Причини корупційних злочинів у правоохоронній системі.

Становлення України як незалежної, демократичної держави визначає потребу протидії соціальним явищам, які негативно впливають на розвиток суспільних відносин і створюють загрозу існуванню принципам, притаманним правовій державі, не останнє місце серед яких займає корупція. Вона створює перешкоди нормальному розвитку правової, економічної, політичної та інших сфер суспільного життя. За таких умов у суспільстві виникає соціальна напруга, породжується недовіра громадян до органів державної влади, зокрема, до осіб, що її представляють.

Вивчення юридичної літератури з цього питання дозволяє стисло викласти найбільш розповсюджені висловлювання вчених.

Поряд з проявами в економічній та соціально-культурній сферах, корупція не залишила осторонь державні органи, котрі за своїм функціональним призначенням повинні з нею боротися. Особливого розголосу та суспільного резонансу набуває інформація про корупційні діяння, вчинені співробітниками органів внутрішніх справ.

Факти корупції всередині правоохоронних органів особливо вражають суспільство і громадськість, підривають довіру громадян до всієї системи правоохоронних органів та державних інституцій. Корупція в ОВС негативно впливає на результати боротьби зі злочинністю, зокрема, сприяє ухиленню злочинців від відповідальності, позначається на дотриманні самими співробітниками ОВС дисципліни та законності.

Негативні прояви в діяльності ОВС, у тому числі пов’язані з корупцією, призводять до несприйняття громадянами працівників міліції як повноцінних представників влади та держави. У суспільстві набувають поширення стереотипи про служіння співробітників міліції своїм корисливим інтересам, у той же час, інтереси держави та громадян мають для них другорядне значення.

Поширення корупції серед співробітників ОВС нерідко зумовлене тими ж причинами, що і в інших державних відомствах. У більшості випадків такими є: відсутність дієвої системи попередження і складність викриття таких діянь, а також високий рівень латентності подібних правопорушень. Тому, щоб обмежити поширення цього явища серед співробітників органів внутрішніх справ, необхідно з’ясувати передумови, які сприяють корупційним проявам та спрямувати основні зусилля на їх усунення. [33, с. 27].

Зокрема В.С. Медведєв, з’ясовуючи чинники, що спонукають працівників ОВС до протиправних діянь, вказує на загальні та безпосередні внутрішні чинники. До загальних, вчений відносить негативні процеси на рівні всього суспільства: порушення принципу соціальної справедливості, складнощі у вирішені соціальних проблем. У свою чергу безпосередні внутрішні чинники створюють протиріччя й вади в діяльності ОВС, які стосуються організації управління, професійної підготовки співробітників ОВС, виховної роботи, морально-психологічного клімату. Ці фактори викликають протиправні діяння, у тому числі й корупційні. У свою чергу внутрішні чинники В.С. Медведєв поділяє на об’єктивні та суб’єктивні. Так, до об’єктивних вчений відносить: специфіку професійної діяльності – конфліктність та екстремальність службових ситуацій;негативний вплив колег по службі, які допускають зловживання наданими повноваженнями;відсутність ефективного контролю з боку керівництва і безпосереднього начальника, помилки у підборі та розстановці кадрів, прорахунки у виховній роботі; несприятливі сімейні, побутові умови співробітників. Суб’єктивними чинниками вчений вважає:не завжди сприятливий морально-психологічний клімат у підрозділі;недостатню розвиненість морально-ділових і вольових якостей співробітника;невміння відділити інтереси справи від інтересів кар’єри, схильність до корпоративності, групівщини, позиції власної винятковості [32, с. 69].

Доречно звернути увагу на питання недостатнього рівня грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, а саме офіцерів нижчої ланки та співробітників, які щойно прийшли на службу в міліцію. Як правило, на цю категорію співробітників ОВС припадає великий об’єм службових завдань, що призводить до ненормованого робочого тижня, обмежених можливостей організації повноцінного відпочинку та задоволення інших соціальних потреб, проблеми із забезпеченням житлом, неналежного соціального статусу працівника міліції в суспільстві, низького рівня престижу служби в порівнянні із працівниками інших сфер діяльності та приватної сфери. Труднощі з матеріально-технічним забезпеченням призводить до того, що деякі службові питання працівник міліції вимушений вирішувати за рахунок свого особистого часу та своїх можливостей. Зазначені фактори зумовлюють ситуації, за яких співробітник ОВС при нагоді змушений віддавати перевагу вирішенню своїх особистих інтересів, навіть шляхом порушення, перед інтересами служби та вимогами закону.

