Читайте также:
|
Національна академія статистики, обліку та аудиту
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
Контрольна робота
з курсу “Фінансове право”
Варіант № _____
студента(-ки) ___курсу,
______________ групи,
прізвище, ім’я, по-батькові
Перевірив:
відмітка _____________
Київ
НОРМАТИВНІ ДИСЦИПЛІНИ
СОЦІОЛОГІЯ
Мета та завдання дисципліни
Мета курсу „Соціологія” полягає у поглиблення знань про суспільні явища та процеси, про місце людини в соціальній організації, механізмів та умов ефективної соціалізації. Засвоєння матеріалу курсу сприятиме утвердження в світогляді студента погляду на суспільство та виробничі процеси як на об'єктивно взаємопов'язане ціле.
Завдання курсу:
– сформувати соціологічні знання, вміння та навички розуміння соціальних процесів;
– розвинути уявлення про взаємозв’язок соціальних процесів;
– набути необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста уміння і навички
– соціальної взаємодії в ході виробничих відносин;
– розвивати соціологічну уяву, підвищувати здатність до соціалізації в процесі професійної діяльності.
У результаті вивчення курсу студенти повинні
знати:
– основи загальної соціології, її предмет, структуру, головні поняття, закони та функції;
– історичний шлях розвитку світової та вітчизняної соціологічної думки;
– загальний зміст спеціальних та окремих галузевих соціологічних теорій;
– питання методології, методики та технологій конкретно-соціологічних досліджень;
– шляхи реалізації результатів соціологічних досліджень та соціальних технологій у практичній діяльності;
уміти:
– аналізувати специфіку соціальних та соціально-психологічних явищ і процесів у суспільстві, трудовому колективі, сім'ї.
– використовувати на практиці результати емпіричних та соціологічних досліджень;
– здійснювати спеціальне управління і, зокрема, соціоінженерну діяльність: діагностувати стан соціально-психологічного клімату в колективі, причини наявних конфліктів, міру використання соціальних резервів виробництва;
– використовувати соціальні технології по профорієнтації та професійної адаптації, роботі з кадрами, кріпленню трудової дисципліни, поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі, розв'язанні міжособистісних та трудових конфліктів, використання соціальних резервів виробництва.
Сучасний фахівець повинен мати не тільки глибокі теоретичні знання й практичні навички, які формують його як спеціаліста, але й оволодіти знаннями з соціології.
Мета проведення контрольної роботи — забезпечити самостійне вивчення програмного матеріалу та поглиблення знань з основних тем і питань соціології. оволодіння навичками самостійного опрацювання навчально-методичної та наукової літератури.
Тематика контрольних робіт
1. Роль соціології у соціальному реформуванні суспільства.
2. Соціологічні дослідження шлюбу та сім’ї в Україні.
3. Проблеми студентської сім’ї.
4. Основні тенденції розвитку сучасної сім’ї.
5. Місце соціології освіти в системі соціологічного знання.
6. Залежність відтворення суспільного життя від ефективності функціонування системи освіти.
7. Характеристика системи освіти в Україні.
8. Методи соціологічного вивчення ефективності освіти.
9. Місце соціології у професійній підготовці молодих спеціалістів.
10. Позитивістська соціологія: зародження, розвиток та причини занепаду.
11. Значення вчення Г.Спенсера про соціальні інститути для сучасності.
12. Позитивна політика О.Конта як теоретична основа сучасного соціального реформізму.
13. Критичний аналіз соціологічної концепції марксизму у працях вітчизняних соціологів.
14. Основні принципи, засоби і форми виховної роботи серед молоді.
15. Причини та види девіантної поведінки.
16. Особистість в ситуації конфлікту.
17. Конфлікти в студентській групі.
18. Тенденції проблеми розвитку дозвіллєвої та більш піднесеної діяльності молоді.
19. Конфлікти в соціально-економічній сфері: шляхи виявлення та розв’язання.
