Словник метаданих.

Засобами автоматизації формування та використання метаданих являються словники даних (системи словників-довідників даних). Перерахуємо їхні основні функції:

· встановлення зв'язку між користувачами БД;

· здійснення простого та ефективного керування елементами даних при вводі в систему як нових елементів, так і при зміні опису існуючих;

· зменшення надлишковості;

· усунення протиріччя даних;

· централізація керування елементами даних з метою спрощення проектування БД та її розширення.

Для створення ефективного і зручного словника даних необхідно при зборі інформації про дані встановити правила присвоєння елементам імен, добитися однозначного тлумачення різними користувачами призначення джерел і угод по присвоєнню імен, сформулювати прийнятні для усіх користувачів описи елементів даних і виявити синоніми, усунути багатозначність (омонімію, полісемію). Вказаний процес виконується ітеративно і зв'язаний з усуненням конфліктних ситуацій.

В процесі роботи з словником даних є можливість отримати в алфавітному порядку лістинг найменувань типів всіх статей (з зазначенням частоти їх використання в системі, статусу кожної статті та числа структур кожного виду).

Словник даних використовується кінцевими користувачами при роботі з системою на мові запитів, прикладними програмістами - при написанні програм, системними програмістами - в процесі розвитку системи.

Особливо важливий словник даних при взаємодії декількох систем обробки даних, при побудові розподілених банків даних, при використанні програм, які виконані в інших організаціях. В останньому випадку словарні статті вилучають з написаних програм, встановлюють синонімічні зв'язки їх зі статтями словника системи і переводять їх в формат, прийнятий в системі.

123. Стадії та етапи робіт по створенню та впровадженню інформаційних систем обліку.

Основні роботи, які виконуються на стадіях та етапах проектування:

І стадія — передпроектне обстеження:

1-й етап — зібрання матеріалів для проектування — формування вимог, вивчення об’єкта проектування, розроблення та вибір варіанта концепції системи;

2-й етап — аналіз матеріалів і формування документації — створення й затвердження техніко-економічного обґрунтування та технічного завдання на проектування системи на основі аналізу матеріалів обстеження, зібраних на першому етапі.

ІІ стадія — проектування:

1-й етап — технічне проектування, коли ведеться пошук раціональних проектних рішень по всіх аспектах розроблення, створюються й описуються всі компоненти системи, а результати роботи відображаються в технічному проекті;

2-й етап — робоче проектування, у процесі якого здійснюється розроблення й доведення програм, коригування структур бази даних, складання документації на постачання, установлення технічних засобів та інструкцій їх експлуатації, підготовка для кожного користувача системи інструктивного матеріалу, що оформляється у вигляді посадових інструкцій спеціалістам, які виконуватимуть свої професійні функції з використанням технічних засобів управління. Технічний і робочий проект можуть об’єднуватися в єдиний документ — техно-робочий проект.

ІІІ стадія — введення системи в дію:

1-й етап — підготовка до введення — установлення та введення в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу;

2-й етап — проведення попередніх випробовувань для всіх компонентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу;

3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформлюється актами приймання й здачі робіт) — уведення в експлуатацію;

ІV стадія — промислова експлуатація — функціонування системи, що охоплює супроводження програмних засобів і всього проекту, оперативне обслуговування та адміністрування баз даних.

124. Структура інформаційної системи обліку, характеристика її складових.

Інформаційна система (ІС) – це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збирання, нагромадження та обробки інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень. ІС склад. з 2 частин: забезпечувальної та функціональної. Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованої обробки інформації. Включає інформаційне, лінгвістичне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове забезпечення. Функціональна частина ІС реалізує розв’язування задач предметної сфери. У функціональній системі виокремлюють підсистеми, кожна з яких має свій склад комплексів задач, призначений для реалізації функцій управління.

ІС бух. обл.. охоплює такі підсистеми: 1)облік ОЗ та Нематер. Акт., 2)облік матеріальних цінностей, 3)облік праці та ЗП, 4)облік гот. продукції та її реалізації, 5)облік фінансово-розрахункових операцій, 6)облік витрат на виробництво, 7)зведений облік та складання звітності.

125.Структура управлінської інформаційної системи. Функціональна та забезпечуюча частини.

Інформаційна система – сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів комунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збирання, обробки, нагромадження та обробки інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

У структурі системи виділяють: забезпечувальну і функціональну частину. Забезпечувальна частина охоплює підсистеми, що реаліз. Технологію автомат. обробки даних. Забезпечувальна частина: інформаційне забезпечення – методичні та інструктивні документи, єдина система класифікації та кодування,інформаційна база; лінгвістичне забезпечення – сукупність мовних засобів для формалізації природної мови люди з машиною(мовні засоби інформаційно-пошукових систем, діалогові мови спец. призначення,мови управління і маніпулювання даними бази); технічне забезпечення – комплекс тенічних засобів,методичні та керівні матеріали щодо КТЗ,персонал, що обслуговує КТЗ; програмне забезпечення – сукупність програм, які реалізують мету і завдання інформаційної системи та забезпечують функціонування технічних засобів системи; математичне забезпечення – сукупність економіко математичних методів, моделей та алгоритмів обробки інформації,які є в інфо системі; організаційне забезпечення – власний апарат управління, що забезп. функц. всіх його підсистем;, правове забезпечення – сукупність норм, виражених у нормативних актах, що встановл і закріпл організацію цих систем. Функціональна частина реалізує розв’язування задач предметної сфери. У функціональній підсит. виокремл підсистем. Склад яких для кожного рівня свій.

126. Структура, форми подання та відображення економічної інформації.

Структура економічної інформації достатньо складна і може охоплювати різні комбінації інформаційних сукупностей, які володіють певним змістом. Інформаційна сукупність — це група даних, що характеризує об’єкт, процес, операцію.

Розглянемо структуру, форми подання та відображення економічної інформації. Економічна інформація може бути подана так: СИМВОЛ Þ РЕКВІЗИТ Þ ПОКАЗНИК Þ МАСИВ Þ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТІК Þ ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА.

Символ — елементарний нетрадиційний сигнал інформації, який немає самостійного значення. Наприклад, цифра, літера, знак.

Реквізит — найпростіша структурна одиниця інформації, неподільна на смисловому рівні. Вони бувають двох видів:

реквізит-основа — кількісна характеристика суттєвості, позначається великими літерами алфавіту та слугує основним елементом для побудови формул. Наприклад, кількість, ціна, сума;

реквізит-ознака — якісна характеристика суттєвості, позначається маленькими літерами алфавіту та слугує в ролі індексації у формулах

Виходячи з цього, можемо сказати, що економічний показник — це інформаційна сукупність, що складається з реквізітів-ознак і реквізітів-основ, тобто, інформація, що має остаточний економічний зміст. На основі показників складаються документи. У документи, що використовуються в процесі управління, планування, обліку, можуть входити один або кілька показників.

