Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Рік Обласний конкурс на кращу методичну розробку

Читайте также:
  1. I. Цели конкурса
  2. II Всероссийский хореографический конкурс
  3. II. УСЛОВИЯ ПРОВЕДЕНИЯ КОНКУРСА
  4. III. Организация и порядок проведения конкурса
  5. III. Требования к конкурсным работам
  6. III. Условия конкурса
  7. IV. Состав жюри конкурса

Міністерство освіти і науки молоді

Та спорту України

Відділ освіти Іллінецької райдержадміністрації

КЗ «Районний методичний кабінет закладів освіти»

КЗ «Дашівська станція юних техніків»

Іллінецької райради, Вінницької області

 

Розвиток особистості школяра

Шляхом залучення його

До різноманітних видів

Творчої діяльності

В позашкільному закладі

З досвіду роботи педагогічного колективу Дашівської СЮТ

 

Підготувала Семчишина Л.П.

методист СЮТ

 

смт.Дашів – 2011

 

 

Зміст І.

І. Вступ......................................................................................................... 3

ІІ.Основна частина

1. Розвиток творчої особистості у позашкільній діяльності 4

2. До таємниць учнівської творчості.................................................... 12

3. Прагнемо досконалості....................................................................... 16

4. Світ технічної творчості...................................................................... 22

5. Організація підвищення рівня якості виховного процесу............... 40

 

ІІІ. Висновки.................................................................................................45

ІУ. Література.............................................................................................. 46

Вступ

Швидкі темпи розвитку суспільства, характерні для останніх років, необхідність пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду, впровадження нових технологій – усе це потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина проявила зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Відомо, що у позакласній діяльності яскраво розкриваються природні потреби молодших школярів, зокрема, активній діяльності та самоствердженні. Позакласна діяльність дає змогу дітям виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі учня, тобто це особлива сфера, де школярі можуть задовольняти особистісні потреби в самоперевірці, само оцінювані власного „Я”. Це, так би мовити, зона активного спілкування, в якій задовольняються потреби в контактах. Вільний час – умови для розширення світогляду школярів,до самостійного сприйняття сучасного життя. Широка мережа позашкільних закладів дає змогу дітям задовольнити потреби в додатковій освіті в змістовному дозвіллі. Розвивати творчі здібності. До цієї мережі входять дитячі сектори і відділи Будинків та Палаців культури, дитячі мережі та парки, Палаци дитячої та юнацької творчості, центри наукової творчості, наукові – творчі та навчально - дослідницькі творчості, центри туризму та краєзнавства, центри естетичного виховання, станції та клуби юних натуралістів, Малі академії наук в тому числі й станції юних техніків.

Психологи стверджують, що діти нічого не хочуть відкладати на потім. Вони бажають жити, а не готуватися до життя, їхні інтелектуальні потреби мають задовольнятися негайно. Саме позакласна робота має таку можливість.

Об”єт – творчі здібності гуртківців.

Предмет – Виховання творчих здібностей гуртківців у позашкільний та позаурочний час.

Завдання.Виявити суть позашкільної роботи, вивчити особливості творчої діяльності гуртківців під час перебування в позашкільному закладі.

 

Розвиток творчої особистості у позашкільній

Діяльності

У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і оцінка методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов’язковому заохочені різнобічного творчого самовиявлення школяра, багатстві вражень, створенні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності

 

 

дитячої спільноти.Тому принципове значення має розгляд позашкільного

педагогічного процесу як цілісної системи безперервної освіти, формування її специфічних умовах життєдіяльності – у сфері дозвілля.

Найхарактернішими особливостями цієї сфери є невимушене, неформальне спілкування і самовираження, вільний вибір форм і засобів діяльності, використання їх на свій розсуд, керуючись внутрішніми мотивами.

Крім того, сама організація дітей, їхньої діяльності у позашкільному закладі досить різноманітна. Уся позашкільна виховна робота спрямована на розвиток творчої особистості, її ініціативи з урахуванням потреб і здібностей. Внаслідок саме такої організації діяльності дітей у позашкільних закладах виникає можливість зацікавити їх творчістю, спонукати їхнє прагнення щодо набуття необхідних прийомів та засобів, які визначають нестандартність, оригінальність.

