христа в пустелі.

Петрів Піст (Петрівка). Він починається з Тижня всіх Святих і закінчується в день пам’яті Святих Першоверховних Апостолів Петра і Павла — 12 липня. В цей піст рибу вживати дозволяється, окрім понеділка, середи і п’ятниці.

Успенський піст (Спасівка) — близький до Великого за суворістю, але він коротшій — з 14 по 27 серпня. Цим постом Свята Церква вшановує Пресвяту Богородицю.

Різдвяний піст продовжується 40 днів — з 28 листопада по 6 січня. В цей піст рибу вживати дозволяється, окрім понеділка, середи і п’ятниці. Після свята Святителя Миколи (19 грудня) рибу можна вживати лише в суботи і неділі, а в період з 2 по 6 січня треба дотримуватись посту за всіма суворими правилами.

Днями суворого посту є водохресний святвечір (18 січня) та наступні свята: Усікновення голави Йоана Предтечи (11 вересня) і Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).

Деяке послаблення в суворості посту допускається хворим, а також зайнятим важкою працею, вагітним і годуючим грудних дітей жінкам. Це робиться для того, щоб постування не привело до різкого зниження фізичних сил і християнин мав їх для здійснення молитв і для виконання необхідних робіт.

Слід мати на увазі, що піст повинен бути не тільки тілесним, але і духовним — віддалення від зла, приборкання язика, розпусти, стримання гніву, припинення наклепів, брехні і клятвопорушень.

Тіло після посту стає легким, зміцнюється дух. Піст стримує бажання плоті, пом’якшує вдачу, стримує гнів, пориви серця, бадьорить розум, приносить спокій душі, усуває нестриманість.

Постом ми сприяємо розквіту шляхетності в наших душах, віддаляємось від всякого гріха, який залежить від наших почуттів і виконуємо благочестивий обов’язок православного християнина перед Богом.

ПИТАННЯ 38. Молитва, богослужіння і текст молитви «Отче наш»

Молитва - це бесіда нашої душі з Богом, це піднесення серця і розуму до Бога. До молитви потрібно підготуватись.. Перед молитвою слід нагадати собі, які ми немічні та грішні перед нашим Творцем. Тому наші слова і думки повинні бути смиренними, врівноваженими і спрямованими лише до Отця Небесного. Молитва вияв­ляється не тільки словами, але і зовнішніми культовими діями - коли ми хрестимось, стаємо на коліна, кланяємось. Одна зовніш­ня молитва без внутрішньої не є достатньою: в молитві має брати участь також серце і розум.

Це означає,.що ми повинні не тільки хреститись, кланя­тись механічно і промовляти слова молитви, а думкою бути не з Богом. Про таких Ісус Христос говорив: “Оцей народ устами Мене поважає, серце ж їхнє далеко від Мене.” (Мт. 15, 8) Отже, треба молитись і своєю душею, і своїм серцем, і своїм розумом.

Молитва завжди розпочинається і закінчується хресним знаменням. Хрест - це символ нашої перемоги над злом. Ми також хрестимось, під час молитви тому, що ми, християни, посвячені Богові. Ми хрестимось, кладучи на собі знак хре­ста. Для цього три пальці правої руки складаємо разом в знак того, що Бог один і триєдиний в Лицях, а два інші пальці пригинаємо до долоні в знак того, що Ісус Христос є правдивий Бог і правдива людина - Боголюдина. Так складені пальці кладемо на чоло, щоб Бог освятив наш розум, на груди, щоб Господь наділив наше серце добром, на праве, а відтак і на ліве плече - щоб Бог освятив наші руки і всі наші дії і щоб своїми руками ми несли поміч та творили добро тим людям, хто потребує допомоги.

Коли людина виконує якусь необхідну працю руками, чи прикована до постелі і лежить тяжко хвора (наприклад паралі­зована), тоді можна молитись лише серцем і Бог таку молит­ву прийме.

До молитви ми повинні приступати смиренними, врівноваженими і з думками, спрямованими лише до Отця Небесного. З такими думками на серці, осінюючи себе хресним зна­менням, промовляємо «Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа», після чого кланяємось і розпочинаємо молитву і закінчуємо її словом «Амінь».

Після закінчення молитви також необхідно поклонитись. Для чого робити поклони? Церква ніколи не відділяла душі від тіла. В своєму падінні людина відвернулася від Бога, і тепер повинна відродитися заново. Порятунок і покаяння - це не зневага до тіла, як сатверджують деякі люди, а навпаки, відновлення тіла в істинній його функції - як храму духу. Християнський аскетизм - боротьба не проти тіла, а за нього. Тому кається вся людина, її душа і тіло. Поклони – це знаки покаяння і смирення, слухняності і поклоніння Богу.

Хрестимось ми як перед початком, так і в кінці молитви, перед всяким добрим ділом, працею, так і по закінченні їх.

Молитись треба як вранці, коли встанемо від сну і повинні попросити Бога благословіння на наступивший день, так і ввечері перед тим, як лягати спати, коли ми повинні по­дякувати Богові за те, що зберіг нас від усякого лиха та спо­добив використати день для користі своєї, своїх ближніх і слави Божої. Крім домашньої молитви є ще й загальна молитва в хра­мі Божому – богослужіння.

Богослужіння - це своєрідна форма звернення до Бога через обрядові дії і церемонії з метою одержання від нього підтримки. Воно є важливим елементом релігійного культу, під час якого священнослужителі і віруючі вступають у прямий контакт з Богом.

Для проведення Богослужінь Православною Церквою встановлені строго визначені години.

Години - це короткі Богослужіння, які встановлені Церквою, для спомину деяких священних подій. Існує перша, третя, шоста і дев’ята години. В першу годину згадується про вигнання з Раю Адама і Єви і майбутній суд над Ісусом Христом, в третю - сходження Святого Духа на Апостолів, в шосту – розп’яття Спасителя, а в дев’яту - Його смерть на Хресті.

Як правило, ці богослужіння здійснюються в наступному порядку. Перше - після ранкової молитви; третє і шосте - безпосередньо перед Літургією; дев’яте - перед вечірньою. Молитовну основу цих богослужінь складають псалми (на кожному - по три), а також піснеспіви дня - тропарі і кондаки.

Молитись можна в храмі і вдома, у дорозі й будь-якому іншому місці. Господь Всюдисущий, тому він завжди приймає нашу щиру молитву. Православний віруючий повинен молитися зранку й увечері, перед спожианням їжі та після нього, перед навчанням, роботою і взагалі перед будь-якою справою та після неї. Молитися треба перед освяченою іконою чи хрестом, але коли ви знаходитесь в такому місці де їх нема, то молитись можна повернувшись на схід, бо звідти прийшов Спаситель світу і людства - Ісус Христос.

Молитва «Отче наш»

«Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш щоденний дай нам сьогодні. І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. В Ім’я Отця і Сина і Свя­того Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.»


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)