Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Порядок розробки і ведення бойових документів

Читайте также:
  1. D6.3 Порядок заезда
  2. II. Порядок объявления фестиваля. Направления. Номинации.
  3. III . Порядок присвоения квалификационной категории
  4. III. Организация и порядок проведения конкурса
  5. III. Порядок выполнения работы
  6. III. Порядок выполнения работы
  7. III. Порядок измерений.

1. Бойові документи можуть бути текстовими, графічними або табличними. Вони виготовляються ручним способом або за допомогою технічних засобів і оформляються на папері, кальці, топографічних (спеціальних) картах (планах, схемах), мікродіапозитивах, мікрофільмах, фотознімках, фотоґрамах, а також фіксуються на проміжних носіях (перфокартах, перфострічках, магнітних дисках, магнітних стрічках та інших).

2. У батальйоні (роті) розробляються, як правило, графічні бойові документи на топографічних картах, папері або кальці. Одержані і віддані бойові накази і розпорядження записуються, як правило, в робочих зошитах або на звороті топографічних карт.

3. Під час розробки і ведення бойових документів необхідно додержуватись таких правил:

кожен бойовий документ повинен мати службовий заголовок і підпис із зазначенням посади, військового звання та прізвища особи, яка підписала документ; у заголовку письмового бойового документа крім найменування документа вказується порядковий номер документа, місце пункту управління, час і дата його складання (підпису), масштаб і рік видання карти, за якою документ розроблений;

населені пункти і місцеві предмети, рубежі, райони зосередження (розташування) або дій своїх підрозділів указуються починаючи з правого флангу, а противника—з його лівого флангу; рубежі вказуються двома, а райони (опорні пункти) — трьома пунктами; назви населених пунктів, рік та інших місцевих предметів указуються у називному відмінку;

розмежувальні лінії вказуються не менше ніж трьома пунктами, один з яких повинен бути на передньому краю: в обороні і в наступі — з тилу і в сторону противника, при відході — від противника в напрямку відходу. Лінії вказуються спочатку справа, потім зліва: в обороні — на граничну досяжність своїх вогневих засобів, у наступі — на глибину бойового завдання; розмежувальні лінії в тил указуються на глибину бойового порядку;

напрямок наступу вказується декількома пунктами на всю глибину бойового завдання;

маршрут руху вказується назвами місцевих предметів або населених пунктів: перший — на вихідному рубежі (пункті), потім — найбільш важливі, через які проходить маршрут, іостанній — в районі зосередження або на рубежі переходу в атаку;

дані обстановки наносять на карту встановленими умовними знаками, тонкими лініями, не забиваючи топографічну основу карти і написи на ній; завдання і положення підрозділів, а також озброєння і техніка наносяться, як правило, знаками загального позначення; при відсутності необхідних знаків допускається застосовувавати додаткові знаки з поясненнями на карті (схемі);

положення своїх військ, їхні завдання і дії позначаються червоним кольором, ракетних військ, артилерії, військ ППО та спеціальних військ — чорним кольором;

положення і дії військ противника позначаються синім кольором;

нумерація, найменування частин (підрозділів) і пояснювальні написи своїх військ наносяться чорним кольором, противника — синім;

скорочення організаційно-штатних формувань підрозділів і частин — тільки рядковими (малими) буквами;

при одноколірному виконанні графічних документів всі умовні знаки і написи наносяться чорним кольором, знаки умовних позначень противника— подвійною лінією;

умовні знаки військ, озброєння і техніки наносяться на карту (схему), відповідно до дійсного положення їх на місцевості і розташовуються за напрямком дій або ведення вогню; у середені або поряд з умовними знаками при необхідності вказують кількість і тип озброєння і техніки;

для позначення військ противника застосовуються ті ж умовні знаки, що і для своїх військ, з необхідними написами;

джерела одержання відомостей про противника позначаються чорним кольором, при цьому найменування джерел пишуться початковими буквами, наприклад: спостереження — С, показання полонених — П, документи противника — ДД військова розвідка — ВР, повітряна розвідка — ПР, артилерійська розвідка — АР, Інженерна розвідка — ІР, хімічна розвідка — ХР; час і дата одержання відомостей про противника підписуються під позначенням джерела або в рядок; відомості, що потребують перевірки, відмічаються знаком питання;

другорядні дані, а також дані, які неможливо відобразити умовними знаками, записуються на полях карти, в пояснювальній записці (легенді) або в робочому зошиті;

розташування і дії військ наносяться умовними знаками суцільною лінією, а дії, що передбачаються, дороги, аеродроми та інші спорудження, які будуються, — переривчастою лінією (пунктиром); запасні райони розташування військ і запасні позиції позначаються переривчастою лінією (пунктиром) з буквою 3 усередині знака або поряд з ним; фальшиві райони, рубежі, фальшиві спорудження і об'єкти позначаються зеленим кольором і доповнюються буквою Ф усередині знака або поряд з ним;

під час нанесення на карту (схему) положення підрозділів до різного часу умовні знаки доповнюються штрихами, пунктирними лініями, крапками, іншими позначками або підтушовуються різними кольорами; час, до якого відноситься те чи інше положення військ, указується під найменуванням підрозділу або в рядок;

всі написи розташовуються паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти (схеми); букви і цифри пишуть без зв'язок, погоджуючи їх розмір з масштабом карти та військовою інстанцією; написи можуть бути зроблені на вільному місці карти (схеми) зі стрілкою до умовного знаку;

графічний документ, виконаний на прозорій основі по карті, повинен мати не менше трьох пунктів (для наступного сполучення), розташованих, як правило, по кутах внутрішньої рамки листка карти або в пересіченні координатної сітки, масштаб, номенклатуру і рік видання карти, за якою, вік виготовлений, а виконаний у довільному масштабі і який не має координатної сітки — стрілку для позначення напрямку північ-південь.


Додаток 2


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 109 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Загальні положення | Батальйон (рота) у сторожовій охороні | Розділ дев'ятий | Захист від зброї масового ураження | Тактичне маскування | Інженерне забезпечення | Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту | ВИХОВНА РОБОТА | Загальні положення | Технічне забезпечення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тилове забезпечення| Термінологія загального призначення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)