|
Читайте также: |
Різниця між ціною одиниці продукції (р) і змінними витратами (v) на її виробництво називається маржинальним прибутком на одиницю продукції, або питомим маржинальним прибутком.
Маржинальний прибуток – це та частина виручки від реалізації, яка залишається на покриття постійних витрат і утворення прибутку. Маржи-нальний прибуток на обсяг виробництва можна визначити за формулою:
М = S – V = (p-v) x Q, (8.1)
Де М – маржинальний прибуток.
Одним із головних завдань менеджменту і є максимізація маржиналь-ного прибутку. Якщо обсяг виробництва і реалізації продукції менше точки беззбитковості, то маржинального прибутку недосить для покриття всіх постійних витрат і підприємство працює зі збитком. У точці беззбитковості обсяг маржинального прибутку дорівнює сумі постійних витрат і на прибу-ток нічого не залишається. Якщо обсяг виробництва і реалізації більше точки беззбитковості, то обсяг маржинального прибутку більше суми постійних витрат і підприємство отримує прибуток. Відповідно: чим більший обсяг виробництва, то й більший прибуток підприємства.
Частка маржинального прибутку у виручці підприємства характеризу-ється особливим показником – коефіцієнтом виручки. Він показує, скільки
гривень маржинального прибутку отримує підприємство з кожної гривні виручки.
Приклад 1. Керівництво підприємства планує збільшити виручку від реалізації на 10 % (з 400 тис. грн. до 440 тис. грн.). Загальні змінні витрати складають 310 тис. грн. Постійні витрати дорівнюють 30 тис. грн. Розрахуйте суму прибутку, яка відповідає новому рівню виручки від реалізації традицій-
ним способом (1) і за допомогою коефіцієнта виручки (2). Порівняйте результати.
Рішення.
1. Розрахуємо плановану суму змінних витрат: (310 + 310 х 10%) = 341 тис. грн.
2. Розрахуємо планований розмір прибутку:
(440 – 341 – 300) = 69 тис. грн. (проти попередніх 60 тис. грн.)
3. Розрахуємо коефіцієнт виручки: (400 –310): (400 – 310-30) = 1,5.
А це означає, що 10-процентне збільшення виручки повинно збільшити прибуток на (10 * 1,5) = 15 %. Відповідно планований прибуток повинен скласти 69 тис. грн. (60 * 115 %). Таким чином, результати збігаються.
Оптимальне значення коефіцієнта виручки залежить від специфіки кожного підприємства і галузі, в якій воно працює. Так, при стабільно висо-ких обсягах виручки підприємству вигідний високий коефіцієнт виручки, а в умовах нестабільної ситуації на ринку підприємство ризикує отримати збиток, бо великий розмір коефіцієнта свідчить про високу залежність підприємства від коливань обсягу виробництва.
Розрахунок точки беззбитковості можливо провести як графічним, так і аналітичним методом. Він полягає у визначенні мінімального обсягу виручки від реалізації продукції, при якому рівень рентабельності діяльності буде більше 0,00 %.
Q = F * S/ S – V, (8.2)
де Q – мінімальний обсяг виручки, при якому рівень рентабельності більше 0,00%, грн.;
F – сума постійних витрат, грн.;
V – сума змінних витрат, грн.;
S – виручка від реалізації продукції.
Аналіз впливу зміни суми виручки на рівень витрат наданий в табл. 8.4.
Таблиця 8.4
Розрахунок впливу виручки на рівень витрат підприємства
| Показники | Минулий рік | Повинно бути з урахуванням суми виручки звітного року | Відхилення, (+;-) | |||
| тис. грн. | % до виручки | тис. грн. | % до виручки | тис. грн. | % до виручки | |
| Виручка від реалізації | - | - | +5000 | - | ||
| Сума витрат | 67,24 | 65,97 | +2562 | -1,27 | ||
| - в тому числі постійні витрати | 16,03 | 14,76 | - | -1,27 | ||
| - змінні витрати | 51,27 | 51,21 | +2562 | - |
Дані табл. 8.4 показують, що рівень витрат у відсотках до виручки минулого року з урахуванням суми виручки звітного року повинен скласти 65,97 %, в тому числі по постійних витратах – 14,76 % (9300: 6300 * 100) і по перемінних витратах – 51,21 %. Ріст виручки на 5000 грн. знизить рівень витрат за рахунок постійних витрат на 1,27 % (з 16,03 до 14,76 %), а суму витрат – на 800,1 тис. грн.
