Редагування малюнка

ОСНОВИ КОМП'ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ

Поняття про комп'ютерну графіку

Комп'ютерна графіка — це створення і обробка зображень (малюнків, креслень і т.д.) за допомогою комп'ютера. Розрізняють два способи створення предметних зображень — растровий і векторний і, відповідно, два види комп'ютерної графіки — растрову і векторну.

Растрова графіка. У растровій графіці зображення складається з різно­кольорових крапок (пікселів), які в сукупності і формують малюнок. Растрове зображення нагадує аркуш паперу у клітинку, на якому кожна клітинка зафарбована яким-небудь кольором. У житті часто зустрічаються зображення, зібрані з окремих елементів: вітраж складається із декількох шматків скла, вишивка — з окремих стібків, фотографія — з гранул срібла.

Кожний растровий малюнок має певне число крапок по горизонталі і вертикалі. Ці два числа характеризують розмір малюнка. Розмір малюнка в пікселях записують у вигляді: число пікселів по горизонталі X, число пікселів (число рядів пікселів) по вертикалі. Наприклад, для системи Windows типові розміри екрана дисплея в пікселях 640x480, 1024x768, 1240x1024. Очевидно, що чим більше число пікселів міститься по горизонталі і вертикалі за одних і тих самих геометричних розмірів малюнка, тим вища якість відтворення малюнка.

Крім розмірів, малюнок характеризується також кольором кожного піксе-ля. Таким чином, для створення або збереження растрового малюнка необхідно вказати його розміри і колір кожного пікселя.

Піксель сам собою не має розміру. Інформація про те, що малюнок має розмір 640x480, нічого не говорить про його істинні розміри. Малюнок набирає геометричних розмірів тільки в разі виведення його на екран дисплея або принтер. Ці розміри залежать від роздільної здатності пристрою, яка вимі­рюється числом пікселів, що виводяться на одиницю довжини або ширини екрана. Так, якщо малюнок має розміри 640x480 пікселів, а роздільна здатність дисплея — 40 пікселів на сантиметр, то геометричні розміри малюнка на даному дисплеї — 16x12 см. На іншому дисплеї малюнок може мати інший розмір.

Растрова графіка дозволяє одержати високу якість зображення, тому що ефективно представляє реальні образи. Реальний світ складається з мільярдів і мільярдів крихітних об'єктів. Чим ближче предмет, що розглядається, тим краще видно, що він складений з більш дрібних частинок. Око людини якраз і пристосоване для сприйняття об'єктів як великих наборів дискретних еле­ментів, що утворюють предмети. Недолік растрової графіки — великі розміри файлів, що зберігають растровий малюнок. Так, для збереження копії графіч­ного екрана дисплея Windows з розмірами 1024x768 за умови, що колір пікселя кодується трьома байтами, потрібно 1024x768x3=2,3 Мбайт пам'яті. Великий обсяг графічних растрових файлів потребує потужних комп'ютерів для їх обробки. В растровій графіці виникають також труднощі зі зміною масштабу та редагуванням елементів малюнка.

Векторна графіка. У векторній графіці зображення будується за допомогою математичного опису об'єктів, таких, наприклад, як лінія, коло, прямокутник.

Такі прості об'єкти називаються примітивами. З їх допомогою створюються складніші об'єкти.

Для створення об'єктів-примітивів у векторній графіці використовують прості команди типу: Малювати лінію від точки А до точки Б або Малювати коло радіусом А з центром у точці Б.

Такі команди сприймаються пристроями виведення для малювання об'єктів.

Перевагою векторної графіки є те, що файли, які зберігають векторний малюнок, за розміром в 10-1000 разів менші, ніж аналогічні графічні растрові файли.

Векторна графіка повністю використовує всі переваги роздільної здатності того конкретного пристрою, на який виводиться малюнок. Векторні команди просто повідомляють пристрою виведення, що необхідно намалювати об'єкт заданого розміру, використовуючи стільки крапок, скільки можливо. Іншими словами, чим більше крапок зможе використати пристрій для створення об'єкта, тим краще він виглядатиме.

Векторна графіка дозволяє також легко редагувати окремий об'єкт у малюнку, не впливаючи на інші частини.

