Проблеми та перспективи розвитку

Для Донецького економічного району характерний ряд економічних проблем:
- нерівномірність розвитку окремих частин району;
- проблема раціонального використання трудових ресурсів;
- складна екологічна ситуація;
- водопостачання населення і господарства;
- модернізація і технічне переозброєння промислових підприємств;
- забруднення Азовського моря.

КАРПАТСЬКИЙ

1. Загальні відомості та ЕГП. До складу Карпатського економічного району входять чотири області (Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська); загальна площа 56,6 тис. км² (9,3 %); чисельність жителів — 6,1 млн осіб (13,2 %) станом на 01.01.2009. Територія району в минулому була осередком формування могутнього Галицько-Волинського князівства, яке мало українську державність до середини XIV ст. Окремі землі входили до складу різних держав і лише в середині XX ст. були об'єднані з основною частиною української території.

Карпатський економічний район розміщений у західній частині України, займає центральні терени Європи і виходить до кордонів з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Ці країни у ті ж роки, що й Україна, стали на шлях побудови ринкової економіки. Але за рівнем розвитку окремих галузей вони помітно випереджають (за винятком Молдови) нашу державу, а тому є вигідними економічними партнерами. Карпатський регіон перетинає важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких сприяє його економічному зростанню.

2. Населення і трудові ресурси. Район вирізняється серед інших тим, що демографічна ситуація тут, як і в Північно-Західному районі, не набула надто загрозливого характеру. Ще за підсумками 1996 року у двох областях району (Івано-Франківській та Закарпатській) був незначний додатний приріст населення. У Закарпатській області впродовж усієї другої половини XX ст, та й і досі, спостерігається найбільша народжуваність в Україні. Так, за підсумками 2008 року, вона становила 14,7 дітей на 1000 осіб населення. У Закарпатській області після короткого періоду депопуляції знову відновився додатний природний прирістнаселення (1,7 на 1000 осіб населення за 2008 рік).

Частка сільських жителів і сьогодні в Карпатському районі становить 51 %. Середня густота сільського і загалом усього населення — одна з найвищих серед економічних районів — 107 осіб на км², що значно перевищує пересічну для країни. Львівська область, де в містах проживає 61 % мешканців, посідає четверте місце за густотою населення в Україні (117,1 осіб на км²).

Вирізняється район і тим, що в ньому одна з найвищих часток (понад 89 %) українського населення, добре виражені етнографічні групи корінних жителів зі своєрідним побутом та культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають у містах, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани — здебільшого в прикордонних районах. Незважаючи на те що територія цього району в минулому входила до складу різних країн, які проводили політику денаціоналізації корінного населення, народ зберіг почуття патріотизму, любові до рідної мови, поваги до української церкви, традицій батьків і прадідів.

Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався значний їх надлишок, особливо в сільській місцевості. Це зумовлює високий рівень безробіття, значні маятникові міграції, виїзд мешканців на заробітки до інших держав. Останнім часом став від'ємним і механічний приріст населення Карпатського економічного району.

3. Природні умови і ресурси. У межах Карпатського економічного району розміщена Передкарпатська паливно-сировинна база країни. Отже, район багатий на мінеральні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів посідає Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн, де переважає вугілля, придатне для газифікації й коксування. У Закарпатті, Передкарпатті та Придністров'ї є буре вугілля, яке залягає малопотужними пластами. Поклади нафти та газу зосереджені, в основному, в Передкарпатському нафтогазоносному басейні. Найбільші нафтові родовища: Долинське, Битківське, Лопушнянське; газові: Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке (на сьогодні практично вичерпані) тощо. У районі є значні запаси менілітових сланців (Передкарпаття).

Рудних корисних копалин тут небагато. Зосереджені вони в Закарпатській області (поліметалеві, ртутні руди, золото).

Щодо запасів мінеральної хімічної та будівельної сировини район — один з найбагатших у країні. Найважливіші серед родовищ: Калусько-Голинське і Стебницьке калійних солей, Яворівське, Немирівське, Подорожнянське (Львівська область) сірки, кам'яної солі (Солотвинське), озокериту (Бориславське), а також соляні розсоли у Передкарпатті. Будівельні викопні ресурси характеризуються різноманітністю. Тут зосереджені великі поклади цементної сировини (Львівська, Івано-Франківська області), а також, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо.

