палац Даховських

У Леськовому збереглася будівля, яку можна віднести до перлин садибної архітектури не лише Черкащини, а й всієї України - палац Даховських. Але про цю перлину майже ніхто не знає і майже ніхто її не бачив…

Село Леськове розташоване на кілька кілометрів східніше Монастирища. Має сільську раду. Кількість населення - близько 800 осіб. Народні перекази стверджують, що заснував село козак Лесько Фариба. Спочатку це був невеликий хутір із садибою, яку називали відповідно до ім'я власника Леськовою. Так згодом стало називатись і село, яке виросло навколо садиби. Вже в ХХ столітті Леськову чомусь перейменували у Леськове. Даховські стали власниками Леськового на початку ХІХ століття. Це були дуже небідні вихідці із Польщі, які могли собі дозволити мати маєтки у багатьох селах України, розводити англійських жеребців і будувати такі палаци, який зараз стоїть, і який ховають від людських очей у Леськовому. Даховські були справжніми англоманами, тому не дивно що палац зводився у формах англійської готики (точніше неоготики, чи псевдоготики). Ім'я архітектора, що проектував перший варіант леськівського палацу, історія не донесла. Син Казимира, Тадеуш був ще більшим англоманом ніж батьком. Він тривалий час жив у Європі, вивчаючи архітектуру та інженерно-будівельну справу. Після повернення в Україну Тадеуш впритул зайнявся перебудовою палацу та розбиттям англійського ландшафтного парку. Кажуть, що сам Даховський розробив проект палацово-паркового ансамблю, а втіленням його у життя зайнявся виписаний із Польщі інженер Цехановський. Даховські створили у Леськовому справжню казку. Цей маєток визнавали найгарнішою польською резиденцією у Центральній Україні. Крім парку та палацу Даховський мав у маєтку зразковий коне завод з іподромом. Коні були ще одним захопленням Тадеуша. Він сам був гарним жокеєм, брав участь у європейських змаганнях і утримував цілу команду спортсменів-наїзників. Даховський страшно не любив п'янство і різноманітно боровся із проявами цього суспільного лиха у своїх селах. На початку ХХ століття він відкрив у Леськовому чайну із назвою "Товариство тверезих". В закладі безкоштовно відпускали чай і цукерки для селян. Переворот 1917 року застав Тадеуша Даховського на змаганнях у Відні. До України він повернувся в 1918 році із німецькими військами. Зібравши леськівських селян він вмовляв їх не руйнувати садибу, обіцяв в майбутньому перетворити Леськове на містечко (ну й взагалі райдужне життя). Але не судилося. Після захоплення краю більшовиками та відступу німецьких військ Даховський у свою резиденцію більше не повернувся. Але селяни виконали прохання свого колишнього пана - палац вони не тронули. У 1925 році в палаці Даховських відкрили будинок культури Київського цукротресту. Через дев'ять років маєток перетворили на піонерський табір, а у повоєнні роки в ньому функціонував військовий санаторій. В 70-ті роки минулого століття маєток Даховських перетворили на величезний склад медикаментів. Ймовірно саме тоді будівлі і парк обнесли високими цегляними мурами. Роки незалежності України не додали позитиву у життя Леськівського архітектурного дива - в палаці розташували військові склади… Зараз на територію маєтку вхід закритий. А якщо когось і впускають (після тривалих вмовлянь) то на фотозйомку - табу. Наказ зверху. Ще гірше те, що з-за мурів зовсім нічого не видно. А це треба бачити. Від численних шпилів і башт голова йде обертом (ну чесно). Побачене захоплює і заворожує. Й важко повірити в те, що Леськове - не "туристична Мекка", а глухе село, до якого веде розбита "соша". Майбутнє палацу Даховських "пірнуло у білу млу". Крізь туман його практично неможливо розгледіти. Місцеві мешканці кажуть, що військові вже комусь продали палац і залишилось владнати якісь паперові справи. Дехто твердить що палац, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, у відповідності до Закону України, продати неможливо. А ще є думки про повернення маєтку Даховським, звичайно не безкоштовно. Але доки хтось вирішує долю "леськівської перлини", палац почав поступово руйнуватись: вже дуже гарно видно великі щілини у масивних стінах.

Дата добавления: 2015-10-31