Недоліком векторної графіки є "неприродність" малюнка. Природа уникає прямих ліній, і не всякий малюнок можна скласти з кіл і прямих ліній без втрати якості. Через це векторну графіку в основному використовують для побудови креслень, стилізованих малюнків і значків.

Формування кольору малюнка. Відомо, що змішуючи в різних пропорціях три основні кольори: червоний, зелений і синій, можна одержати будь-який колір. Так, суміш цих кольорів у рівних пропорціях утворює білий колір, суміш червоного і зеленого — жовтий і т.д. Це відбувається через здатність людського ока змішувати кольори один з одним і бачити тільки один колір — усереднений. Таку систему формування кольорів називають системою RGB (абревіатура, утворена початковими буквами англійських слів red — червоний, green — зелений та blue — синій).

Таким чином, для завдання будь-якого кольору слід вказати пропорції (інтенсивності) трьох кольорів: червоного, зеленого і синього. Загальна кіль­кість кольорів залежить від кількості градацій інтенсивносте й кожного з основних кольорів. Так, якщо кожен з основних кольорів має чотири градації інтенсивності, то загальна кількість можливих кольорів становитиме 4x4x4=64. У сучасних комп'ютерах для кодування інтенсивності кожного з основних кольорів виділяється один байт, що дає 256 градацій інтенсивності, а кількість можливих кольорів досягає 256x256x256=16,7 млн.

Значно рідше, ніж систему RGB, використовують систему HLS. В ній колір задається трьома параметрами: відтінком, контрастністю та яскравістю.

Зрозуміло, що чим більший спектр доступних кольорів, тим більше пам'яті потребує графічний растровий файл. Однак більшості користувачів не потрібні мільйони кольорів. їм достатньо 256 або навіть 16 доступних кольорів. У цьому випадку користувач формує свою власну палітру, включаючи до неї певні кольори із всього спектра кольорів. Комп'ютер присвоює номер кожному кольору палітри. За кольором окремого пікселя або об'єкта запам'ятовується номер, який має цей колір у палітрі. Використання обмежених палітр кольорів дозволяє зменшити обсяг пам'яті графічних файлів.

Для створення і редагування графічних зображень на екрані дисплея існують спеціальні програми, які називають графічними редакторами. У середовищі Windows таким редактором є Paint.

Формати графічних файлів. Існує багато форматів для запису графічних зображень у файл. Є формати, які підтримують тільки растрову або векторну графіку. Деякі формати підтримують обидва види графіки. Розглянемо корот­ко найпоширеніші формати.

Растровий формат BMP підтримується будь-якими Windows-сумісними програмами. Формат дозволяє використовувати палітри в 2, 16, 256 кольорів або повну палітру в 16 млн кольорів. Графічні файли цього формату мають розширення BMP або DIB.

Растровий формат PCX використовується розповсюдженим графічним ре­дактором Paintbrush. Підтримує палітри в 2, 16 і 256 кольорів, а також повну палітру в 16 млн кольорів. Файли цього формату мають розширення PCX.

Формат CGM підтримує растрову і векторну графіку. Використовується повна палітра в 16 млн кольорів, а також палітри зі змінною кількістю кольорів. Файли формату мають розширення CGM.

Формат WMF підтримує векторну і растрову графіку у середовищі Windows. Використовує палітри в 65 тис. і 16 млн кольорів.

У файлі WMF використовуються ті самі команди опису графіки, які використовує сама Windows для зображення малюнків на екрані дисплея або принтера. Ці кольори — опис об'єктів, інформація про колір, растрові і текстові дані — записуються у вигляді інструкцій Windows. Для відтворення оригі­нального зображення ці інструкції необхідно "програти". Зображення, яке при цьому одержується, залежить від програми, що виконує інструкції. Якщо прочитати файл WMF у векторному графічному редакторі, то одержимо векторний малюнок. Якщо той самий файл прочитати у растровому редакторі, то одержимо растрове зображення.

Графічні редактори, як правило, мають змогу працювати з графічними файлами декількох форматів, конвертувати файли з одного формату в інший.

Контрольні запитання

1. Чим відрізняється растрова графіка від векторної?

2. Яким чином створюється колір зображення?

3. Від яких параметрів залежать розміри графічних файлів?