Набір взаємопов’язаних даних однієї форми з усіма її значеннями — це масив даних. Наприклад, сукупність даних про рух грошових коштів на підприємстві.

Сукупність масивів, що стосуються однієї ділянки управлінської роботи, називається інформаційним потоком.

Сукупність інформаційних потоків, що характеризують управлінську роботу, пов’язану з виконанням певної функції, називають інформаційною базою.

127. Сутність управлінських інформаційних систем, побудованих на основі концепції планування матеріальних ресурсів (MRP).

MRP-система — це комп’ютерна програма, що працює за алгоритмом, регламентованим MRP методологією.

Процес планування в MRP-системі містить функції автоматичного створення проектів замовлення на закупівлю матеріалів або внутрішнє виробництво необхідних комплектуючих, що значно підносить ефективність виробництва. Основні переваги використання MRP-системи у виробництві такі:

—гарантована наявність необхідних матеріалів і комплектуючих виробів у виробництві, зменшення тимчасових затримок у їх доставці, а отже, забезпечення ритмічного випуску продукції;

—наскрізне планування і диспетчеризація виробництва за рахунок формування збалансованого за ресурсами плану;

—безперервний контроль витрат і собівартості продукції;

—упорядкування виробництва через контроль статусу кожного матеріалу, що дозволяє вести моніторинг його конвеєрного шляху, починаючи від формування замовлення на цей матеріал до його положення у вже зібраному готовому виробі. Завдяки цьому досягається повна вірогідність і ефективність виробничого обліку.

Стандартна система MRPII містить опис 16 груп функцій системи організаційного управління: планування продажу й виробництва, управління попитом, складання плану виробництва, планування потреб у матеріалах, специфікації продуктів, управління складським господарством, планове постачання, управління цехом, планування виробничих потужностей, контроль входу/виходу, матеріально-технічне постачання, планування розподілу ресурсів, планування та контроль виробничих операцій управління фінансами, моделювання, оцінка результатів діяльності.

MRPII-система побудована в такий спосіб, що результати роботи кожного модуля аналізуються всією системою в цілому, що й забезпечує її гнучкість стосовно зовнішніх чинників. Саме ця властивість є визначальною для сучасних систем планування, оскільки основна маса виробників виготовляє продукцію на короткий життєвий цикл, таку, що потребує регулярного оновлення й модернізації.

128. Сутність управлінських інформаційних систем, побудованих на основі концепції планування виробничих ресурсів (MRP ІІ).

Контроль за виробництвом у MRPII-системі здійснюється за допомогою зворотного зв’язку (feedback).

Алгоритм роботи MRPII-системи націлений на внутрішнє моделювання всієї сфери діяльності підприємства. Система враховує й аналізує всі внутрішньо комерційні та внутрівиробничі події, які відбуваються в певний час, і ті, що заплановані на майбутнє. У разі будь-яких змін у виробництві (допущено брак, змінено програму виробництва, уведено нові технологічні вимоги) MRPII-система миттєво реагує на те, що сталося, указує на наслідки, що можуть бути результатом цього, і визначає, які зміни потрібно внести у виробничу діяльність, щоб уникнути цих наслідків або звести їх до мінімуму.

З часу виникнення і впровадження MRPII-системи у світовому бізнесі відбулися значні зміни. В останнє десятиріччя гіганти світової індустрії розповсюдити на весь світ свої віддалені виробничі та невиробничі об’єкти управління, значно ускладнилася організаційна структура найбільших компаній і холдингів. Це, у свою чергу, потягло за собою збільшення управлінських витрат на підтримання складних логічних структур управління бізнесом. Як результат виникла потреба шукати методики, які б дозволили оптимізувати вирішення цих завдань. MRPII-система уже була не спроможна задовольнити зростаючі потреби великих корпоративних систем, розподілених у світовому просторі. Тим більше, що вона мала низку істотних недоліків:

—відсутність розвинутої інтегрованої системи управління фінансовими ресурсами й кадровим потенціалом;

—недостатньо розвинута система управління витратами і прибутком за місцем їх виникнення;

—слабка інтеграція із системами проектування технологічних процесів і автоматизації виробництва;

—система в основному зорієнтована на існуючі замовлення на продукцію, що вкрай утруднює прийняття рішень на довгострокову перспективу.

129. Сутність управлінських інформаційних систем, побудованих на основі концепції планування ресурсів підприємства.

Найближче в концептуальному плані до таких стандартів є методологія ERP (Enterprise Resource Planning) планування ресурсів підприємства, розроблена американською дослідною компанією Gartner Group на початку 90-х років XX ст, як інструмент подальшого вдосконалення і трансформації системи MRPII у систему нового покоління.

Такі системи створюються для надання керівництву інформації, на базі якої приймаються управлінські рішення, а також для створення інфраструктури електронного обміну даними підприємства з постачальниками і споживачами.

Сучасна система управління підприємством, яка відповідає концепції ERP, має охоплювати:

1. управління ланцюжком постачання (Supply Chain Management — SCM;

2. розвинуте планування і складання розкладів (Advancd Planning and Scheduling — APS);

3. модуль автоматизації продаж (Sales Force Automation — SFA);

4. автоматичний модуль, що відповідає за конфігурування системи (Stand Alone Configuration Engine — SACE);

5. модуль кінцевого планування ресурсів (Finite Resource Planning — FRP);

6. модуль інтелектуального бізнесу (Business Intelligence — BI);

7. модуль електронної комерції (Electronic Commerce — EC);

8. управління даними про виріб (Product Data Management—PDM).
Основні переваги ERP-системи такі: зниження собівартості продукції за рахунок ефективності виконання господарських операцій, зменшення часу виходу продукції на ринок;. Вади ERP-систем: використання ERP завжди сфокусовано лише на внутрішніх процесах без урахування вимог покупця; функції обмежені виробництвом і адмініструванням, функцій продажу, маркетингу й розроблення продуктів немає.

130. Сутність управлінських інформаційних систем, побудованих на основі концепції, орієнтованої на кінцевого споживача (CSRP).

CSRP (Customer Synchronized Relationship Planning) – це бізнес-методологія, яка переносить ту частину діяльності підприємства, що орієнтована на покупця, в центр системи управління бізнесом.

Найуспішніші виробники останнього десятиліття минулого століття виявили, що інформацію про конкретного покупця та реалії ринку не так просто звести разом і не так легко застосувати для підвищення ефективності бізнесу. Основна складність, як виявилося, полягала в тому, що виробнича ефективність може бути визначена, змодельована, виміряна та досягнута, а тенденції ринку настільки складні і динамічні, що їх достатньо складно виміряти, і ще складніше – адекватно прогнозувати. Виробнича ефективність була результатом теорії, практики та досвіду управління бізнесом останнього десятиліття. Найшвидший і передбачуваний шлях покращання виробничих показників – це підвищення цінності продукту для споживача (нові можливості науки, нові технологічні рішення) та зменшення вартості продукту шляхом скорочення витрат чи удосконалення виробництва (використання нових ресурсозберігаючих та інформаційних технологій) для створення нової цінності продукту.