Найбагатший район на водні та лісові ресурси: густа річкова сітка (системи Дністра, Прута, Тиси), багато штучних водойм, великі запаси підземних вод. Гірські річки, хоча невеликі, та завдяки швидкій течії мають значні запаси гідроенергії. Основні масиви лісів зосереджені в Карпатах.

Карпатський економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це мінеральні води Трускавця, Сваляви, Східниці, лікувальні болота, мальовничі ландшафти Капат, Поділля тощо. Багатий район і на історико-архітектурні пам'ятки, місця історичних подій тощо.

4. Господарство району. Провідними в Карпатському економічному районі є паливна промисловість та електро-енергетика, машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси. Паливна промисловість та електроенергетика базуються на видобутку палива, переробці нафти (Надвірна, Дрогобич) і виробництві електроенергії на теплових (Бурштинська, Добротвірська) електростанціях. Крім того, важливу роль відіграють газосховища, компресорні станції, розподільні електропідстанції, які забезпечують транспортування газу й передачу електроенергії до країн Європи.

Основними галузями машинобудування району є автомобілебудування (виробництво автобусів, автонавантажувачів, автомобільних кранів), сільськогосподарське машинобудування (оприскувачі, мінітрактори), радіотехнічна, радіоелектронна (телевізори), приладо- та верстатобудування.

Хімічна промисловість району базується на місцевій хімічній сировині та паливно-енергетичних ресурсах. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Калуш, Стебник, Сокаль, Дашава, Івано-Франківськ, Львів, Борислав.

Найрізноманітнішу продукцію виробляють підприємства будівельно-індустріального комплексу. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу, залізобетонних конструкцій, цегли, черепиці тощо. Найбільші цементні заводи розміщені в Миколаєві Львівської області, Івано-Франківську.

Лісовиробничий комплекс Карпатського економічного району складається з усіх виробництв — від лісозаготівлі до лісохімії. Основними регіонами розвитку комплексу є передгір'я Карпат (Жидачів, Івано-Франківськ, Чернівці, Свалява, Надвірна, Брошнів-Осада тощо).

Сільськогосподарське виробництво АПК району має значні відмінності по всій території. Терени Передкарпаття спеціалізуються на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Більшій частині зони широколистяних лісів притаманні зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. У Карпатах поряд з льонарством розвивається молочно-м'ясне тваринництво, у тому числі вівчарство, на Закарпатті — виноградарство, садівництво, молочно-м'ясне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку місцевої сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спиртогорілчана, виноробна, тютюнова, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набув значного розвитку комплекс легкої індустрії. Основними центрами комплексу є Львів, Чернівці, Червоноград, Коломия, Ужгород, Мукачеве Івано-Франківськ, Тисмениця.

Серед галузей транспорту найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний. Шляхи сполучення здебільшого загальнодержавного й міжнародного значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Чоп, Стрий, Ходорів, Коломия.

Львівська область має одну з найбільш розвинутих у державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Загальна довжина залізниць області становить 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі із твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найважливіші залізничні магістралі: Київ — Львів — Прага (Будапешт), Варшава — Перемишль — Львів — Бухарест.

Найважливішими центрами рекреації та туризму є Трускавець, Моршин, Яремча, Ясиня, Львів, Ужгород, Чернівці тощо.

5. Найбільші міста. Найбільшим містом Західного соціально-економічного району є Львів (близько 735 тис. мешканців). У промисловому комплексі міста провідне місце посідають машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, радіоелектронне, верстатобудування), хімічна й нафтохімічна промисловість, а також галузі легкої та харчової індустрії, виробництво будівельних матеріалів. У Львові розміщений Західний науковий центр НАН України, близько тридцяти вищих навчальних закладів різного профілю, у тому числі національний університет ім. Івана Франка, університет «Львівська політехніка», Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка, Українська академія друкарства; дванадцять театрів, серед них театр опери і балету, тридцять два музеї, картинна галерея тощо. Львів посідає перше місце серед міст України за кількістю історико-архітектурних пам'яток. Архітектурний ансамбль історичного центру Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Найдавнішими архітектурними пам'ятками міста є Високий замок, Миколаївська церква, Вірменський собор, готичні та барокові споруди тощо.

Івано-Франківськ (близько 230 тис. жителів) є значним економічним і культурно-освітнім центром області та економічного району. Провідними у виробничій сфері міста є машинобудування, хімічна, лісова, легка та харчова галузі промисловості, будівельно-індустріальний комплекс. До наукових та культурно-освітніх установ належать науково-дослідні інститути, сім вищих навчальних закладів, серед яких Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, національний технічний університет нафти і газу, медична академія, теологічна академія, а також драматичний театр, філармонія, музеї.