20. Роль емпіричної соціології у вдосконаленні соціально-психологічного клімату в трудових колективах.
21. Співвідношення теоретичної і емпіричної соціології.
22. Біографічний метод у соціології.
23. Екологічний напрямок у соціології.
24. Суспільство як соціальна реальність і як соціальна система.
25. Системний аналіз суспільства в історії соціології.
26. Типологія системного розгляду суспільства.
27. Місце і роль соціальних спільнот у розвитку суспільства.
28. Соціальна революція чи соціальна еволюція.
29. Соціальні зміни і соціальний розвиток.
30. Ієрархічна теорія потреб А.Маслоу основні підходи до проблеми особистості в історії соціології.
31. Соціалізація – стрижень соціального життя.
32. Проблеми ідентифікації особистості у сучасній соціології.
33. Референтна група та її місце у житті сучасної людини.
34. Соціальна адаптація та її об’єктивні та суб’єктивні виміри.
35. Соціальний розвиток студентської молоді.
36. Основні напрямки соціологічних досліджень у молодіжному середовищі.
37. Соціальний портрет на рубежі ХХІ століття.
38. Порівняльний аналіз державної молодіжної політики розвинутих країн Заходу.
39. Місце соціології нації в системі соціологічного знання.
40. Поняття нації в Українській соціології.
41. Етнонаціональний розвиток України.
42. Сучасна Українська нація: міфи і реальність.
43. Суспільство, культура, соціологія.
44. Культура та її значення для життєдіяльності суспільства.
45. Культура і особистість.
46. Об’єкт і предмет соціології культури.
47. Цінності як елемент культури.
48. Функції і структура культури.
49. Особливості соціокультурних процесів в Україні.
50. Молодіжна і суб- і контркультура.
51. Політична система та її складові.
52. Політична соціалізація особи.
53. Поняття влади в соціології політики.
54. Соціальні механізми функціонування економіки.
55. Функції економіки як соціального інституту.
56. Молодь і підприємництво.
57. Програма соціологічного дослідження, її структура і найважливіші функції.
58. Сутність соціокультурного прогресу.
59. З.Фрейд про психологічну природу особистості.
60. Сутність професійної культури та її значення.
Питання до іспиту
1.Місце соціології в системі суспільних наук.
2.Методологічні основи соціології.
3.Предмет і метод соціології як сучасної науки про суспільство.
4.Методологічні й практичні функції соціології.
5.Сучасна структура соціологічної системи знання.
6.Місце й роль загальної соціологічної теорії в соціології.
7.Роль спеціальних соціологічних теорій.
8.Класифікація спеціальних соціологічних теорій.
9.Проблема розвитку соціології в сучасний період її розвитку.
10. Соціальні погляди у філософії античності, середніх віків, нового часу.
11. Періодизація соціологічних знань О.Конта.
12. Джерела соціологічних знань.
13. Становлення соціології в ХІХ столітті.
14. Оформлення наукового статусу соціології.
15. Соціальний прогрес. Концепція еволюційного і революційного розвитку суспільства.
16. Еволюція та модернізація суспільства.
17. Виникнення соціології як окремої науки: О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм.
18. Національне відродження України як проблема соціології нації.
19. Роль позитивізму у соціології.
20. Особливості розвитку соціології в Україні до 1917 року.
21. Проблема соціологічних знань в авторитарному суспільстві.
22. Особливості розвитку соціології в 50-70 роки.
23. Вплив соціології на сучасну політику в Україні.
24. Соціальні інститути та соціальні спільноти.
25. Типи соціальних інститутів.
26. Соціальний контроль як основний фактор регуляції суспільних та міжособових відносин.
27. Соціологія культури.
28. Соціологія молодіжної субкультури.
29. Особистість у системі соціальних відносин
30. Соціальний контроль та соціальні санкції.
31. Теорії особистості: психологічна, статусно-рольова, диспозиційна.
32. Соціальний контроль: соціальні норми, санкції.
33. Теорія і практика соціалізації особи.
