Необхідно завжди пам'ятати

- 70% самогубств роблять психічно здорові люди.

- 40% суїцидів відбувається через сімейні конфлікти та гострі побутові пороблеми.

- 70-80% суїцидентів завжди попереджають про свій намір.

- Суїцидальних проявів на 40% більше серед самотніх людей.

- Розведені особи на 30% частіше вдаються до самогубства, чим особи, які знаходяться в шлюбі.

- здійснення суїциду найбільш вірогідним є у вечірній, нічний і ранковий час з 18.00 до 9.00, коли люди надані самім собі, залишаються наодинці зі своїми думками і переживаннями.

Надання психологічної допомоги потенційному суїциденту повинно мати цілеспрямований характер. З цією метою заступник начальника підрозділу з персоналу повинен здійснювати постійний моніторинг інформації про психологічний стан підлеглих (особливо зі складу групи персоналу, що потребує індивідуальної соціально-психологічної допомоги) з метою виявлення ознак внутрішньо особистісних конфліктів, психічного напруження, депресії. Джерелами такої інформації є індивідуальні бесіди з військовослужбовцями, їх товаришами; відвідування сімей військовослужбовців; аналіз поведінки в колективі; аналіз результатів службової діяльності; аналіз змін у зовнішньому вигляді тощо.

У разі отримання інформації про ознаки можливого конфлікту (кризи) заступник начальника підрозділу з персоналу аналізує її, уточнює з інших джерел і проводить з військовослужбовцем індивідуальну співбесіду. Вона досить складна і потребує обов’язкової попередньої підготовки:

У жодному разі не можна запрошувати на співбесіду через третю особу (краще спочатку зустрітися нібито випадково, звернутися з якимось нескладним проханням або дорученням, щоб був привід для зустрічі);

при виборі місця співбесіди головне, щоб вас не турбували сторонні особи, телефонні дзвінки (ніхто і ніщо не повинно переривати розмову, скільки б вона не тривала);

бажано спланувати зустріч не в робочий час, коли у кожного свої справи;

під час бесіди забороняється вести записи, поглядати на годинник і тим більше робити якусь „попутну справу”. Всім своїм виглядом треба показувати потенційному суїциденту, що зараз для вас немає нічого важливішого за цю співбесіду.

Перелік питань, які рекомендуються для обговорення:

1. Що саме відбувається в житті військовослужбовця?

2. Які саме події чи обставини викликали конфлікт (кризу)?

3. Чи стала ця криза раптовою?

4. Чи була можливість запобігти цій кризі?

5. Чи може військовослужбовець контролювати перебіг подій і власними силами розв’язати проблеми, що виникли?

6. Як він це збирається робити?

7. Які засоби розв’язання проблеми були вже ним використані і до яких наслідків це призвело?

8. Що зараз викликає найбільше занепокоєння військовослужбовця?

9. Чи бачить він реальні шляхи виходу з кризи?

10. Як він уявляє подальший перебіг подій?

11. Яку допомогу від керівництва підрозділу, психолога органу він хотів би отримати?

Співрозмовника необхідно переконувати у тому, що:

його ситуація не є унікальною, є багато людей з якими подібне вже траплялося і вони справилися з кризою;

все погане вже відбулося, тепер буде легше, адже тепер він вже не “сам на сам” із проблемою;

про нього не думають погано, а навпаки, цінують, розуміють й прагнуть допомогти;

йому вже доводилося раніше бувати у скрутних ситуаціях та успішно їх долати, отже і зараз він здатний подолати свою кризу і зробить це.

Правила поведінки з потенційним суїцидентом:

- будьте впевнені, що Ви готові допомогти;

- ніколи не задавати питання зі словом «Чому», тому що в цьому слові є обвинувачення;

- будьте терплячі;

- якщо спроби допомогти не надають ефекту не намагайтеся шокувати людину або загрожувати їй, говорячи: «Піди і зроби це»;

- не аналізуйте поведінкові мотиви людини, говорячи: «Ви так почуваєте себе, тому що...»;

- не сперечайтеся і не намагайтеся впливати на людину, говорячи: «Ви не можете убити себе, тому що...»

За результатом бесіди приймається рішення про втручання в ситуацію шляхом:

1. Створення максимально сприятливих умов для службової діяльності військовослужбовця, забезпечення моральної підтримки з боку товаришів по службі.

2. Посередництва (за згодою військовослужбовця) у налагодженні стосунків із значущими для нього особами.

3. Надання йому іншої допомоги про яку він сам попросить.

У процесі бесіди з військовослужбовцем треба домовитися про порядок подальших контактів до закінчення конфлікту (кризи), обміну інформацією про його перебіг, дії і самопочуття військовослужбовця. Про результати бесіди завжди інформувати психолога.

Якщо в ході співбесіди військовослужбовець виказував стійкі суїцидні думки, то його необхідно якнайшвидше, під наглядом відправити до органу, для надання йому відповідної допомоги.

Психолог органу в порядку, передбаченому наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.04.2008 №318 "Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України" робить висновок про доцільність направлення такої особи для проходження заходів вторинної психопрофілактики та забезпечує проходження нею відповідних заходів.

Проходження заходів психопрофілактики здійснюється за особистою згодою посадової особи, про що засвідчується у формулярі для проходження заходів психопрофілактики (додаток 2 Інструкції про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України). У подальшому військовослужбовець встановленим порядком направляється для проходження заходів вторинної психопрофілактики (додаток 6 Інструкції про порядок організації та проведення психопрофілактичної роботи з персоналом Державної прикордонної служби України).

Рекомендована для додаткового вивчення література:

1. Збірник наукових статей „Суїцидологія: теорія та практика”/За ред. О.М. Морозова, А.П. Чуприкова. Вид. КІВС, 1998. – 187 с.

2. Основи практичної психології/В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. К.: Либідь, 1999. – 536 с.

3. Рабочая книга практического психолога: Технология эффективной профессиональной деятельности (пособие для специалистов, работающих с персоналом). – М.:Издательский дом «Красная площадь», 1996. – 400 с.

Дата добавления: 2015-10-29