Другим за кількістю населення економічним і культурним центром у Карпатському економічному районі є Чернівці (243 тис. жителів). Місто відоме з початку XV ст. Зараз воно є центром промислового вузла і спеціалізується на легкій і харчовій промисловості, а також машинобудуванні та деревообробній індустрії. Серед установ соціальної інфраструктури важливу роль відіграють Чернівецький національний університет, Буковинський державний медичний університет, ціла низка науково-дослідних іститутів, два театри, чотири державні музеї, серед яких літературно-меморіальні - Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича.

Ужгород (понад 117 тис. жителів) — найменший серед обласних центрів України. Виникло місто в IX ст. Зараз це промисловий центр із розвинутими машинобудуванням, лісовою, легкою та харчовою галузями промисловості. У місті функціонують два університети, два театри, музеї.

6. Проблеми й перспективи розвитку. Основною проблемою Карпатського району є зайнятість населення, змушеного кати на заробітки до інших держав. Особливо гостро вона постає у сільській місцевості, де неефективно використовують сільськогосподарські угіддя, мало поширені інші види економічної діяльності. Час від часу територія зазнає значних матеріальних втрат від паводків.

Перспективним напрямом розвитку є інтенсивне вдосконалення інфраструктури туризму в Українських Карпатах.

СТОЛИЧНИЙ

1. НАЗВА. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Столичний економічний район

Площа: 90,9 тис.км² (15% території України)

Населення: 7,5 млн. чоловік

Київська обл. - 28,1 тис.км² (4,8%)
Житомирська обл. - 29,9 тис.км² (4,9%)
Чернігівська обл. - 32,9 тис.км² (5,3%)

2. ЕКОНОМІЧНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Територія складається з Київської, Чернігівської та Житомирської області. До її складу також входять Придніпровська височина, Причорноморська низовина та Поліська низовина. Столичний район займає північ України. Його кордони межують з Білорусією та Росією на півночі, Північно-східним економічним районом на сході, Центральним економічним районом на півдні та з Подільським І Волинським економічними районами на заході країни.

Район знаходиться у помірному поясі, атлантико-континентальної області у заболоченій місцині. Територію району перетинають потужні транспортні коридори як меридіанного так і широтного напрямків.

Залізничні: Харків - Київ - Львів - Чоп.
Хутір Михайлівський - Київ - Жмеринка - Одеса та ін.

Автомобільні: траси загальноєвропейського значення Санкт-Петербург - Одеса Харків - Західний кордон України.

Через район пролягає основна річкова артерія - Дніпро.

Район перетинають потужні трубопроводи.

- газопроводи - Уренгой-Помари-Ужгород, Дашава-Київ-Бердянськ-Москва;
- нафтопровід "Дружба";
- ЛЕП потужні.

Через усі ці транспортні магістралі і здійснюється зв'язок району з іншими районами країнами і сусідніми державами, реалізується зручність його ЕГП.

3. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Серед корисних копалин переважають будівельні матеріали, особливо будівельне і декоративне каміння. У Житомирській області знаходяться всесвітньо відомі родовища червоних, рожевих і сірих гранітів, чорних і сірих лабрадоритів. Вздовж правого берега Десни знаходяться значні поклади крейди, яка цілком придатна для виготовлення цементу та високої якості паперу. Виявлено поклади цегельних, черепичних та вогнетривких глин. Промислові запаси титанових руд знаходяться в Житомирській області. У Київській області виявлено поклади уранових руд, але вони не розробляються. Район має лікувальні грязі і мінеральні води. Відкрито значні поклади бурштину. Сумарна величина потенціалу Житомирської і Чернігівської областей нижча від середньо обласного показника по карті, а Київський відповідає йому. Повне використання цих ресурсів неможливе, тому що радіоактивне забруднення території району внаслідок аварії на ЧАЕС значно пошкодило ліси та ґрунти та характеристика мінеральних ресурсів має низький потенціал.

НАСЕЛЕННЯ

Населення району складає 7,2 млн. чоловік - приблизно 14,3% від загальної кількості.

Населення в Житомирській області становить 2,9%, в Київській - 3,7%, в Чернігівській - 2,6%. У національному складі населення переважають українці.

Середня густота в районі становить близько 76 чол./км2 і близька до середньої в країні. В цілому населення в районі розміщене дуже нерівномірно.