Досвід показує, що виробнича ефективність може дати короткотермінову вигоду, але в довготерміновому плані виробничі методи та технології можуть бути швидко підхоплені та повторені конкурентами. Покращання виробництва, широке розповсюдження технологій та кращої практики організації бізнесу роблять будь-яку технологічну перевагу тимчасовим фактором конкурентноздатності. Суть конкуренції змінилася, але ціль залишається попередньою – приваблювати нових та зберігати контингент зацікавлених покупців. Критерії вибору змінилися, ефективні раніше фактори – ціна і якість – уже не визначають вибір. Покупець шукає не просто товар – він шукає продукт, який задовольняє специфічному набору вимог в конкретний час.

131. Технологія “клієнт-сервер”. Моделі реалізації цієї технології.

Технологія клієнт - сервер, яка широко застосовується при роботі з базами даних в мережі, відома вже давно і найчастіше застосовувалась у великих організаціях. Сьогодні, з розвитком INTERNET, ця технологія все частіше приваблює погляди розробників програмного забезпечення. Технологію клієнт - сервер можна описати наступним алгоритмом:

· клієнт формує і посилає запит до бази даних серверу, вірніше - до програми, яка обробляє запити;

· ця програма проводить маніпуляції з базами даних, що знаходяться на сервері, у відповідності з запитом, формує результат і передає його клієнту;

· клієнт отримує результат, відображає його на дисплеї і чекає подальших дій користувача. Цикл повторюється до того часу, поки користувач не завершить роботу з сервером.

Стандартне програмне забезпечення, що реалізує технологію клієнт – сервер, має хорошу масштабованість (ефективне використання нарощеного апаратного забезпечення), стійкість в роботі, захист від несанкціонованого доступу і потужність при роботі з великими проектами в галузі баз даних.

Конкретно все залежить від того, де знаходиться клієнт та сервер, і як клієнт під’єднаний до серверу. Користувач на клієнтському комп’ютері в програмі перегляду заповнює запропоновану форму або вибирає подальшу дію. Броузер (програма пошуку) по натиску однієї з кнопок на формі пересилає дані із заповненої форми або відображає заново отримані в результаті деякої операції. Не важливо, до якої з мереж під’єднаний клієнт. Він навіть може бути віддаленим користувачем і з’єднуватися по модему. Програма приймає дані, перевіряє їх і формує запит до монітора баз даних або отримує від нього результат. Отримавши запит, монітор опрацьовує його і тоді, якщо не сталося помилок обробляє і відправляє потрібні дані програмі. На диску сервера зберігається база даних, що модифікується по запиту клієнта. При такому режимі роботи забезпечується високий рівень безпеки бази даних як від збоїв обладнання і програм, так і від несанкціонованого доступу, висока продуктивність, навантаження на мережу падають, але зростають вимоги до серверу.

132. Технологія “файл-сервер”. Моделі реалізації цієї технології.

Файл сервер - це сервер на якому зберігаються файли, тобто сервер призначений для зберігання файлів та організації загального доступу до них (з розмежуванням прав, квотами і т.п.)

Файл-серверні додатки - додатки, схожі за своєю структурою з локальними програмами та використовують мережевий ресурс для зберігання програми і даних.

Функції сервера: зберігання даних.

Опції клієнта: запити до файл-серверу, обробка даних відбувається виключно на стороні клієнта, відправка даних назад сервера.

Кількість клієнтів обмежена десятками.

Плюси: низька вартість розробки; висока швидкість розробки; невисока вартість оновлення та зміни ПЗ.

Мінуси: низька продуктивність (залежить від продуктивності мережі, сервера, клієнта); погана можливість підключення нових клієнтів; ненадійна система.

Величезним мінусом цієї технології є максимальний час очікування клієнтів. Поки з базою даних працює один клієнт, інші знаходяться в черзі. При цьому клієнтам передаються не результати запитів, а ПОВНІСТЮ ТАБЛИЦЯ (И). Якщо таблиці займають величезний об'єм, то доводиться тривалий час очікувати передачі даних по мережі.

Файл-серверна технологія - це робота в мережевому просторі з доступом до файлів СУБД, що зберігаються на сервері.

При невеликих обсягах даних ця схема цілком задовольняє всім сучасним вимогам, але із збільшенням числа комп'ютерів в мережі або зростанням БД починають виникати проблеми, пов'язані з різким падінням продуктивності.

133. Технологія рішення задач зведеного обліку та складання звітності умовах автоматизованої обробки даних.

Створення статистичної звітності забезпечує формування відомостей за окремими показниками господарської діяльності підприємства в натуральному й вартісному вираженні.

Фінансова звітність базується на даних первинного, аналітичного та синтетичного обліку та складається для задоволення інформаційних потреб різних груп користувачів.

Головне меню цієї автоматизованої ділянки складається з:

Функція «Вхідна інформація» передбачає:

· бухгалтерську довідку;

· книгу обліку господарських операцій

· інформацію, що надходить з інших АРМ бухгалтера.

Функція «Нормативно-довідкова інформація» пропонує користувачеві весь перелік нормат-довідкової інформації.

У режимі «Аналітичний облік» формується вихідна інформація:

- відомість аналітичного обліку (оборотно-сальдова відомість за синтетичним рахунком в аналітичному розрізі);

- картка аналітичного обліку (характеристика кожного аналітичного об’єкта, рух за аналітичним рахунком і залишки на кінець звітного періоду);

- довідкова інформація за аналітичним обліком (відображає потрібну аналітичну інформацію за певний період часу в розрізі документів і дат проведення цих операцій).

Функція «Синтетичний облік» забезпечує такі функції:

- головна книга;- оборотно-сальдовий баланс;

- довідкова інформація.

Функція «Звітність» забезпечує формування потрібної стандартної звітної форми та генерацію нових. Звіти формуються й відображаються на визначену дату..

Режим «Моделювання управлінських рішень» забезпечує дослідження фінансового стану та прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

«База знань» містить набір оптимальних управлінських рішень задач зведеного обліку та складання звітності.

134. Технологія рішення задач обліку виробничих запасів в умовах автоматизованої обробки даних.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих на практиці може забезпечуватися різними способами:

- розробленням спеціалізованою фірмою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

- придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;

- автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

- використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпеченням автоматизованого розв’язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому повинно враховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типових господарських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.

135. Технологія рішення задач обліку витрат на виробництво умовах автоматизованої обробки даних.

