Інтерпретація та операціоналізація.

Завдання

Завданням мого соціологічного дослідження є за допомогою соціологічного опитування (анкетування) зібрати якомога більше якісної інформації щодо проблеми та шляхів її подолання, а саме інформацію про:

1. Загальні причини низької якості освіти в університеті.
2. Зміну якості освіти за різними курсами (в позитивну чи негативну сторону).
3. Причини низької якості освіти освіти за рівнями – студент,викладач, кафедра.
4. Шляхи виправлення проблеми.

1. Дослідити, чи впливає зацікавленість у вивченні предмета на успішність студента.

2. Визначити, чи справді нестача часу є причиною неуспішності.

3. Встановити, чи є студенти, які не зацікавлені в отриманні знань та хороших оцінок.

4. Встановити, як впливають здібності студентів на їх успішність.

Дослідити, що саме у навчальній системі університету не до вподоби студентам.

2. Дослідити ставлення студентів до навчання та майбутнього працевлаштування; мотиви, що керують ними.

3. Вивчити причини вибору студентами майбутньої професії; динаміку ставлення до обраної спеціальності протягом навчання.

Спосіб дослідження: анкетування (через інтернет та шляхом надання анкет студентам).

Генеральною сукупністю мого соціологічного опитування являються студенти ІІ, ІІІ та IV курсів КНЕУ, стаціонарної форми навчання, у віці від 18 до 22 років. Вибіркова сукупність дорівнює 60 осіб: 10 чоловічої статі та 10 жіночої статі з різних курсів. Я провів вибіркове дослідження за допомогою анкетування і не претендую на високу репрезентативність отриманих даних.

2. Генеральна та вибіркова сукупності:

Генеральна сукупність

17 000 чоловік (студентська спільнота)

2.2. Вибіркова сукупність:

1 800 чоловік

Вибіркова сукупність формується за такими ознаками:

1) студенти КНЕУ імені В.Гетьмана

2) студенти стаціонарної форми навчання

3) студенти-українці

4) приблизно однаковий розподіл респондентів за статтю

5) приблизно однаковий розподіл респондентів за місцем проживання (квартира, гуртожиток)

Оскільки завдання носить навчальний характер, то ми обмежуємось вибірковою сукупністю 30 чоловік.

Джерела інформації: інтернет, корпуси університету (студенти).

Інтерпретація та операціоналізація.

Навчання – це діяльність, в якій наперед і свідомо ставлять мету, заздалегідь визначені принципи, зміст, форми і методи навчальної роботи що мають найкраще забезпечити формування здібностей, засвоєння вмінь, навичок, звичок тими хто вчиться.

Праця – діяльність людини що спрямовується на освоєння на освоєння і перетворення соціальних сил з метою задоволення потреб, у результаті якої створюється матеріальні та духовні цінності, формується сама людина.

Мотив – це внутрішня спонукальна причина дій і вчинків людини, переживання чогось особистого значущого для індивіда, шлях вибору варіанту досягнення мети.

Засоби суб‘єкта – це його підготовленість до діяльності, до дій, що визначаються особистим досвідом, засвоєними знаннями, нормами поведінки, морально-етичними цінностями.

Уміння – це здатність людини результативно, з належною якістю і у відповідний час ефективно виконувати роботу у нових умовах.

Навички – це здатність особистості виконувати цілеспрямовані дії автоматизовано, без спеціально спрямованої на предмет дій уваги.

Звичка – це дія, виконання якої стало потребою для людини.

Анкета – соціологічний інструментарій, що являє собою певним образом

структуровану систему питань, логічно пов’язаних між собою, а також із задачами та

цілями дослідження.

Анкетування – метод збору соціологічної інформації, характеризується письмовою

формою відповідей респондентів на поставлені і жорстко фіксовані в опитувальному

листі питання при безпосередньому, прямому або опосередкованому, заочному способі

взаємодії соціолога і респондента.

Валідність – показник якості метода, його здатність давати результати, адекватно

відображаючи явища, що вивчаються, тобто ті результати, для отримання яких він

призначений.

