Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розрахунок загальних витрат

Читайте также:
  1. Аудит загально виробничих витрат.
  2. Визначення витрати повітря систем кондиціонування повітря.
  3. Визначення розрахункових витрат води та необхідних напорів у зовнішніх водопровідних мережах
  4. Визначити матрицю коефіцієнтів повних матеріальних витрат
  5. Витрати на рекламу і громадські зв'язки
  6. Витрати, що формують первісну вартість об’єкта основних засобів
  7. Витратний метод встановлення ціни

 

Загальні витрати це витрати на освітлення, опалення, комунальні послуги і т.п. Вони приймаються рівними однієї третини основої зарплати розроблювача програми, тобто 1178,27 грн.

Тоді витрати на створення програмного продукту складуть:

 

 

Зспп =3534,80 + 290,53 + 1178,27= 5003,60 грн.

 

Економічна ефективність

 

У результаті розрахунку витрати на створення даного програмного продукту склали 5003,60 грн. Дану цифру складно оцінити, тому що наявні на ринку подібні продукти занадто специфічні і кількість їх дуже мала. Але можна припустити, що для потенційних покупців, якими є в основному навчальні заклади, звичайно стиснуті в засобах, вона виявиться досить великою. Для зниження витрат можна запропонувати наступні рішення. Як видно, три чверті витрат представляють із себе витрати на оплату праці програміста. Знизити ці витрати можна шляхом підвищення ефективності праці програміста за рахунок використання більш сучасних ЕОМ для роботи, підвищення зручності робочого місця й інших факторів. Наприклад, при заміні комп'ютера на більш сучасний час складання програми і її налагоджень скоротився б майже вдвічі, а ціна машинного часу виросла б приблизно на 20%. Також при більш дбайливому й акуратному відношенні до комп'ютерної техніки можливо знизити витрати на ремонт, та таким чином зменшити залучення додаткового персоналу на обслуговування комп'ютерів.

 


Охорона праці

 

 

Оцінка умов, у яких здійснювався дипломний проект

 

Дипломна робота проводилася в приміщенні УДХТУ. Приміщення по своєму пристрої, устаткуванню і плануванню відповідає вимогам будівельних норм і правил СНіП 2.09.02-85 і санітарним нормам СН-245-71.

Приміщення знаходиться на 6-ом поверсі 10-ти поверхового панельного будинку. При визначенні небезпечних і шкідливих факторів, зв'язаних з виконанням даної роботи, керувалися:

– ДСТ 12.0.003-78."Небезпечні і шкідливі виробничі фактори" і ДСТ 12.1.005-88 "Повітря робочої зони".

Для організації роботи необхідні: персональні комп'ютери з відповідною периферією. При роботі на ЕОМ оператор виконує наступні функції: уведення даних і їхню обробку, запит і прийом інформації.

При роботі на оператора впливають наступні фактори:

радіація монітора;

шум і вібрація роботи вентиляторів блоку харчування і принтерів;

мерехтіння монітора (50-120Гц);

монотонність роботи;

тривале перебування в сидячому положенні.

Приміщення, у якому знаходиться робоче місце оператора, має наступні характеристики:

довжина приміщення: 5 м;

ширина приміщення: 4 м;

висота приміщення: 3 м;

число вікон: 2;

число робочих місць: 3;

освітлення: природне (через бічні вікна) і загальне штучне;

вид виконуваних робіт: безупинна робота з прикладною програмою в діалоговому режимі.

У процесі трудової діяльності при порушенні безпечних умов праці на людину можуть впливати небезпечні і шкідливі виробничі фактори [19].

Випадок впливу на працюючого небезпечного виробничого фактора при виконанні їм завдання керівника чи робіт трудових обов'язків називається нещасливим випадком.

Вплив на людину шкідливого фактора може привести до професійного захворювання. Результатом нещасливого випадку є травма.

До шкідливих виробничих факторів відносяться [20]:

а) неоптимальні сполучення і стан повітря:

- підвищена запиленість повітря;

- підвищена чи знижена вологість;

- підвищена рухливість;

б) неоптимальне освітлення:

- недолік освітленості;

- нерівномірність освітлення.