Автоматизоване оброблення даних з обліку витрат на виробництво, як правило, виконується після автоматизації інших ділянок обліку, і передбачає групування витрат за аналітичними й синтетичними рахунками, що забезпечується формуванням відпо­відних ре­гістрів або виконанням розрахунків по окремих елементах витрат: ві­домостей розподілу нарахованої заробітної плати та витрат матеріалів за шифрами аналітичного обліку й синтетичними рахунками; розрахунків сум на соціальне страхування, резервів відпускних тощо.

За послідовністю виконання всі задачі обліку витрат на вироб­ництво розподіляють на окремі комплекси:

- виявлення та розподіл прямих витрат;

- облік та розподіл комплексних витрат;

- облік втрат у виробництві;

- облік незавершеного виробництва;

- облік витрат основного виробництва;

- складання зведених регістрів;

- розрахунки калькуляції собівартості продукції.

Ці комплекси задач входять до складу АРМ бухгалтера з обліку виробничих витрат відповідних рівнів (рис. 11.2), використання яких характерне для великих і середніх підприємств.

На першому рівні формуються й готуються первинні дані з обліку витрат на виробництво, які утворюються в місцях виникнення інформації. Обліковуються витрати на виробництво в окремих підрозділах, що передбачає організацію систематичного та своєчасного виявлення відхилень від нормальних умов, проведення оперативного обліку та внутрішнього аудиту.

II-й рівень забезпечує контроль інформації І-го рівня, виконує регламентні та запитові задачі в цілому по підприємству.

На III-му рівні забезпечується аналіз роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнюються зведені дані витрат на виробництво, здійснюється оперативний контроль за використанням трудових, матеріальних і грошових ресурсів, організація внутрішнього аудит.

136. Технологія рішення задач обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації в умовах автоматизованої обробки даних.

Задачі обліку товарів забезпечують автоматизований підрахунок товарів на складах, у місцях їх продажу, реалізації товарів покупцям. А нагромаджені в системі дані уможливлюють аналіз показників з обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації в розрізі аналітичної інформації, що дуже важливо для вирішення задач управлінського обліку та прийняття управлінських рішень.У бухгалтерії виконують розв’язання задачі «Відвантаження та реалізації», друк машинограм, ведення довідників та сервіс. Цей модуль може функціонувати автономно або в комплексі з іншими. Вхідна інформація формується на місці виникнення у відділі маркетингу та передається в бухгалтерію в електронному вигляді. На її основі виписуються рахунки-фактури, що також можуть бути сформовані шляхом введення відповідної інформації з клавіатури.

Автоматизація задач із реалізації продукції одночасно забезпечує і контроль надходження від покупців платежів за відвантажену їм продукцію; облік реалізації в потрібних цінах; визначення податку на додану вартість для віднесення в бюджет; розподіл позавиробничих витрат, пов’язаних зі збутом продукції; формування бухгалтерських записів реалізації продукції. У ній зацікавлені також відділ маркетингу та керівництво підприємства.

Відвантаження готової продукції зі складу супроводжується формуванням і випискою рахунку-накладної на відпуск готової продукції, який разом із відповідною нормативно-довідковою інформацією є основою для складання та друкування платіжної вимоги-доручення. Рахунки-накладні автоматично заносяться у Книгу реєстрації рахунків-накладних, у якій вказується, коли було відвантажено продукцію та зроблено оплату.

Функція «Ведення інформаційної бази» передбачає копіювання інформації для архівного збереження, відновлення, перезапису в інші модулі бухгалтерського обліку.

Функція «Вихідна інформація» передбачає формування Відомості руху готової продукції на складі в номенклатурному розрізі; Відомості аналітичного обліку; Відомості аналізу відвантаження готової продукції.

137. Технологія рішення задач обліку основних засобів та нематеріальних активів в умовах автоматизованої обробки даних.

Приймаючи до БО активи як ОЗ, необхідно одноразово виконати такі умови:

використання у виробництві продукції при виконанні робіт/послуг або для управлінських потреб організації;

використання протягом тривалого часу, тобто терміну корисного використання (зі встановленою тривалістю);

організацією не передбачається подальший перепродаж даних активів;

здатність приносити організації в майбутньому економічні вигоди(дохід)

ОЗ як і нематеріальні активи обліковуються в одиницях –інвентарних об’єктах. Функціональна структура програми «Галактика» спираючись на модульний принцип дозволяє застосовувати схему автоматизованого обліку ОЗ на основі модулів контуру.

Отже, Дані (група, вид, вартість,знос, нома амортизації, ознака використання та ін.) та операції з ОЗ вводяться в картотеки ОЗ та відносяться на матеріально-відповідальних осіб. Дані щодо обігу автотранспорту та вказівка на розрахунок амортизації через розрахунки амортизації за місяць і формування проведень вносяться в відтиражовані картки, що також списуються у використання у яких зазначається інвентарний номер, найменування, група, вид та вся інформація що відома по даному засобу із вказівкою на Дт і Кт операції. Після визначення коефіцієнта переоцінки відбувається переоцінювання ОЗ, затвердження/відміна переоцінювання, інформація переноситься у відомість переоцінювання, до картотеки нових значень і карток. Для отримання звіту потрібно вибрати режим звіту (з урахуванням нарахованої амортизації/без неї), відбувається формування звітів у яких відображено: інвентарний опис МВО, відомість зношуваності, відмінність наявності дорогоцінних металів, звіи про повну зношуваність, зведений звіт зношуваності, відомість руху ОЗ.

138. Технологія рішення задач обліку праці та її оплати в умовах автоматизованої обробки даних.

Задачі з обліку праці та її оплати в умовах автоматизованого оброблення даних групуються в такі комплекси:

- облік відпрацьованого часу та неявок на роботу;

- облік і контроль виробітку та заробітної плати робітників-відрядників;

- облік і нарахування погодинної та інших видів оплати;

- розрахунки різних видів утримань із заробітної плати;

- аналітичний облік за працівниками (за видами нарахувань і утримань);

- складання зведень розподілу заробітної плати за відповідними групувальними ознаками;

- формування зведених регістрів;

- розрахунок оподатковуваної бази з фонду оплати праці;

- облік депонованої заробітної плати.

Первинними документами є: табель обліку робочого часу, наряди на відрядну роботу (типові та індивідуальні форми), список осіб, які працюють понад норму тощо.

У результаті оброблення даних одержують таку вихідну інформацію:

- бригадні наряди використовуються для контролю та формування контрольних підсумків;

- індивідуальні наряди використовуються для формування даних про робітників-відрядників, які працюють індивідуально;

- табель містить дані по кожному табельному номеру в розрізі основних видів оплат;

- відомість нарахованої зарплати робітників-відрядникам формує дані у файл нарахувань для програмного комплексу з обліку праці та її оплати;

- відомість нарахованої заробітної плати робітником-відрядникам нагромаджує дані для формування «Звіту про виконання норм виробітку робітників-відрядників»;

- відомість нарахованої заробітної плати робітникам-відрядникам формує дані для програмного комплексу з обліку праці та її оплати.