(-1,27 * 63000): 100 = -800,1 тис. грн.
Відповідно, ріст загальної суми витрат за звітний рік на 0,22 % - з 67,24 до 67,46%, або на 138,6 тис. грн., був викликаний такими факторами:
3. ріст виручки знизив рівень витрат на 1,27 %, а суму на 800,1 тис. грн.;
4. дія інших факторів, що характеризують використані матеріальні і грошові активи, збільшила рівень витрат на 1,49% і суму – на 938,7 тис. грн.
Разом: -1,27 + 1,49 = 0,22%;
-800,1 + 938,7 = 138,6 тис. грн.
Для розрахунку мінімального обсягу продажу нової продукції (послуг) з погляду самоокупності можна використати формулу:
Q = F / 1- v / p, (8.3)
де Q – мінімальний обсяг продажу нової продукції (послуг) з погляду самоокупності, грн.;
F – річна сума постійних витрат підприємства, грн.;
V – змінні витрати на одиницю продукції (послуги), грн.;
P – ціна одиниці продукції (послуг), грн.
Приклад 2. Підприємство передбачає виготовляти нову продукцію по ціні 400 грн. за одиницю. Річна сума постійних витрат підприємства – 9360 тис. грн. Рівень перемінних витрат на одиницю продукції – 51,41%.
Маємо: V = 51,41 % * 400 = 205,6 тис. грн.;
Q = 9360 / 1 – 205,6 / 400 = 19259,3 тис. грн.
Мінімальна кількість виготовленої і реалізованої продукції по ціні 400 грн. за одиницю складає:
19259300: 400 = 48148 од.
Таким чином, реалізувавши на протязі року 48148 од. продукції по ціні 400 грн., підприємство лише покриє свої витрати і не отримає прибутку.
Приклад 3. Фірма “Інтермаг” придбала обладнання вартістю 50 тис. грн.
Визначити:
1) починаючи з якого обсягу виробництва фірма окупить дане облад-нання, тобто визначити точку беззбитковості (поріг рентабельності);
2) який обсяг виробництва продукції надасть можливість фірмі в цих умовах отримати 15 тис. грн. прибутку.
Ціна продукції – 36 грн./шт.
Вартість сировини і матеріалів – 24 грн./шт.
Витрати на оплату праці та інші змінні витрати – 5 грн./ шт.
Постійні витрати, пов’язані з придбанням і експлуатацією нового обладнання – 60 тис. грн.
Умови розрахунку фірми “Інтермаг” зі своїми постачальниками і покупцями такі: покупці продукції фірми затримують її оплату в середньому на два місяці, в той же час сама фірма сплачує за сировину і матеріали в середньому через один місяць.
Рішення.
1. Розрахуємо поріг рентабельності:
______________________________= 20 тис. шт.
(36 – 24 – 5) –36 * 2/12 + 24 * 1/12
2. Розрахуємо обсяг виробництва, який забезпечить фірмі 15 тис. грн. прибутку:
60 + 15
_____________________________ = 25 тис. шт.
(36 – 24 – 5) – 36 * 2/12 + 24 * 1/12
Таким чином, прибуток буде отриманий за рахунок реалізації не менше, ніж 20 тис. шт. продукції, а для отримання 15 тис. грн. прибутку необхідно реалізувати 25 тис. шт. продукції.
Основними особливостями і перевагами даного механізму управління витратами (CVP) є:
1) витрати для оперативного управління плануються тільки в частині перемінних витрат, що значно спрощує сам процес планування;
2) дозволяє за допомогою економіко-математичного і графічного методів визначити форми залежності витрат від обсягу реалізації, або вико-ристання виробничих потужностей підприємства; отримати необхідну інформацію про прибутковість (збитковість) окремих виробів; розрахувати відповідні критичні точки; прогнозувати поведінку витрат в цілому і по окре-мих елементах; на основі цього приймати стратегічні управлінські рішення;
3) є важливим елементом маркетингу, дозволяє визначити вироби з низькою рентабельністю і відмовитися від їх виробництва (продажу), а також встановити межу зміни ціни;
4) створюється можливість підвищити обґрунтованість планів, ефек-тивність оперативного контролю за постійними витратами.