34. Агенти і види соціалізації.
35. Соціальна стратифікація і мобільність сучасного українського суспільства.
36. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
37. Теорія соціальної стратифікації П.Сорокіна.
38. Суть соціальної інтеграції й диференціації.
39. Основні риси й тенденції розвитку соціальної структури сучасного суспільства.
40. Теорії етносоціологічних проблем.
41. Розробка проблематики етносоціології в сучасний період глобалізації.
42. Девіації та конфлікт як соціальне явище.
43. Класифікація девіацій та конфліктів та їх структура.
44. Конкретно-соціологічні дослідження соціальних проблем: поняття, види, етапи, методи.
45. Проблема співвідношення теоретичного та емпіричного рівнів пізнання в соціології.
46. Основні види соціологічниї досліджень.
47. Поняття: стратегія дослідження, програма, техніка, метод, методика.
48. Основні етапи дослідження.
49. Основні методи соціологічних досліджень.
50. Спостереження в соціології, його особливості.
51. Опитування в соціологічному дослідженні.
52. Вивчення документів та їх аналіз.
53. Проблема надійності й достовірності в соціології.
54. Технологічні правила обробки інформації.
55. Форми подання результатів соціологічних досліджень.
56. Програма соціологічного дослідження та її структурні компоненти.
57. Розвиток уявлення про соціологію в історії соціально-політичної думки.
58. Соціологічні вчення Стародавнього Сходу, Античної Греції, Стародавнього Риму.
59. Соціологічна думка епохи Середньовіччя та буржуазних революцій 18-19 ст.
60. Становлення соціології як самостійної науки (кінець 19-поч. 20 ст.).
61. Класичний період в розвитку соціології.
62. Розвиток соціологічної думки в Україні (19 – поч. 20 ст.).
63. Формування і розвиток європейської та американської соціології у 20 ст. (М.Вебер, Е.Дюркгейм, Г.Спенсер та ін.).
64. Сучасні соціологічні напрямки та школи.
65. Суспільство як система, його головні елементи.
66. Проблема розвитку суспільства. Соціологія про закони розвитку суспільства.
67. Характеристика сучасного українського суспільства.
68. Взаємодія суспільства і природи.
69. Роль науки в розвитку суспільства.
70. Поняття особистості. Структура особистості.
71. Суспільство і потенціал особистості.
72. Типи взаємовідносин людини і суспільства.
73. Механізм соціальної діяльності і соціальної поведінки особистості в суспільстві.
74. Девіація як соціальне явище. Природа девіації.
75. Соціально-класова диференціація суспільства.
76. Соціально-демографічна структура сучасного суспільства.
77. Молодь як специфічна соціально-демографічна група.
78. Сутність конфлікту та його механізм. Природа конфлікту.
79. Основні соціологічні школи про природу конфлікту.
80. Основні проблеми соціології на сучасному етапі.
81. Національні відносини у сучасному світі.
82. Сім’я як соціальний інститут у суспільстві.
83. Сімейно-шлюбні відносини у сучасному суспільстві.
84. Специфіка соціологічного підходу до аналізу політичного життя суспільства.
85. Загальне і особливе у розвитку політичних процесів в різних країнах.
86. Специфіка духовного життя суспільства, його основні елементи.
87. Проблеми впливу соціальних інститутів на формування духовної культури сучасного суспільства (сім’я, система освіти і виховання, наука, література, мистецтво, релігія).
88. Практика соціологічного вивчення духовних потреб молоді.
89. Суть і система соціалізації особистості.
90. Соціологія вільного часу.
91. Поняття соціальної ролі, рольова теорія особистості.
92. Система виховання та її значення для соціалізації особистості.
93. Головні напрямки гуманізації виховання і навчання у вузі, їх значення для формування особистості.
94. Соціологічна модель сучасної освіти в Україні.
95. Соціометричні методи дослідження міжособистих і міжгрупових взаємозв’язків.