У процесі комплексної автоматизації обліку праці та її оплати модуль «Облік виробітку та оплати праці робітників-відрядників», установлений у цеху, відділку, бригаді, взаємодіє з мод-лем «Бухгалтерія», де інформація з місць виникнення узагальнюється, контролюється та аналізується.

139. Технологія рішення задач обліку фінансово-розрахункових операцій в умовах автоматизованої обробки даних.

Комплексна система автоматизованого оброблення фінансово-розрахункових задач передбачає використання єдиної бази даних, що утворюється з нормативно-довідкової, вхідної та вихідної інформації.

Виконання облікових робіт починається з формування нормативно-довідкової інформації та первинних даних, після чого здійснюється рішення відповідної задачі. Це досягається вибором потрібної функції в головному меню.

У формуванні первинних даних на банківських операціях застосовується технологія, аналогічна технології оброблення даних на касових операціях. При цьому використовується нормативно-довідкова інформація, що дає можливість автоматично формувати постійні дані банківських первинних документів

У режимі «Облік розрахунків із підзвітними особами» формуються обороти за звітний період, а також вихідне сальдо за табельними номерами підзвітних осіб і за призначенням розрахунків.

Режим головного меню «Облік розрахункових операцій» забезпечує автоматизований облік, контроль і аудит розрахунків з організаціями та підприємствами (різними дебіторами та кредиторами). Уведена інформація групується в аналітичному розрізі, що дає можливість бухгалтеру перевіряти стан розрахунків, терміни оплати, надійність партнера, документообіг.

У процесі вибору функції «Аналітичний облік» формується відомість аналітичного обліку за розрахунковими рахунками.

Режим «Моделювання надходження коштів» забезпечує бухгалтера та інших зацікавлених осіб графічною моделлю надходження коштів у зазначеному діапазоні часу тощо.

Функція «Аналіз грошового обігу» дає можливість одержати інформацію про наявність, залишок та резерви коштів за конкрет­ний період тощо.

140. Уніфікація та стандартизація облікових документів.

Із розвитком тех.-ій та швидким процесом автоматизації оброблення інф. виникла гостра потреба уніфікації та стандартизації всієї документації. Відповідно, було визначено вимоги до уніфікованої системи док-ї (УСД). Вона охоплюють комплекс взаємопов’язаних док-в, що відповідають єдиним правилам і вимогам побудови. До складу УСД входить облікова, звітно-статист., фін., банківська, розрах-платіжна та ін. інформація. Кожному док-ту присвоєно код відповідно до загальнодерж. класифікатора управлінської док-ї.

Уніфікація поставила такі вимоги до документів:

- стандартна форма побудови;

- пристосування до автоматизованого оброблення;

- мінімізація показників;

- крім дублювання;

охоплення всіх складових для цілей управління показників.

Документація, яка діє у фін-кред. установах, є пов­ністю уніфікованою для всіх організацій. Що стосується перв. Док-ї для /о, то створити повністю уніфіковані сист. Док-ї на всіх ділянках поки що не можна з причин різноманіття галузевих форм і методик для деяких ділянок обліку.

Так, для обліку ОЗ, фін. операцій створено єдині для всіх підприємств міжгалузеві уніфіковані док-ти. Для праці та з/п, обліку матеріалів розроблено галузеві типові форми док-в, які пристосовуються до чинних облікових методик і конкретної галузі.

Вимоги до уніфікованої док-ї вимагають мати стандартну форму побудови док-в, що передбачає виокремлення в документі трьох частин: заголовкової, змістової, оформ­лювальної.

На попередній стадії проектування автоматизованого оброблення вивчаються всі види і форми перв. док-в, що використовуються для розв’язування задач обліку. При цьому виявляються уніфіковані док-ти, а також з’ясовується можливість заміни чинних док-в уніфікованими. Коли такої можливості немає, здійснюється розроблення нових перв.докв, тобто заміна чинних док-в новими, пристосованими до автоматизованого оброблення. Цю роботу виконують спеціалісти з автоматизації спільно з користувачами.

141. Фасетний метод класифікації.

Фасетний метод класифікації. Фасетний метод класифікації передбачає паралельний поділ множини об’єктів на незалежні класифікаційні угруповання. При цьому не передбачається жорсткої класифікаційної структури і наперед побудованих кінцевих угруповань. Класифікаційні угруповання формуються шляхом комбінації взятих із відповідних фасетів. Послідовність розташування фасетів під час утворення класифікаційного угруповання задається фасетною формулою. Кількість фасетних формул визначається можливими поєднаннями ознак.

До класифікатора, побудованого з використанням фасетного методу класифікації, пред’являються такі вимоги:

1.Повинен дотримуватись принцип неперетину фасету, тобто склад ознак одного фасету не повинен повторюватись в інших фасетах цього ж класу;

2.До складу класифікатора повинні бути включені лише такі фасети, які необхідні для вирішення конкретних задач.

Основною перевагою класифікації з використанням фасетного методу є гнучкість структури її побудови. Зміни в будь-якому з фасетів не спричиняють суттєвого впливу на всі інші. Більша гнучкість класифікації обумовлює легкість її пристосування до змін характеру задач, для вирішення яких вона створювалась. У фасетній класифікації з’являється можливість агрегації об’єктів і здійснення інформаційного пошуку за будь-яким поєднанням фасетів.

Недоліком фасетного методу класифікації є неповне використання місткості, нетрадиційність, а інколи і складність використання.

142. Функціональна частина ІС обліку, її характеристика

Функціональна частина інформаційної системи реалізує розв’язання задач предметної сфери. У функціональній системі виокремлюють підсистеми, склад яких для кожного рівня свій.

Підсистема — це сукупність компонентів системи, виокремлених за певною ознакою. Кожна функціональна підсистема має свій склад комплексів задач, призначений для реалізації функцій управління.

Основні принципи виокремлення самостійних функціональних підсистем (комплексів задач):

-відносна самостійність кожної з них;

-наявність відповідного набору функцій і функціональних задач із чітко виявленою локальною ціллю функціонування;

-мінімізація складу елементів, що входять у підсистему.

В основі інформаційної системи бухгалтерського обліку лежать розв’язання облікових задач, об’єднаних у комплекси, які виконують окремі ділянки обліку. Комплекс задач характеризується визначеним економічним змістом, веденням затверджених синтетичних рахунків, первинними та зведеними документами, взаємопо­в’язаними алгоритмами розрахунків, а також методичними матеріалами й нормативними документами конкретної ділянки обліку.

Інформаційна система бухгалтерського обліку традиційно охоплює такі підсистеми:

облік основних засобів та нематеріальних активів;

облік матеріальних цінностей;

облік праці та заробітної плати;

облік готової продукції та її реалізації;

облік фінансово-розрахункових операцій;

облік витрат на виробництво;

-зведений облік та складання звітності.

