Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

А. Заборона комуністичних символів і пропаганди комунізму

Читайте также:
  1. А) формування концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму
  2. Назву підлеглої форми виділити та відформатувати: колір червоний, розмір символів –14, стиль Ж, К, (якщо назва не поміщається розширте поле назви та поле підлеглої форми).
  3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів
  4. Рядки символів (string).

Страсбург, Варшава, 11 березня 2013 року Документ CDL-AD(2013)004

 

Щодо висновку № 697/2012 Оригінал англійською мовою

 

Висновок БДІПЛ № POLIT-MOL/221/2013

 

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ ЗА ДЕМОКРАТІЮ ЧЕРЕЗ ПРАВО

(ВЕНЕЦІАНСЬКА КОМІСІЯ)

ТА

БЮРО ДЕМОКРАТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ ТА ПРАВ ЛЮДИНИ ОБСЄ

(БДІПЛ/ОБСЄ)

СПІЛЬНИЙ КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

ДЛЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА

ПРО СУМІСНІСТЬ З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ

ЗАКОНУ № 192 ВІД 12 ЛИПНЯ 2012 РОКУ

ПРО ЗАБОРОНУ ВИКОРИСТАННЯ СИМВОЛІВ ТОТАЛІТАРНОГО КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ

ТА ПРОПАГУВАННЯ ТОТАЛІТАРНИХ ІДЕОЛОГІЙ В

РЕСПУБЛІЦІ МОЛДОВА»

Прийнятий Венеціанською комісією на 94-й

Пленарній сесії (Венеція, 8-9 березня 2013 року)

На основі коментарів

Пана Серхіо БАРТОЛЕ (член-замісник Комісії, Італія)

Пані Вероніки БІЛОВОЇ (член Комісії, Чеська Республіка)

Пана Крістофа ГРАБЕНУАРТЕРА (член Комісії, Австрія)

Пані Ханни СУХОЦЬКОЇ (член Комісії, Польща)

Пана Річарда КАЦА (експерт БДІПЛ/ОБСЄ)

Пана Даніеля СМІЛОВА (експерт БДІПЛ/ОБСЄ)

Цей документ не буде поширюватись під час наради. Будь ласка, принесіть цю копію.

www.venice.coe.int


CDL-AD(2013)004

- 2 -

ЗМІСТ

I. Вступ................................................................................................................................. 3

II. Попередні зауваження.................................................................................................... 3

III. Довідкова інформація...................................................................................................... 3

А. Символ серпа і молота................................................................................................ 3

Б. Ситуація в Молдові..................................................................................................... 4

IV. Європейські стандарти............................................................................................... 6

А. Рада Європи................................................................................................................. 6

Б. Європейський Союз..................................................................................................... 7

В. Організація зі співробітництва та безпеки в Європі................................................ 7

V. Приклади національного законодавства, юриспруденції та практики...................... 8

А. Заборона комуністичних символів і пропаганди комунізму.................................... 8

o Чехословаччина: § 260 Кримінального кодексу(1992 рік).................................... 8

o Угорщина: Стаття 269/БКримінального кодексу(2000 рік)................................... 8

o Литва......................................................................................................................... 10

o Польща: Стаття 256 Кримінального кодексу(2011 рік)....................................... 11

Б. Заборона тоталітарних або неконституційних символів і відповідної
пропаганди.................................................................................................................. 13

В. Заборона нацистських символів та пропаганди.................................................... 14

VI. Аналіз Закону 192...................................................................................................... 14

А. Втручання................................................................................................................... 14

Б. Встановлено законом................................................................................................ 15

а. «Символи тоталітарного комуністичного режиму»...................................... 15

б. «Пропаганда тоталітарних ідеологій»........................................................... 16

В. Виконання законності мети....................................................................................... 17

Г. Необхідність у демократичному суспільстві.......................................................... 17

а. Обмеження політичних партій........................................................................ 18

б. Обмеження свободи вираження думок......................................................... 22

в. Правопорушення.............................................................................................. 23

VII. Заключні зауваження................................................................................................ 24


I. Вступ

1. У листі від 15 листопада 2012 року пан Олександр Тенасе (Alexandru Tănase), голова Конституційного Суду Республіки Молдова, попросив надати консультативний висновок стосовно Закону № 192 від 12 липня 2012 року «Про заборону використання комуністичної символіки» (серпа і молота, а також будь-яких предметів, що містять їх) у Республіці Молдова через внесення поправок у три закони: «Закон про політичні партії» (документ CDL-REF(2013)007); «Кодекс про правопорушення» (документ CDL-REF(2013)008) та «Закон про свободу висловлювання думок» (документ CDL-REF(2013)009). У той же день Конституційний Суд Молдови відправив аналогічний запит у Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ/ОБСЄ) з проханням висловити думку щодо відповідності вищезазначених поправок відповідним міжнародним стандартам та зобов’язанням ОБСЄ у сфері прав людини.

