Перевезення підрозділів

283. Перевезення батальйону залізничним (морським, річковим) транспортом здійснюється одним-двома військовими ешелонами, повітряним транспортом — декількома військовими командами.

Для скорочення часу на організацію перевезень командир батальону повинен постійно мати готові варіанти розрахунків на перевезення батальйону різними видами транспорту.

Розрахунок на перевезення складається з урахуванням збереження організаційної цілісності підрозділів та забезпечення їхньої готовності до ведення бою після вивантаження (висадки).

Для вантаження (посадки) на платформи (у вагони), на судна, в літаки (вертольоти) та вивантаження (висадки) з них батальйону вказується станція, порт (пристань) або аеродром (площадка) вантаження (посадки) і вивантаження (висадки).

До вантаження (посадки) батальйон (рота) знаходиться в районі очікування, а після вивантаження (висадки) виходить у район збору. Час перебування в районі очікування використовується для підготовки до вантаження (посадки) та наступних дій.

284. Під час перевезення залізничним (морським, річковим) транспортом командир батальйону (начальник військового ешелону) разом з військовим комендантом на шляхах сполучення уточнює: розрахунок на перевезення особового складу, озброєння і техніки, майна підрозділів по вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях); складає план вантаження військового ешелону; встановлює черговість вантаження (посадки) підрозділів, час початку та закінчення його, визначає порядок висування підрозділів до місць вантаження (посадки); проводить рекогносцировку району очікування, станції (порту, пристані) вантаження (посадки), маршрутів висування підрозділів до них і ставить завдання підрозділам.

285. З одержанням наказу на перевезення повітряним транспортом командир механізованого батальйону (роти) разом з командиром частини (підрозділу) військово-транспортної (армійської) авіації або командиром загону (групи) цивільної авіації та військовим комендантом аеропорту уточнює: порядок вантаження (посадки), місця стоянок та бортові номери літаків (вертольотів); складає розрахунок на перевезення особового складу, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів підрозділів по літаках (вертольотах), план вантаження (посадки) та списки особового складу військових команд на кожний літак (вертоліт); визначає черговість, час початку і закінчення вантаження (посадки) та виходу підрозділів; проводить рекогносцировку району очікування, аеродрому (площадок), маршрутів виходу підрозділів до них і до місць стоянки літаків (вертольотів) та ставить завдання підрозділам.

286. У наказі на перевезення командир батальйону вказує:

У першому пункті — відомості про противника.

У другому пункті — завдання батальйону, номер (номери) військового ешелону (команди, команд), найменування судна (суден), бортові номери літаків (вертольотів), станцію (порт, пристань, аеродром або площадки) вантаження (посадки), район очікування та маршрути виходу до них; час початку та закінчення вантаження.

У третьому пункті — задум на перевезення — розподіл підрозділів, особового складу, озброєння та техніки по військових ешелонах (командах), вагонах, платформах (суднах, судових приміщеннях, літаках або вертольотах); черговість і порядок вантаження підрозділів; організацію протиповітряної оборони (чергові підрозділи, порядок чергування, спостереження, відкриття та ведення вогню по повітряних цілях), кількість, склад добового наряду та вантажно-вивантажувальних команд.

У четвертому пункті — після слова «наказую» — завдання підрозділам— місця (кількість вагонів, платформ, номери літаків, вертольотів, кают, палуб, трюмів та інших приміщень, номери військових команд) для розміщення особового складу, озброєння і техніки, черговість і порядок вантаження (посад..и), місце в похідній колоні батальйону під час висування із району очікування до місць вантаження (посадки) та порядок дій після вивантаження; зенітному підрозділу, крім того, завдання щодо прикриття під час вантаження, на шляху прямування і під час вивантаження, а підрозділам, від яких виділяються вантажно-вивантажувальні команди та добовий наряд, — склад команд (наряду), їхні завдання і час готовності.

У п'ятому пункті — час готовності до висування з району очікування і до вантаження.

У шостому пункті — посадових осіб ешелону, місце їхнього знаходження в ешелоні (на судні) або номер літака (вертольота), в якому вони прямують, сигнали оповіщення та управління.