Система позашкільного виховання покликана забезпечити кожній дитині можливість у вільний час всебічно розвинути власні творчі здібності. Однак, в сучасних умовах ще не завжди педагогічний процес у позашкільних закладах спрямований на виховання всебічно розвиненої особистості з урахуванням її духовно – творчого потенціалу.

Позашкільні установи мають яскраво виражену специфіку впливу на особистість дитини. Передусім, це добровільність і право вибору занять, різноманітність і альтернативність спілкування як з однолітками, так і з педагогами, керівниками гуртків та секцій, диференційованість за інтересами та захопленнями, унікальні можливості щодо інтелектуального та творчого становлення особистості. Незважаючи на те, що позашкільні заклади є складовою державно-суспільної освіти та виховання дитини, вони мають певну автономію і становлять самостійну систему виховання, навчання школярів у вільний час.

У ряді досліджень доведено, що у позашкільних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей. Зокрема, як зазначає Т.Сущенко, виховний потенціал позашкільного закладу зумовлений такими факторами і обставинами:

*особливі відносини, які найкращим чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності;

* гарантія і забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей;

* вільний вибір будь-якого виду діяльності;

* наявність технологій виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, створення такого типу відносин, за якими сама особистість прагне максимальної реалізації сил і здібностей.

При цьому головною метою позашкільних закладів є забезпечення потреб у творчій самореалізації, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересами та вибором, а до основних видів позаурочної діяльності в умовах позашкільних установ відносять роботу в предметних гуртках, технічну творчість і виховання.

У понятті творчість дітей я розділяю точку зору М.Д.Левітова, який вважає, що стосовно до школярів, під творчістю слід розуміти таку діяльність, внаслідок якої здійснення чогось нового, оригінального, що відображає індивідуальну спрямованість.

Таким чином, творчі здібності школярів ми розглядаємо як сукупність властивостей і якостей особистості, які дозволяють здійснювати пошук, використовуючи при цьому нестандартні засоби, завдання розв’язувати інтелектуальні проблеми з установкою на відкриття нового, невідомого для себе.До того ж здібності до творчості – універсальна здібність особистості.

Універсальність її полягає в тому, що сформовані її компоненти в будь-

якому виді творчості, наприклад, художньому, ігровому тощо, можуть

проявлятися й здобувати свій подальший розвиток в інших видах творчої діяльності.

Ефективність роботи щодо розвитку в школярів позашкільних закладів творчих здібностей залежить від дотримання ряду умов. Передусім завдання, які пропонуються школярам, повинні бути спрямовані не лише на відпрацювання правила або алгоритму, а містити такі компоненти, які вимагають здогадки, нестандартного підходу, творчого мислення тощо. З цією метою бажано запропонувати учням завдання, котрі мають декілька рівноцінних і загальноприйнятих вирішень. Виконуючи такі завдання, дитина має можливість переконатися, що їх розв’язання в ряді випадків може мати кілька варіантів. Отже, виконання такого роду завдань дозволить розвити творчий підхід, самостійно приймати рішення в використанні того або іншого прийому чи засобу тощо, тобто у школярів поступово виробляється творчий стиль діяльності, здійснюється розвиток уяви, здатність втілювати свої задуми в реальність.