 

2. Відповідно до стандартної процедури у випадках отримання подібних запитів Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ вирішили підготувати спільний звіт про предмет запиту, про що було повідомлено Конституційний Суд Молдови. Пан Серхіо Бартоле (Sergio Bartole), пані Вероніка Білкова (VeronikaBilkova), пан Крістоф Грабенуартер (ChristophGrabenwarter) та пані Ханна Сухоцька (HannaSuchocka) були призначені доповідачами Венеціанської комісії; коментарі БДІПЛ/ОБСЄ були підготовлені, консультуючись з основною групою експертів з політичних партій БДІПЛ/ОБСЄ. Коментарі базуються на перекладі на англійську мову закону, що був наданий Комуністичною партією Молдови, а також на російськомовній версії, доступній на веб-сайті молдавського парламенту.

 

3. Цей висновок було прийнято Венеціанською комісією на її 94-ій пленарній сесії (Венеція, 8-9 березня, 2013 рік).

 

II. Попередні зауваження

4. Оскільки цей консультативний висновок виконано для Конституційного Суду Молдови, ми не маємо наміру висловлювати остаточне рішення з питання про конституційність Закону № 192 від 12 липня 2012 року, а лише надати Суду матеріал про сумісність цього закону відповідним європейським стандартам, а також надати елементи порівняльного конституційного права з метою полегшення винесення відповідного рішення стосовно відповідності закону Конституції Республіки Молдова. Саме Конституційний Суд Молдови має останнє слово щодо тлумачення Конституції та відповідності їй національного законодавства.

 

III. Довідкова інформація

А. Символ серпа і молота

5. Символ серпа і молота, де спочатку молот було замінено на плуг, був введений у Росії у 1917-1918 роках, як вираз єдності робітників і селян, двох основних класів, які вважались прогресивними відповідно до марксистської ідеології1. У 1922 році серп і молот став символом СРСР,ау 1924 році він був офіційно включений у прапор і герб СРСР (Конституція 1924). Під час холодної війни символ використовувавсьу інших комуністичних країнах Центральної та Східної Європи, а також і на інших континентах.

 

1В Австрії серп і молот, хоча і не накладені один на одного і без комуністичного походження чи забарвлення, складають частину герба з 1919 року (див. Стаття 8а, пункт 2 Федерального конституційного закону Австрії), де вони представляють класи робітників і селян (які разом з середнім класом, що уособлюється короною, складають австрійську націю).

 

 

6. Використання серпа і молота значно знизилось після падіння комунізму. Тим не менш, як і раніше, символ використовується на прапорах та гербах декількох федеральних суб’єктів Російської Федерації (прапор Володимирської області та герб Брянської області). Він також використовується деякими приватними компаніями, наприклад, авіакомпанією «Аерофлот» Росії. Нарешті, слід зазначити, що серп і молот включений у прапор і герб молдавського сепаратистського регіону Придністров’я.

 

Б. Ситуація в Молдові

7. ВСтатті 32 Конституції Республіки Молдова закріплено:

 

Свобода думок та їх вираження

(1) Кожному громадянину гарантується свобода думок, а також свобода публічного вираження своїх думок і поглядів словесно, за допомогою зображення чи іншими можливими способами.

(2) Свобода вираження не повинна завдавати шкоди честі, гідності або правам інших людей мати та висловлювати свої думки або судження.

(3) Законом забороняються і караються будь-які дії, спрямовані на заперечення і наклеп на державу або народ. Так само забороняються і переслідуютьсяпідбурювання до заколоту, військової агресії, етнічної, расової чи релігійної ненависті, підбурювання до дискримінації, територіального сепаратизму, громадського насильства, а також інші дії, що посягають на конституційний порядок.

8. ВСтатті 41 Конституції Республіки Молдова закріплено:

 

Свобода політичних об’єднань

(1) Усі громадяни можуть вільно об’єднуватись у партії та інші суспільно-політичні організації. Ці організації сприяють визначенню і вираженню політичної волі, і при верховенстві закону беруть участь у виборах.

(2) Усі партії та інші соціально-політичні організації рівні перед законом.

(3) Держава забезпечує захист прав і законних інтересів партій та інших громадсько-політичних організацій.

(4) Партії та соціально-політичні організації визнаються неконституційними, якщо їх цілі або діяльність спрямовані проти політичного плюралізму, принципів верховенства права, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності Республіки Молдова.

(5) Таємні об’єднання заборонені.

(6) Діяльність партій, що складаються з іноземних громадян, заборонена.

(7) Органічний закон встановлює перелік тих державних посадовців, які не можуть бути членами політичних партій.

9. 12 липня 2012 року парламент Республіки Молдова прийняв постанову № 191 «Про історичну та політико-правову оцінку тоталітарного комуністичного режиму в Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці». Постанова засуджує тоталітарний комуністичний режим у скоєнні злочинів проти людства і повідомляє про план заборонити використання комуністичних символів і пропаганду тоталітарних ідеологій.

 

10. Того ж дня парламент прийняв закон № 192, який реалізує цю постанову, забороняючи використання комуністичної символіки і пропаганду тоталітарних ідеологій. Прийняття закону було ініційовано Ліберальною партією і прийнято за підтримки депутатів Альянсу за європейську інтеграцію (ліберал-демократів і демократів), у двох читаннях: 53 голосами з 101. Депутати Комуністичної партії не брали участь у голосуванні і покинули залу на знак протесту. Закон набув чинності 1 жовтня 2012 року.

