Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Плата за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод

Читайте также:
  1. II. Оплата банковскими картами
  2. II. Оплата банковскими картами
  3. II. Період, за яким обчислюється середня заробітна плата
  4. Арендная плата
  5. Арендная плата за землю
  6. Виплата дивідендів на частку корпоративних прав держави
  7. Внимание! Расчёт стоимости публикации и оплата производятся только после приёма материалов оргкомитетом.

Об'єктом обчислення плати є обсяг видобутих мінеральних підземних вод. Загальна сума плати розраховується за такою формулою

СПМ = (ОП х НП + ОЛ х НЛ + ОР х HP + 03 х НЗ) х К, К = 2-(ОК:ОВ),

де ОП і НП — відповідно обсяг і норматив плати за видобуток природної столової води, призначеної для промислового розливу; ОЛ і НЛ — відповідно обсяг і норматив плати за видобуток лікувальних та лікувально-столових питних вод для внутрішнього використання, призначених для лікувального закладу; ОР і HP — відповідно обсяг і норматив плати за видобуток лікувальних та лікувально-столових питних вод для внутрішнього використання, призначених для промислового розливу; 03 і НЗ — відповідно обсяг і норматив плати за видобуток лікувальних вод для зовнішнього використання, призначених для лікувального закладу; К — коефіцієнт коригування нормативів плати при перевищенні лімітів видобутку (коефіцієнт застосовується, якщо він більше 1,0), ОК — установлена квота (ліміт) на видобуток мінеральної підземної води; ОВ — сумарний обсяг видобутку мінеральної підземної води.


Плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод

Величина збору залежить від обсяіів видобування прісної підземної води, напрямів її використання та установленого нормативу збору.

СПП = ОВЛ х Н х К + ОВП х Н х К х 5,

де ОВЛ обсяг фактично видобутої води в межах ліміту; ОВП -— обсяг фактично видобутої води понад ліміт; Н — норматив збору; К — коефіцієнт коригування нормативу збору.

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету

Об'єктом обчислення збору с обсяі и видобутих і погашених запасів корисних копалин.

СЗГ = (ОПЗ + ОПП х 0,5) х Н х К х І,

де ОПЗ — обсяг погашених балансових запасів або обсяги видобутих корисних копалин; ОПП — обсяг погашених позабалансових запасів корисних копалин; Н — норматив збору; К— понижувальній коефіцієнт у разі виконання підприємством небюджетного фінансування окремих стадій виконаних геологорозвідувальних робіт; І — офіційно встановлений індекс інфляції за останній місяць звітного кварталу.

Збір за розміщення відходів у надрах

Сума збору, яка справляється за розміщення відходів, обчислюється за формулою:

де ОВЛі — обсяг розміщення відходів /-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення); ОВФі — загальний фактичий обсяг розміщення відходів /-того виду; Ні — норматив збору за тонну відходів /-того виду; К -— коригувальний коефіцієнт, що враховує: розташування місце розміщення відходів (Kj); характер обладнання місць зберігання відходів (К^); захоронения відходів у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод (Kj).


Збір за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Об'єктом справляння плати с площа (об'єм) підземного простору, що надана у користування для зберігання продукції, вирощування рослин, провадження іншої господарської діяльності.

ЗКН = ЩО) х НП,

де ЩО) — площа (об'єм) підземного простору (куб. м., кв. м.); НП — норматив плати.

Мір за викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами

Збір за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами де ОВЛі та ОВНІ — відповідно обсяг викиду /-тої забруднюючої речовини, в тоннах у межах ліміту та понад ліміт; НЗі — норматив збору за тонну /-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн. / т); Кн і Кз — відповідно коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту та його народногосподарське значення що-" до місцезнаходження власника стаціонарного джерела забруднення.

де КВШ —кількість використаного пального /-того виду, у тоннах (т); НЗі — норматив збору за тонну /-того виду пального, у гривнях (грн./т); Кн і Кз — відповідно коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту та його народногосподарське значення щодо місцезнаходження власника пересувного джерела забруднення.


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)