Один з факторів впливу зовнішнього середовища - мікрокліматичні умови.

Атмосферне повітря у своєму сполученні містить (у відсотках по обсязі):

- азот - 78,08;

- кисень - 20,95;

- аргон, неон і інші інертні гази - 0,93;

- вуглекислий газ - 0,03;

- інші гази - 0,01.

Повітря такого сполучення найбільш сприятливие для подиху. Пари і гази утворять з повітрям суміші, а тверді і рідкі частки речовини - дисперсні системи: аерозолі, що поділяються на пил (розмір твердих часток більш 1 мкм), дим (менш 1 мкм) і туман (розмір рідких часток менш 10 мкм). Джерелом пилу в машинному залі є тертьові механічні частини зовнішніх пристроїв ЕОМ, папір для АЦПП і недостатнє кондиціонування повітря. Шкідливі речовини, добре розчиняючись в біологічних середовищах, здатні вступати з ними у взаємодії, викликаючи порушення нормальної життєдіяльності. У результаті їхньої дії в людини виникає хворобливий стан ‑ отруєння, небезпека якого залежить від тривалості впливу, концентрації і виду речовини.

 

4.2 Заходи щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці в приміщенні

 

На робочому місці оператор піддається впливу багатьох несприятливих факторів. Тому необхідно розробити засоби захисту від цих шкідливих факторів. До даних засобів захисту відносяться: електробезпечність, вентиляція, штучне освітлення, звукоізоляція [21]. Існують нормативи, що визначають комфортні умови і гранично припустимі норми запиленості, температури повітря, шуму, електробезпечності, освітленості:

ДСТ 12.1.003-89. “Шум. Загальні вимоги до безпеки”

ДСТ 12.1.012-90. “Вібрація. Загальні вимоги до безпеки”

ППЕ-85 (1,1-3,4) “Правила пристрою електроустановок”

СНіП 11-4-79 “Природне і штучне освітлення ”

СНіП 2.04.05.86 “Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря”

 

4.2.1 Організація робочого місця оператора

На комфортність роботи оператора впливають організація робочого місця оператора, засобу відображення інформації, органи керування машиною. Вони повинні бути максимально зручні для людини, щоб не створювати перешкод і почуття дискомфорту в процесі роботи, а також сприяти найменшої стомлюваності.

Основним способом забезпечення умов комфорту оператора ЕОМ є організація його робочого місця. У цьому питанні не існує дріб'язків, тому що кожної, на перший погляд, несуттєвий фактор у процесі тривалого впливу може викликати стан дискомфорту, негативно позначитися на результатах діяльності і, можливо, привести до захворювання.

Під робочим місцем оператора ЕОМ розуміється зона трудової діяльності в системі «людина-машина», оснащена технічними засобами і допоміжним устаткуванням, необхідним для рішення конкретних виробничих задач.

При взаємному розташуванні елементів робочого місця враховується:

робоча поза людини - оператора;

простір для розміщення оператора, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи;

фізичні, зорові і слухові зв'язки між оператором і устаткуванням;

можливість огляду простору за межами робочого місця;

можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, використовуваних оператором.

Конструктивне і зовнішнє оформлення устаткування створює умови для мінімальної стомлюваності. Конструкція робочих меблів повинна забезпечувати можливість індивідуального регулювання відповідно росту працюючого для підтримки зручної пози і відповідати вимогам ДСТ 12.2.032-78, ДСТ 22269-76. При правильній організації робочого місця продуктивність праці операторів ЕОМ збільшується на 8-20%.

 

Ергономічні вимоги до робочого місця

Конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів (сидіння, органи керування, засобу відображення інформації) повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам, а також характеру роботи.

Дана конструкція робочого місця забезпечує виконання трудових операцій у межах зони діяльності моторного поля. Зони досяжності моторного поля у вертикальних і горизонтальних площинах для середніх розмірів тіла людини приведені на рисунку 4.1. Виконання трудових операцій забезпечується в межах зони досяжності й оптимальної зони моторного поля, приведених на рисунку 4.2 (зони 1, 2).

Розташування засобів відображення інформації, у даному випадку це дисплей ЕОМ відповідають СНіП 2.01.02-85.