Найгустіше населена Київська область, а найменше - Чернігівська. Найвища частка міських жителів саме в Київській області. В районі загрозливого стану набувають процеси депопуляції. За останні 5 років абсолютна кількість населення скорочується на 125,9 тис. ч.
- Житомирська обл. на 23,1 тис. ч.
- Чернігівська на 48,4 тис. ч.
- Київська на 41,8 тис. ч.
- м. Київ на 12,6 тис. ч.

Найбільш напружена ситуація в Чернігівській обл. Демографічні процеси значною мірою зумовили й досить високу частку непрацездатного населення - це обмежувальний фактор розвитку району. Загальна кількість пенсіонерів усіх категорій - 2 млн. 90 тис. чол.

5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ

а) галузі спеціалізації промисловості.

§ Машинобудування;

§ Хімічна промисловість;

§ Лісовиробничий комплекс;

§ Промисловість будівельних матеріалів;

§ Скляна, порцеляно-фаянсова промисловість;

§ Харчова промисловість: цукрова, молочна, м'ясо-молочна, борошномельна, круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, спиртова;

§ Легка промисловість: текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва;

§ Народні художні промисли.

Всього в районі зайнято 536,1 тис. ч. (12%). Тут вироблено товарної продукції? на 7,5 млрд. грн. (10%). У Києві та області виробляється близько 73% усієї продукції району.

б) промислові центри.

Київ, Житомир, Біла Церква, Ніжин, Фастів, Коростень, Чернігів, Бровари, Прилуки, Обухів, Малин, Ірпінь, Бердичів, Новоград-Сіверський, Дарниця.

в) промислові вузли.

Київський, Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський. Найбільший з них Київський. До його складу входять Київ, Бровари, Бориспіль, Вишгород, Ірпінь, Буча, Вишневе, Васильків, Боярка, Фастів та інші.

АПК РАЙОНУ

а) галузева спеціалізація.

Тваринництво в структурі сільськогосподарського виробництва вже майже зрівнялося з рослинництвом. В цілому тваринництво Столичного району має молочно-м'ясний напрям.

Продукцію рослинництва та тваринництва переробляє харчова і легка промисловості.

Найважливішими галузями харчової промисловості, що працюють на власній сировині, є цукрова, молочна, м'ясна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, плодоовочева, спиртова.

б) центри розвитку сільського господарства.

Цукрова промисловість представлена цукровими заводами на півдні району. В Бердичеві є цукрорафінадний завод. Підприємства молочної промисловості є в кожному адміністративному районі. Плодоовочева промисловість зосереджена в Житомирі, Овручі, Ніжині, Білій Церкві, Переяславі-Хмельницькому та інших. Найбільші підприємства вовняної промисловості знаходяться в Чернігові, Білій Церкві, Богу славі та Березані. Шкіряно-взуттєва промисловість - це цілий комплекс виробництв Із власною сировинною базою, шкіряними заводами у Києві, Баришівці, Василькові.

ТРАНСПОРТ

Добре розвинуті і всі види транспорту. Район відрізняється великою густиною шляхів сполучення. Автомобільний транспорт перевозить в основному пасажирів, а також продукцію АПК. Через район також проходять транзитні автомагістралі, що ведуть до Болгарії, Туреччини. Польщі, Росії та інших країн. Особливе місце належить повітряному транспорту. Київ - найбільший вузол повітряних сполучень у країні. Велике значення мають річкові перевезення по Дніпру, Десні і Прип'яті. Найбільші річкові порти: Київ та Чернігів.

8. ВВІЗ ТА ВИВІЗ ПРОДУКЦІЇ

У Столичному районі ввіз переважає над виловом продукції. З Донбасу сюди надходять вугілля, чорні метали; з Північно-Східного району - нафтопродукти, трактори, вантажні автомобілі; з Придніпров'я - чорні і кольорові метали, легкові автомобілі, бурякозбиральні комбайни, мінеральні добрива; з Причорноморського - руди, комбайни, верстати, ґрунтообробна техніка, продукція АПК.
Натомість столичний район забезпечує країну хімічним волокном, пластмасами, шинами і гумотехнічними виробами, медичними препаратами, кормовими антибіотиками і засобами захисту рослин, сільськогосподарськими машинами і екскаваторами, приладами і верстатами, деякими продуктами АПК, тканинами, будівельним і оздоблювальним каменем тощо.

Дата добавления: 2015-10-30