Вибірка випадкова – це вибіркова сукупність з використанням ймовірних

(випадкових, статистичних) методів відбору з генеральної сукупності.

Вибіркова сукупність – це певна кількість елементів генеральної сукупності,

відібраних за певними правилами.

Відкрите запитання – запитання, в якому автор не пропонує респондентові набір

підготовлених відповідей, а залишає місце для відповіді у довільній формі.

Генеральна сукупність – уся множина соціальних об’єктів, які є предметом вивчення

в межах, окреслених програмою конкретно-соціологічного дослідження.

Гіпотеза – це наукове припущення, що висувають для можливого пояснення певних

соціальних фактів, явищ і процесів, котрі треба підтвердити або спростувати.

Емпіричне соціологічне дослідження – розвідка, що ґрунтується на фактах і

здійснюється в будь-якій сфері соціологічного дослідження.

Закрите запитання – запитання, на яке в анкеті наведено певний набір варіантів відповідей,

а респонденту залишається тільки позначити той варіант, що відповідає його думці.

Запитання-фільтр – це запитання, що відсіює тих респондентів, яких не стосується

наступне запитання.

Звіт – підсумковий документ дослідження, призначений для замовника емпіричного

дослідження, який зацікавлений мати докладну інформацію і практичні рекомендації, що

дають змогу відповідно коригувати свої дії; включає усю змістовну інформацію,

одержану в результаті дослідження.

Інтерв’ю – найгнучкіший спосіб збору соціологічної інформації, що передбачає

проведення бесіди (за зазначеним планом) з респондентом, заснований на

безпосередньому, особистому контакті соціолога та респондента.

Інтерв’юер – член робочої групи польового дослідження, що безпосередньо

спілкується з респондентами у процесі збору соціальної інформації.

Квотна вибірка – різновид цілеспрямованого відбору одиниць аналізу із

дотриманням квоти (напр. статі, віку, освіти тощо) та її параметрів (напри. чоловіки –

жінки, молоді, середні, старші вікові групи тощо).

Метод у соціології – це різноманітні методи вивчення, що використовуються для

нагромадження емпіричного (фактичного) матеріалу:

- опитування – це метод соціологічного дослідження, що передбачає анкетування

населення як об’єкта дослідження;

- спостереження – метод цілеспрямованого, планомірного, певним способом

фіксованого сприйняття об’єкта, який досліджується;

- контент-аналіз – спеціальний, досить точний метод якісного аналізу змісту

документів з метою виявлення або виміру соціальних фактів та тенденцій, відображених

цими документами.

Моніторингове дослідження – систематичне відслідковування, вивчення стану

соціальних явищ і процесів, співставлення результатів постійних спостережень для

одержання обґрунтованих уявлень про їх дійсне становище, тенденції розвитку.

Напівзакрите запитання – це запитання, в якому респондент може не тільки

вибирати відповіді з представлених варіантів, але й запропонувати свою, якщо його не

влаштовують відповіді з підготовленого набору.

Об’єкт конкретно-соціологічного дослідження – це сукупність людей з певними

властивостями та якостями, що цікавлять замовника та дослідника.

Обробка даних – комплекс процедур, спрямованих на переоформлення та

узагальнення даних соціологічного дослідження (процедура перевірки і кодування

заповненого інструментарію).

Опитування експертне – особливий різновид соціологічного опитування, що полягає

в тому, що питання усно чи письмово ставляться перед експертами як спеціалістами, які

володіють глибокими соціальними знаннями в галузі предмета дослідження.

Помилка репрезентативності – відхилення вибіркової сукупності за певними

характеристиками від генеральної сукупності.

Предмет конкретно-соціологічного дослідження – найсуттєвіші властивості і

стосунки об’єкта який вивчається, пізнання яких є важливим для виконання завдань,

закладених у програму.

Прогнозування – у широкому розумінні – розробка прогнозів; у вузькому – спеціальне

наукове дослідження, предметом якого виступають перспективи розвитку явища.

Програма соціологічного дослідження – обов’язковий початковий документ,

розробка якого дає змогу чітко визначити стратегію і тактику соціального аналізу,

виявляти проблеми, забезпечити всеохопність проблемної ситуації і достовірність

отриманої інформації.

