Виробнича потужність та її рівні

В основі планування показників виробничої діяльності підприємства і його технічних можливостей покладена характеристика вирбничої потужності.

Термін потужність означає ступінь стримування, верхня межа.

Виробнича потужність – максимально можливе виробництво продукції при найбільш повному і раціональному використанні основних виробничих і оборотних фондів, а також фінансових ресурсів.

Дефіцит потужностей підприємства, сировини і матеріалів може вирішальним чином вплинути на обмеження виробництва і продажу. Адміністрація з метою поточного планування і контролю встановлює верхню межу потужності підприємства, приймаючи до уваги технічні і економічні фактори. При визначенні цієї межі керівництво враховує в плані рішення відносно придбання нових основних засобів.

Виробнича потужність – це можливість виготовляти продукцію на протязі заданого періоду часу. Її верхня межа обумовлюється наявністю приміщення, обладнання, трудових ресурсів, матеріалів або капіталу. Вона може виражатися в одиницях продукції, маси, лінійних показниках, вартісних показниках, працевитратах тощо.

Виробнича потужність підприємства визначається за формулою:

N х Ф_max

П =---------------, (14.11)

Нт

де П – виробнича потужність, шт.;

N – кількість одиниць обладнання;

Ф_max – максимальний фонд часу роботи обладнання, год.;

Нт – прогресивна норма працеємності виготовлення виробів, год.

Дуже важливо встановити різні характеристики виробничої потужності, оскільки це впливає на оцінку планованих показників і визначення результатів діяльності підприємства.

Існує чотири основних рівня виробничої потужності:

1) теоретична виробнича потужність;

2) практична виробнича потужність;

3) нормальна виробнича потужність;

4) очікуваний річний обсяг виробництва.

Теоретична виробнича потужністьявляєсобою обсяг господарських операцій, який може бути досягнутий в ідеальних умовах праці з мінімально можливими негативними результатами. Це максимально можливий вихід продукції, який також називається ідеальною виробничою потужністю, паспортною виробничою потужністю, максимальною виробничою потужністю.

Практична виробнича потужність– це найвищий рівень виробництва, який досягається підприємством при збереженні прийнятного ступеня ефективності з урахуванням неминучих втрат виробничого часу (відпусток, вихідних і святкових днів, ремонту обладнання). Вона також називається максимальною практичною виробничою потужністю.

Нормальна виробнича потужність є середній рівень господарської діяльності, який достатній для задоволення попиту на товари і послуги, що виготовляються підприємством на протязі років з урахуванням сезонних і циклічних коливань попиту, тенденцій його росту або скорочення.

Очікуваний річний обсяг виробництва– це поняття близьке за значенням до нормальної виробничої потужності, але з різницею, що воно обмежене терміном в один рік. Цю характеристику також називають планованою виробничою потужністю.

Приклад 4.Уцеху машинобудівного заводу використовується три групи верстатів: шліфовальні – 5 одиниць, стругальні –11 одиниць, револьверні –12 одиниць. Норма часу на обробку одиниці виробу в кожній групі верстатів відповідно: 0,5 год.; 1,1 год; 1,5 год.

Визначити виробничу потужність цеху, якщо відомо, що режим роботи заводу дві зміни, тривалість зміни – 8 год.; регламентовані простої обладнання складають 7% від режимного фонду часу, кількість робочих днів за рік – 255.

Рішення.

1. Розрахуємо фонд часу роботи обладнання заводу:

Ф_max = Др * З * tзм * 100 - % / 100,

де Др – кількість робочих днів за рік;

З – кількість змін;

tзм – тривалість зміни;

%пр – відсоток протоїв обладнання.

Ф_max = 255 * 2 * 8 * 0,93 = 3794,2 год.

2. Розрахуємо виробничу потужність цеху.

Пшл = 3794,2 * 5 / 0,5 = 37 942 од.

Пстр = 3794,2 * 11 / 1,1 = 37 942 од.

Прев = 3794,2 х 15 / 1,5 = 37 942 од.

Таким чином, потужність цеху машинобудівного заводу складає 37 942 од. виробів за рік.

Від того, який рівень виробничої діяльності буде обраний для визначення ставки розподілу накладних витрат, залежить потенційно довгостроковий ефект на надлишкове або недостатнє поглинання заводських накладних витрат.

Контрольні питання до теми 14

1. Охарактеризуйте поняття ефективності в широкому розумінні та ефективності витрат підприємства.

2. Що є основним інструментом підвищення ефективності витрат підприємства?

3. На які аспекти діяльності підприємства впливає зниження його витрат?

4. Назвіть основні фактори підвищення ефективності одноразових витрат.

5. За якими напрямками відбувається пошук резервів скорочення поточних витрат підприємства?

6. Назвіть основні фактори підвищення ефективності одноразових витрат.

7. Як трактується закон убуваючої віддачі?

8. Що слід розуміти під граничною доходністю ресурсу?

9. Дати визначення граничних витрат на підприємстві.

10. В чому проявляється позитивний ефект масштабу виробництва?

11. Які особливості негативного ефекту масштабу виробництва?

12. Розкрити сутність виробничої потужності підприємства.

13. Дати характеристику окремих рівнів виробничої потужності підприємства.

Рекомендована література.

1. Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент: прийняття рішень і ризик: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 284 с.

2. Величко О.П., Мірошник Н.В. Методичні рекомендації для проведення лекцій, практичних занять та самостійної роботи з курсу «Управління ресурсами і витратами» – Дніпропетровськ, 2003. – 29 с.

3. Витрати підприємства: Навчал. посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 656 с.

4. Дем’яненко С.І. Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві. – К.: КНЕУ, 1998. – 264 с.

5. Котляров С.А.Управление затратами. - СПб: Питер, 2001. – 160 с.

6. Підприємництво в аграрній сфері економіки/ M.I. Малік, Ю.О. Лупенко, Л.В. Романова та ін. За ред. П.Т. Саблука, М.Й. Малік. – К.: ІАЕ, 1997. – 417 с.

7. Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: Теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 398 с

8. Формування виробничого потенціалу та ринку засобів виробництва / В.Г.Більський, П.А. Денисенко, В.В. Коврига та ін.: За ред. П.Т. Саблука, В.Г. Більського. – К.: Урожай, 1993. – 384 с

9. Шим Джей К., Сигел Джол Г. Методы управления стоимостью и анализа затрат/ Перевод с англ. – М.: Информационно-издательский дом «Филин», 1996. – 344 с.

10. Фатхутдинов О.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1997. – 447 с.

Дата добавления: 2015-12-08