96. Професійна, організаційна, соціально-психологічна і моральна специфіка праці.
97. Мотивація соціальної і трудової діяльності.
98. Соціологічні засоби вивчення трудового колективу і використання соціального резерву праці.
Рекомендована література
Основна література
1. Аберкромби Н., Хилл С., Тернер Б. Социологический словарь / Пер. с англ. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономика, 2004. – 620 с.
2. Пилипенко В.Є., Вишняк О.І., Куценко О.Д. та ін. Спеціальні та галузеві соціології: Навч. посібник. – К.: Каравела, 2003. –
3. 304 с.
4. Самыгин С.И., Перов Г.О. Социология. 100 экзаменационных ответов. – М.: МарТ, 2005. – 240 с.
5. Соціологія: словник термінів і понять/ за ред. Є.А. Біленького і М.А. Козловця. – К.: Кондор, 2006. 372 с. Смелзер Н. Социология. / Пер. с англ. – М.: Феникс, 1994. – 688 с.
Додаткова література
1. Барвінський А.О. Соцологія: Курс лекцій. – К.: Центр навч. літератури, 2005. – 328 с.
2. Сердюк О.П. Соціологія: Навч. посібник / За ред. С.Л. Макеєва. – К.: ДЦССМ, 2000. – 340 с.
3. Сірий Є.В. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. –
4. 480 с.
5. Городяненко В.Г. Соціологія: Підручник для студентів вузів. – К.: “Академія”, 2002. – 506 с.
6. Сірий Є.В. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2004. –
7. 480 с.
8. Соціологія: Підручник / За ред. Н.П. Осипової. – К.: Юрінком-Інтер, 2003. – 336
9. Соціологія: терміни, поняття, персоналії: Навч. словник-довідник для студентів / За заг. ред. В.М. Печі. – К. – Львів: Каравелла: Новий світ, 2002. – 480 с.
10. Гончаренко С.В., Гончаренко Н.І. Соціологія. – Полтава, 1995.
11. Кравченко А.И. Социология. Задачник. – М., 1997.
12. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс. – К., 1996.
13. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. – М., 1996.
14. Піча В.М. Соціологія сім’ї. Матеріали до лекцій з курсу “Соціологія”. – Львів, 1995.
15. Смелзер Н. Социология. – М., 1994.
16. Соціологічна думка України. – К., 1996.
17. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів, 1996.
18. Швець О.Б. Соціологія. – Вінниця, 1998.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Мета та завдання дисципліни
Спільна історична традиція є одним з найпотужніших об’єднавчих чинників у житті будь-якої людської спільноти. Тому поширення і поглиблення історичних знань, формування спільної для більшості громадян історичної свідомості є одним із найважливіших завдань у процесі творення незалежної української державності. Історична освіта служить не лише вихованню лояльних громадян держави, але й сприяє формуванню відчуття спільності історичної долі та досягненню хоча б мінімального рівня культурної однорідності, необхідного для формування і нормального функціонування структур громадянського суспільств.
Знання свого родоводу й історико-культурних надбань свого народу необхідні також для використання кращих національних традицій у практиці сьогодення. Вони також убезпечують нас від повторення помилок минулого. Курс «Історія України» є однією з головних складових гуманітарної загальноосвітньої підготовки фахівців з вищою освітою. Він сприяє розвиткові особистості, спонукає до самостійного мислення, дозволяє глибше усвідомити суть процесів суспільного розвитку та їх історичну перспективу.
Падіння тоталітаризму та демократичні перетворення, здійснювані в Україні з проголошенням державної незалежності, відкрили широкі можливості для об’єктивного, позбавленого ідеологічних упереджень відтворення українського історичного процесу.
Предмет курсу «Історія України» - історичні процеси на території сучасної української держави від появи людини до сьогодення. Головна увага приділяється історичному поступу українського народу, історії державно-політичних інститутів, витворених ним, його соціально-економічному та культурному розвитку, місцю в системі міжнародних відносин та світовій цивілізації.