О.М. Ігнатов зазначає, що неналежний рівень фінансування Міністерства внутрішніх справ України, призводить до того, що деякі керівники підрозділів міліції змушені вдаватись до заходів, спрямованих на поліпшення умов роботи співробітників міліції. Трапляються випадки, коли винна особа пропонує працівникові міліції послуги ремонту службового приміщення, автомобіля, яким користуються співробітники міліції в службових цілях, або інші послуги взамін на звільнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Погане матеріально-технічне забезпечення органів внутрішніх справ веде до того, що керівникам підрозділів доводиться самостійно знаходити кошти на необхідну техніку, паливно-мастильні матеріали й інші потреби. Ці кошти надходять у вигляді так званої благодійної допомоги, що не завжди виявляється безкорисливою [28, с.68].

Обставини, які сприяють корупції серед співробітників органів внутрішніх справ мають свої специфічні особливості. Так передумови корупційних проявів, які притаманні працівникам ОВС рядового та молодшого начальницького складу, відрізняються від тих, які можна віднести до старшого та вищого начальницького складу. Це зумовлено особистим життєвим та службовим досвідом, посадовими можливостями названих категорій працівників ОВС, наявністю інформації та доступом до неї при виконанні завдань, пов’язаних зі службовою діяльністю, різним соціальним статусом цих категорій у суспільстві, а відповідно до цього, наявністю різних соціальних потреб.

У більшості випадків корупційні прояви співробітників рядового та молодшого начальницького складу спрямовані на задоволення особистих побутових та соціальних проблем. Мотивацією до таких правопорушень є неналежна заробітна плата, бажання задовольнити свої суб’єктивні потреби, а також мати вплив на різні процеси, не маючи на це достатньої компетенції та повноважень. Як правило, вони надають перевагу задоволенню потреб сьогодення та не переймаються думками подальшої перспективи служби, авторитетом органів внутрішніх справ чи іншими чинниками.

Доцільно звернути увагу і на той факт, що питання належного соціального захисту співробітників ОВС молодшого та середнього начальницького складу не завжди задовольняються у повній мірі, внаслідок чого виникає відчуття невпевненості у своєму майбутньому.

Корупція серед співробітників ОВС старшого та вищого начальницького складу пов’язана з прийняттям рішень, які впливають на діяльність підрозділів ОВС, у тому числі щодо використання матеріальних ресурсів, або ж пов’язана з прийняттям рішень та наданням вказівок, які мають юридичні наслідки. Все це надає корупційним проявам владно - розпорядний характер.

Не враховуючи матеріальну складову, яка є одним із основних чинників корупційних проявів, такі діяння можуть вчинятися з метою вирішення й інших питань, не обов’язково особистих. У такий спосіб іноді задовольняються інтереси інших впливових осіб, у тому числі представників інших сфер діяльності, а також заради спрощення вирішення своїх особистих потреб у майбутньому.

Слід визнати той факт, що наслідки від корупційних діянь які вчинюються співробітниками ОВС нижчої ланки суттєво відрізняються від наслідків таких правопорушень посадових осіб вищих ланок. Так, корумпованість співробітників ОВС вищої ланки призводить до подальшої криміналізації всіх ланок працівників цього відомства. Об’єктивним є те, що контроль на високому посадовому рівні в правоохоронних органах може здійснюватись лише в обмеженому обсязі. А відтак, шкода, що може бути заподіяна співробітниками ОВС старшого та вищого начальницького складу є значно тяжчою ніж та, яка є наслідком корупції співробітників ОВС рядового та молодшого начальницького складу. Тому цю обставину слід враховувати під час притягнення винних осіб до відповідальності за вчинені правопорушення з ознаками корупції виходячи з обсягу повноважень та функцій, які виконує винна особа.[36, с. 12]

