Методика визначення впливу окремих техніко-економічних чинників на зміну поточних витрат

Планування зниження собівартості продукції здійснюють шляхом планування зменшення витрат на 1 грн. товарної продукції. Всі фактори, що впливають на зміну цих витрат, можуть бути об’єднані в окремі групи.

Методика визначення впливу окремих техніко-економічних чинників на зміну (зменшення, збільшення) поточних витрат здійснюється в такій послідовності.

1. Визначають витрати на 1 грн товарної продукції (ТП) в базовому році:

В = ,

де С - собівартість товарної продукції в базовому році;

Q - обсяг виробництва товарної продукції в базовому році.

2. Визначають вихідну собівартість ТП в плановому році (С ):

С = В ∙ Q

3. Визначають економію витрат за техніко-економічними чинниками методом прямого розрахунку:

- підвищення технічного рівня виробництва може спричинити економію витрат за рахунок зниження норми витрат матеріалів (Е ):

Е = (Н ∙ Ц - Н ∙ Ц) N ,

де Н , Н - норми витрат матеріалів до і після здійснення заходу в натуральних одиницях;

Ц – ціна одиниці ресурсу;

N - обсяг випуску продукції після здійснння заходу, у натуральних одиницях.

- зростання продуктивності праці. Тобто зниження трудомісткості виготовлення продукції (Е ):

Е = [(t ∙ С - t ∙ С ) ∙ (1 + % : 100) ∙ (1 + % : 100)] ∙ N , грн.,

де t , t - трудомісткість продукції до і після здійснення заходу, н-год;

С , С - середньогодинна тарифна ставка робітників до і після здійснення заходу, грн./год;

% - середній відсоток додаткової заробітної плати для певної категорії робітників;

% - встановлений відсоток відрахувань на соціальні заходи;

- удосконалення організації виробництва і праці спричиняє економію витрат за рахунок поглиблення спеціалізації і розширення кооперування виробництва (Е ):

Е = [(С – (Ц + Т )] N ,

де С – собівартість виробів, виробництво яких планують розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн./од.;

Ц - оптова ціна за виріб, виготовлений на спеціалізованому підприємстві, грн./од.

Т - транспортно-заготівельні витрати на одиницю виробу, грн./од.;

N - кількість виробів, що отримують в результаті кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціалізації до кінця року, натуральних одиниць;

- зміна структури і обсягу продукції спричиняє відносне зниження умовно постійних витрат (Е ):

Е = ,

де Q - приріст обсягу продукції в плановому році, %;

- сума умовно-постійних витрат в базовому році, грн..

4. Визначають планову собівартість продукції (С ):

С = С Е ,

де С - собівартість вихідної товарної продукції за планом;

Е - сума економії витрат з усіх техніко-економічних чинників, грн..;

5. Визначають рівень витрат на 1 грн. товарної продукції в плановому році (В ):

В = , коп.

6. Розраховують відсоток зниження витрат на 1 грн. ТП в плановому році порівняно з базовим (y):

Y = ∙ 100%

7. Щоб визначити вплив усіх чинників на зниження собівартості продукції укрупненим способом, застосовують індексований метод:

- зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них ( ):

= ( 1 - І ∙ І ) Ч , %

де І - індекс змін норм витрат матеріалів на 1 виріб;

І - індекс змін цін на одиницю матеріального ресурсу;

Ч – частка матеріальних витрат у собівартості продукції, %.

- зниження собівартості продукції за рахунок зростання продуктивності праці ( ):

= ( 1 - ) Ч , %

де І - індекс зростання середньої заробітної плати;

І - індекс зростання продуктивності праці;

Ч - частка заробітної плати у собівартості продукції, %;

- зниження собівартості продукції за рахунок зниження умовно-постійних витрат ():

= (1 - ) Ч , %

де І - індекс зростання умовно-постійних витрат;

І - індекс зростання обсягу виробництва продукції;

Ч - частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції, %.

Дата добавления: 2015-12-08