 

Рис. 4.1 Зони досяжності моторного поля тіла людини

Рис. 4.2 Зони досяжності й оптимальної зони моторного поля

 

Для зниження навантаження на очі, дисплей повинний бути встановлений найбільше оптимально з погляду ергономіки: верхній край дисплея повинний знаходиться на рівні очей, а відстань до екрана повинне складати від 28 до 60 см. Мерехтіння екрана повинне відбуватися з частотою fмер>70 Гц.

Робочі місця розташовані перпендикулярно віконним прорізам, це зроблено з тією метою, щоб виключити прямі і відбиті відблиски екрана від вікон і приладів штучного висвітлення, якими є лампи накалювання, тому що газорозрядні лампи при роботі з дисплеями застосовувати не рекомендується (з метою зниження навантаження на очі).

У даному випадку робоче місце розраховується на роботу людини сидячи. Необхідно уникати довгостроково фіксованих робочих поз, тобто доцільна зміна робочих положень. Поза програміста повинна бути фізіологічно правильною, для цього повинні бути забезпечені оптимальні положення частин тіла.

При неможливості регулювання висоти робочої поверхні допускається проектування устаткування з не регульованими параметрами, у даному випадку висота сидіння 450 мм.

Підставка для ніг повинна бути регульована по висоті, шириною не менш 300 мм, довжиною не менш 400 мм. По передньому краї варто передбачити бортик висотою 10 мм, а поверхня його повинна бути рифленої.

Основою робочого місця програміста є клавіатура. Клавіші розміщаються з таким розрахунком, щоб було мінімальне перехрещування рук. Робоча поверхня клавіш - плоскої чи злегка увігнутої форми.

Засоби відображення інформації призначені для представлення користувачу даних, що характеризують стан об'єкта керування хід робочого процесу, стан каналів зв'язку. У роботі програміста основним засобом відображення інформації є дисплей. Для відображення інформації на дисплеї використовують електронно-променеві трубки.

Головну роль в упізнанні знака грає його контур, що повинний бути добре розрізнимо (мати розмір і яскравість). У залежності від ознак відображуваного об'єкта до контуру додаються внутрішні і зовнішні деталі, букви і цифри, крім того використовують колір. Яскравість світіння екрана повинна бути не менш - 0.5 кg/м 52 0.

Найбільш прийнятна відстань спостереження повинна перевищувати ширину екрана в 2-3 рази, мінімальне в 1.5 рази, максимальне в 5 разів. Після тривалої чи напруженої роботи може виникнути стомлення, що виявляється в уповільненні рухових реакцій, у зменшенні точності рухів, в ослабленні уваги, пам'яті. Для відновлення працездатності, для досягнення високої продуктивності праці необхідні перерви в роботі. У даному випадку рекомендується після чотирьох годин роботи робити одногодинну перерву.

Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Для того, щоб фізіологічні процеси в його організмі протікали нормально, виділена організмом теплота повинна приділятися в навколишню людину середовище. Відповідність між кількістю цієї теплоти й охолодною здатністю середовища характеризують її як комфортну. Для створення комфортних умов праці в машинних залах рекомендується встановлювати кондиціонери [22].

Вологість повітря дуже впливає на терморегуляцію організму. Підвищена вологість (>85%) утрудняє терморегуляцію через зниження випару поту, занадто низька вологість (< 20 %) викликає пересихання слизуватої оболонки дихальних шляхів.

Рух повітря в приміщенні є важливим чинником, що впливає на самопочуття людини. У жаркому приміщенні рух повітря сприяє збільшенню віддачі теплоти організму і поліпшує його стан, але робить несприятливий вплив при низькій температурі в холодний період року.

4.2.2 Електробезпечність

Електроустаткування машинного залу відноситься до установок напругою до 380/220 В. У приміщенні машинного залу основними технічними засобами, що забезпечують безпеку робіт, є:

- заземлення;

- занулення;

- відключення.

Захисним заземленням називається навмисна сполука неструмоведучих частин, що можуть випадково виявитися під напругою, із пристроєм, що заземлює.