Навчально-виховний процес слід насичувати такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню і розвитку пізнавальних можливостей школярів, надавала їм максимальну свободу для творчого просування, будувала прагнення цікаво провести дозвілля, тобто він повинен передбачати органічне поєднання професійної діяльності організаторів позашкільного виховання з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально-творчому процесі. Переживання успіху, в той же час, викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки,

більш чіткого усвідомлення загальної і часткової цілі. Внаслідок цього з’являється свідоме прагнення до самоосвіти, самовдосконалення, самоаналізу, набуття відповідних вмінь та навичок творчого розв’язання проблем, не зупинятися на півдорозі, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчих здібностей особистості. Для більш раціонального здійснення роботи щодо розвитку творчого потенціалу особистості у позашкільних закладах, слід опиратися на досягнення сучасної психологічної науки. Як зазначає академік В.Маляко, саме розвиток творчої особистості можливий лише за умови, коли буде забезпечення „ психолізація” всього навчально-виховного процесу, тобто коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної особистості. Важливо допомогти школяреві пізнати себе, свої здібності, нахили. І саме впровадження ідей гуманізації в практичну діяльність позашкільних закладів з організацією на творчу обдарованість дитини – основний шлях вирішення цього питання. Тому поряд із формуванням національної свідомості, оволодінням дітьми засобами рідної мови, історії, культури, мистецтва, народних традицій і звичаїв у центрі уваги педагогічних працівників позашкільних закладів повинна бути поставлена проблема розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом ранньої і поетапної діагностики, використання стимулюючих засобів щодо розвитку їхніх творчих потенційних можливостей.

Ефективність роботи щодо розвитку творчої особистості значно підвищується при дотриманні таких психолого-педагогічних умов:

* коли створюється емоційна, доброзичлива атмосфера у процесі виконання учнями будь-яких творчих завдань;

* коли організація діяльності учнів з розв’язання творчих завдань здійснюється з опорою на їхні інтереси, потреби, потенційні можливостиі, здібності тощо;

* коли вирішення творчих завдань пробуджує в кожного школяра дослідницьку активність, поглиблює інтерес до творчої діяльності, спонукає до успішних дій та досягнення поставленої мети.

Важливим показником, який свідчить про те, що учень виявляє творче ставлення до виконання завдань, є наявність усвідомленого спонукання творчості, потяг суб’єкта до оволодіння знаннями, вміннями та навичками, які сприяють ефективному здійсненню творчого пошуку. Під усвідомленістю ми розуміємо поняття особистістю значущості творчості у процесі життєдіяльності, наявність потреби зайнятися творчою діяльністю.

Наступним показником, який показує, що особистості притаманне творче ставлення до виконання будь-якого завдання, є її спрямованість, бо вона, як доведено в ряді досліджень, детермінує поведінку учнів, є мотиваційним ядром особистості. Тому, саме визначення даного показника дозволить виявити, наскільки глибинною є ступінь даної спрямованості.

Про сутність розвитку творчості у дітей свідчить також яскраве виражене бажання займатися творчістю (активно-вольові дії, спрямовані на досягнення мети: творчий пошук прийомів і засобів неординарного вирішення проблемних ситуацій, які виникають у процесі діяльності).

І нарешті, ще один показник – емоційна направленість процесу творчого пошуку при розв’язанні різних творчих проблем, наявність позитивних емоцій при досягненні кінцевої мети, відчуття впевненості в собі, у своїх можливостях і здатність знайти вихід з проблемних ситуацїї

Головними факторами, які визначають цілеспрямоване керування процесом розвитку творчої особистості є передусім наявність досить стійких інтересів саме до творчості. Тому дуже важливо мати уявлення щодо спрямованості інтересів школярів, ступеня їх стійкості.

Формування в дітей глибоких і стійких інтересів до творчої діяльності є однією з основних передумов не лише становлення, а й розвитку особистості. Причому успішна діяльність, яка пов’язана з інтересом, створює неначе „ зону ближчого розвитку”, зону підвищеної сенситивності для всіх впливів, котрі сприяють розвитку творчої особистості, тобто інтерес завжди викликає позитивне ставлення відповідної галузі пізнання і тим самим створює передумови для оволодіння предметом інтересу причому виникає ситуативний, епізодичний інтерес, який при створенні умов завжди перетворюється в стійкий інтерес до певної сфери діяльності. У процесі перетворення ситуативного інтересу в особистісний емоційно-пізнавальне ставлення перетворюється в емоційно-пізнавальну спрямованість, тобто психологічну природу інтересу складає нерозривний комплекс важливих для особистості процесів (інтелектуальних, емоційних та вольових).