Взаємозв’язок комплексів облікових задач закладено в самій методології бухгалтерського обліку, системі ведення рахунків і виконання проводок, де кожна господарська операція відображається двічі: у кредиті одного рахунку та дебеті іншого.

143. Функціональні і структурні особливості інформаційно-аналітичних систем.

Інформаційно-аналітичні системи є надбудовою над уже функціонуючими на підприємстві інформаційними додатками, не роблячи особливого впливу на їхнє функціонування й не вимагаючи їхньої заміни. Ключовою функцією цих систем є акумулювання даних по всіх видах діяльності компанії - від стану складів до фінансової й бухгалтерської звітності й усіляких відомостей про клієнтів і їх смаків.

За способами застосування інформаційно-аналітичні системи діляться на системи для рішення тактичних і стратегічних завдань

Інформаційно-аналітичні системи підрозділів припускають більшу деталізацію й більш складну аналітичну обробку. Ці системи допомагають підготувати інформацію для прийняття рішень в області збуту, продуктової пропозиції, фінансового планування й т. п.

Інформаційно-аналітичні системи верхнього рівня призначені для керівників верхньої ланки й служать для прийняття стратегічних рішень

До типових завдань, розв'язуваним за допомогою інформаційно-аналітичних систем, відносяться:

складання консолідованої звітності й надання зведеної інформації про діяльність підприємства (фінансові, виробничі й інші показники, динаміка їхніх змін і тенденціїй);

аналіз діяльності дочірніх підприємств, філій і підрозділів компанії (аналіз прибутковості, витрат, виконання плану);

аналіз фінансової діяльності (основні фінансові показники, тенденції, взаєморозрахунки), оптимізація фінансових потоків, реальна оцінка собівартості продукції;

проведення комплексної оцінки діяльності підприємства, заснованої на постійному контролі найбільш істотних її аспектів: фінансів, відносин з партнерами й клієнтами, внутрішнього стану компанії, темпів розвитку;

аналіз збутових процесів (маркетингові компанії, складання плану, контроль виконання розпоряджень, розрахунки за відвантажену продукцію, прогноз надходження засобів, прогноз попиту).

144. Характеристика позамашинної інформаційної бази.

Позамашинна ІБ — сукупність повідомлень, сигналів і документів, що використовуються у функціонуванні ІС без застосування засобів обчислювальної техніки. Основним носієм інформації в позамашинному середовищі є документи (наряди, акти, накладні, рахунки або регістри, відомості тощо).

Вхідна документація містить первинну, необроблену інформацію, що відображає стан об’єкта управління та заповнюється вручну або за допомогою технічних засобів. Вихідна документація охоплює зведено-групові дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення.

Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні, платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо.

Вихідні документи формуються у процесі автоматизованого оброблення та видаються як результат. Вихідні документи мають свою класифікацію. Вони діляться на: призначені кінцевому користувачеві;які використовуються інформаційною системою для роз­в’язання інших задач (транзити);які використовуються для розв’язання задач на наступному стані. Вихідна інформація охоплює звітно-згруповані дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення, головним чином, на друкованому пристрої ЕОМ.

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані (П.І.Б., найменування тощо). На основі цих документів здійснюється первинне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довідники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.

145. Характеристика та класифікація інформаційних систем обліку за сферою їх застосування

Інформаційна система обліку (ІСО) — це сукупність інформації, апаратно-програмних і технологічних засобів, засобів телекомунікації, баз і банків даних, методів і процедур, персоналу управління, які реалізують функції збору, оброблення, нагромад ження та оброблення інформації для підготовки та прийняття ефективних управлінських рішень.

В основі інформаційної системи бухгалтерського обліку лежать розв’язання облікових задач, об’єднаних у комплекси, які виконують окремі ділянки обліку.

Основу діяльності з управління будь-якого економічного об’єкта складають інформаційні системи, що мають складну побудову, склад яких залежить від роду діяльності та розміру підприємства, організації, фірми.

За сферою функціонування ІСО поділяються на:

ІСО промислових підприємств;

ІСО підприємств транспорту;

ІСО бюджетних організацій;

ІСО підприємств зв’язку;

ІСО підприємств сільського господарства.

Нині підприємства потребують автоматизованої інформаційної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, яка дає змогу забезпечити:

повне та своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

виконання контрольних і аудиторських завдань із метою одержання потрібної інформації про наявні відхилення;

аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства;

одержання на основі автоматизації ефективних управлін-

ських рішень.

146. Характеристика технологічного процесу обробки інформації.

Технологічний процес обробки інформації — це сукупність взаємозв’язаних операцій, які виконуються над інформацією у певній послідовності.

Технологічні операції у технологічному процесі можуть поєднуватися по-різному. Це визначає тип технологічного процесу: операційний, предметний, змішаний.

В операційному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюються одна або кілька споріднених операцій (частіше одна) з обробки будь-яких видів інформації. Наприклад, за робітником закріплюється операція перенесення інформації на «вінчестер» ПК та операція контролю такого перенесення. Цей робітник вводитиме в ПК інформацію з усіх використовуваних документів.

У предметному технологічному процесі за окремими працівниками закріплюється одна або кілька (частіше кілька) операцій з обробки інформації одного виду (або з одного документа). Наприклад, за робітником закріплюються операції щодо введення в ПЕОМ, контролю введення, обробки та видачі результату з обліку видачі матеріалів зі складу.

У разі змішаного типу побудови технологічного процесу частина операцій виконується за операційним типом, а частина — за предметним.

Кожний з цих типів організації технологічного процесу має свої недоліки і свої переваги. Операційний тип дає змогу підвищити продуктивність праці, а предметний — достовірність даних. Змішаний технологічний процес має недоліки і переваги обох типів. Які з них домінуватимуть, залежить від обсягів інформації, яка переробляється, кваліфікації працівників і т.ін.

Операції можуть виконуватися послідовно та паралельно. При послідовному виконанні кожна наступна операція на почнеться, поки не закінчиться попередня, при паралельному — кілька з них можуть виконуватись одночасно.

В технологічному процесі вирізняють три етапи: первинний, підготовчий та основний. На первинному етапі виконується збір, реєстрація інформації та передача її на обробку. На підготовчому етапі відбувається перенесення інформації на машинні носії та контроль такого перенесення. На основному етапі з допомогою ЕОМ обробляється інформація і видаються результатні зведення. Статистика показує, що коли трудомісткість всього технологічного процесу взяти за 100 %, то на первинний етап припадає 50 %, на підготовчий — 35 %, а на основний — 15 %.

148. Штрихове кодування та технології його застосування в обліку.