 

11. Як постанова, так і закон були розроблені на основі доповіді, представленої у 2010 році Комісією з вивчення та оцінки тоталітарного комуністичного режиму (так звана «Комісія Гімпу»), створеної у січні 2010 року відповідно до Указу № 165-V тимчасового Президента Молдови, пана Міхая Гімпу. Комісія рекомендувала засудити тоталітарний комуністичний режим за вчинення злочинів проти людства, а парламенту прийняти закони про люстрацію, а також закони, що забороняють використання комуністичних символів і самого терміну «комунізм».

 

12. Законом № 192 встановлено, що у «Закон про політичні партії» (документ CDL-REF(2013)007) були внесені зміни: Стаття 4, § 5, який забороняє «використання політичними партіями символів тоталітарного комуністичного режиму (серпа і молота, а також будь-яких предметів, що містять їх), а також пропаганду тоталітарних ідеологій». Закон, крім того, передбачає (Стаття 22, § 1(е)), що повторні санкції за порушення положень цього закону (у тому числі нової Статті 4, § 5) призводять до припинення діяльності політичної партії.

 

13. У «Кодекс про правопорушення» також були внесені поправки: нова Стаття 671 (документ CDL-REF(2013)008) передбачає, що пропаганда або використання з політичними чи пропагандистськими цілями символів тоталітарного комуністичного режиму (серпа і молота, а також будь-яких предметів, що містять їх) та пропаганда тоталітарних ідеологій караються штрафом у розмірі 100-150 «умовних одиниць»2 для фізичних осіб і 300-500 «умовних одиниць» для посадових та юридичних осіб.

 

14. «Закон про свободу вираження думок» був також змінений: положення (документ CDL-REF(2013)009), що забороняє «пропаганду та/або використання з політичними цілями символів тоталітарного комуністичного режиму (серпа і молота, а також будь-яких предметів, що містять їх), а також пропаганду тоталітарних ідеологій» (Стаття 3, § 4.1.).

 

15. 18 вересня 2012 року 29 депутатів парламенту з Комуністичної партії оскаржили конституційність Постанови № 191 та Закону № 192 у Конституційному Суді Республіки Молдова. 4 жовтня 2012 року Конституційний Суд постановив, що він за своєю природою і відсутністю нормативного характеру не має повноважень для розгляду постанови. У той же час він визнав скаргу на закон допустимою.

 

16. Комуністична партія Республіки Молдова є зареєстрованою політичною партією з 27 квітня 1994 року. Її офіційним символом є серп і молот і відкрита книга. Ця партія брала участь з цим офіційно зареєстрованим символом у шести парламентських виборах (1998, 2001, 2005, 2009, 2009 і 2010 роки), одних президентських виборах (1996 рік) і п’яти місцевих виборах (1995, 1999, 2003, 2007 і 2011 роки). Після останніх парламентських виборів, ПКРМ має 42 мандати у парламенті; вона нараховує близько 35 000 членів.

 

17. У кінці 2012 року штраф у розмірі 3 000 леїв (максимальний) був накладений на лідера Руху комуністичної молоді за використання комуністичних символів під час мітингу.

 

18. На місцевих виборах 11 листопада 2012 року двом кандидатам на посаду мера від Партії комуністів Республіки Молдова було відмовлено у реєстрації з символом партії відповідною виборчою комунальною окружною радою відповідно до Закону № 192. Ці рішення були підтверджені Центральною виборчою комісією, а потім, після апеляції, Кишинівським Апеляційним Судом та Верховним Судом. Ці кандидати взяли участь у виборах без символу партії.

 

 

2Одна «умовна одиниця» дорівнює 20 молдавським леям (Ст. 34, п. 1 «Кодексу про правопорушення» Республіки Молдова).

IV. Європейські стандарти

А. Рада Європи

19. Свобода вираження думок гарантується відповідно до Статті 10 «Європейської Конвенції з прав людини», а також відповідно до Статті 19 МПГПП, учасниками яких є майже всі європейські країни, у тому числі Республіка Молдова. Крім того, така свобода закріплена у всіх конституціях або біллях про права, прийнятих європейськими країнами, у тому числі у Конституції Республіки Молдова (Стаття 32, див. пункт 7 вище). Свобода вираження вважається «однією з найбільш істотних основ демократичного суспільства й однією з основних умов для його прогресу, а також для самореалізації кожної особистості»3. Спеціальний захист надається політичним промовам, як попередній умові і необхідному компоненту демократії.

 

20. Свобода об’єднань гарантується Статтею 11 ЄКПЛ, Статтею 22 МПГПП та національними конституціями та біллями про права, у тому числі Конституцією Республіки Молдова (Стаття 41, див. пункт 8 вище). Це «індивідуальне право людини, яке надає право людям збиратись разом і колективно реалізовувати, стимулювати і захищати свої спільні інтереси».