4. Який розмір матиме графічний растровий файл, що зберігає копію екрана дисплея розміром 640x480 пікселів, якщо використовується палітра в два кольори? В 16 кольорів? В 256 кольорів? 24 розрядна палітра?

Графічний редактор Paint для Windows

Вікно редактора Paint

Графічний редактор Paint входить до складу стандартних програм Windows і призначений для створення і обробки малюнків растрової графіки.

Для запуску редактора слід виконати команду Пуск/Программы/Стан-дартные/Графический редактор Paint. Після запуску на екрані з'являється вікно редактора, яке містить ряд типових для вікон середовища Windows елементів.

Рядок заголовку (верхній рядок вікна) містить назву програми Paint і ім'я графічного файлу, який редагується. Крайня ліва кнопка є кнопкою виклику управляючого меню. Праворуч розміщені відповідно кнопки згортання, віднов­лення та закриття вікна. Рядок меню розміщується під рядком заголовку і включає такі пункти:

Файл — робота з графічними файлами (створення, відкриття, збереження, друкування);

правка — редагування малюнка; вид — управління зображенням деяких елементів вікна;

Рисунок - обробка малюнка (встановлення розмірів, поворотів); параметри — завантаження, зміна і збереження палітри кольорів;? — виклик довідкової інформації. Кожний пункт меню має вертикальне підменю.

Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [F10]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватися клавішами горизонтального переміщення курсору. Відкривається виділений пункт меню при натискуванні клавіші [Enter]. Відкрити меню і підменю зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку.

В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера меню — підкреслена літера підменю].

В підменю потрібний пункт меню може бути вибраний або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсору вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу [Enter]).

Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять позначення комбінації клавіш. За допомогою цих комбінацій можна вибрати відповідний пункт підменю. При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана роз'я­снюється його призначення. Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні. У Paint існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкое миші на виділеному об'єкті призводить до виведення на екран контекстною: меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкта.

Користувач має змогу відмінити останню введену команду, виконавши команду Правка/Отменить.

Панель інструментів для малювання розміщена ліворуч і включає ряд кнопок, за допомогою яких можна вибрати необхідний інструмент, побудувати типові елементи малюнка, виділити певний фрагмент і т.д. При фіксації курсора миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану — коротка довідка про призначення кнопки.

Палітра кольорів розміщена внизу і включає 28 зафарбованих різними кольорами квадратів. З цих кольорів користувач може вибрати основний колір, яким виконуються побудови, і колір фону. Ліворуч від палітри розміщується індикатор кольорів, який складається з двох квадратів. Квадрат на передньому плані зафарбовується основним кольором, а квадрат на задньому плані — кольором фону.

Рядок стану розміщений у нижній частині вікна Paint. Він складається з трьох полів. У лівому полі виводиться довідкова інформація про призначення пунктів меню, кнопок інструментів, хід виконання деяких операцій. У цент­ральному полі виводяться координати курсору миші в пікселях, якщо він знаходиться у вікні малювання.

Область малювання призначена для побудови малюнка. Вона обмежена головним меню, панеллю інструментів, палітрою. Розміри області малювання встановлюються командою Рисунок/Атрибути. При виконанні цієї команди відкривається вікно Атрибуты, в полі Размер якого вказані поточні розміри області малювання. Ці розміри користувач може змінити.

Виведенням на екран деяких елементів вікна Paint можна керувати за допомогою команд-перемикачів меню Вид. У стані Ввімкнено ці команди-перемикачі позначаються галочкою. Команда Вид/Набор инструментов керує виведенням на екран панелі інструментів, команда Вид/Палитра — палітри, а команда Вид/Строка состояния — рядка стану. Панель інструментів і палітру можна також перемістити в будь-яке місце екрана типовим для середовища Windows способом.

Вікно діалогу. Для виконання деяких команд потрібно вводити допоміжну інформацію. Так, для виконання команди Файл/Открыть необхідно вказати дисковод, каталог та ім'я файлу. Для введення такої інформації використо­вують вікна діалогу.

Вікно діалогу містить ряд елементів: кнопки, списки, прапорці, пере­микачі, рядки введення. Ці елементи розміщуються за тематичними групами, які називають полями. Групи мають заголовки, що закінчуються двокрапкою. Перехід від групи до групи здійснюється або за допомогою миші, або при натискуванні клавіші [ОТАВ]. Ім'я групи можна також виділити, натиснувши комбінацію клавіш [Alt — підкреслена літера в імені поля]. Переміщення всередині групи здійснюється за допомогою клавіш переміщення курсору.