Основними критеріями при визначенні дієвості інтересу саме до творчої діяльності є:

* усвідомлення предмету інтересу, яке детермінує поведінку індивіда;

* чітко виражена потреба в занятті саме даною діяльністю;

* емоційна зацікавленість у процесі творчого пошуку розв’язання різних проблем.

Іншою важливою складовою, яка сприяє розвитку творчої особистості, є наявність мотивації щодо досягнення успіху у процесі творчого розв’язання будь-яких проблем. Саме мотивація досягнень є однією з важливих складових, від якої залежить ефективність поведінки індивіда.

Таким чином, при підготовці школярів до творчої діяльності, значну увагу слід зосередити на розвитку усвідомленого спонукання їх помислів та дій до творчості, потягів та бажань оволодіти вміннями та знаннями, котрі визначають творчий пошук, нестандартне мислення, оригінальність тощо.

Ефективність педагогічного процесу в позашкільних закладах визначається появою таких ознак:

· самостійна творча діяльність;

· уміння свідомо та корисно використовувати свій вільний час із метою гармонійного розвитку;

· підвищення особистісного статусу дитини в позашкільному колективі;

· більш широкий спектр нестандартного мислення;

· розкриття здібності дитини.

Молодший шкільний вік – сенситивний період для розвитку спеціальних здібностей. Для дітей молодшого шкільного віку характерні активне ставлення до дійсності, що їх оточує, підвищена реактивність, готовність до дії. Однак молодші школярі швидко втомлюються, а це викликає необхідність урізноманітнення видів діяльності та можливість їх зміни.

Дітям цього віку притаманні конкретність і образність мислення, емоційність, швидка зміна настрою. Недостатність життєвого досвіду й знань компенсується фантазією. Образнісчть мислення, відсутність стереотипу, емоційність, естетичне ставлення до дійсності, що оточує, ці якості притаманні всім молодшим школярвм і свідчить про широкий рівень творчих здібностей вікової категорії в цілому.

Саме на цьому етапі починають виявлятися і спеціальні здібності: музичні, літературні, організаторські, здібності до художньо-театральної діяльності.

У цьому віці починають розвиватися організаційні та конструктивно-технічні здібності. Організаційні здібності виявляються й формуються в іграх дітей. Здібності до конструктивної діяльності – в умінні легко, у швидкому відзначенні опорних деталей, вузлів, конструкцій, у вмінні вносити зміни в рішення конструктивно-технічних завдань. Найяскравіше ці здібності виявляються у спорудженні необхідних для гри конструкцій, експериментуванні з конструктором, використанні замість реальних предметів їх ігрових замінників.

Головна особливість творчої особистості – потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Суттєвим для педагогіки є творчості як процесу засвоєння матеріальних і духовних цінностей, що накопичені людством. Отже, у всіх дітей з нормальним розумовим розвитком можна сформувати процесуальні риси творчої особистості.

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей школярів та розв»язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Тобто, позашкільні заклади найдієвіше впливають на безперервне і свідоме вдосконалення і самовизначення дітей.

 

До таємниць учнівської творчості

Велика чарівна і легендарна земля українська. Скільки хороших справ зроблено на ній. І звичайно кожен із нас з трепетною любов’ю називає те місце, де народився, виріс і змужнів, де з шкільних років навчався, у пошуках знаходив себе у позаурочний час.

В мальовничому містечку Поділля –Дашеві, біля річки Соб –притоки Південного Бугу, що потопає в зелені високих берізок та лип розташована станція юних техніків, в минулому Будинок піонерів та школярів.

Саме в цей двоповерховий будиночок сірого кольору, з просторими вікнами і світлими кімнатами, не схожий на інший за своєю архітектурною побудовою, кожен день поспішають хлопчики і дівчатка, щоб знайти собі заняття до душі, подорожуватим країною цікавої техніки.

