Виробу для електропроводок захищеними кабелями й проводами

Тип	Найменування	Розміри, мм	Призначення
ДО720 к ДО740	Скобки з однієї й двома лапками	Різні '	Кріплення одного або декількох кабелів і проводів безпосередньо до підстав
В641 уВ642	Полиэтиленовые дужки		Кріплення плоских проводів і кабелів до підстав дюбелями цвяхами діаметром 3,5 мм
ДО403 к ДО405	Стальные смужки	Довжина 80; 120 і 180 мм	Бандажирование пучків проводів і для закріплення одиночних проводів або пучків до конструкцій точковим зварюванням
ДО407	Пряжка	—	Для закладення кінців смужок і стрічок
ДО395 к ДО398	Полоски-пряжки	Довжина 50; 70; 90; 110	Стягування в пучок окремих проводів і кабелів. Прикріплення пучків або одиночних проводів і кабелів до лотків, монтажних профілів і т.п.
В650 уВ653	Полиэтиленовые зубчасті смужкиипряжки	Довжина, 75; 120; 160; 200	Бандажирование проводів і кріплення до конструкцій
ДО226	Полівинив- хлоридная стрічка	Рулони	Те ж
ДО227	ПолиэтиленотНові кнопки	—	Скріплення монтажної стрічки
В630	Поліетиленовий заклеп	35X16	Закладення різних монтажних стрічок, смужок, смужоккпряжок
Л111	ЗаміцнівккнопкКа	•	Приклеювання до підстави й закріплення проведення на кнопці закрепу
Л112	Заміцнів-Пряжка	----!	Те ж, закріплення бандажних смужок
ЛИЗ	ЗакрвппШайба	----	Те ж, закріплення болтів

^г~ Прокладка кабелів по готовій трасі полягає в заготовці мірних відрізків кабелю, прокладці й закріпленні їх по трасі, виконанні з'єднань і відгалужень у коробках і заземленні металевих оболонок.

Заготовка вузлів проводок і комплектних ліній проводиться, як правило, індустріально на стенді в майстерних монтажних організацій, за даними проекту або ескізам попередніх вимірів. При невеликому обсязі прокладки кабелів заготовка їх може бути виконана безпосередньо на об'єкті. У першому випадку мірні відрізки кабелю з виконаними з'єднаннями в коробках і маркуванням доставляються в бухтах на об'єкт, прокладаються по підготовленій трасі й закріплюються дужками або бандажними смужками.

уг Заготовка неброньованих кабелів дрібних перетинів для освітлювальних мереж неіндустріальним способом безпосередньо на місці монтажу складається із цілого ряду послідовно виконуваних монтажних операцій. По підготовленій трасі замірять довжину окремих ділянок проводки й при розкочуванні кабель випрямляють, відміряють і нарізають відрізками відповідної довжини із запасом для введення в коробки й электроустановочные виробу. Мірні відрізки кабелю прокладають по трасі, пропускають через проходи й закріплюють дужками, смужками із пряжками й ін., уводять у сполучні коробки, установлені в першу стадію монтажу при підготовці траси. Під дужки й металеві смужки підкладають еластичні прокладки. Згинання кабелю роблять вручну.

§ 35. З'єднання й відгалуження проводів і кабелів у коробках

Перед уведенням в ответвительную коробці роблять оброблення кінців кабелю й підготовку їх для з'єднання й відгалуження усередині коробок і приєднання до электроприемникам. Знімають оболонку кабелю так, щоб усередині коробки вона виступала на 1,5— 2 мм. Для зняття оболонки кабелів ВРГ користуються ножем, яким виконують кільцевий і поздовжній надріз, або рідше — нагрітим електропаяльником. Оболонку кабелів знімають також спеціальним пристосуванням, що прилаштовуються до плоскогубців. Ножем виконують кільцевий надріз кабелю на необхідну глибину різання. За допомогою гачка, привареного до рукоятки плоскогубцев, що працює тягне вказівним пальцем плоскогубці на себе, робить поздовжній надріз, оболонку розгортає й видаляє до кільцевого надрізу. При всіх способах надрізання оболонки неброньованих кабелів необхідно стежити за тим, щоб не ушкодити ізоляцію. Надрізи припустимі приблизно на половину товщини оболонки.