При введенні допоміжної інформації в вікно діалогу здійснюється встанов­лення прапорців і перемикачів, вибір елементів із списку, введення і редагу­вання тексту в полях введення.

Прапорці являють собою невеличкі квадрати, в яких при встановленні пра­порця з'являється галочка. Прапорці встановлюються незалежно один від одного.

Перемикачі (зображуються в вигляді кола) використовують тоді, коли необхідно вибрати одну з декількох опцій. Вибраний перемикач відрізняється від інших темною крапкою всередині кола.

В рядки введення вводиться текстова інформація. Наприклад, при від­критті якого-небудь файлу необхідно вказати його ім'я, яке можна вибрати із списку імен файлів або набрати в рядку введення. Рядок введення можна редагувати.

Списки використовують для вибору одного з декількох варіантів (нап­риклад, вибір шрифта). Поки маркер знаходиться всередині цього списку, його можна гортати за допомогою клавіш переміщення курсора. Елемент списку виділяється натискуванням лівої кнопки миші (клавіші [Enter]). Особливою формою списку є однорядкові списки, в яких показано тільки перший елемент. Такі списки мають праворуч стрілку, напрямлену вниз. Для розкриття такого списку слід встановити курсор миші на стрілку і натиснути ліву клавішу миші (натиснути комбінацію клавіш [Alt— стрілка керування курсором]. Після розкриття списку і вибору елемента список знову закривається. Деякі одноряд­кові списки, елементом яких є число, мають праворуч дві стрілки, направлені вгору та вниз. При клацанні мишею на стрілці, напрямленій вниз, значення елемента зменшується, а за стрілкою, напрямленою вгору, — збільшується.

В правій частині вікна розміщені кнопки управління діалогом. Кнопка ОК (клавіша [Enter]) закінчує діалог з підтвердженням усіх змін, після цього Word виконує команду.

Кнопка ОТМЕНА (клавіша [Esc]) анулює всі зміни; діалог закінчується, але відповідна команда не виконується.

Крім кнопки ОК і ОТМЕНА в цьому вікні залежно від призначення конкретного вікна можуть бути й інші кнопки управління діалогом.

Багато вікон діалогу мають таку кількість полів, що їх не можна вивести одночасно. В цьому випадку діалог організовується по сторінках-вкладках. Кожна вкладка має у верхній частині вікна ім'я. Для відкриття вкладки слід встановити курсор миші на імені і натиснути ліву кнопку миші.

Вікна діалогу також мають поля, назви яких закінчуються трикрапкою. При виборі такого поля розкривається наступне вікно, в якому також можна встановити певні параметри.

Довідкова система. В будь-який момент роботи з Paint користувач може одержати довідку декількома способами.

Короткий опис кнопок панелі інструментів відображається в рядку стану при установці на них курсору миші. Кожне вікно діалогу також містить кнопку?, при натискуванні якої можна одержати довідку про елементи вікна. Ширші можливості відкриваються при використанні пункту? основного меню. Команда ?/Вызов справки/Содержание дає змогу ознайомитися з вмістом довідки Paint. Команда ?/Вызов справки/Указатель дозволяє одержати доступ до предметного показника довідкової системи, в якому можна виб­рати потрібну тему. При використанні цих команд на екран виводиться вікно довідки.

Вікно довідки містить вкладнику Поиск, яка дозволяє вести тематичний пошук за введеним критерієм. Відображення попереднього вибраного довід­кового тексту здійснюється натискуванням кнопки Назад.

Контрольні запитання

1. Які основні елементи містить вікно редактора Paint?

2. Якими способами можна вибрати команду основного меню?

3. Які команди основного меню впливають на вигляд вікна редактора Paint?

4. Яким чином можна змінити розміри області малювання?

Створення, збереження і друкування малюнків

Створення малюнка. Для створення нового малюнка слід виконати коман­ду Файл/Создать. Якщо перед цим у вікні малювання редагувався малюнок, то Paint запропонує зберегти його. Після цього вікно редагування очиститься, і користувач має змогу створити новий малюнок.