Репрезентативність вибірки – якість вибірки, що полягає у її здатності адекватно

представляти стан справ у генеральній сукупності.

Респондент – особа, яка є джерелом, комунікатором соціальної інформації під час

опитування; 2) учасник конкретно-соціологічного дослідження, який являється джерелом

усної або письмової інформації.__

Виділення власних гіпотез та їх превірка:

1. Якість освіти буде вищою, якщо університет почне вводити методи викладання розвинутих країн. (США, Німеччина, Швейцарія і т.д.)
2. Велика кількість теорії призводить до низької якості освіти.
3. Якість освіти покращиться, якщо дисциплінами будуть керувати викладачі, що працюють у своїй сфері викладання та мають міжнародний або національний досвід.
4. Підвищення прикладного використання теорії підвищить якість освіти.
5. Якість освіти залежить більше від викладача ніж від студента.
6. Вища якість освіти в Україні призведе до меншої міграції студентів за кордон у пошуках кращої освіти.

7. Незацікавленість студента у отриманні знань.

8. Низький інтелектуальний рівень студентів.

1. Більшість студентів не впевнені, що самостійно зможуть влаштуватися на роботу після закінчення університету.
2. Студенти із задоволенням поїхали б на навчання за кордон.
3. Після отримання бакалавра більшість студентів не бачать суті у навчанні в Україні на магістратурі.
4. Більшість студентів вважають, що матеріал, що вивчається в університеті не сильно допоможе у їх майбутній роботі.

Логічний аналіз.

Методологічний аналіз.

Інструментарій: анкета з трьома розділами.

Питання для перевірки гіпотез:

1. Назвіть основні причини низької якості освіти в КНЕУ.
2. Назвіть шляхи подолання проблеми.

Анкета.

Причини поганої успішності студентів

Дане дослідження проводиться в рамках навчального завдання з дисципліни Соціологія. Метою дослідження є дослідження проблеми поганої успішності студентів, та знаходження шляхів її подолання. Поставте, будь ласка, позначку поряд з вибраним вами варіантом відповіді. Дане опитування є анонімним.

1. Чи є у вашому навчальному плані, вивчення яких ви вважаєте недоцільним?

· Так, таких багато

· Так, декілька

· Ні

2. Чи відвідуєте ви заняття з таких предметів?

· Так

· Не завжди

· Ні

3. Чи можуть такі предмети стати причиною зниження успішності з інших предметів?

· Так

· Ні

4. Чи стараєтесь ви “витягувати” такі предмети на 4-5, чи вони не мають значення для вас?

· Так, намагаюсь отримати високу оцінку

· Ні, для мене це не має значення

5. Чи вистачає вам часу на підготовку до всіх предметів?

· Так

· Ні

6. Чи доводиться вам поєднувати роботу з навчанням?

· Так

· Ні

7. Чи правильно ви розприділяєте свій час?

· В більшості випадків так

· В більшості випадків ні

8. Чи згідні ви з тим, що деякі предмети ми вивчаємо занадто побіжно?

· Так

· Ні

9. Чи задоволені ви вибором спеціальності?

· Так

· Ні

10. Чи плануєте ви працювати за професією?

· Так

· Ні

11. Вам байдуже які у вас оцінки, аби диплом видали.

· Так

· Ні

12. Ви вступили в цей університет не за власним бажанням.

· Так

· Ні

13. У вас є погані оцінки тому, що матеріал для вивчення занадто складний.

· Так

· Ні

14. Вам важко даються гуманітарні предмети.

· Так

· Ні

15. Вам важко даються точні науки.

· Так

· Ні

16. Матеріалу на самостійне опрацювання занадто багато.

· Так

· Ні

17. Ваша стать

· Чоловіча

· Жіноча

18. Вік

· 18

· 19

· 20

· 21

19. Курс навчання

· 2

· 3

· 4

20. Де ви проживаєте?

· Вдома

· Винаймаю квартиру

· В гуртожитку

Дата добавления: 2015-10-29