Командир роти наказ на перевезення віддає в такій же послідовності, як і командир батальйону, але при цьому в четвертому пункті він, як правило, вказує: місця розміщення особового складу, озброєння та техніки взводів на рухомому составі (судні, літаку, вертольоті); черговість і порядок їх вантаження (посадки); місця взводів у колоні роти під час висування із району очікування до місця вантаження та до району збору після вивантаження; склад вантажно-вивантажувальних команд, хто старший, їхні завдання, час і порядок виконання ними завдань; від кого і в якому складі призначити добовий наряд та порядок його підготовки; заходи безпеки під час вантаження (посадки), на шляху прямування та під час вивантаження (висадки). Крім того, в шостому пункті наказу він замість посадових осіб ешелону вказує старших вагонів та своє місце в поїзді (на судні) або номер літака (вертольота), в якому він прямує.

Після віддання наказу на перевезення командир батальйону (начальник військового ешелону) дає вказівки про порядок підготовки рухомого состава для вантаження ешелону, про способи розміщення та кріплення озброєння і техніки на рухомому составі (судні), про організацію охорони в ешелоні або на судні (уточнює склад добового наряду, час і порядок його зміни, місця постів, обов'язки чатових та порядок зв'язку з ними), про заходи безпеки під час вантаження (вивантаження) та вході перевезення, про порядок дій за сигналами оповіщення та управління, а також дає вказівки щодо взаємодії з органами військових сполучень, організації бойового, технічного і тилового забезпечення, захисту від запалювальної зброї, протипожежного захисту (аварійно-рятівних робіт) та виховної роботи на період перевезення.

287. До початку висування на вантаження (посадку) командир батальйону (роти) перевіряє знання особовим складом заходів безпеки, правил вантаження (посадки), розміщення та кріплення у вагонах і на платформах (на суднах, в літаках, вертольотах) озброєння і техніки, правил їхнього вивантаження та поведінки особового складу під час перевезень, готовність озброєння і техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів до вантаження, а також шикування колони батальйону відповідно до плану вантаження.

Перед вантаженням командир батальйону (начальник військового ешелону) з посадовими особами ешелону прибуває на станцію (в порт, на пристань, аеродром, площадку) вантаження (посадки), де перевіряє наявність рухомого состава, організовує прийом вагонів (судових приміщень), військового обладнання та підготовку рухомого состава до вантаження ешелону, вносить при необхідності зміни в план вантаження (посадки) і в розрахунок на перевезення та дає команду (сигнал) на висування підрозділів до місця вантаження (посадки).

288. Висування із району очікування здійснюється в порядку та в терміни, встановлені командиром бригади (полку).

Вантаження озброєння, техніки та посадка особового складу проводяться суворо в указаний час, потай, із додержанням заходів безпеки та запобігання поломок озброєння і техніки.

У першу чергу вантажаться: озброєння, техніка, запаси ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів. При цьому озброєння і техніка розміщуються з урахуванням черговості їх вивантаження, а зенітні засоби — з урахуванням можливості ведення вогню по повітряних цілях. Плаваюча техніка та зенітні засоби, які виділені для прикриття району вантаження, а також тягачі, призначені для забезпечення швидкого вантаження (вивантаження) гусеничної техніки, вантажаться на платформи (судна) в останню чергу.

Запаси ракет, боєприпасів та пального, як правило, вантажаться в різні вагони (на різні судна, в різні літаки, вертольоти).

Посадка особового складу у вагони (на судна), в літаки (вертольоти) проводиться після закінчення вантаження озброєння, техніки та майна, як правило, безпосередньо перед відправкою військового ешелону (команди) або виходу судна в море, але не пізніше ніж за 10 хвилин до відправки. Вантаження озброєння, техніки, вантажів та посадка особового складу в літаки (вертольоти) починається за вказівкою командира авіаційної частини (підрозділу).

Озброєння, техніка та інші матеріальні засоби, навантажені на рухомий состав (на судна, в літаки, вертольоти) надійно закріплюються, а машини, крім того, ставлять на гальма та найнижчу передачу. Поворотні пристрої башт бойових машин застопорюються, а стопори пломбуються.

Відповідальність за вантаження, розміщення та кріплення озброєння і техніки, а також за посадку особового складу покладаєься на начальника військового ешелону, а під час перевезення повітряним транспортом— на командирів екіпажів літаків (вертольотів).