Збереження малюнка. В меню Файл є декілька команд для збереження малюнка в графічному файлі.

Команду Сохранить как використовують при першому збереженні малюнка або в разі необхідності зміни імені або палітри кольорів існуючого графічного файла. При цьому відкривається вікно діалогу Сохранение файла, в якому можна вказати ім'я і тип файла, а також ім'я папки, в якій буде збережено файл. Якщо тип файлу не вказано, то за замовчуванням встанов­люється тип BMP. У цьому самому вікні можна в полі Тип файла задати палітру кольорів. Paint дозволяє вибрати палітру в два кольори, 16 кольорів, 256 кольорів і повну 24 розрядну палітру. Файли завжди зберігаються в форматі BMP.

Команду Сохранить використовують для внесення змін в існуючий гра­фічний файл. Якщо ж ця команда подана вперше для нового малюнка, то вона виконується як команда Сохранить как.

Відкриття графічного файлу. Для відкриття файлу використовують коман­ду Файл/Открыть. При цьому відкривається вікно діалогу Открытие файла, яке містить список файлів, що зберігаються в поточній папці. Одноелементний список Папка, що розкривається, дозволяє змінити папку і дисковод. Поле "Тип файла" визначає, які типи файлів виводяться в списку файлів. Paint дозволяє відкривати файли формату BMP і PCX (створені графічним редактором Paintbrush).

Для відкриття файла слід виділити його в списку файлів (або ввести ім'я файла в поле Имя файла) і натиснути кнопку Открыть. Якщо при відкритті файлу у вікні був не збережений малюнок, то Paint запропонує зберегти його.

Якщо файл, що відкривається, містить малюнок, розміри якого пере­вищують поточні розміри області малювання, то Paint запропонує користувачу розширити поточні розміри області малювання до розмірів малюнка. Якщо користувач не хоче розширювати область малювання, то малюнок буде обрізано згідно з розмірами поточної області малювання.

Перегляд і друкування малюнків. Як правило, перед друкуванням малюн­ка доцільно подивитися, який вигляд він матиме на папері. Для цього слід у першу чергу встановити параметри сторінок (розміри, поля і т.д.) командою Файл/Макет страницы. При виконанні цієї команди на екрані з'являється діалогове вікно Макет страницы, в якому можна встановити необхідні параметри.

Поля сторінок за замовчуванням вказуються в дюймах (дюйм = 2,54 см). Команда Рисунок/Атрибуты відкриває вікно діалогу Атрибуты, в полі Единицы якого можна встановити вимірювання в сантиметрах. Поле Ориентация цього вікна встановлює книжну (вертикальну) або альбомну (горизонтальну) орієнтацію сторінки.

Зовнішній вигляд сторінки за вибраних параметрів сторінки зображується у верхній частині вікна діалогу.

Для попереднього перегляду малюнка в тому вигляді як він буде надруко­ваний, слід використати команду Файл/Предварительный просмотр. При цьому відкривається вікно попереднього перегляду.

Під рядком заголовка цього вікна розміщується панель інструментів Прос­мотр, яка включає такі кнопки:

Печать... — перехід у режим друкування;

Следующая і Предыдущая — кнопки для гортання малюнка, який розмі­щується на декількох сторінках;

Две страницы — виведення на екран одразу двох сторінок малюнка;

Крупнее і Мельче — зміна масштабу зображення сторінки; "Закрыть" — закриття вікна.

Під панеллю інструментів розміщується зображення сторінки у тому вигля­ді, як воно буде надруковане на папері.

Якщо сторінка не вміщується на екрані, то внизу і праворуч у вікні з'являються стандартні для середовища Windows смуги горизонтальної та вертикальної прокрутки.

Для друкування малюнка використовують команду Файл/Печать. При виконанні цієї команди відкривається вікно діалогу Печать (мал. 17.7), в якому можна вказати тип принтера, діапазон друкованих сторінок, кількість копій. Прапорець Печать в файл дозволяє направити друк у файл. Цей файл потім можна надрукувати поза середовищем програми Paint.

Контрольні запитання

1. Яка різниця у використанні команд збереження файла Сохранить і Сохранить как?

2. Які типи файлів може відкривати, зберігати редактор Paint?