Штрихове кодування – це спосіб побудови коду за допомогою чергування широких і вузьких, темних і світлих смуг. Використовує метод оптичного зчитування інформації, ґрунтується на принципі двійкової системи числення; інформація запам’ятовується як послідовність 0 і 1. Широким лініям і широким проміжкам присвоюється логічне значення 1, вузьким – 0.

Мета – відображення таких властивостей товару, що забезпечують реальну можливість простежити за їхнім рухом до споживача.

Потреба впровадження ШК продиктована величезною кількістю найменувань товарів, що призводить до некерованого потоку інформації, територіальною розкиданістю взаємозалежних організацій і підприємств, недостатньою інформацією про властивості товару на його упаковці, відсутністю достовірної та своєчасної інформації про постачальників продукції.

ШК вперше було застосоване в 1960-х рр. в США. В 70-х рр. у торгівлі і промисловості почали застосовувати універсальний товарний код (UPC), розроблений в США.

1977 року з’являється Європейська система кодування (EAN). 1994 року Україна стала членом Міжнародної асоціації товарної нумерації EAN-International і їй було присвоєно прапор «482».

На міжнародному рівні штрихові коди впроваджено не тільки в сферу торгівлі. В офіційному електронному довіднику ООН визначено галузі використання штрихового кодування: облік, митний контроль, пенсійне забезпечення, статистика, фінанси, соціальне страхування, промисловість, тощо.

149. Що розуміють під управлінням? Структура системи управління.

Під управлінням в роботі з ІС розуміють керування процесами проектування інформаційної системи. У спеціалізованих організаціях управління проектними роботами здійснюється на таких рівнях: 1) керівник організації і його заступники; 2) планово-виробничий відділ; 3) керівники функціональних підрозділів; 4) керівники проектів (головні конструктори); 5) відповідальні виконавці (керівники груп). На кожному рівні управління існує певне уявлення про систему, яка створюється, й сам процес проектування. Воно визначається колом посадових обов’язків і характером функцій, які виконують представники кожного рівня в процесі створення системи. Сам процес управління складається з таких функцій (етапів): прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

150.Які рівні управління ви знаєте і як вони насичені задачами планового, облікового і аналітичного характеру?

Існує 3 рівня управління:

1) Вищий рівень;

2) Середній

3) Оперативний

Оперативний рівень характерний для простих працівників. На цьому рівні ведеться облік.

Облік – функція, спрямована на одержання інформації про перебіг роботи підприємства.

Обєктами обліку на цьому рівні є склади та цехи.

Середній рівень характерний для менеджерів, начельників цехів і т.д. Менеджери, начальники цехів та складів звітуються перед вищими органи мами управління.

Вищий рівень характерний для управлінського персоналу (директор, головний бухгалтер). На цьому рівні приймаються управлінські рішення (притаманні такі функції управління як планування, прогнозування та аналіз)

Планування – функція, за допомогою якої в ідеальній формі реалізуються цілі управління.

Аналіз та регулювання – зіставлення фактичних показників із директивними і визначення відхилення, встановлення причин відхилення, пошук способів виправлення ситуації, що склалася, і прийняття управлінських рішень.

Прогнозування – відображення ймовірного твердження про майбутній стан господарських процесів (наприклад, прогнозований розмір прибутку)

Даним рівням управління характерне підтримання системного підходу.

Характерні ознаки системного підходу: одночасне охоплення проектуванням великої кількості задач; типізація та стандартизація рішень; ключова роль баз даних; локальне впровадження; збіль­шення функціональних задач.

95. Скласти перелік вхідній інформації з обліку основних засобів та НМА, назвати особливості формування електронних первинних документів.

Під час автоматизованого розв’язання задач з обліку ОЗ та НМА із первинних документів формується вхідна інформація. Для автоматизації обліку ОЗ та НМА потрібно:

- провести класифікацію ОЗ

- визначити принципи оцінювання ОЗ

- встановити одиниці обліку ОЗ

- вибрати форми первинних документів і облікових регістрів.

Для первинних документів у бухгалтерських програмах створено окремий обліковий реєстр документів — журнал, в якому подано набір типових документів, згрупованих за певною ознакою (журнал "Банк", в якому реєструються, фіксуються платіжні доручення, банківські виписки, заяви на акредитив; журнал "Каса", в якому відображаються прибуткові і видаткові ордери тощо). Якщо документ пов'язано з формуванням проведень, одночасно з веденням дати, виду операції, підпорядкованих документів, то формується бухгалтерське проведення.

В багатьох програмних продуктах передбачається заповнення одного типового документа і на підставі його даних формування інших документів у міру здійснення господарської операції та відображення її в обліку.

Важливим елементом інформаційного забезпечення є використання різноманітних довідників та констант, які спрощують заповнення електронних документів шляхом автоматичної підстановки одиниць виміру, статей витрат, використання аналітичних рахунків, що запроваджені до синтетичних рахунків.

Програми реєстрації і обробки бухгалтерської інформації повинні бути адаптовані до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, це стосується представлення бухгалтерських регістрів в зручному вигляді для читання і розуміння записів, виключення несанкціонованого виправлення записів у регістрах.

70. Охарактеризуйте інформаційні потоки з обліку основних засобів.

Документи, що циркулюють у системі управління, утворюють інформаційні потоки. Інформаційний потік – сукупність даних, що стосуються ділянки економічних розрахунків

До первинних документів з обліку основних засобів належать:

Накладні; акти приймання – передачі (внутрішнього переміщення); акти списання (ліквідації); довідки; акти переоцінки; рахунки фактури); а кти введення в експлуатацію; акти приймання – передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів; дефектні акти; акти виконаних робіт з ремонту основних засобів; кошториси та угоди на капітальний ремонт, технічне обслуговування основних засобів підрядними організаціями тощо.

Вихідні звіти, що формуються в результаті розв’язання задач:

· відомість зношування за видами ОЗ (за всіма об’єктами; за об’єктами, що прибули в поточному році; за об’єктами, що вибули в поточному році; за проміжок);

· відомість зношування за підрозділами;

· відомість зношування за підрозділами у розрізі видів ОЗ;

· відомість наявності дорогоцінних металів;

· інвентаризаційний опис дорогоцінних металів;

· звіт повного зношування;

· зведений звіт зношування за підрозділами;

· зведений звіт зношування за групами і видами ОЗ;

· рух ОЗ за видами Оз;

· рух ОЗ за МВО;

· рух ОЗ по підрозділах;

· відомість переоцінювання за видами ОЗ;

· відомість переоцінювання за групами ОЗ;

· відомість переоцінювання за підрозділами;

· картка обліку руху за підрозділом;

· статистичний звіт за формою 11, який охоплює:

· наявність і рух ОЗ;

· наявність ОЗ на кінець року;

· амортизацію ОЗ;

· інші нефінансові активи.

47. Неспеціалізовані програмні пакети, які мають аналітичні можливості.

Програмний пакет – набір програм, взаємопов’язаних між собою.