 

21. Незважаючи на її автономну роль і особливу сферу застосування, Статтю 11 також слід розглядати у поєднанні зі Статтею 10. Захист думок і свобода їх вираження є однією з цілей свободи зібрань та об’єднань, як це передбачено у Статті 11. Ще більше це стосується політичних партій у зв’язку з їх істотної роллю у забезпеченні плюралізму та належного функціонування демократії.

 

22. Європейський Суд з прав людини займався випадками використання символів, пов’язаних з політичним рухом або організацією у контексті статті 10 ЄКПЛ, зокрема: «Важнай проти Угорщини» (Заява № 33629/06), рішення Суду від 8 липня 2008 року (див. пункти 51-57); «Фратаноло проти Угорщини» (Заява № 29459/10), рішення Суду від 3 листопада 2011 року та «Фабер проти Угорщини» (Заява № 40721/08), рішення Суду від 24 липня 2012 року (див. пункти 39-42 нижче).

 

23. Дві постанови Парламентської асамблеї Ради Європи мають справу із засудженням тоталітарних режимів: Постанова 1096 (1996 рік) «Про заходи з ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем»4 і Постанова 1481 (2006 рік)5 «Про необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів». Ці постанови не мають справу з використанням комуністичних символів.

 

24. Венеціанська комісія видала кілька звітів про політичні партії. Єдине пряме посилання на партійні символи міститься у «Керівництві з регулювання політичних партій»6 БДІПЛ/ОБСЄ та Венеціанської комісії:

 

70. Природно, що законодавство стосовно реєстрації політичних партій вимагає надання державі основної інформації про політичну партію. Наприклад, такі правила можуть вимагати вказання постійної адреси партії та реєстрацію партійної назви і символів, щоб обмежити можливу плутанину з боку виборців і громадян. Деякі держави забороняють використання назв і символів, пов’язаних з національними або релігійними інституціями. Такі реєстраційні вимоги є виправданими. Регулювання партійних назв і символів для уникнення плутанини також є важливим, щоб держава могла належним чином інформувати виборців, а вони могли здійснювати своє право вибору.

 

3 ЄСПЛ, Важнай, пункт 46

4http://assembly.coe.int/ASP/Doc/XrefATDetails_E.asp?FileID=16507

5http://www.assembly.coe.int/ASP/Doc/XrefViewHTML.asp?FileID=17403&Language=EN

6 БДІПЛ/ОБСЄ таВенеціанська комісія«Керівництво з регулювання політичних партій»(документ CDL-AD(2010)024, пункт 70), доступно на:http://www.osce.org/odihr/77812.


 

25. Стосовно ролі політичних партій та їх розпуску Венеціанська комісія видала кілька доповідей: «Доповідь про політичні партії та вибори»7, спільні «Керівництво з регулювання політичних партій»8 та «Керівництво з заборони та розпуску політичних партій»9 Венеціанської комісії та БДІПЛ/ОБСЄ.

 

Б. Європейський Союз

26. У 2005 році у відповідь на пропозицію німецьких членів Європейського парламенту прийняти анти-расистські норми, які б заборонили використання нацистської символіки в державах ЄС, члени ЄП з чотирьох посткомуністичних країн (Чехії, Угорщини, Литви та Словаччина) стверджували, що заборона повинна поширюватись і на комуністичні символи. Європейська комісія відкинула цю ініціативу, заявивши, що немає необхідності вирішувати це питання у правилах, спрямованих на боротьбу з расизмом, і рекомендувала залишити це питання на розсуд національних урядів.

 

27. У грудні 2010 року міністри закордонних справ Болгарії, Чехії, Угорщини, Латвії, Литви та Румунії закликали Єврокомісію «ввести кримінальну відповідальність за схвалення, заперечення або применшення злочинів комунізму». Комісія встановила, що держави-члени не були єдиними у своїй думці з цього питання, і що не було створено умов для прийняття такої постанови ЄК10.

 

28. Постанова 213 (2009 рік) Європейського парламенту «Про європейську свідомість та тоталітаризм»11 висловлює рішучий осуд усіх тоталітарних та недемократичних режимів, але не вирішує проблему використання їх символів.

 

В. Організація з безпеки і співробітництва в Європі

29. У червні-липні 2009 року у ході 18-ої щорічної сесії Парламентської асамблеї Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) прийняла Вільнюську декларацію, яка, зокрема, в одній зі своїх постановвказувала, що «уХХ столітті європейські країни стали свідками двох могутніх тоталітарних режимів: нацистського і сталінського, які спричинили геноцид, порушення прав і свобод людини, військові злочини і злочини проти людства»12; а також наполегливо закликалаусі держави-учасниці ОБСЄ прийняти

 

 

 

7Документ CDL-AD(2006)025,http://www.venice.coe.int/docs/2006/CDL-AD(2006)025-e.pdf

8Документ CDL-AD(2010)024,http://www.venice.coe.int/docs/2010/CDL-AD(2010)024-e.pdf

9Документ CDL-INF(2000)001,http://www.venice.coe.int/webforms/documents/CDL-INF(2000)001-e.aspx