3. Яке призначення мають кнопки панелі Просмотр?

4. Які параметри можна встановити при друкуванні малюнків?

Побудова малюнка

Для побудови малюнка слід у першу чергу вибрати основний колір і колір фону. Для вибору основного кольору (кольору фону) слід встановити курсор миші на потрібний колір палітри і натиснути ліву (праву) кнопку миші. Для власне побудови малюнка користувач може вибрати необхідний інстру­мент з панелі інструментів, натиснувши відповідну кнопку. Розглянемо приз­начення основних інструментів малювання.

Олівець призначено для малювання ліній. Вибирають натискуванням кноп­ки Карандаш. Після вибору інструменту курсор миші набирає форми олівця. Для малювання лінії слід встановити курсор в початок лінії і при натисненій кнопці миші протягнути до кінця лінії. Якщо при цьому була натиснута ліва кнопка миші, то лінія малюється основним кольором, а якщо права — то кольором фону.

Пензель призначено для малювання довільних фігур. Вибирають натиску­ванням кнопки Кисть. При цьому під панеллю інструментів з'являється вікно, у якому можна вибрати форму пензля. Для малювання слід встановити курсор у точку початку малювання і при натиснутій кнопці миші перемістити до кінцевої точки.

Розпилювачпризначено для створення плавних тонових зображень. Акти­візують кнопкою Распылитель.

Гумка призначена для стирання частини малюнка до кольору фона. Акти­візують кнопкою Ластик. Після активізації під панеллю інструментів від­кривається вікно, у якому можна вибрати розміри гумки.

Після вибору вищеназваних інструментів курсор набирає форми цього інструмента. Для виконання побудови слід встановити курсор у початкову точку і при натиснутій лівій або правій кнопці миші перемістити в кінцеву точку. В ході переміщення курсора залежно від вибраного інструмента на екрані відображується відповідна траєкторія. Якщо при переміщенні курсора була натиснута ліва кнопка миші, то траєкторія малюється основним кольором, а якщо права — то кольором фону.

При натисненій клавіші [Shift] курсор переміщатиметься тільки за горизон­таллю або вертикаллю. Валик призначено для заповнення обмежених областей малюнка основним кольором або кольором фону. Активізується кнопкою Заливка. Для заповнення слід перемістити курсор у будь-яку точку замкненої області і натиснути ліву (заповнення основним кольором) або праву (заповнення кольором фону) кнопку миші.

Лінія. Цей інструмент призначено для побудови прямих ліній. Активізують кнопкою Линия. Після активізації під панеллю інструментів з'являється вікно, в якому можна вибрати товщину лінії. Для побудови лінії слід встановити курсор у початкову точку лінії і при натиснутій лівій або правій кнопці миші перемістити курсор у кінцеву точку. Якщо при переміщенні курсора утримується натисненою клавіша [Shift], то кут нахилу лінії буде кратний 45 °.

Крива лінія. Цей інструмент призначено для малювання дуг. Активізують кнопкою Кривая линия. Для побудови кривої слід намалювати пряму лінію, встановити курсор миші у вершину дуги, натиснути ліву або праву кнопку і переміщенням курсора змінити кривизну. Крива, що будується, є дотичною до двох прямих, проведених з поточної точки курсора до кінців прямої.

Прямокутник. Інструмент призначений для побудови прямокутників. Ак­тивізується кнопкою Прямоугольник. Для побудови прямокутника слід вста­новити курсор на одну з його вершин і при натиснутій лівій або правій кнопці перемістити в протилежну вершину. На екрані пунктирною лінією зобра­жується контур прямокутника. Відпускання кнопки миші фіксує побудову. Прямокутник будується на діагоналі, утвореній початковою і кінцевою точ­ками курсора. Якщо при переміщенні курсора утримується натиснутою клаві­ша [Shift], то будуватиметься квадрат.

Округлений прямокутник.Інструмент призначений для побудови прямо­кутника з округленими кутами. Активізується кнопкою Округленими прямоу­гольник.Побудова здійснюється аналогічно інструменту Прямокутник.