Неможливо не погодитись із Ярмакі Х.П., який визначає три основні причини постійних поразок у війні з корупцією. Першою є відсутність справжньої політичної волі до реальної протидії корупції, оскільки корупція стала сьогодні суттю публічної влади та її носіїв. Другою вчений відзначає помилковість самої стратегії протидії корупції, оскільки ставки робляться не на попереджувальні заходи, а на репресивні. А третьою причиною є безсистемність та неефективність заходів протидії, спрямованих на дрібні корупційні прояви і найнижчий рівень корупціонерів, а тому орієнтовані на досягнення таких показників, як кількість порушених справ та складених протоколів. Вирішення же проблеми, на думку вченого, полягатиме, в першу чергу, у прийнятті пакету законів, що містять правозастосовні механізми боротьби з корупцією, регулюватимуть здійснення державного фінансового контролю публічної служби. [35, с. 96]

Одним із пріоритетних напрямів роботи Міністерства внутрішніх справ України має бути вдосконалення системи заходів запобігання корупції серед своїх співробітників, створення належних умов проходження служби, перспектив кар’єрного зростання, підвищення престижу служби, гарантій соціального захисту, а також визначення можливих напрямів професійної діяльності співробітників цього відомства з потенційною вірогідністю вчинення ними правопорушень з ознаками корупції.

Прийняття Програми антикорупційних заходів у системі Міністерства внутрішніх справ України на 2011-2015 роки зумовлено Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та необхідністю подальшого вдосконалення боротьби з корупцією в органах внутрішніх справ України [37]. Передбачені Програмою заходи розроблено з урахуванням аналізу динаміки криміногенної обстановки, пов’язаної з учиненням службових зловживань у системі ОВС, прогнозованої оцінки корупційних ризиків на основних напрямах оперативно-службової діяльності, результатів наукових досліджень, а також досвіду практичної реалізації органами та підрозділами внутрішніх справ України заходів щодо боротьби з корупційними правопорушеннями [34].

Вплив на причини та умови корупції в органах внутрішніх справ буде дійсним, якщо адміністративні регламенти, які визначають провадження та окремі процедури надання адміністративних послуг органами внутрішніх справ, набудуть чіткості та прозорості за рахунок деталізації термінів та послідовності дій, порядку взаємодії з іншими структурними підрозділами та посадовими особами, процедури оплати наданих послуг, а також компетенції та відповідальності посадових осіб підрозділів інформаційних технологій, ДАІ, ГІРФО, НДЕКЦ, ДСО, дозвільної служби, що надають адміністративні послуги [31, с. 26].

Оскільки однією з суттєвих умов для розквітання корупції в системі правоохоронних органівє традиційне замовчування виявлених фактів, звільнення з органів “заднім числом”, то черговим напрямком протидії корупції має статиформування громадського осуду шляхом запровадження публічного викриття у засобах масової інформації корупціонерів, що були притягнуті до відповідальності. Факти вчинення корупційних діянь працівниками міліції повинні розглядатись судами офіцерської честі, діяльність яких має бути відновлена як ефективна форма застосування громадського осуду. Не менш важливим напрямком передбачається й активізація діяльності підрозділів моніторингу в системі МВС України, а також створення на відомчих сайтах органів та підрозділів внутрішніх справ, навчальних закладах системи МВС сторінки “Громадська думка”, на якій без реєстрації можна висловити думки про діяльність практичного органу, підрозділу, навчального закладу, окремої посадової особи [30, с. 18].

На наш погляд, заходи у сфері подолання корупції в державі мають бути спрямовані на профілактику та попередження цих негативних явищ, на виявлення та усунення причин вчинення протиправних діянь, а також на ліквідацію умов, що породжують корупційні прояви.

Ефективна боротьба з посадовими злочинами не може бути здійснена в результаті разових і короткочасних акцій будь-якого ступеня активності та суворості на будь-якому рівні, а потребує довготривалих соціально-економічних, політичних і правових перетворень. Ця діяльність повинна базуватися на поєднанні профілактичних і репресивних заходів на загально-соціальному і спеціально-кримінологічному рівні. На мою думку, ефективність запровадження заходів протидії корупції серед співробітників органів внутрішніх справ залежатиме від системності та узгодженості цих заходів з іншими нормативно-правовими актами, які регулюють питання організації проходження служби у підрозділах ОВС.

Дата добавления: 2015-11-26