10ДоповідьКомісії Європейському парламентута раді «Пам’ять про злочини, вчинені тоталітарними режимами у Європі», грудень 2010 року(документ COM(2010)783http://www.google.fr/url?sa=t&rct=j&q=european%20commission%20communist%20symbols%20december%202010&source=web&cd=9&cad=rja&ved=0CHgQFjAI&url=http%3A%2F%2Fec.europa.eu%2Fcommission_2010-2014%2Freding%2Fpdf%2Fcom(2010)_873_1_en_act_part1_v61.pdf&ei=EuLrUPDvLOOl0AXN5YCIBg&usg=AFQjCNEzCZ6NshlPWGc1ijv9sIpDgWqBnw)

11

http://www.google.fr/url?sa=t&rct=j&q=resolution%20213%20(2009)%20of%20the%20european%20parliament%20on%20the%20european%20conscience%20and%20totalitarianism&source=web&cd=3&cad=rja&ved=0CD8QFjAC&url=http%3A%2F%2Feur-lex.europa.eu%2FLexUriServ%2FLexUriServ.do%3Furi%3DOJ%3AC%3A2010%3A137E%3AFULL%3AEN%3APDF&ei=QAQVUdb8OufT0QXhrYHIBA&usg=AFQjCNEGuU3HpCv8y-_0FReX6x3_XU6s2A

12Постанова «Про возз’єднання розділеної Європи: заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ у 21-му столітті», прийнята на вісімнадцятій щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у Вільнюсі, з 29 червня до 3 липня 2009 року, документ AS(09)D1E, пункт 3(http://www.oscepa.org/publications/declarations/doc_download/261-vilnius-declaration-english)

 


«єдину позицію щодо усіх тоталітарних режимів, незалежно від ідеологічного походження»13; а також висловлювала глибоку занепокоєність у зв’язку з «прославлянням тоталітарних режимів, включаючи проведення публічних демонстрацій, що прославляють нацизм і сталінізм»14.

V. Приклади національного законодавства, юриспруденції та практики 15

А. Заборона комуністичних символів і пропаганди комунізму

30. На національному рівні законодавство, що забороняє використання комуністичних символів або пропаганду комунізму, було прийнято у деяких країнах Центральної та Східної Європи, таких як колишня Чехословаччина, Угорщина, Литва і Польща.

 

31. Жоден з цих законів не передбачає заборони політичним партіям використовувати комуністичну символіку у якості партійної символіки або застосування будь-яких конкретних санкцій стосовно політичних партій.

o Чехословаччина: § 260 Кримінального кодексу(1992 рік)

32. У 1991 році до чехословацького Кримінального кодексу 1961 року були внесені поправки і включено новий § 260 про криміналізацію тих, хто «підтримуєіпропагує рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод громадян, або проповідуютьнедоброзичливість національного, расового, класового або релігійногохарактеру». Комунізм і фашизм були наведені у якості прикладів таких рухів.

 

33. Конституційність поправок була оскаржена у Чехословацькому Конституційному Суді групою з 83 депутатів Федеральних Зборів. Рішенням від 4 вересня 1992 року Конституційний Суд відхилив конституційну скаргу, відстоюючи конституційність зміненого Кримінального кодексу. Рішення стверджувало, що § 260 є повністю сумісним з цілим рядом прав людини, на які посилаються заявники, включаючи свободу вираження думок, свободу думки і принцип «відсутність злочину за відсутності закону, що передбачає його». Однак, таке рішення базувалось на розумінні того, що підтримка або пропаганда фашизму і комунізму не є кримінальними самісобою, а тільки у тій мірі, у якій ці рухи підпадають під загальні критерії «рухів, які явно спрямовані на придушення прав і свобод громадян, або проповідують недоброзичливість національного, расового, класового або релігійного характеру».

 

34. Конституційний Суд також дав зрозуміти, що пряма заборона підтримки або пропаганди фашизму чи комунізму було б несумісною з принципами специфіки кримінального права, оскільки«у такому випадку фашистський або комуністичний рух не є адекватно визначеними». Нарешті, більш конкретно фокусуючись на комунізмі, Суд заявив, що комуністична ідеологія може охоплювати як ідеї, вказаніу § 260 Кримінального кодексу (пропаганда насильницького захоплення влади, теорія диктатури пролетаріату і т.д.), такі ідеї, що не вказані у ньому (ідея безкласового суспільства і т.д.). Криміналізація підтримки або пропаганди рухів, які розповсюджують ідеї другого типу,на думку Суду,було б порушенням свободи вираження думок.

 

35. У відповідь на це рішення посилання на фашизм і комунізм було викреслено з § 260 Кримінального кодексу.

 

o Угорщина: Стаття 269/БКримінального кодексу(2000 рік)

 

36. Стаття 269/БКримінального кодексу Угорщини передбачає, що:

 

 

13Там само, пункт11

14Там само, пункт17

15Цей огляд не є вичерпним.


(1) «Особа, яка (а) поширює, (б) публічно використовує або (в) демонструє свастику, значок СС, схрещені стріли, символ серпа і молота або червону зірку, або символ, який зображає будь-що з вищеперерахованого, здійснює проступок – якщо не скоєно більш серйозний злочин, – і повинна бути засуджена до сплати кримінального штрафу (pénzbüntetés).