Заземленню підлягають корпуса ЕОМ, трансформаторів, металеві оболонки кабелів і проводів, металеві огородження.

Для ділянки персональних комп'ютерів найбільш прийнятним варіантом є захисне заземлення, тому що корпуса комп'ютерів і периферії звичайно виконані не зі струмопровідних матеріалів, а також маються спеціальні клеми для підключення заземлення [23].

Для заземлюючих пристроїв насамперед повинні бути використані найпростіші заземлювачі:

водопровідні труби, які знаходяться в ґрунті;

металічні конструкції споруд, що мають надійне з’єднання з ґрунтом;

металеві оболонки кабелів (виняток алюмінієві);

обсадні труби артезіанських свердловин.

Забороняється в якості заземлювачів використовувати трубопроводи з горючими рідинами й газами, а також труби теплотрас.

Найпростіші заземлювачі повинні мати з’єднання з заземлюючою системою не менше ніж в двох різних місцях.

Штучні заземлювачі застосовують у вигляді вертикальних та горизонтальних електродів. Як вертикальні електроди використовують стальні труби діаметром 30-50 мм, кутову сталь розміром від 40*40 мм до 60*60 мм і стальні стержні діаметром 10-12 мм.

Мета розрахунку заземлення – встановити кількість вертикальних електродів, довжину з’єднувальної штиби.

Опір розтікання струму одного вертикального електроду:

 

 

(4.1)

де ρ – питомий опір ґрунту у місці розташування заземлювачів,

Ом∙м(табл.4.1);

l – довжина стержневого або трубчатого електрода, м;

d – діаметр стержневого або трубчатого електрода, м;

t – глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м.

 

Таблиця 4.1

Наближені значення питомого опору ґрунтів

Грунт Питомий опір при вологості 10-20% від маси ґрунту, Ом∙м
Глина  
Суглинок  
Пісок  
Супісок  
Торф  
Чорнозем  
Садова земля  
Кам’янистий  

 

В даному випадку розрахунок буде вестися з урахуванням того, що ґрунтом є садова земля. Таким чином питомий опір ґрунту ρ = 40 Ом∙м. Довжина стержневого електроду l = 2 м. Діаметр стержневого електроду d = 0,02 м. Глибина розташування середини електрода t = 1,5 м,.

Отже опір розтікання струму одного вертикального електроду складає:

 

 

= 3,183∙(ln(200)+0,5∙ln(2)) =18 Ом

 

Приймаючи до уваги, що пристрій має в собі напругу 220 В, то з таблиці 4.2, знаходимо, що Rдоп = 4 Ом. З розрахунку видно що Rе > Rдоп.

 

Таблиця 4.2

Опори захисних заземлювачів в електричних установках

Характеристика установки Допустимий опір заземлювача Rдоп, Ом∙м
Установки з напругою вище 1000 В. Захисне заземлення в установках з великими струмами замикання на землю (IЗ > 500 А) 0,5
Установки з напругою до і вище 1000 В (IЗ < 500 А)  
Установки з напругою тільки вище 1000 В і током замикання на землю IЗ < 500 А  
Установки з напругою 380/220 В  

 

Підрахуємо попередню кількість заземлювачів без урахування з’єднувальної штиби:

 

 

(4.2)

 

Коефіцієнт використання заземлювача ηе = 0,65, це при умові того, що відношення відстані між заземлювачами до їх довжини a = 1, а заземлювачі розміщені в ряд.

Таким чином кількість вертикальних електродів становить:

 

 

(4.3)

 

де ηе - коефіцієнт використання вертикальних електродів.

ηе = 0,65, при умові того, що відношення відстані між заземлювачами до їх довжини a = 1, а заземлювачі розміщені в ряд.

Знаючи кількість заземлювачів, знаходимо довжину з’єднувальної штиби:

 

 

Z = a∙n∙l = 1∙8∙2 = 16 м (4.4)

 

де to – відстань від верхньої точки стержневого або трубчастого заземлювача до поверхні землі: 0,5 ≤ to ≤ 1,0 м.