При обробленні кабелю СРГ на жили накладають ще бандаж із суворих ниток, який покривають лаком, що склеює, наприклад, бакелітовим. На жили кінців кабелів, що не вводяться в апарати або коробки, надягають поливинилхлоридную трубку й зашпаровують корінець і нижні кінці жив липкою полівінілхлорид-, ний стрічкою. При цьому нижні кінці трубки зрізують навскіс, щоб вони заходили на 8—10 мм на оболонку кабелю.

Оброблення й закладення кінців кабелю доцільно виконувати до прокладки при заготовці мірних відрізків кабелю. Повністю підготовлені відрізки прокладають по попередньо обраній трасі від коробки до коробки, до вимикачів і т.д. і закріплюють до заздалегідь установлених опорних деталей. Уведення кабелів у коробки ущільнюють наявними в їхніх патрубках сальниками.

З'єднання жив кабелів у коробках виконують зварюванням, опирессованием, пайкою й на гвинтових затисках, ізолюють місця з'єднань і закривають коробці кришкою, у пази якої укладають ущільнююче гумове кільце.

Металеву оболонку проведення АПРФ при обробленні кінців знімають тригранним напилком або ножем (кільцевий надріз). На поясну ізоляцію на відстані 4—5 мм від зрізу оболонки накладають бандаж з ниток, аналогічно як і в кабелів марки СРГ, обробляють папір по довжині оброблення до бандажа й зрізують ножем паперовий наповнювач. Металеву оболонку як кабелів, так і проводів необхідно разбортовать щоб уникнути ушкодження ізоляції. Вихідні з кінцевого закладення кінці жив проводів і кабелів захищають від старіння ізоляції покриттям ізоляційним лаком або надяганням поліхлорвінілової трубки. При прокладці електропроводок у приміщеннях з навколишнім середовищем, разрушающе діючої на покриття жив, виконують додатковий захист фарбою, що протистоїть впливу середовища (пари, гази й ін.).

Прокладка захищених проводів ПРФ (АПРФ) відрізняється деякими особливостями через твердість зовнішньої металевої оболонки. Випрямлення проведення проводиться спеціальним пристосуванням — верстачным або ручним випрямлячем; згинання проведення — спеціальними кліщами.

Прокладку проводів слід робити так, щоб шов був звернений убік опорної поверхні, а при горизонтальній прокладці проводки по стіні — униз щоб уникнути затікання вологи. Інші монтажні операції виконуються так само, як і при прокладці неброньованих кабелів.

На закінчення монтажу остаточно закріплюють кабелі, затягують шурупи дужок і пряжки бандажних смужок, роблять рихтування за допомогою дерев'яної киянки або бруска. Прокладка неброньованих кабелів з гумовою й пластмасовою ізоляцією обумовлена температурними обмеженнями.

Як правило, такі кабелі слід прокладати при позитивній температурі навколишнього повітря. У холодний час прокладка кабелів допускається тільки після їхнього попереднього прогріву перед прокладкою. Попередній прогрів не обов'язковий, якщо температураповітря до початку монтажу проводів і кабелів (розмотування, перенесення, прокладка) протягом 2 год не знижувалася хоча б тимчасово нижче —15° С при гумовій ізоляції або гумовій ізоляції в пластмасовій оболонці й нижче—20°С для кабелів СРГ.

Тривалість прогріву встановлена наступна: при температурі від 0°С до — 10°С не більш 1 год, від — 10°С до -20°С — 40 хв, від —20° С и нижче—30 хв.

§ 36. Заземлення металевої оболонки

Металеві оболонки захищених проводів і свинцеву» оболонку кабелів АСРГ заземлюють багатодротовим мідним лудженим проведенням перетином 1,5—2,5 мм² або сталевими хомутиками. Заземлення металевих оболонок виконують у групов, що харчують і розподільних щитків (пунктів). Заземлюючий провідник і сталеві хомутики повинні бути припаяні до оболонок, що заземлюються, і щільно прилягати до них. Металеві оболонки кабелів, що вводяться в коробки, і проводів з'єднують зовні гнучким мідним провідником перетином 1,5— 2^,5 мм2, припаяним до оболонок на відстані 25—30 мм від коробки. Приєднання заземлюючого провідника до металевого корпуса щитка й ін. здійснюють за допомогою гвинта із зачищенням до блиску місця приєднання або припаюванням. Заземлюючий провідник, що приєднується гвинтом, оконцовывают кільцевим наконечником. Заземлення оболонок пакета або декількох захищених кабелів і проводів виконують одним заземлюючим провідником, що перетинають пакет під прямим кутом і спаяним з кожною оболонкою.