Метою курсу є розкриття змісту та особливостей політичного, економічного, соціального та культурного розвитку України, її місця у світовій цивілізації.
Завдання курсу: розкрити історію економічних, культурних та суспільно-політичних процесів в Україні, висвітлити особливості української духовної та матеріальної культури; показати найважливіші події та явища історії України у контексті європейської та світової історії; виробити уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, оцінювати історичні події і явища виходячи з конкретно-історичних обставин, орієнтуватися у науковій періодизації історії України; сформувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з історичного минулого України.
Відповідно до навчального плану історія України як окрема дисципліна вивчається на І курсі загальним обсягом 108 год. Цей час використовується та такі основні форми організації навчання як лекції, семінари та самостійна робота студентів. У відповідності з вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу матеріал курсу розподілений на два змістовних модулі загальним обсягом 54 години кожен. Складовими навчальних модулів окрім теоретичної частини є тематика та завдання семінарських занять, завдання, що виконуються під час самостійної роботи студентів, завдання для самоперевірки, рекомендована тематика рефератів.
Курс «Історія України» має забезпечити пізнання студентами історичного досвіду українського народу й формувати на цій основі політичну й історичну культуру майбутніх спеціалістів, що сприятиме вирішенню завдань демократичного й економічного відродження незалежної держави. Реалізації цього завдання буде сприяти виконання контрольної роботи студентами економічного факультету заочної форми навчання.
Контрольна робота з курсу «Історія України» має одне теоретичне питання, відповісти на яке можна опрацювавши літературні джерела, з числа наведених у цих методичних рекомендаціях та інші, залучені за самостійним вибором студента.
Тематика контрольних робіт
1. Трипільська культура: формування основ землеробської цивілізації
на території України.
2. Кочові народи й грецькі міста-колонії у Північному Причорномор’ї.
3. Перші державні утворення на території сучасної України.
4. Київська Русь: політичний та соціальний устрій (ІХ — ХІІ ст.).
5. Київська Русь: соціально-економічний розвиток у ІХ — ХІІ ст.
6. Християнізація Русі, її наслідки.
7. Зовнішня політика Київської Русі (ІХ — ХІІ ст.).
8. Київська Русь періоду феодальної роздробленості.
9. Галицько-Волинська держава — спадкоємець державницьких та соціокультурних традицій Київської Русі.
10. Культура княжої доби.
11. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
12. Люблінська унія, її наслідки для України.
13. Соціально-економічний розвиток українських земель під владою
Речі Посполитої (до сер ХVII ст.).
14. Запорозька Січ — війського-політична організація українського козацтва.
15. Роль запорозького козацтва в історії українського народу.
16. Культурний розвиток України XVI — першої половини XVII ст.
17. Братства та їх роль у суспільно-політичному й культурному житті України XVI — першої половини XVII ст.
18. Причини, характер, рушійні сили національно-визвольної війни українського народу (1648–1658 рр.).
19. Національно-визвольної війни українського народу (1648—1658 рр.): початок повстання, перші перемоги Б. Хмельницького.
20. Національно-визвольна війна українського народу: військові дії проти Польщі 1649—1653 рр.
21. Формування української національної держави у 1648—1653 рр.
22. Дипломатичні зв’язки гетьманської держави Б. Хмельницького.
23. Переяславський договір 1654 р., його характер і правове значення.
24. Гетьман І. Виговський.
25. Політичне становище України у другій половині XVII ст. Гетьманщина.
26. Економічне становище України за часів Гетьманщини.
27. Правобережна Україна у другій половині XVII ст. “Руїна”.
28. Ліквідація Гетьманщини та зруйнування Запорозької Січі російським самодержавством.
29. Гетьман І. Мазепа.
30. Участь України у Північній війні. Полтавська битва та її наслідки для України.
31. Культурно-духовне життя України другої половини XVII ст.
32. Гайдамацький рух.
33. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у другій половині XVIIІ ст.