Неспеціалізовані програмні пакети – такі програмні пакети, які не мають спеціального призначення і які можуть бути перероблені підприємством під свою діяльність.

Яскравим прикладом даних програм, які мають аналітичні можливості є пакет програм «1С: Підприємство».

Система програм "1С:Підприємство 8.0" є платформою і прикладними рішеннями, розробленими на її основі. Нова технологічна платформа "1С:Підприємство 8.0" сама по собі не є готовим програмним продуктом для використання кінцевими користувачами. Вона служить базою для створення спеціалізованих прикладних рішень, тобто конфігурацій, під специфіку різних користувачів. Такий підхід дозволяє автоматизувати облік в організаціях різних напрямів діяльності на базі єдиної технологічної платформи.

Гнучкість платформи дозволяє використовувати систему "1С:Підприємство 8.0" підприємствам різних напрямів діяльності:

* автоматизація виробничих і торгових підприємств, бюджетних і фінансових організацій, підприємств сфери обслуговування і т.д.

* підтримка оперативного управління підприємством;

* автоматизація організаційної і господарської діяльності;

* ведення бухгалтерського обліку з декількома планами рахунків і довільними параметрами обліку, регламентована звітність;

* широкі можливості для управлінського обліку і побудови аналітичної звітності, підтримка багатовалютного обліку;

* рішення задач планування, бюджетування і фінансового аналізу;

* розрахунок зарплати і управління персоналом;

* інші області застосування.

У 1С:Підприємство 8.0 реалізовані потужні засоби формування різноманітної звітності:

* інтелектуальна побудова ієрархічної і багатовимірної звітності, а також кросс-звітів;

* отримання користувачем аналітичних даних в будь-якому зрізі при завданні спеціальної настройки без зміни прикладного рішення;

* групування і розшифровки в звітах, деталізація і агрегація інформації;

* зведені таблиці для аналізу багатовимірних даних, динамічна зміна структури звіту;

* різні типи діаграм для графічного представлення економічної інформації.

122. Спеціалізовані програмні засоби для створення інформаційних сховищ даних і проведення аналізу.

Програмний пакет – набір програм, взаємопов’язаних між собою.

Спеціалізовані програмні засоби – такі програмні засоби, які мають спеціальне призначення і можуть застосовуватися лише в окремому виді діяльності. Наприклад в торгівлі, чи лише в виробництві.

Прикладами спеціалізовані програмних продуктів: MMPS (12 Technologies), MES (Fast System), які дозволяють зробити виробництво гнучкішим, прискорити його адаптацію до вимог ринку, здійснювати динамічне планування потреб в матеріалах, виробничих потужностях і складання гнучкого виробничого графіка, контролю роботи цехів.

Спеціалізованими програмами для створення інформаційних сховищ даних і проведення аналізу є пакет програм MS Office. Так, наприклад программа Excel призначена для створення різноманітних таблиць, занесення звітності і т.д. Access для створення баз даних т.д.

Спеціалізованою програмою також є Turbo Audit.

Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни

1. Автоматизоване робоче місце бухгалтера (АРМБ): призначення, функції та його рівні.

2. Автоматизований облік виробничих запасів на складі.

3. Автоматизовані банки даних (АБД), їх особливості та структура.

4. Адміністратор бази даних(АБД). Обов'язки адміністратора БД.

5. Адміністратор БД (АБД). Функції адміністратора в СУБД.

6. Бази знань та їх призначення.

7. Вбудовані в інтегровані економічні системи (ЕІС) аналітичні модулі або підсистеми.

8. Взаємозв'язок ІС обліку з іншими підсистемами інформаційної системи підприємства.

9. Вибір ОLАР – технології для корпоративної інформаційної системи.

10. Види економічної інформації відповідно до виконуваних функцій управління.

11. Види економічної інформації за технологією оброблення.

12. Використання концепції CRM в інформаційних системах електронної комерції.

13. Використання технології оперативного аналізу ОLАР.

14. Вихідні звіти, які формуються в результаті рішення задач з обліку основних засобів.

15. ихідні звіти, які формуються в результаті рішення задач з обліку необоротних матеріальних активів.

16. Експертні системи (ЕС), їх призначення.

17. Електронна пошта, її призначення та принципи функціонування.

18. Електронна система “Клієнт-банк”, її структура та принципи роботи.

19. Електронний підпис, його застосування та законодавче обґрунтування.

20. Єдина система класифікації кодування. Види класифікаторів, що застосовуються в бухгалтерському обліку.

21. Забезпечувальні та функціональні інформаційні технології.

22. Забезпечуюча частина ІС обліку, її склад та характеристика складових.

23. Ієрархічний метод класифікації. Переваги й недоліки цього методу.

24. Інструментальні комп'ютерні системи бухгалтерського обліку.

25. Інтегрована бухгалтерія для малих підприємств.

26. Інтегрована технологія у розподільчій системі обробки інформації.

27. Інтернет–технології та їх використання для вирішення аналітичних задач на підприємстві.

28. Інформаційне забезпечення, його структура.

29. Інформаційні бази даних (БД), їх особливості.

30. Інформаційно-аналітичне забезпечення електронної звітності підприємств.

31. Інформаційно-пошукові системи та їх застосування.

32. Класифікація інформаційних технологій за класом реалізуючих технологічних операцій та за типом інтерфейсу користувача.

33. Класифікація інформаційних технологій за способом реалізації в системі управлінської інформації та за ступенем охоплення задач управління.

34. Комплексний бухгалтерський облік для середніх і великих підприємств.

35. Комп'ютерні системи бухгалтерського обліку.

36. Контроль виробництва і реалізації продукції в умовах комп’ютерного обліку

37. Контроль грошових коштів в умовах комп’ютерного обліку.

38. Контроль матеріальних цінностей в умовах комп’ютерного обліку.

39. Контроль операцій із основними засобами та нематеріальними активами в умовах комп’ютерного обліку.

40. Контроль операцій на рахунках в банку та інших грошових коштів в умовах комп’ютерного обліку.

41. Контроль результатів фінансово-господарської діяльності в умовах комп’ютерного обліку.

42. Контроль розрахункових і кредитних операцій в умовах комп’ютерного обліку.

43. Локальний, глобальний та системний підходи щодо створення інформаційних систем.

44. Глобальні інформаційні мережі.

45. Локальні обчислювальні мережі та їхня архітектура.

46. Методи кодування, їх характеристика.

47. Неспеціалізовані програмні пакети, які мають аналітичні можливості.

48. Нормативно-довідкова інформація та її формування в інформаційній базі.

49. Об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми контролю бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої системи обробки інформації

50. Обчислювальні системи та мережі, їх класифікація.

51. Оперативний облік особового складу, організація табельного обліку, облік відпрацьованого часу й виробітку в умовах автоматизованої обробки даних.

52. Опис постановки задач та його структура.

Дата добавления: 2015-10-29