Розрахунок на продавлення

Розрахунок на продавлення конструкцій від дії сил, рівномірно розподілених на величезній площі повинен проводитися з умови:

F £ a • R_bt • U_m • h₀ (3.1.17)

F – продавлююча сила, кН;

a – коефіцієнт, що приймається рівним 1;

Um – середнє арифметичне значення периметрів верхньої і нижньої основ піраміди, що утворюється при продавлені.

При визначенні Um передбачається, що продавлення відбувається по бічній поверхні піраміди, а бічні грані нахилені під кутом 45º до горизонталі. При установці в межах піраміди продавлення хомутів, розрахунок повинен проводитися з умови:

F = F_d + 0,8 • F_sw = 291,46 + 0,8 • 6,615 =296,752 кН (3.1.18)

F_sw - визначається як сума всіх поперечних зусиль, сприйманих хомутами, що перетинають бічні грані розрахункової піраміди продавлення по формулі:

F_sw = å R_sw • A_sw, (3.1.20)

де Rsw – розрахунковий опір арматури, не повинне перевищувати значення, відповідного арматурі класу А-I. При обліку поперечної арматури значення Fsw повинне бути не менше 0,5 • Fb;

Asw – площа поперечного перетину арматури хомутів, рівна 12,6 мм².

Fsw = 3 • 175 • 103 • 0,0000126 = 6,615 кН (3.1.21)

F £ 1• 750 • 1,20 • 0,55 = 495 кН (3.1.22)

F = 296,752 кН < 495 кН, що задовольняє умові розрахунку на продавлення.

6.3.3.Розрахунок залізобетонних стрічкових ростверків фундаментів

паль для внутрішніх стен.

q₀ • L

P = ¾¾¾, (3.1.1)

a

де L – відстань між осями паль по лінії ряду або рядів, м;

q₀– рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверка, кН/м;

а – довжина напівоснови эпюры навантаження м, визначувана по формулі:

______

³ E_p • I_p

a = 3,14 • Ö ¾¾¾, (3.1.2)

E_k • b_k

де E_p – модуль пружності бетону ростверка, МПа;

I_p – момент інерції перетину ростверка, м⁴;

E_k – модуль пружності блоків бетону над ростверком, МПа;

b_k – ширина стіни блоків, що спираються на ростверк.

b_р • h³_р 2,5 • 0,6³

I_p = ¾¾¾ = ¾¾¾¾ = 0,045 м⁴ (3.1.3)

12 12

b_р – ширина ростверка, рівна 2,5 м;

h_р – висота ростверка, рівна 0,6 м.

Підставимо значення у вищенаведену формулу:

__________

³ 2,7 • 0,045 ₃_______

а = 3,14 • Ö ¾¾¾–––––¾¾ = 3,14 • Ö 0,075 = 3,14 • 0,42172 = 1,324» 1,4м (3.1.4)

2,7 • 0,6

тоді:

q₀ • L 291,46 • 1,7

P = ¾¾¾ = ¾¾¾¾¾¾¾ = 353,916 кН (3.1.5)

a 1,4

Найбільшу ординату эпюри палі – р₀ визначаємо по формулі:

q₀ • L_p

р₀ = ¾¾¾, (3.1.6)

a

де L_p – розрахунковий проліт м, рівний 1,05 • Lсв;

де L_cв – відстань між палями в світлу, м.

291,46 • 1,155

р₀ = ¾¾¾¾¾¾¾ = 240,4545 кН (3.1.7)

1,4

Розрахункові згинаючі моменти М_оп і М_пр визначаються по формулах:

q₀ • L²_p 291,46 • 1,155²

М_оп = - ¾¾¾ = - ¾¾¾¾¾¾¾¾ = - 32,401 кНм (3.1.8)

12 12

q₀ • L²_p 291,46 • 1,155²

М_пр = ¾¾¾ = ¾¾¾¾¾¾¾¾ = 16,20 кНм (3.1.9)

24 24

Поперечну перерізаючу силу в ростверку на межі палі визначаємо по формулі:

q₀ • L_p 291,46 • 1,155

Q = ¾¾¾ = ¾¾¾¾¾¾¾ = 168,318 кН, (3.1.10)

2 2

де q₀– рівномірно розподілене навантаження від будівлі на рівні низу ростверка, кН/м;

L_p – розрахунковий проліт, м.

Визначимо характеристики міцності бетону.

R_в – розрахунковий опір бетону класу В-15, R_в = 8,5 МПа.

Розрахунок міцності ростверка по перетинах нормальних до подовжньої осі. Підбір подовжньої арматури проводимо згідно СНіП 2.03.01-84 п. 3.18. Обчислюємо коефіцієнт a_m:

M

a_m = ¾¾¾¾¾¾, (3.1.11)

R_b • b • h²₀

де М – момент в прольоті, кНм;

b – ширина прямокутного перетину, м;

h₀– робоча висота, м;

h₀= 600 – 50 =550 мм

16200 • 10²

a_m = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ ≈ 0,02 (3.1.12)

8,5 •(100)• 250 • 55²

При a_m = 0,01 знаходимо h ≈ 0,99, тоді необхідну площу розтягнутої арматури визначимо по формулі:

M

A_s = ¾¾¾¾¾, (3.1.13)

R_s • h • h₀

де М – момент в прольоті, кНм;

R_s – розрахунковий опір арматури, МПа.

16200 • 10²

As = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾ = 21,658 см² (3.1.14)

365 • (100)• 0,99 • 55

Приймаємо на 1м.п. арматуру класу А-III 5Æ25 мм (As = 24,54, см²).

Перетин на опорі:

Момент на опорі рівний – 9,642 кНм.

Робоча висота h₀= 600 – 50 = 550 мм

Обчислюємо коефіцієнт a_m:

М 32401 • 10²

a_m = ¾¾¾¾¾¾ = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾ = 0,0525 (3.1.15)

R_b • b • h²₀ 8,5 •(100)• 250 • 55²

Знаходимо h = 0,97, тоді необхідну площу розтягнутої арматури визначимо по формулі, приймаючи арматуру класу А-III, Rs = 360 МПа:

M 32401 • 10²

A_s = ¾¾¾¾¾ = ¾¾¾¾¾¾¾¾ = 43,316 см² (3.1.16)

R_s • h • h₀ 360•(100) • 0,97 • 55

Приймаємо на 1м.п. стрижні з арматури А-III, 8Æ28 мм (As = 49,26 см2).

Розрахунок поперечних стрижнів

Розрахунок ведуть по похилому перетину. Діаметр поперечних стрижнів задають з умови зварки, так, щоб відношення діаметра поперечного стрижня до діаметра подовжнього складало 1/4, тому діаметр поперечних стрижнів приймаємо рівним 4 мм, арматура класу А-I з кроком S = 310 мм

Дата добавления: 2015-10-23