Опір розтікання струму з’єднувальної штиби без урахування екранування складає:

 

 

(4.5)

= 0,3978∙ln(51200) = 4,3146 ≈ 4,3 Ом

 

де b – ширина з’єднувальної штиби, м; як правило вона дорівнює діаметру електрода.

Визначаємо загальний опір заземлюючого пристрою Rз, який складається із опору вертикальних електродів та опору з’єднувальної штиби:

 

 

(4.5)

 

де ηш - коефіцієнт використання з’єднувальної штиби (ηш = 0,62).

Таким чином:

 

 

= 2,4 Ом

Отримане значення опору заземлюючого пристрою значно менше Rдоп = 4 Ом.

Отже в результаті розрахунку отримано наступні параметри заземлюючого пристрою:

Довжина стержневого електроду l = 2 м.

Діаметр стержневого електроду d = 0,02 м.

Глибина розташування середини електрода t = 1,5 м.

Довжина з’єднувальної штиби Z = 16 м.

Кількість електродів n = 8.

Відстань від заземлювача до поверхні землі to = 0,5 м.

Ширина з’єднувальної штиби b = 0,02 м.

Електроди розміщені в ряд.

Опір заземлюючого пристрою Rз = 2,4 Ом.

 

4.2.3 Освітлення

Правильне освітлення має велике значення для здоров'я працівників та для створення безпечних умов праці, а також збільшення їх продуктивності. Сонячне світло оказує оздоровчу біологічну дію на організм, тому природне освітлення є найбільш гігієнічним.

При освітленні виробничих приміщень використовують природне і штучне висвітлення. Недолік природного світла передбачає застосування системи змішаного освітлення.

Недостатнє освітлення приводить до напруги зору, передчасної утоми і послабленню уваги. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робоче місце може створити різкі тіні, відблиски і дезорієнтувати працюючого. Це може привести до професійних захворювань [24].

У приміщеннях машинного залу застосовується, як правило, бічне природне освітлення. Для загального освітлення використовуються люмінесцентні лампи.

 

Шум

При роботі оператора на нього діють різні шуми, створювані працюючими принтерами (в основному матричними), вентиляторами, встановленими в системному блоці комп'ютера, звуковими чи платами динаміками, убудованими в комп'ютер, кондиціонерами й іншим устаткуванням. Для зменшення впливу шуму на організм оператора варто застосовувати більш сучасне устаткування (заміна матричних принтерів на лазерні), а також робити своєчасну профілактику устаткування [25].

Людина, працюючи при шумі, звикає до нього, але тривала дія сильного шуму викликає загальне стомлення, може привести до погіршення слуху, а іноді і до глухоти, порушується процес травлення, відбувається зміна обсягу внутрішніх органів. Ці шкідливі наслідки шуму тим більше, ніж сильніше шум і триваліше його дія. Таким чином, шум на робочому місці не повинний перевищувати припустимих рівнів, значення яких приведені в ДСТ 12.1.003-89.

 

4.2.5 Метеорологічні умови

Метеорологічні умови в приміщенні лабораторії відповідають вимогам ДСТ 12.1.005-88 "Повітря робочої зони".

Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. При сприятливих умовах праці характеристика метеорологічних показників у виробничих приміщеннях і на робочому місці наступна: температура від 200С до 230С при переважно розумовій чи легкій м'язовій роботі, припустима температура - від 190С до 210С. При впливі високої температури, інтенсивного теплового випромінювання можливий перегрів організму, що характеризується підвищенням температури тіла, рясним потовиділенням, частішанням пульсу і підвищенням частоти подиху, різкою слабістю, запамороченням, а в важких випадках - появою чи судорог теплового удару [22]. Джерелом високої температури в машинному залі являються зовнішні пристрої ЕОМ: АЦПП, дисплеї, а також погана робота кондиціонерів. Вологість повітря дуже впливає на терморегуляцію організму. Оптимальна величина відносної вологості складає 40-60%. Рух повітря в приміщеннях є важливим чинником, що впливає на теплове самопочуття людини. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,1 м/с.

 

4.3 Характеристика приміщення по пожежо- і вибухонебезпеці

 

Дане приміщення по пожежо- і вибухонебезпеці відноситься до категорії “Д” відповідно до ОНТП 24-86.