Використання як заземлюючі провідники металли* ческих оболонок трубчастих проводів АПРФ і кабелів АСРГ у груповій розподільній електричній частині забороняється.

§ 37. Особливості прокладки неброньованих кабелів в освітлювальних мережах вибухонебезпечних приміщень

(Вибухонебезпечними називають приміщення, у яких за умовами технології виробництва можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші горючих газів або пар з повітрям, киснем або іншими газами — окиснювачами, горючому пилу або волокон з повітрям при переході їх у зважений стан./ Вибухонебезпечні приміщення й зовнішні установки по ступеню "небезпеки розділяються на шість класів: В-1, В-1а, В-16, В-1г, В-І й У-Па.

В установках класу В-1 за умовами виробництва може відбуватися нетривалий утвір вибухонебезпечних сумішейггорючих газів або пар горючих рідин з повітрям або іншим окиснювачем при нормальних технологічних режимах.

До класу В-1а відносять установки, на яких вибухонебезпечні суміші пар і газів можуть утворюватися тільки при аваріях або несправностяхетехнологічного встаткування.

Установки класу В-16 характерні місцевим утвором вибухонебезпечних концентрацій пар і газів у повітрі й в'очень невеликих обсягах при надійно діючій вентиляції.

В установках класу В-П можуть створюватися в повітрі вибухонебезпечні концентрації зважених горючих пилів при нормальних режимах роботи технологічного встаткування, а до класу ВпПа відносять установки, у яких утвір вибухонебезпечних концентрацій пилів може мати місце лише при аваріях або несправностях.

Зовнішні установки, небезпечні по утвору вибухових концентрацій горючих газів або пар, відносять до класу В-1г.

Інші зовнішні установки розділяють на нормальні й пожароопасные класи П-1П. Останні характеризуються переробкою або зберіганням у них горючих рідин або твердих горючих речовин, наприклад, відкриті склади мінеральних масел, вугілля,., торфу, дерева й т.п.

«Правилами обладнання електроустановок допускається відкрита прокладка неброньованих кабелів ВРГ, НРГ, СРГ, ВВГ в освітлювальних мережах вибухонебезпечних приміщень класів В-1а, ВнНа, В-Пб при відсутності механічних і хімічних впливів. При цьому в приміщеннях класу В-1а допускається при відкритій прокладці застосовувати неброньовані кабелі тільки з мідними жилами перетином 1,5—6 мм², у приміщеннях класів В-16 і ВпПа — кабелі з алюмінієвими жилами перетином 4—6 мм². У вибухонебезпечних приміщеннях класів В-1 і В-П для освітлювальних мереж допускається відкрита прокладка тільки броньованих кабелів без зовнішніх захисних покривів з горючих речовин, а також спеціальними кабелями підвищеної надійності ВБВ (АВБВ).

Прокладка неброньованих кабелів дрібних перетинів у вибухонебезпечних приміщеннях класів В-1а, В-16 і ВпПа мало відрізняється від аналогічних проводок у приміщеннях з нормальним середовищем.

Кабелі можуть прокладатися безпосередньо по бетонних, цегельним і металевим підставам або по металевих перфорованих смугах і стрічкам шириною 20—40 мм і товщиною 0,8—1,5 мм із лакофарбовим або гальванічним покриттям.

Для прокладки потоків кабелів по стінах або між колонами застосовують перфоровані лотки.

Підготовка трас відкритих беструбных електропроводок у вибухонебезпечних приміщеннях аналогічна виконуваної в приміщеннях з нормальним середовищем.

При виборі трас прокладки кабелів потрібно уникати перетинань гарячими трубопроводами, а також прокладки кабелів у безпосередній близькості до них. Якщо перетинання й паралельна прокладка із цими трубами неминуча, то трасу прокладки кабелів потрібно відсунути від трубопроводів не менш чому на 100 мм, а від трубопроводів з горючими рідинами або газами — на 250 мм. При перетинаннях кабелі захищають монтажними профілями, кутовою сталлю, трубами, а при гарячих трубопроводах додатково перегородками з азбестоцементу або азбесту від впливу високої температури.

Проходи одиночних кабелів крізь стіни й перекриття в приміщеннях класів ВпПа й У-Па виконують у сталевих патрубках

с чепцевим ущільненням з одного кінця (з боку приміщення більш високого класу). При п'яти кабелях застосовують плиту з увареними патрубками, а при кількості кабелів більш п'яти — короба, засипані піском.