Элипс. Інструмент призначений для побудови еліпсів. Активізується кноп­кою Элипс. Для побудови слід встановити курсор у центр еліпса і при натиснутій лівій або правій кнопці миші переміщувати курсор. На екрані пунктирною лінією зображується контур еліпса. Еліпс будується таким чином, що він є дотичним до вертикальної та горизонтальної ліній, проведених через поточну позицію курсора. Відпускання кнопки миші фіксує побудову еліпса. Якщо при переміщенні курсора утримувати натиснутою клавішу [Shift], то замість еліпса будується коло.

Многокутник. Цей інструмент призначено для побудови многокутників. Активізують кнопкою Многоугольник. Для побудови многокутника слід пере­містити курсор миші за контуром многокутника, натискуючи ліву або праву кнопку миші в кожній з вершин. В останній вершині слід натиснути кнопку двічі. Якщо при переміщенні курсора утримується натисненою клавіша [Shift], то многокутник міститиме кути тільки 90 і 45.

Текст. Інструмент призначено для введення текстових надписів на малюн­ках. Активізують кнопкою Надпись. Якщо ввімкнемо перемикач Панель атрибутов текста, то після активізації на екран виводиться панель атрибутів тексту, де можна вибрати шрифт, його розмір. Для включення перемикача слід після активізації інструмента Текст вико­нати команду Вид/Панель атрибутов текста. Повторне виконання цієї ко­манди виключає перемикач.

Далі в області малюка слід виділити прямокутну область (аналогічно побудові прямокутника), в яку вводитиметься текст. При переміщенні курсора всередину виділеної області він набере форми вертикальної мерехтливої риски. Ця риска позначає поточну позицію, в яку вводиться символ. Коли курсор доходить до правої межі області, він переходить у наступний рядок. Перейти у наступний рядок можна з будь-якої позиції, натиснувши клавішу [Enter]. Прямокутні ножиці. Інструмент призначений для вирізання (виділення) прямокутного фрагмента малюнка. Активізують кнопкою Выделение. Цей інструмент дає змогу виділити прямокутний фрагмент малюнка (за принципом побудови прямокутника). Виділений фрагмент оточується прямокутною рам­кою. У подальшому цей фрагмент можна редагувати.

Довільні ножиці. Інструмент призначений для вирізання (виділення) до­вільного за контуром фрагменту малюнка. Активізують кнопкою Выделение произвольной области. Для виділення довільної області слід встановити кур­сор у будь-яку точку, що лежить на контурі області і при натисненій лівій кнопці миші описати курсором замкнений контур. Відпускання кнопки миші фіксує виділення. Виділена область оточується пунктирним прямокутником, який описано навколо виділеної області.

Контрольні запитання

1. Яке призначення мають основні інструменти малювання?

2. Чим відрізняється малювання олівцем від малювання пензлем?

3. Яким чином можна змінити колір обмеженої області малюнка?

4. З якою метою при використанні інструментів використовують кла­вішу [Shift]?

5. Яким чином вводиться текст у малюнок?

6. Як можна виділити фрагмент малюнка?

Редагування малюнка

Для редагування малюнка використовують команди меню Правка, Вид, Рисунок. Ряд команд діє тільки на виділений фрагмент малюнка, інші — на весь малюнок.

Редагування виділеного фрагмента. Для виділення фрагмента можна скористатись кнопками Выделение або Выделение произвольной области панелі інструментів. Команда Правка/Выделить все дозволяє виділити всю область малюнка.

Виділений фрагмент можна очистити, вирізати, скопіювати, перемістити, записати у файл. Для зняття виділення слід встановити курсор за межі виділеного фрагменту і клацнути лівою кнопкою миші.

Для очищення виділеного фрагменту слід виконати команду Правка/Очис­тить выделение. Очищена область заповнюється кольором фону.

Для переміщення виділеного фрагменту слід встановити курсор на будь-яку точку всередині фрагменту (при цьому курсор набере форми чотиринапрямленої стрілки) і при натисненій лівій кнопці миші відбуксувати його в потрібне місце.

Копіювання виділеного фрагменту здійснюють командою Правка/Копировать. Виділений фрагмент поміщується у буфер обміну Windows, але з малюнка не вилучається. Зручніше копіювати виділений фрагмент за допомо­гою миші. Ця операція аналогічна переміщенню, однак при буксуванні слід утримувати натисненою клавішу [Ctrl]. При копіюванні за допомогою миші виділений фрагмент у буфер обміну не заноситься.