Пожежа ‑ це неконтрольоване горіння поза відведеним для цього вогнища. Пожежі становлять велику небезпеку для працюючих і можуть заподіяти величезний матеріальний збиток.

Ділянка ПЭВМ по пожежній небезпеці відноситься до категорії пожежонебезпечних і характеризується тим, що в приміщенні знаходяться неспалені речовини і матеріали в холодному стані.

Пожежа на виробництві може виникнути внаслідок причин неелектричного й електричного характеру.

До причин неелектричного характеру відносяться [26]:

несправність виробничого устаткування і порушення технологічного процесу;

халатне і необережне звертання з вогнем (паління, залишення без догляду нагрівальних приладів);

неправильний пристрій і несправність вентиляційної системи;

чи самозапалювання самозаймання речовин.

До причин електричного характеру відносяться:

коротке замикання;

перевантаження проводів;

великий перехідний опір;

іскріння;

статична електрика.

Відповідно до СНіП 11-2-80 число евакуаційних виходів з будинків, приміщень повинне складати не менш двох.

 

4.4 Протипожежні заходи

 

Активні методи боротьби з пожежами на ділянці ПЭВМ:

ізоляція вогнища горіння від повітря за допомогою твердих речовин (наприклад, пісок, покривала і т.п.);

охолодження вогнища горіння нижче визначених температур, досягається за допомогою води, але в неї є обмеження на гасіння легкозаймистих речовин, електроустановок і ін., тому частіше застосовують вуглекислий газ, що при сполуці з атмосферою знижує температуру до -78"С;

інтенсивне гальмування швидкості хімічної реакції в полум'ї. В основному для цієї мети застосовують порошки;

механічний зрив полум'я в результаті впливу на нього сильного струменя газу чи води.

Для гасіння пожеж у машинному залі необхідно застосовувати вуглекислотні і порошкові вогнегасники, що мають високу швидкість гасіння, великим часом дії, можливістю гасіння електроустановок, високою ефективністю боротьби з вогнем [26]:

- один вуглекислотний вогнегасник типу ВВ-5 чи ВВ-8, за допомогою якого можна гасити загоряння різних матеріалів і установок напругою до 1000 В;

- один химпінний (ВХП-10) чи повітряно-пінний вогнегасник (ВВП-5 чи ВВП-10), за допомогою якого можна гасити тверді матеріали і пальні рідини (крім установок під напругою).

Приміщення машинного залу повинне бути обладнано пожежними повідомлювачами, що дозволяють сповістити черговий персонал про пожежу.

Пожежні повідомлювачі перетворять неелектричні фізичні величини (випромінювання теплової чи світлової енергії, рух часток диму) в електричні, котрі у виді сигналу визначеної форми направляються по проводах на прийомну станцію.

У якості пожежних повідомлювачей у машинному залі встановлюються димові фотоелектричні повідомлювачі типу ИДФ-1 чи ДИП-1.

Перевагою повідомлювачей є їх без інерційність, велика контрольована площа. Недоліком є можливість помилкового спрацьовування і висока вартість.


Висновки

 

 

Результатом виконання дипломного проекту є довідкова система, написана з використанням засобів WinAPI, HTML та CSS. Дана система покликана допомогти студентам перших курсів освоїти роботу на комп’ютері в операційній системі Windows і полегшити працю викладачів.

У відповідності із умовами поставленого завдання щодо розробки програми, розроблена довідкова система має наступні властивості:

програма працює під управлінням операційних середовищ Windows 9x/NT/XP;

програма нормально працює на стандартних персональних комп’ютерах класу IBM с процесором Intel Pentium - 75 (мінімальні вимоги);

програма має дружний до користувача інтерфейс та забезпечує швидке засвоєння для пересічного користувача;

програма використовує стандартні елементи інтерфейсу користувача.

До числа задач, що вирішує розроблена довідкова, відносяться наступні:

докладно розповідає починаючому користувачеві сервісну функцію встановлення та зміни пароля доступу до індивідуальної папки студента;

розглядає основні принципи і прийоми роботи у Windows з декількома програмами одночасно;

надає знання про елементи середовища Windows;

містить відомості про роботу з файлами та папками;

має зв’язки між різними рівнями програми.