Коли завітати у робочі кімнати Дашівської станції юних техніків, то кожного захопить той цікавий дитячий світ, в якому перебувають вихованці шкіл містечка та найближчих сіл.Повсюди тут моделі сучасних кораблів, підводних човнів, літаків, ракетомоделей, моделей сільськогосподарської техніки. Одні вже діючі, інші в стадії завершення. Їх змайстрували і конструюють вмілі дитячі руки під керівництвом досвідчених наставників.

Діти цікавляться технічною творчістю і залюбки приходять в СЮТ. Вони ідуть у світ свого захоплення, щоб навчитись проявити свої здібності, показати свою майстерність. І кожен з гуртківці очікує тієї миті, коли вмілий керівник приділить йому максимум знань і зусиль у виготовленні певного експонату, серед усіх помітить саме його талант і віння, стартувати і перемагати.

Дашівська станція почала своє існування з 1 жовтня 1982 року.

Дитяча технічна творчість в СЮТ посідає чільне місце. Адже саме звідси починається майбутній конструктор, раціоналізатор, винахідник – творець нових машин, літаків, кораблів тощо.

Першопроходцем позашкільної освіти в смт.Дашеві був Гончар Микола Миронович.30 років незмінним директором позашкільної установи. Багато це чи мало? Мабуть немає такої людини в районі яка б не знала його. Веселий, життєрадісний, умілець своєї справи, надзвичайно працьовитий, всезнаючий, він і сьогодні живе справами підростаючого покоління. Це завдяки йому в 1984 році станцію юних техніківа було добудовано.

В перший рік свого існування в закладі працювало 7гуртків технічної творчості, а гуртковою роботою було охоплено 105 дітей.

Станція юних техніків за роки свого існування мала злети і падіння.

Змінювалась мережа технічних гуртків. Так, у 1992-1994 роках при станції працювало 35 гуртків.Гуртковою роботою було охоплено 525 дітей.

З метою збереження мережі позашкільного навчального закладу, подальшого розвитку технічної творчості та реалізації завдань, визначених Указом Президента України від 4 липня 2005 року №103 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» та Програмою розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-20087 роки, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 року № 378, відділом освіти Іллінецької райдерадміністрації в Дашівській СЮТ почала проводитись планомірна робота з збільшення чисельності груп гуртків науково-технічного напряму.

Сьогодні СЮТ є КЗ «Дашівська станція юних техніків Іллінецької райради, Вінницької області, що здйснює навчання і виховання учнів у позаурочний та позакласний час.

Основне завдання,яке стоїть перед навчальним закладом, - виховати людину, конкретноспроможну світовому ринку, яка зможе самостійно приймати рішення й матиме високо розвинене почуття відповідальності перед суспільством. Важливе місце в цій діяльності має займати науково -обгрунтована орієнтація учнів на певні види професій з урахуванням їхніх особистих інтересів та психо-фізичних можливостей.

У своїй діяльності позашкільний навчальний заклад керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», Національною доктриною розвитку освіти, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МОНУ, Положенням про позашкільний навчальний заклад.

Головною метою Дашівської станції юних техніків є забезпечення набуття гуртківцями техніко-технологічних знань, умінь та навичок, розширення наукового світогляду, оволодіння сучасною технікою та технологіями, залучення до науково-дослідницької та винахідницької роботи в різних галузях науки і техніки, а також розвиток їх здібностей та обдарувань, задоволення інтересів, духовних запитів і потреб у допрофесійному визначенні.

Навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі забезпечує: вільний розвиток особистості, розширення ступенів її самостійності; умови для здобуття знань, формування умінь і навичок відповідно до соціокультурних і освітніх потреб дітей, учнівської молоді;

задоволення потреб у творчій самореалізації, професійному самовизначенні; формування ціннісного ставлення до суспільства і держави, людей, до себе, природи, мистецтва, праці; соціальний захист, організацію змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров’я вихованців; вирішення проблеми соціальної адаптації дітей і учнівської молоді до нових умов життя, становлення їх соціального досвіду.

Навчально-виховний процес здійснюють 8 педагогічних працівників:

7 – основних, 1-сумісник. За освітою: вища -6; незакінчена вища -1, середня спеціалььна -1. За стажем роботи 6 від 1-3 років – 5 працівники;

від 10-20 – 1 працівник; більше 20 років – 2 працівники.