Мірні відрізки кабелів випрямляють і прокладають по заздалегідь підготовленій трасі на цегельних і бетонних підставах, по перфорованим лоткам і монтажним смугам. Кріплення роблять установленими по трасі металевими бандажними смужками й дужками, зубчастими пластмасовими смужками— пряжками із закрепом, бандажними поліхлорвініловими стрічками із кнопками.

Оброблення кінців кабелю, припаювання заземлюючих провідників до оболонки кабелів СРГ (АСРГ) і введення кінців кабелю в коробку виконують як у звичайних приміщеннях. Кабель у вступному отворі коробки ущільнюється гумовим кільцем і штуцер-гайкою, що загвинчується до упору в чепцевий ріжок.

Особливістю проводок є застосування спеціальних віднветвительных коробка й ущільнення спеціальними сальниками введень кабелів у проходи, коробки, корпуси світильників. За допомогою цих сальників здійснюється ущільнення кабелів практично у всіх випадках. Сальники повинні повністю відповідати діаметрам кабелів, що ущільнюються. Розміри й форми отвору гумового кільця також повинні відповідати кабелю. Для круглих кабелів отвору повинні мати круглу форму, для плоских — виготовляються спеціальні кільця з термостійкої гуми. Товщина стінки кільця повинна бути 0,2 діаметра кабелю, але не менш 4 мм, висота не менш 0,7 діаметра кабелю. Внутрішній діаметр ущільнюючого кільця не повинен бути більше діаметра кабелю.

У якості ответвительных коробка застосовуються пластмасові пилонепроникні коробки В-409. Коробка складається з корпуса й кришки з різьбленням. Корпус має чотири патрубки із внутрішнім різьбленням і ущільнювальними гумовими кільцями, у які ввертають натискні гайки. Коробка має гвинт із простий і пружної шайбами для заземлення й з'єднання металевих оболонок кабелю й два вушка з овальними отворами для кріплення коробки до будівельних підстав на шурупах або на спеціальних скобах. Коробка прикріплюється до скоби відгинанням у сторони виштампуваних вусів, на які коробка надівається вушками. Коробка може бути закріплена приклеюванням, підстава коробки виконана з насічкою. Коробки В-409 на лотках закріплюють гвинтами з гайками й шайбами.

При введенні кабелів у коробку В-409 для виконання з'єднань і відгалужень необхідно:

вивернути сальник, відміряти довжину кінця кабелю й відрізати надлишок, зняти з кінця кабелю оболонку на такій відстані, щоб оболонка входила в коробку на 3—5 мм, надягти на оболонку кабелю сальник, увести кабель у коробку й, ввертаючи чепцеву гайку до відмови, ущільнити кабель; закріпити кабель у вво-

160 '

так у коробку; обробити кінці, виконати з'єднання й ізолювання кінців.

Двожильні кабелі цих марок ВРГ, НРГ, СРГ мають овальну форму, але вони добре ущільнюються при введенні в коробку В-409. Трижильні кабелі мають тільки круглу форму.

З'єднання й відгалуження жив проводів кабелів у коробці В-409 виконуються обпресуванням в.гільзах, зварюванням і пайкою з ізоляцією місць з'єднання липкою поливинилхлоридной стрічкою. Для надійної ізоляції місць з'єднання стрічку намотують в 3—4 шару з 50%-ным перекриттям витків.

Відкрито прокладені кабелі, крім кабелів з оболонкою із пластмаси, офарблюють лаком або фарбою, стійкими до впливу навколишнього середовища.

Контрольні питання

1. Яка конструкція захищених неброньованих кабелів і трубчастих захищених проводів?

2. Як роблять розмітку трас для прокладки неброньованих кабелів і які встановлені нормовані відстані для розмітки?

3. Перелічите всі способи кріплення проводів і кабелів до підтримуючих конструкцій і застосовувані для кріплення монтажні деталі.

4. У чому полягає індустріальна заготовка вузлів проводок неброньованими кабелями й у чому її переваги?

5. Опишіть усі монтажні операції по прокладці неброньованих кабелів і трубчастих проводів.

6. Як проводиться оброблення кінців кабелів? Які особливості оброблення кабелю СРГ і трубчастих проводів?

7. Які існують температурні обмеження для прокладки неброньованих кабелів з гумовою й пластмасовою ізоляцією?

8. Як виконується заземлення оболонок кабелю АСРГ і проведення АПРФ?

9. У чому полягають особливості монтажу неброньованих кабелів в освітлювальних мережах вибухонебезпечних приміщень.

Глава IX

Дата добавления: 2015-12-08