Розроблена система складається з двох функціонально закінчених модулів: модуля головного вікна програми, реалізованого в середовищі WinAPI, і модуля відображення гіпертекстових сторінок, реалізованого засобами HTML.

У ході роботи над проектом був проведений аналіз сьогоднішнього стану комп’ютерних навчальних систем і засобів їхньої розробки, були виявлені їхні достоїнства і недоліки. На основі цього були сформульовані вимоги до навчального системі, частина з яких лягла в основу даного дипломного проекту.

 


Перелік посилань

 

 

Зайнутдинова Л.Х. Создание и применение электронных учебников. – К.: Академия, 1999. - 364 с.

Каларщук В.И. Обучающие программы. - М.: СОЛОН-Р, 2001. – 568 с.

Козлов О.А., Солодова Е.А., Холодов Е.Н. Некоторые аспекты создания и применения компьютеризированного учебника//Информатика и образование. - 1995. - № 3. - С. 97-99.

Чуфаров Е.В. Основные способы и средства, использующиеся для создания компьютерных обучающих программ//Информационные технологии в образовании.2000. - № 3. - С. 25-27.

Демушкин А.С., Кириллов А.И., Сливина Н.А. и др. Компьютерные обучающие программы// Информатика и образование. – 1995. - №3. - С. 15-22.

Агапова О.И., Кривошеев А.О., Ушаков А.С. О трёх поколениях компьютерных технологий обучения//Информатика и образование. - 1994. - №2. - С. 34-Агапова О.И., Кривошеев А.О., Ушаков А.С. О трёх поколениях компьютерных технологий обучения//Информатика и образование. - 1994. - №2. - С. 34-40

40 Глазов Б.И., Ловцов Д.А., Михайлов С.Н., Сухов А.В. Компьютеризированный учебник//Информатика и образование. - 1994. - № 6. - С. 86-94.

Арзамасцев А.А., Китаевская Т.Ю., Иванов М.А., Зенкова Н.А., Хворов А.П. Компьютерная технология оптимального проектирования учебного процесса // Информатика и образование. - 2001. - № 4. - С. 79-82.

Будяк А.А. Инновационные технологии обучения: проблема электронного учебника//Инновации в образовании. - 2001. - № 2. - С. 89-99.

Информатика в понятиях и терминах. / Г.А. Бордовский, В.А. Извозчиков, Ю.В. Исаев, В.В. Морозов; под ред. В.А. Извозчикова - М.: Просвещение, 1991. - 208 с.

Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Краткий курс. – М.: ИНФРА – М, 1998. – 480 с.

Жуков А. Изучаем Delphi. – СПб.: Питер, 2001. – 352 с.

Тейксейра Стив, Пачеко Ксавье. Delphi 5. Руководство разработчика. Основные методы и технологии программирования. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 832 с.

Конопка Рэй. Создание оригинальных компонент в среде Delphi. – К.: НИПФ – «ДиаСофт Лтд.», 1996. – 512 с.

Роб Баас, Майк Фервай DELPHI 4.0: Полное руководство: -К.: Издательская группа BHV, 1999. – 712 с.

Патерсон Л. Использование HTML 4. - М.: Вильямс, 1998. - 512 с.

Ясинский В.Б. Каким должен быть электронный учебник в формате HTML. – М.: Просвещение, 1999. – 246 с.

Горлушкина Н.Н., Постников А.В. Методика обучения HTML-программированию// Образовательные технологии. - 2000. - № 6 - С. 108-111.

СНіП 2.09.02-85. Будівельні норми та правила.

СН-245-71. Санитарні норми.

ДСТ 12.0.003-78. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.

ДСТ 12.1.005-88. Повітря робочої зони.

ППЕ-85 (1,1-3,4). Правила пристрою електроустановок.

СНіП 11-4-79. Природне і штучне освітлення.

ДСТ 12.1.003-89. Шум. Загальні вимоги до безпеки.

СНіП 2.01.02-85. Протипожежні норми і правила.

 

 


Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 114 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Методи автоматизованого навчання| Кузов Ланос внутри

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.049 сек.)