В навчальному закладі працюють методист та практичний психолог.

Посаду практичного психолога введено у 2008 році відповідно до районної програми «Розвитку психологічної служби в закладах освіти району».

Він забезпечує психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, сприяє підвищенню психологічної компетентності вихованців, батьків та педагогів, очолює роботу батьківського університету психологічних знань.

В цілому робота практичного психолога здійснюється за напрямками: профдіагностика, консультаційна, організаційно-методична, корекційно-відновлювана, зв’язок з навчальними закладами.

В позашкільному навчальному закладі протягом останніх років стабільний контингент вихованціав - 340 учнів, ЗОШ І-ІІ ст, ЗОШ І-ІІІ ст.,

школи –інтернат смт. Дашева, Купчинецької ЗОШ І-ІІ ступенів, Копіївської І-ІІ ступенів, Сорочанської ЗОШ І-ІІ ступенів, Китайгородської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Вони відвідують заняття 12 гуртків:

* Початкового технічного моделювання;

* виготовлення сувенірів;

* авіамодельного («Повітряні змії»);

*ракетомодельного;

* конструювання малогабаритної техніки;

* столярів –конструкторів;

* радіоконструювання;

* радіоелектроніки;

* ремонт побутової техніки;

* інформатики та обчислювальної техніки;

* юних фотоаматорів;

* судномодельного.

 

Зміст навчально-виховної діяльності у СЮТ спрямовується на формування системи компетентностей та гуманістичних цінностей особистості, такий підхід реалізується через різні напрями позашкільної освіти та вільний вибір дитиною видів діяльності.

 

Прагнемо до досконалості

Упровадження інноваційних технологій

У навчально-виховний процес є одним

Із найбільш ефективних шляхів розвитку

Творчої особистості

Органічною складовою діяльністю станції юних техніків є методична робота. Головною метою методичної роботи є підвищення рівнів професійної компетентності й творчої майстерності педагогів, створення сприятливих умов для забезпечення їхнього самовдосконалення й самореалізації.

Методична рада координує науково-методичну, організаційну та практичну діяльність СЮТ з питань здобуття вихованцями СЮТ різних напрямів технічної творчості. Працює методичне об’єднання керівників гуртків.

Протягом п’яти років педагогічний колектив працював над проблемною темою: «Підвищення індивідуальної роботи з гуртківцями в процесі навчання і виховання».

Мета роботи педагогічного колективу над проблемною темою – забезпечити переведення педагогічної діяльності на якісно новий рівень відповідно до цілей розвитку закладу.

Індивідуальна робота є однією з форм організації позашкільної освіти і проводиться з метою розвитку та підтримки обдарованих і талановитих вихованців, здобуття ними практичних навичок та оволодіння знаннями для задоволення потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації.

Основними формами роботи виступають: педагогічна рада, семінари, ділові ігри, методичні практикуми.

Проводяться семінари –практикуми з питань: «Атестація – засіб

підвищення педагогічної майстерності педагога СЮТ», «Інтерактивні технології навчання», «Розвиток особистості школяра шляхом залучення його до творчої діяльності в позаурочний час», «Сучасні педагогічні технології та їх застосування в позашкільній освіті».

Методична діяльність спрямована на розвиток творчих здібностей керівника гуртка, підвищення рівня його професійної майстерності. У результаті такої роботи підвищилась якість підготовки до проведення занять гуртків, конкурсів, виховних заходів.

Важливою ланкою є індивідуальні форми співпраці педагогів –наставників з молодими педагогами по передачі власного досвіду та впровадження інноваційних технологій.

Кожен педагогічний працівник розробив психолого – педагогічну проблемну тему та накреслив шляхи її реалізації в своєму індивідуальному плані самоосвіти. Тематика цих проблем обговорювалась на засіданнях методичної та педагогічних рад.