(2) Поведінка, заборонена відповідно до пункту (1), не карається, якщо вона здійснюється з освітньою чи мистецькою метою або для того, щоб надати інформацію про історію або сучасні події.

(3) Пункти (1) і (2) не застосовуються до дійсних знаків держави».

37. Це положення було оскаржено у Конституційному Суді на підставі, зокрема, його нібито несумісності зі свободою створення політичних партій, свободою думки, совісті та релігії, свободою вираження думок і забороною дискримінації. Більшість заявників оскаржували ту частину положення, яка оголошувала кримінальним злочином поширення, публічне використання або демонстрацію комуністичних символів (серпа і молота, червоної зірки або символів з цими зображеннями).

 

38. У рішенні від 12 травня 2000 року Конституційний Суд відхилив клопотання за всіма його підставами. Рішення твердило, що: свобода створення політичних партій не була порушена, оскільки «накладення штрафу за використання символів деспотизму не має прямого конституційного відношення зі свободою створення і функціонування політичних партій»; свобода думки, совісті та релігії не були порушені, оскільки «дане законодавче положення передбачає покарання певної поведінки» і «законом забороняється зовнішньо орієнтоване використання символів, а не внутрішня ідентифікація правопорушника з ними»; заборона дискримінації не є порушеною, оскільки Кримінальний кодекс «у цілому забороняє використання символів деспотизму».

 

39. Найбільш істотна частина рішення фокусується на свободі вираження думок. Підкреслюючи, що свобода вираження думок є, так званим, основним правом спілкування, Конституційний Суд вказує, що ця свобода може обмежуватись тільки тоді, коли це є неминуче необхідно, і коли обмеження відповідає вимогам пропорційності. Такою може бути ситуація, коли певна поведінка «ставить під загрозу громадський порядок, ображаючи гідність громад, які є прихильниками демократичних цінностей». Суд також нагадує, що відповідно до міжнародних стандартів, держави користуються певною свободою розсуду при накладенні обмежень на свободу вираження думок, і при накладенні обмежень вони повинні брати до уваги конституційні цінності та історичний досвід.

 

40. Застосувавши ці стандарти до поправок до Кримінального кодексу, Суд прийшов до висновку, що ніякого порушення свободи вираження думок не відбулось. Обмеження, що накладається на здійснення цієї свободи,мало чітку правову основу зі змістом «визначено досить добре, щоб дозволити громадянам поводитись відповіднодо закону». Поправки переслідували законну мету, а саме «запобігання актів, що загрожують громадському спокою і ображають гідність співтовариства». Вони були«неминуче необхідними» і «пропорційними до мети захисту». Пропорційність булаврахована тим, що тільки три конкретні види активнихдій були оголошені поза законом,атакож наданнямправа використовувати символи для освітніх, наукових, мистецьких цілей чи для історичного дослідження.

 

41. Рішення не обговорювало природу комуністичних символів всесторонньо. Рішенням передбачається, що ці символи (серп і молот і червона зірка) мають одне, конкретне значення для жителів Угорщини; вони пов’язані з комуністичною ідеологією і комуністичним режимом; комуністична ідеологія була ідеологією ненависті і агресії; а, отже, символи були символами деспотизму.


 

42. У 2008 році Європейський Суд з прав людини виніс рішення стосовно засудження угорського громадянина відповідно до статті 269/Б Кримінального кодексу за носіння комуністичного символу під час публічного заходу. Заявник, віце-президент Робітничої партії, стверджував, що його засудження було порушенням статті 10 ЄКПЛ про свободу висловлювання думок.

 

43. Угорський уряд стверджував, що заявка була несумісна з предметною компетенцією положень Конвенції, відповідно до статті 17 ЄКПЛ, яка свідчить, що «ніщо у Конвенції не може бути витлумачено, як надання будь-якій державі, групі або особі права займатись будь-якою діяльністю або вчиняти будь-які дії, спрямовані на знищення будь-яких прав і свобод, викладених у цьому документі, або на їх обмеження у більшому ступені, ніж це передбачено Конвенцією». Суд відхилив цей позов, стверджуючи, що він «не може зробити висновок, що демонстрація символіки заявником призначаласьдля виправдання або пропагування тоталітарного гніту» (п. 25), і що заявка є зловживанням права на подання скарг.

 

44. Ухвалюючи рішення посуті, Суд підтвердив, що кримінальна санкція щодо заявника є втручанням у свободу висловлювання думок. Це втручання було передбачено законом і слідувало законним цілям, з метою запобігання заворушенням і захисту прав інших осіб. Однак воно не відповідало гострій суспільній необхідності і, як таке, не було необхідним у демократичному суспільстві. На підставі цих аргументів Суд прийшов до висновку, що накладення кримінального покарання на заявника є порушенням Статті 10 Європейської Конвенції.

 

45. У листопаді 2011 року ЄСПЛ визнав інше порушення Статті 10 ЄКПЛ на підставі цього закону у справі «Фратаноло проти Угорщини», що також стосувалась публічної демонстрації червоної зірки членом лівої партії в Угорщині.

 

46. 19 лютого 2013 року Конституційний Суд скасував заборону на використання символіки фашистських і комуністичних тоталітарних режимів.

