Поняття про флору та її ознаки. Типи флор та флористичне районування світу

Тема 4. Основи вчення про флору і рослинний покрив

Лекція 9. Дендрофлора України (4 год.).

1. Поняття про флору та її ознаки. Типи флор та флористичне районування світу.

2. Загальні відомості про природну дендрофлору України, її розподіл за регіонами, зв’язок з іншими флорами світу.

3. Релікти та ендеміки. Рідкісні і зникаючі рослини види деревних рослин, які занесені в «Червону книгу України».

Поняття про флору та її ознаки. Типи флор та флористичне районування світу

Усі види рослин, що населяють певну територію (реґіон, країну тощо), не-залежно від умов їх зростання та участі в тих чи інших рослинних угрупован-нях становлять флору даної території, тобто під флорою (лат. flora) розуміють історично сформовану сукупність видів рослин, поширених на конкретній те-риторії («флора України») або на території з певними умовами («флора боліт») в даний час або в минулі геологічні епохи.

До складу флори звичайно не включають культурні рослини. Проте, якщо занесений у свій час людиною свідомо чи несвідомо вид здичавів або проник у природні угруповання, він розглядається як складова частина флори. На прак-тиці під виразом "Флора території" нерідко розуміють не всі рослини даної території, а тільки судинні рослини.
Флора як природне явище характеризується певними ознаками, що дозво-ляє не лише вивчати її, а й зіставляти одну з одною при порівняльному дослід-женні. Важливими ознаками будь-якої флори є систематичний склад, екологіч-на природа таксонів, що входять до її складу, ендемізм, історизм, зв’язок з ін-шими флорами тощо. Флора будь-якої території пов’язана з флорами інших територій земної кулі і разом з тим є частиною єдиної флори Землі.

Вивчення видового складу флори дає уявлення про загальну кількість ви-дів, їх розподіл між таксонами більш високого рангу (родами, родинами і т.д.). Кількість видів, що складають флору, становить багатство цієї флори.
Різним флорам властиві різні співвідношення між дерев’янистими і трав’я-нистими рослинами, між однорічниками і багаторічниками і т. п. Екологічна природа флори яскраво проявляється і в співвідношеннях життєвих форм. Кож-ній флорі властиві певні кількісні співвідношення видів, що належать до різних систематичних груп. Більш стабільний характер мають кількісні співвідношен-ня між видовим і родовим, родовим і родинним складом флор, що виражаються середнім числом видів (родів), які припадають на кожний рід (родину) із складу флори.
Порівняння певної флори з іншими дозволяє встановлювати через окремі види (роди, родини) її зв’язки з відповідними флорами. Наявність ендеміків у складі флори свідчить про її самобутність; при цьому чим вищий таксономіч-ний ранг ендеміка і більша його систематична ізольованість, тим самобутніша флора.

У межах флори розрізняють 2 основні генетичні групи елементів: авто-хтонні та алохтонні. Автохтони (з гр. - туземний, корінний) – це види, які ви-никли на території, що її займає дана флора, і існують тут від часу становлення цієї флори. Алохтони (з гр. – чужий, інший) – види, які, виникнувши за межа-ми даної флори, проникли на її територію внаслідок розселення. Співвідношен-ня між автохтонними і алохтонними таксонами в різних флорах різне

Типи флор. За А.Н. Красновим розрізняють наступні типи флор:

- реліктова;

- міграційна;

- трансформаційна.

Перший тип флори - реліктовий, характерний для Канарських островів, Японії, Китаю, деяких частин Північної Америки й багатьох інших країн. Спри-ятливі орографічні й кліматичні умови сприяли збереженню великої частки древніх, реліктових форм, що мало змінилися, і вже давно зростають у даній області.

Під впливом холоду льодовикового періоду загинули третинні форми – і нова, арктичного характеру флора зайняла їхнє місце. Але панування її тривало лише якийсь час; незабаром, внаслідок обумовленого різними ознаками пом’як-шення клімату, древня флора стала тіснити арктичну й у багатьох місцях витис-нула її майже зовсім. Таким чином, тут флора мінялася двічі. Флори подібного типу були названі міграційними.
Флора Середньої Азії може служити, на думку А. Н. Краснова, типом тре-тього роду флор. Поступова зміна клімату, що підсилюється в сторону континентальності, не могла не викликати у флорі відповідних пристосувань і змін. Такі флори можна назвати трансформаційними.

Ці три, встановлених А. Н. Красновим, типи флор рідко зустрічаються в чистому виді, і в природі ми звичайно маємо справу з різними їхніми комбіна-ціями.

Узалежності від охоплюваних груп рослин, аналізованих територій, крите-ріїв зовнішніх умов розрізняють такі флори:

1. Флора спеціалізованих груп ( сукупність рослинних таксонів, що охоп-люють спеціалізовані групи рослин):

- альгофлора - флора водоростей;

- бріофлора - флора мохів;

- дендрофлора, або арборіфлора - флора деревних рослин.

- ліхенофлора - флора лишайників;

- мікофлора - флора грибів;

- міксофлора - флора міксоміцетів (слизовиків).

2. Флора територій (захарактером аналізованих територій):

- флора Землі в цілому;

- флора континентів (материків) та їх частин;

- флора окремих природних утворень (островів, півостровів, гірських систем);

- флора країн, областей та інших адміністративних утворень.

3. Флора за критерієм зовнішніх умов:

- флора чорнозему та інших типів грунтів;

- флора боліт та інших особливих ділянок земної поверхні;

- флора річок, озер та інших прісних водоймищ;

- флора морів і океанів.
Флористичне районування суші. Виходячи з того, що на поверхні Землі існують території, що відрізняються за характером рослинності, до флори пла-нети застосовуються певні класифікації. За А.Л. Тахтаджяном (1978), флора су-ші поділяється на 6 царств - Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне, Кап-ське, Австралійське і Антарктичне, у межах яких виділяють 34 області.

Царство – це вища фітохоріономічна одиниця. Царства поділяють на об-ласті, а ті в свою чергу, - на провінції. Нижчою фітохоріономічною одиницею є округ. Крім основних одиниць існують проміжні категорії – підцарство, під-область, підпровінція, підокруг.

Голарктичне царство. Займає майже 2/3 суші всіх континентів світу. Сю-ди входить майже весь материк Євразія (за винятком Південної Азії), Північна Африка, більша частина Північної Америки. Для Голарктики характерна велика різноманітність рослинного покриву від холодних арктичних пустель і тундри, до пустель Сахари і Аравії. Дане царство нараховує більше 30 ендемічних ро-дин, частина з яких є монотипними. Сюди належить родини магнолієвих, лав-рових, жовтецевих, барбарисових, березових, горіхових, вербових, мальвових, розоцвітих, бобових, соснових). До даного царства належить дуже багато добре відомих деревних порід, що складають хвойні та широколистяні ліси території України.

---

Дата добавления: 2015-10-28