Контрольні питання до теми 8
1. Які Ви знаєте підходи стосовно визначення та обліку витрат?
2. Назвіть основну мету бухгалтерського обліку витрат.
3. Яка основна мета управлінського обліку витрат?
4. Назвіть основну мету податкового обліку витрат.
5. Які нормативно-правові документи слугують методологічною базою формування витрат підприємства в бухгалтерському, управлінському та податковому обліку?
6. Поясніть сутність терміна «витрати» у бухгалтерському обліку.
7. Яким чином формуються витрати підприємства згідно з П(С)БО 16 «Витрати»?
8. Обґрунтуйте необхідність ведення управлінського обліку витрат на підприємстві?
9. Що таке собівартість?
10. Які види собівартості Ви знаєте? Назвіть складові витрат, які входять до технологічної, виробничої, заводської та повної собівартості.
11. У чому полягає необхідність та важливість розрахунку повної собівартості продукції (робіт, послуг) для підприємства.
Рекомендована література
1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV зі змінами і доповненнями // Вісник податкової служби – 1999 р. – №33. – С.26-30.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16. Витрати. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. – № 318 // Головбух. – № 16 – 25/4/2005. – С. 61-67.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17. Податок на прибуток. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2000 р. – №353 // Головбух. – № 16 – 25/4/2005. – С. 67-71.
4. Бухгалтерський облік в основних галузях господарства споживчої кооперації. Т.2: У 2-х т. / Проф. Ю.А.. Верига, проф. О.В. Заєць. – К.: Лібра, 1997. – 308 с.
5. Бухгалтерський облік у громадському харчуванні: Навч. посібник / за ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2002. – 440 с.
6. Верига Ю.А., Подольська В.О. Аналіз фінансового стану підприємства за балансом складеним згідно П(С)БО. Текс лекції. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2001. – 79 с.
7. Грачова Р. Доходи, витрати та фінансові результати: Бухгалтерський облік // Галицькі контракти – 2002 – 17-23 червня (№ 25).– С. 3-129.
8. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання, 2000. – 378 с.
9. Мец В.Ф. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. пос. для студентів вузів. – К.: Вища школа, 2003.– 278 с.
10. Іванова Н.Ю. Аналіз беззбитковості виробництва: теорія та практика: Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2002. – 72 с.
11. Моссаковський В.Б. Про розрахунок точки беззбитковості / Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 9. – С.15-19.
Додаткова література:
1. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: учебное пособие. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Дело и сервис, 2001. – 265 с.
2. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. - К.: «ЛИБІДЬ», 1998. – 234 с.
3. Бухгалтерський облік в Україні: Навч. посібник / За ред. Хом’яка Р.Л. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Львів: «Інтелект – Захід», 2003. – 820 с.
4. Бухгалтерський облік для менеджерів та економістів: Навч. посібник / Т.А.Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 672 с.
5. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник за ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
6. Валентинов В.А. Економетрія. Тлумачно-термінологічний словник – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2001. – 43 с.
7. Кочерга С.В. Концептуальні особливості переходу України на міжнародні стандарти обліку // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2003. –№3-4 – С. 51-53.
8. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности предприятий торговли и общественного питания: Учебник для вузов – 3-е изд., пере раб. и доп. – Мн.: Высшая школа, 1989. – 496 с.
9. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання. Монографія – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.
10. Ловінська Л. Концепція фінансового результату у системі бухгалтерського обліку підприємств // Фінанси України – 2003 – № 11. – С.58-65.
11. Мазаракі А.А. та ін.. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. (Під редакцією проф. Н.М. Ушакової) – К.: „Хрещатик”, 1999. – 800 с.
ТЕМА 9. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ТА МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ КОШТОРИСУ ВИТРАТ
План
9.1 Планування витрат підприємства
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 183 | Нарушение авторских прав