Вилучення виділеного фрагменту здійснюється командою Правка/Вырезать. Виділений фрагмент поміщується у буфер обміну Windows, звідки його може читати будь-яка програма, що працює в середовищі Windows, у тому числі і програма Paint. Після вилучення виділена область заповнюється кольором фону.

Вставка фрагменту з буфера обміну Windows здійснюється командою Прав­ка/Вставить. Для вставки фрагменту, який зберігається у файлі, викорис­товується команда Правка/Вставить из файла.... При виконанні цієї команди відкривається вікно діалогу Вставка из файла. Зовнішній вигляд цього вікна аналогічний вікну діалогу Открытие файла. У цьому вікні можна вказати ім'я файла, його тип.

Фрагмент з буферу обміну або з файла вставляється у лівий верхній кут області малювання. Після вставки цей фрагмент залишається виділеним і його можна перемістити в будь-яке місце області малювання.

Запис виділеного фрагменту у файл здійснюється командою Правка/Копировать в файл.... При цьому відкривається вікно діалогу Копирование в файл, аналогічне вікну Сохранение файлу. У вікні можна вказати ім'я фала, палітру кольорів.

Зміна розмірів виділеного фрагменту здійснюється за допомогою маркерів розміру. Ці маркери розміщуються на пунктирній рамці, яка обмежує виді­лений фрагмент, і мають вигляд темних маленьких квадратів. При встанов­ленні курсору миші на маркері він набирає вигляду двонапрямленої стрілки. Пересування курсору при натисненій лівій кнопці миші розтягує або стягує виділений фрагмент.

Редагування малюнка. Команди редагування малюнка дають змогу очис­тити область малювання, змінити масштаб малюнка, повернути чи нахилити малюнок, змінити його розміри, одержати дзеркальне відображення малюнка.

Очищення області малювання здійснюється командою Рисунок/Очистить Команда доступна в разі відсутності виділеного фрагменту.

Зміна масштабу малюнка здійснюється командою Вид/Масштаб. При вико­нанні цієї команди відкривається меню наступного рівня, яке містить ряд команд.

Команда Вид/Масштаб/Крупный дозволяє одержати на екрані збільшене зображення малюнка. Після виконання цієї команди стає доступною команда Вид/Масштаб/Показать сетку, за допомогою якої на екран виводиться сітка, яка розділяє окремі пікселі зображення. Це дає змогу проводити побудови і редагування на рівні пікселів.

Команда Вид/Масштаб/Обычный дозволяє повернутися до звичайних роз­мірів малюнка.

Команда Вид/Масштаб/Выбрать викликає на екран вікно діалогу Масштаб, у якому можна вказати один із доступних масштабів. Аналогічну дію можна виконати і кнопкою Масштаб панелі інструментів. При натискуван­ні кнопки під панеллю інструментів відкривається вікно, у якому можна вибрати масштаб.

Команда Вид/Просмотреть рисунок дає змогу розгорнути малюнок на весь екран. Для повернення малюнка до попередніх розмірів слід клацнути мишею по полю малюнка. Команда Рисунок/Отразить/Повернуть відкриває вікно діалогу Отраже-

ние и поворот. Опції цього вікна дозволяють одержати дзеркальне відображення виділеного фрагменту або малюнка відносно вертикальної осі зліва направо або горизонтальної осі зверху вниз, а також повернути малюнок на 90, 180 або 270°.

Команда Рисунок/Растянуть/Наклонить відкриває вікно діалогу Растяжение и наклон. Опції цього вікна дозволяють змінити розміри виділеного фрагменту або малюнка по горизонталі і вертикалі, а також нахилити малюнок на вказане число градусів по вертикалі і горизонталі.

Контрольні запитання

1. Яке призначення мають основні команди редагування малюнка. Які з цих команд використовують тільки для виділеного фрагменту? Тільки для всього малюнка?

2. Чим відрізняється команда очищення виділеного фрагменту від команди вилучення?

3. Яким чином можна перемістити, скопіювати, виділити фрагмент?

4. Як можна змінити масштаб малюнка? Які масштаби доступні корис­тувачу?

5. Які можливості надають користувачу команди редагування?

Дата добавления: 2015-10-26