Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Призначення, принцип побудови та режими роботи транзисторів.

Читайте также:
  1. B. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ВСЕХ МЕДИЦИНСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
  2. C. ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ ВСЕХ МЕДИЦИНСКИХ ИССЛЕДОВАНИЙ
  3. I. Мета роботи
  4. IІІ. Організація роботи Приймальної комісії
  5. А) формування концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму
  6. А.1 Приклад оформлення титульного аркуша дипломного проекту (роботи)
  7. А.7 Устройство и принципы действия адсорбционных аппаратов

 

Транзистори – це напівпровідникові трьохелектродні електроперетворювальні прилади, як правило, з двома взаємодіючими p - n -переходами, в яких вхідний струм керує вихідним струмом шляхом перетворення вихідного опору.

Конструктивно являють собою монокристалічну пластину (кристал), у якій створені три області з типами електропровідності, що чергуються, розділені двома р - п -переходами.

 

Середня область називається базою (Б), одна крайня – емітером (Е),
а друга – колектором (К).

Емітер і колектор завжди мають той самий тип провідності, протилежний типу провідності бази. Наприклад, якщо емітер і колектор типу р -, то база буде типу п -, і навпаки: якщо емітер і колектор типу п -, то база повинна бути р -типу.

Емітер – найбільш високолегована (найбільш низькоомна) область транзистора; колектор – також легована область, але значно слабкіша; база –найнижчелегована (найбільш високоомна) область.

Між емітером і базою розташовується емітерний перехід (ЕП), а між колектором і базою – колекторний перехід (КП). Через ЕП здійснюється інжекція носіїв заряду НЗ з емітера в базу, а через КП – екстракція їх з бази в колектор, при цьому емітер є постачальником інжектованих НЗ, а колектор – їх збирачем. Площа КП звичайно в 2...3 рази більша площі ЕП. Якщо емітер і колектор ідентичні, то ідентичними будуть і ЕП та КП. Транзистор у цьому випадку симетричний. Найбільше поширення одержали несиметричні транз., у яких ступені легування емітера і колектора різні.

Усі три області транзистора мають металеві виводи, які утворюють невипрямні (омічні) переходи метал – напівпровідник. Транзистори розміщуються в герметичних корпусах, які можуть бути металокерамічними, металоскляними або пластмасовими. В окремих випадках транзистори можуть бути безкорпусними.

За матеріалом виготовлення транзистори поділяються на германієві, кремнієві й арсенід-галієві.

За порядком чергування типів провідності областей транзистори поділяються на р - п - р і п - р - п. Напрямок стрілки показує тип провідності емітера: стрілка всередину – провідність типу p , а назовні – типу “ n . Крім того, стрілка показує напрямок струму в колі.

При вмиканні транзистора розрізняють вхід і вихід, під якими мають на увазі точки прикладення вхідної і вихідної змінних напруг. Вхід і вихід мають по два виводи, а сам транзистор має лише три виводи. Тому один з виводів транзистора завжди є спільним для входу і виходу. Таким виводом може бути будь-який з електродів: емітер, база або колектор, внаслідок цього розрізняють схеми вмикання:

- зі спільною базою (ССБ),

- спільним емітером (ССЕ)

- спільним колектором (ССК).

 

 

Режими роботи транзисторів визначаються станом ЕП і КП, які можуть бути відкритими (при прямому зміщенні) і закритими (при зворотному зміщенні). У транзисторній електроніці розрізняють такі режими:

1) режим відсічки (РВ) – обидва переходи закриті;

2) режим насичення (РН) – обидва переходи відкриті;

3) активний режим (АР) – ЕП відкритий, КП закритий;

4) інверсний режим (ІАР) – ЕП закритий, КП відкритий.

5) режим множення (РМ), якому відповідають відкритий ЕП і пробій КП.

Режими РH і РВ широко застосовуються в імпульсних (цифрових) пристроях, АР – у підсилювальних схемах, а РМ – у генераторах пилкоподібних напруг.


Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 126 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Структурна схема системи зв’язку. | Призначення, структурна схема, види модуляції коливань радіопередавача. | Призначення та структурна схема радіоприймача прямого підсилення. | Структурна схема радіоприймача супергетеродинного типу. | Призначення та принцип роботи електронних ламп. | Призначення, принцип роботи пристроїв виклику апаратури систем передачі | Призначення, принцип роботи диференційної системи | Призначення, принцип роботи кільцевого перетворювача частоти. | Параметри основних типів антен радіорелейних станцій. | Принцип та особливості радіорелейного зв’язку. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Метали НП Діелектрики| Призначення, принцип роботи частотного детектора.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)