34. Освоєння Південної України та Криму у другій половині XVIIІ ст.
35. Культурно-духовне життя України у XVIIІ ст.
36. Україна у першій половині ХІХ ст.: адміністративно-територіальні зміни, соціально-економічний розвиток земель.
37. Політичне й національне гноблення українського народу російським самодержавством у ХІХ ст.
38. Початок українського культурного відродження (перша пол. ХІХ ст.).
39. Кирило-Мефодіївське товариство, Тарас Шевченко та їх роль у національному відродженні України.
40. Національне відродження в Галичині. “Руська трійця”.
41. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у другій половині ХІХ ст.
42. Соціально-економічні реформи царського уряду та наслідки їх проведення в Україні у другій половині ХІХ ст..
43. Український національний рух другої половини ХІХ ст.
44. Формування українських партій (кінець ХІХ — початок ХХ ст.).
45. Соціально-економічний розвиток України початку ХХ ст.
46. Національний рух в Україні періоду першої російської революції 1905–1907 рр.
47. Столипінська аграрна реформа, її проведення в Україні.
48. Україна у роки Першої світової війни.
49. Українська Центральна Рада.
50. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.
51. Україна доби Директорії.
52. Західноукраїнська Народна Республіка.
53. Радянська Україна початку 20-х рр.
54. Сталінська індустріалізація в Україні: світло й тіні.
55. Колективізація сільського господарства, її наслідки в Україні.
56. Сталінські репресії кінця 20–30-х рр. в Україні.
57. Західна Україна в 20– 30-х рр. ХХ ст.
58. “Розстріляне відродження” української культури.
59. Реалізація таємних протоколів між СРСР і Німеччиною 1939 р. і доля західноукраїнських земель.
60. Антифашистський рух в Україні.
61. Визволення України від фашизму радянською армією (1943—1944).
62. Суперечливий характер суспільно-політичного й культурного життя в УРСР повоєнного періоду (кінець 40-х – початок 50-х рр.).
63. Реформи другої половини 1950-х — першої половини 1960-х рр., та їх здійснення в Україні.
64. Дисидентський, правозахисний і національно-визвольний рух в Україні 1960–1980-х рр.
65. Активізація суспільно-політичного руху в Україні другої половини 80-х — початку 90-х рр.
66. Здобуття і розбудова державна незалежності України:
Питання до іспиту
1. Архаїчна історія України. Палеоліт, мезоліт, неоліт.
2. Формування основ землеробської цивілізації на території України. Трипільська культура.
3. Ранній залізний вік на території України: кочові народи й грецькі колонії у Північному Причорномор’ї.
4. Слов’яни: походження та розселення на території України.
5. Утворення Давньоруської держави.
6. Політичний та соціальний устрій Давньоруської держави.
7. Християнізація Русі, її наслідки.
8. Русь в умовах політичної роздробленості.
9. Монгольська навала та її наслідки.
10. Галицько-Волинська держава.
11. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
12. Люблінська унія та її наслідки для України.
13. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої.
14. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ.
15. Берестейська церковна унія.
16. Передумови і причини Козацької революції середини XVII ст.
17. Визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького.
18. Формування української козацької держави (1648-1653 рр.)
19. Дипломатичні зв’язки гетьманської держави Б. Хмельницького.
20. Політичне становище України по смерті Б. Хмельницького. Боротьба козацької старшини за владу.
21. Гетьман І. Мазепа, його внутрішня та зовнішня політика.
22. Полтавська битва та її наслідки для України.
23. Ліквідація Гетьманщини. Зруйнування Запорозької Січі.
24. Гайдамацький та опришківський рух. Коліївщина.
25. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії у XVIIІ ст.
26. Поділи Польщі та їх наслідки для України.
27. Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство.
28. Національне відродження в Галичині. “Руська трійця”.
29. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
30. Суспільно-політичне становище українських земель під владою російського самодержавства у ХІХ - на початку ХХ ст. Антиукраїнська політика царизму.