У вересні 2009 року на базі Дашіської СЮТ провено засідання обласної методичної ради «Розвиток особистості школяра шляхом залучення його до різноманітних видів творчої діяльності».

Загальновідоме твердження К.Д.Ушинського про те, що вчитель як спеціаліст існує доти, доки сам вчиться. Працювати сьогодні в позашкільному закладі неможливо без постійного оновлення і збагачення наукової бази, і перш за все психолого-педагогічних знань, які дають можливість керівнику творчого об’єднання передбачити хід навчально-виховного процесу, а також стають опорою для творчості. Тому першочерговим завданням є підвищення майстерності керівників, формування в них готовності до творчого пошуку.

Важливою функцією дирекції СЮТ є стимулювання керівників гуртків до самовдосконалення, самоосвіти. З цією метою кожен рік для керівників гуртків проводяться психолого-педагогічні навчання, методичні об’ єднання, семінари, де проводиться певна робота, що націлює керівників на осмислення і вдосконалення стратегії продуктивної педагогічної діяльності, проводяться консультації по використанню науково-практичних методів в особистій діяльності педагога. Протягом навчального року проводяться методичні об’єднання керівників гуртків по обговоренню наукової та методичної літератури, що стимулює професійну творчість керівників гуртків. Діяльність дирекції проявляєтьтся: в інструктуванні керівників практичних семінарів по вибраній тематииці, роботі з членами методичного об’єднання, підведенні підсумків на засіданнях педагогічної ради, виробничих нарадах.

Особистість керівника творчого об’єднання, креативного та оптимістичного, треба плекати в колективі, у щоденній течії педагогічного процесу, створюючи інтелектуально насичене середовище, атмосферу співтворчості, взаємопорозуміння й підтримки з боку колег та адміністрації.

В навчально-виховний заклад приходять вихованці різного віку, з різною підготовкою, різними здібностями й уподобаннями. Мета роботи кожного керівника гуртка – дати можливість своїм гуртківцям розкритися, реалізувати свої здібності та вміння. Тому педагогам дуже важливо знайти правильний шлях і обдарування.

Свої напрацювання, досвід роботи по розв’язанню поставлених завдань керівники гуртків та методист закладу систематизують та узагальнюють.

Педагогічний колектив станції юних техніків є активним учасником

обласного та Всеукраїнського конкурсів на кращу методичну розробку

з метою виявлення та пропагандли кращого педагогічного досвіду, розвитку творчого потенціалу та удосконалення професійної майстерності педагога – позашкільника.

Рік: Обласний конкурс на кращу методичну розробку

З науково-технічної творчості серед педагогів

Позашкільних навчальних закладів

Семчишина Л.П. – 1 місце в номінації «Сценарії масових заходів»

Кульков О. П.- 2 місце в номінації «Описи та креслення моделей»;

Ковальчук Ю. В. – 3 місце в номінації «Розробки окремих тем чи

занять».

рік Обласний конкурс на кращу методичну розробку

Ковальчук Ю.В. – 3 місце в номінації «Описи та креслення моделей і обладнання для виготовлення, регулювання та випробування моделей», за роботу «Виготовлення крила моделі».

Кульков О. П. -2 місце в номінації «Розробки окремих тем чи занять гуртків, за роботу «Суднове якірне обладнання».

Семчишина Л. П. – 3 місце в номінації «Розробки сценаріїі масових заходів «за роботу «Особливості превентивного виховання учнівської молоді у роботі позашкільної установи».

2007 рік: Обласний конкурс на кращу методичну розробку

Семчишина Л.П.- Диплом ІІІ ступеня у Всеукраїнському конкурсі педагогів позашкільних навчальних закладів України за кращий освітній проект з проблеми духовного виховання та методичну розробку «Роль сім»ї у процесі формування духовних цінностей дітей. Духовна єдність поколінь».

Кульков О.П.- 3 місце в номінації «Описи та креслення».


Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОБРАЗЕЦ ОФОРМЛЕНИЯ ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА КУРСОВОЙ РАБОТЫ| рік:Обласний конкурс на кращу методичну розробку

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.033 сек.)