 

o Литва

47. З червня 2010 року у Карному кодексі Литви є положення (Стаття 1702) про публічнесхвалення міжнародних злочинів, злочинів, вчинених Радянським Союзом та фашистською Німеччиною стосовно Литовської Республіки або її жителів, заперечення або суттєве применшення таких злочинів, яке передбачає:

 

«1. Особа, яка публічно схвалює злочин геноциду та інші злочини проти людства або військові злочини, встановлені законами Литовської Республіки, актами Європейського Союзу, заключними (ефективними) рішеннями литовських судів або рішеннями міжнародних судів, заперечує або суттєво применшує такі злочини, якщо ці дії вчинено у загрозливій, лайливій або образливій формі, якщо ці дії призводять до порушення громадського порядку; також, якщо особа публічно схвалює агресію СРСР або нацистської Німеччини проти Литви, а також злочин геноциду чи інші злочини проти людства та воєнні злочини, скоєні СРСР або нацистською Німеччиною на території Литовської Республіки або проти жителів Литовської Республіки, або схвалює серйозні чи тяжкі злочини, скоєні у 1990-1991 роках, заперечує або суттєво применшує їх, якщо ці дії вчинено у загрозливій, лайливій або образливій формі, якщо ці дії призводять до порушення громадського порядку, то така особа карається штрафом, обмеженням свободи або арештом, або позбавленням волі на строк до 2 років.

2. Юридична особа також може бути притягнута до відповідальності за вчинення таких дій».

48. З червня 2008 року Стаття 18818 Кодексу про адміністративні правопорушення («Демонстрація і розповсюдження нацистської і радянської символіки») забороняє розповсюдження і демонстрацію нацистської та радянської символіки. Правопорушникам загрожує штраф у розмірі 500-1000 літів (145-289 євро).


49. Аналогічним чином Стаття 5 «Закону про збори» передбачає, що «наступні збори повинні бути заборонені, якщо їх учасники: <...> демонструють прапор або герб нацистської Німеччини, СРСР або Литовської РСР, чи прапор, герб або уніформу, складовою частиною яких є прапор або герб нацистської Німеччини, СРСР або Литовської РСР, зображення лідерів німецької Націонал-соціалістичної партії або Комуністичної партії СРСР, які відповідальні за репресії литовського населення, символи або уніформи нацистських або комуністичних організацій, або прапори чи значки, створені на основі прапора або герба нацистської Німеччини, СРСР або Литовської РСР, символів нацистської свастики, нацистської СС, радянського серпа і молота, радянської п’ятикутної червоної зірки, виконують гімн нацистської Німеччини, СРСР або Литовської РСР».

 

50. Ці положення було оскаржено у судових органах лише двічі; обидва випадки перебувають у даний час на розгляді.

 

51. Влітку 2012 року білоруському автомобілю з символом серпа і молота на капоті було заборонено в’їзд на литовську територію відповідно до цього закону. У жовтні 2012 року Литва вимагала від Європейської комісії зняти плакат із зображенням серпа і молота з конкурсу плакатів на тему «Європа для всіх» («Europe4all»), що відбувавсь у штаб-квартирі в Брюсселі. Представник Литви у ЄС Леонід Донскіс (Leonid Donskis) назвав серп і молот «сучасним символом /.../, пов’язаним з ідеологією, яка заснована на насильстві /і/ символізує біль Центральної та Східної Європи».

 

o Польща: Стаття 256 Кримінального кодексу (2011 рік)

 

52. Стаття 11 Конституції Польщі передбачає, що: «Республіка Польща повинна забезпечити свободу створення і функціонування політичних партій. Політичні партії повинні створюватись на принципах добровільності та рівності польських громадян, а їх метою має бути вплив на розробку політики держави демократичним шляхом». Стаття 13 Конституції, однак, також передбачає, що: «Політичні партії та інші організації, програма яких ґрунтується на тоталітарних методах і нацистських, фашистських і комуністичних способах діяльності, а також ті партії та організації, чиї програми або діяльність яких допускають розпалювання расової чи національної ненависті, застосування насильства з метою захоплення влади або впливу на державну політику, або ті, що мають таємну власну структуру або членство, повинні бути заборонені».

53. Відповідно до § 188 Статті 4 Конституції Конституційний Суд визначає конституційність цілей і діяльності певної політичної партії. Польська Конституція не містить положень про заборону використання тоталітарних символів. Чітко визначено, що заборона ґрунтується на цілях і діяльності партії, тобто на самій суті її дій, виключається можливість заборони виключно зовнішньої презентації партії у вигляді символів.

 

54. «Закон про політичні партії» від 27 червня 1997 року передбачає два види механізмів контролю політичних партій у контексті вищезазначених конституційних обмежень їх цілей і діяльності: а) превентивний контроль, який має місце у момент реєстрації партії, і б) репресивний контроль. Політичні партії реєструються судами. Стаття 14.1. передбачає, що у разі сумніву щодо конституційності цілей і діяльності партії, викладених у її статуті (...) або програмі, Суд, що проводить реєстрацію, зупиняє процедуру реєстрації (ст. 12) і надсилаєпетицію до Конституційного Суду про винесення рішення щодо конституційності (ст. 14.3.). Якщо Конституційний Суд постановлює, що цілі політичної партії є неконституційними, то Суд відмовляє їйу реєстрації. Стаття 44 стосується репресивного контролю, який застосовується до вже зареєстрованоїпартії. Якщо Конституційний Суд (відповідно до ст. 188.4.) постановляє, що цілі чи діяльність партії не відповідають Конституції, Суд, що провів реєстрацію, відразу ж виключаєїї з реєстру.