31. Активізація національного-визвольного руху в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
32. Український національний рух другої половини ХІХ – початку ХХ ст. на західноукраїнських землях.
33. Національний рух в Наддніпрянській Україні початку ХХ ст. Створення політичних партій.
34. Україна у роки Першої світової війни.
35. Утворення Центральної Ради та її політика.
36. Проголошення Української Народної Республіки.
37. Брестський мир і Україна.
38. ІV універсал Центральної Ради, його історичне значення.
39. Українська держава гетьмана П. Скоропадського.
40. Україна доби Директорії.
41. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки.
42. Становлення радянської влади в Україні в 1919 – 1920 рр.
43. Радянська Україна початку 20-х рр. Причини запровадження НЕПу.
44. Україна і утворення СРСР.
45. Радянська політика “українізації” та її наслідки.
46. Колективізація сільського господарства, її наслідки в Україні.
47. Голодомор 1932–1933 рр., його причини і наслідки.
48. Соціально-економічні й політичні перетворення в радянській Україні 1929–1938 рр. Утвердження адміністративно-командної системи.
49. Сталінські репресії кінця 20 – 30-х рр. в Україні.
50. Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях у міжвоєнний період. Діяльність ОУН.
51. Возз’єднання українських земель в умовах Другої світової війни.
52. Початок німецько-радянської війни. Фашистська окупація України.
53. Німецький окупаційний режим на території України і рух опору. Діяльність ОУН-УПА. Радянський партизанський рух.
54. Визволення України радянською армією (1943–1944 рр.). Втрати України за час Другої світової війни.
55. Політика сталінського режиму на західноукраїнських землях. Рух опору (1944– початок 50-х рр.).
56. Реформи другої половини 1950-х – першої половини 1960-х рр., їх здійснення в Україні.
57. Наростання кризових явищ в соціально-економічному та політичному житті України в період 1970–1980-х рр.
58. Дисидентський, правозахисний і національно-визвольний рух в Україні 1960–1980-х рр.
59. “Перебудова” й Україна. Чорнобильська катастрофа. Активізація суспільно-політичного життя.
60. Проголошення суверенітету та здобуття Україною незалежності.
Список рекомендованої літератури
Навчальні посібники:
Публікації документів:
Довідкові видання:
Рекомендована література:
10. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. – К., 1998.
19. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. – К., 2001.
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Мета та завдання дисципліни
Мета: формування системи знань про сутність української культури як специфічного та унікального феномену, роль у формуванні особистості та розвитку українського суспільства, закономірності національного культурного процесу, конкретизація гуманітарного знання щодо української національної культури.
Предмет: історичний розвиток української культури.
Завдання дисципліни: ознайомити студентів з основами сучасних підходів до історії національної культури, особливостями історичного розвитку української культури, виявити її зв’язок з соціальними, політичними, цивілізаційними, побутовими, мистецькими явищами і процесами, навчити студентів вільно оперувати сучасними концептами історичної культурології та широким фактологічним матеріалом.
Вимоги до знань та вмінь.
Студент повинен знати:
· Цивілізаційні витоки і детермінанти української культури;
· Сутність українських національно-культурних проектів;
· Світоглядні особливості української культури та їх зв’язок з національним характером;
· Основні етапи формування художніх стилів в українській культурі
Студент повинен вміти:
· Ідентифікувати явища культури за їх історичною значущістю;
· Ідентифікувати явища культури за їх національною приналежністю;
· Ідентифікувати явища культури за їхніми стильовими особливостями та художньою вартістю;
· Аналізувати основні тенденції розвитку культури в їх історичній ретроспективі й перспективі.
Міждисциплінарні зв’язки: Нормативна навчальна дисципліна «Історія української культури» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», і передбачає попереднє вивчення нормативної дисципліни «Історія України».
Дата добавления: 2015-10-26; просмотров: 170 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Оформлення контрольних робіт | | | Тематика контрольних робіт |