Зенітні та інші вогневі засоби, виділені для прикриття військового ешелону (судна) на шляху прямування, займають указані начальником військового ешелону місця на платформах у голові та хвості поїзда (на верхніх палубах суден). Для відбиття раптових нальотів повітряного противника призначаються чергові зенітні та інші вогневі засоби, які повинні знаходитися в постійній готовності до ведення вогню.

289. Батальйон, який перевозиться залізничним (морським, річковим) транспортом, забезпечується на весь шлях прямування, крім військових запасів, дорожнім та вивантажувальним запасами продовольства. Для своєчасного надання медичної допомоги під час перевезень У військовому ешелоні (на судні) розгортається медичний пункт батальйону. Евакуація поранених та хворих із військового ешелону (із судна) здійснюється в найближчі медичні заклади.

290. Для гасіння пожеж на шляху прямування призначається черговий підрозділ, який забезпечується необхідними засобами пожежогасіння і знаходиться в постійній готовності до дій. Під час перевезення морським або річковим транспортом цей підрозділ призначається для посилення штатної судової аварійно-рятівної команди і діє за вказівкою капітана судна.

291. Управління у військовому ешелоні (на судні) здійснюється з використанням проводових засобів зв'язку, особистим спілкуванням, за допомогою зв'язкових, а також світловими та звуковими сигналами.

Командир батальйону зі штабом (начальник військового ешелону) на шляху прямування розміщується під час перевезення залізничним транспортом, як правило, всередині ешелону, маючи проводовий зв'язок з начальником караулу, спостережними постами, а також з машиністом тепловоза (електровоза), а під час перевезення морським (річковим) транспортом — в одній із кают або в окремому судовому приміщенні. Під час перевезення повітряним транспортом командир батальйону (роти) та штаб прямують у складі військових команд.

292. Для спостереження за повітряним противником та прилеглою місцевістю (акваторією) у військовому ешелоні (на судні) виставляються спостережні пости (пости повітряного спостереження, спостерігачі) та пост радіаційного, хімічного, біологічного спостереження. На шляху прямування дані повітряної, радіаційної, хімічної, біологічної обстановки начальник військового ешелону одержує також від військових комендантів залізничних (водних) ділянок, станцій (портів) та аеропортів.

Оповіщення про повітряного противника, радіоактивне, хімічне та біологічне зараження здійснюється сигналами, встановленими начальником військового ешелону, а також сигналами, які застосовуються на транспорті.

За сигналом оповіщення про повітряного противника військовий ешелон (судно) продовжує рух. Двері, вікна (ілюмінатори) та люки вагонів (судових приміщень) зачиняються, засоби індивідуального захисту переводяться в положення «напоготові». Зенітні та інші вогневі засоби, які виділені для відбиття повітряного противника, відкривають вогонь за командою начальника військового ешелону (капітана судна), а при раптовому нападі —самостійно, відповідно до вказівок про порядок ведення вогню.

За сигналом оповіщення про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження особовий склад одягає протигази (респіратори), а при необхідності за наказом командира підрозділу й інші засоби індивідуального захисту.

293. Зони радіоактивного зараження місцевості та райони акваторії, які заражені радіоактивними речовинами, під час перевезення залізничним та морським (річковим) транспортом особовий склад долає в засобах індивідуального захисту. Під час проходження військового ешелону через зону радіоактивного зараження екіпажі танків та інших броньованих машин за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) можуть розміщуватися в машинах. Після проходження зони зараження за вказівкою начальника військового ешелону (капітана судна) проводиться часткова спеціальна обробка підрозділів. Повна спеціальна обробка підрозділів та повна санітарна обробка особового складу проводиться після вивантаження.

294. На шляху прямування залежно від обставин, що склалися, батальйон (рота) повинен бути завжди готовим до вивантаження (висадки) в непідготовленому місці, прямування маршем до місця призначення в обхід (з подоланням) зон зараження, районів зруйнувань, пожеж та затоплень і до вступу в бій.

З прибуттям у кінцевий пункт перевезення батальйон (рота) швидко вивантажується (висаджується) і, додержуючись заходів бойового забезпечення, виходить в район збору в готовності до виходу в район зосередження або до виконання бойового завдання.

Дата добавления: 2015-10-30