55. Стаття 286 Кримінального кодексу 1997 року передбачала: «Всякий, хто публічно пропагує фашистський або інший тоталітарний державний устрій чи закликає до ненависті, заснованій на національних, етнічних, расових або релігійних відмінностях або відсутності віри у Бога, підлягає покаранню». У 2009 році до Статті 286 були додані §§ 2-4, і тепер вона передбачає:

«1. Всякий, хто публічно пропагує фашистський або інший тоталітарний державний устрій чи закликає до ненависті, заснованій на національних, етнічних, расових або релігійних відмінностях або відсутності віри у Бога, підлягає покаранню.

2. Всякий, хто виробляє, записує або імпортує, купує, зберігає, володіє, дарує, транспортує або надсилає – з метою розповсюдження – друковані матеріали, записи або інших об’єкти, що мають зміст, зазначений у § 1, або є носіями фашистської, комуністичної або іншої тоталітарної символіки, підлягає такому ж покаранню.

3. Виконавець акту, забороненого у § 2, не вчиняє злочин, якщо вказане діяння було вчинене у рамках художньої, освітньої, колекційної чи академічної діяльності.

4. У разі засудження за злочини, вказані у § 2, Суд виносить рішення про конфіскацію предметів, згаданих у § 2, навіть якщо вони не є власністю злочинця».

 

56. Кілька депутатів лівогоСоюзу демократичних лівих сил (SLD) поставили під сумнів конституційність цих поправок у Конституційному Суді, стверджуючи, що непропорційний характер поправки обмежує публічне вираження і безперешкодну суспільну дискусію, а також призведедосамочинства частини державних органів. Вони також стверджували, що поправки суперечать статті 10 ЄКПЛ.

 

57. Конституційний Суд постановив (постанова К 11/10 від 19 липня 2011 року), що формулювання «або є носіями фашистської, комуністичної або іншої тоталітарної символіки» зміненого § 2 Статті 256 Кримінального кодексу є несумісним з § 1 Статті 42 (принцип «відсутність злочину за відсутності закону, що передбачає його») з посиланням на § 1 Статті 54 (свобода вираження) Конституції Польщі. Але Суд постановив, що § 2 Ст. 256 Кримінального кодексу, який визнає кримінальним «виробництво, дублювання, імпорт, придбання, зберігання, володіння, дарування, транспортування або надсиланняз метою розповсюдження друкованих матеріалів, записів або інших об’єктів, що мають зміст, визначений у § 1 Ст. 256 Кримінального кодексу не суперечать § 1 Статті 42 із посиланням на § 1 Статті 54 та Статті 2 Конституції». Обґрунтовуючи своє рішення, Суд посилався на рішення в інших країнах, особливо на ситуацію в Угорщині та постанову Європейського Суду з прав людини у справі «Важнай проти Угорщини».

 

58. Конституційний Суд дійшов висновку, що «правила і постанови судів у європейських державах, зокрема у Німеччині та Угорщині, дозволяють заявити, що криміналізація виготовлення, розповсюдження або публікації матеріалів, що пропагують тоталітарний режим або закликають до ненависті за ознаками національності, релігії, походження чи раси, є допустимою у тому випадку, коли правові та карні визначення є досить точними, щоб не створити необґрунтоване втручання у свободу вираження, і не дозволити розширенняїх тлумачення. Свобода слова є цінністю, що перебуває під особливим захистом. ЇЇ обмеження карними нормами вимагає точності й обережності з боку як законодавчих, так і судових органів». (...) «У зв’язку з подібністю юридичного порядку Угорщини та Польщі, Суд розглянув наслідки постанови ЄСПЛ у справі«Важнай про Угорщини», щоб оцінити польськінастанови. Це особливо стосується§ 2 Ст. 256, який не встановлює кримінальну відповідальність за поведінкущодо символів, які можуть бути двоїстими за своєю природою, і того, що ця постанова не порушує свободу слова через неточності». Суд знову підтвердив свій попередній висновок, що «використання фрази з неточним визначеннямвимагаєнаявності конкретних процесуальних гарантій забезпечення прозорості, а також наявності засобівоцінки конкретної ситуації, у якій вжита така фраза, для органу, що виконує таку оцінку».

 

59. У зв’язку з рішенням ЄСПЛ у справі «Важнай проти Угорщини» Суд постановив, що використання об’єктів, значення яких може бути неоднозначним, не може бути предметом кримінальної відповідальності.


Дата добавления: 2015-10-26; просмотров: 151 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Покушение на преступление. Виды покушений на преступление| Windows-ті іске қосу

mybiblioteka.su - 2015-2023 год. (0.05 сек.)