Туристичні райони та центри країни

В туристичному плані Індію можна умовно поділити на північну, західну, південну та східну Індію.

Делі

Де́лі (Національна столична територія Делі) - місто в Індії, розташоване на півночі країни на березі річки Ямуна, центр другої за населенням міської агломерації країни (після Мумбаї). Формально місто складає одну з союзних територій країни. Збудований на початку 20 століття міський район Нью-Делі в межах Делі є офіційною столицею Індії.

За довгий період існування, що починається з 6 століття до н. е., Делі багато разів ставав політичним центром державних утворень імперського розміру. Розташування міста на перехресті важливих торгових шляхів Індо-Гангської рівнини принесло йому не тільки процвітання, але й міграцію багатьох народів та переселення численних завойовників. В результаті у місті склалася унікальна багатонаціональна культура, тут перемішані найрізноманітніші етнічні, мовні та релігійні групи. Чудовою ілюстрацією цього різноманіття є й архітектура міста, що поєднує у собі споруди різних епох та стилів.

Місто буквально насичене храмами всіх світових релігій, часто настільки щільно стоять один до одного, що за мінаретом мечеті видніється буддійська ступа, а купол християнської церкви контрастує з індуїстськими спорудами. Найбільш цікаві сикхський храм гурудвари Се Ганджа, храм Йогмайі (сестра Крішни), храм Лакшмі Нараян, джайністскій храм Дігамбар Джайн з унікальною «лікарнею птахів», найстаріший християнський храм країни - баптистська церква на Чандні-Чоук, англіканська церква Св. Джеймса (1836 р.), головний тибетський храм столиці - буддистська Віхара, бахаістскій Храм Лотоса (1986 р.), храм богині Калі в Калкаджі (побудований в 1764 р. на місці більш давнього храму) і безліч інших. Величні мечеті Делі вважаються кращими зразками ісламського мистецтва

Делі часто називають «Мавзолеєм Сходу» - так багато тут зосереджено меморіальних споруд легендарних правителів і державних діячів багатьох епох. До розряду культових споруд відносяться мавзолей Адхам Хана, Дарго (місце поклоніння) Кутбуддіна Бахтіяра Каки, гробниця султана Шамсуддінов Ілтутмиша (1235 р.), Дарга мусульманського святого Ні-замуддіна Чішті Аулійі (1325 р.), архітектурний ансамбль усипальниці султана Гурі (1230 р.), гробниця Фірузшаха Туглака, усипальниця Сафдард-жунга, гробниця єдиної жінки-правительки Сходу - султанші Разін (1241 р.), шедевр могольськой архітектури - гробниця Хумаюна (Хумаюн-ка-Макбара, 1565 р.), мавзолеї Джаханара-бегам і Мухаммад-Шаха (1719-1748 рр..), мавзолей президента Закір Хуссейна (1973 р.) близько ісламського університету Джамія-Мілля, а також цілий комплекс усипальниць в Садах Лоді.

По достатку музеїв місто може посперечатися з будь-якою столицею світу. Варто відвідати Національний музей, Національну галерею сучасного мистецтва, Археологічний музей Червоного Форту, Національний музей природної історії, Меморіальний музей Дж. Неру «Тінмурті-Хауз» (1929-30 рр..) Неподалік від дипломатичного району Чанакьяпурі, Меморіал Індіри Ганді зі знаменитою «кришталевої рікою»(1988 р.), Музей національних ремесел, Міжнародний Музей ляльок, Національний дитячий музей і акваріум в Палаці Дітей, музей Тибет-хауз на Лоді-Роуд, непоганий Музей ВПС в аеропорту ім. Індіри Ганді, Академії витончених мистецтв «Лаліт Кала Академії», Музей прикладних промислів у великому виставковому центрі Прагаті Майдан, Академію музики і танцю з оригінальним Музеєм музичних інструментів, унікальний Музей туалетів Сулабх і Делійський зоопарк (1959 р.) - один з найбільших і найбагатших у світі. Тисячі торгових точок та сталі традицій онних східних ринків розташовані в районі вулиць Баба-Кхарак-Сінгх, Чандні-Чоук, Коніат-Плейс, Харі-Баолі, на південь від університету, біля воріт Лахора, в районі Урду-базару і т. д. Тут можна купити практично все, а знаменита атмосфера східного базару додає таким покупкам особливу чарівність. І при всьому при цьому, Делі - достатньо зелене місто. Тут безліч чарівних садово-паркових комплексів і невеликих зелених зон-могольских сади в Президентському палаці, Рошанарскіе і Шалімарскіе сади з павільйоном Шиш-махал (Дзеркальний) на північний захід від «старого Делі», парки Коронації, Будда Джайнаті, ім. Неру, Панча-Шила-парк, сади Кудс (XVIII ст.), Сади Махатаб-багх в Червоному форте та ін.

Культура Делі протягом багатьох століть виділялася з культури навколишніх районів через традиційне значення міста як політичного центру Індії. Це проявилося, зокрема, у будівництві численних монументальних споруд по всьому місту. Так, Археологічне управління Індії надало 1200 будинкам та 175 іншим спорудам статус пам'ятників національної спадщини. У так званому Старому містімогольські і тюркські правителі збудували кілька монументальних споруд в стилі індійської ісламської архітектури, зокрема найбільшу в Індії мечеть Джама-Масджід і Червоний форт. Крім Червоного форту, ще два приклади ісламської архітектури у Делі, храмовий комплекс Кутб-Мінар і Гробниця Хумаюна входять до списку Світової спадщини. Сади навколо Гробниці Сафдарджунґа є чудовим прикладом могольського паркового мистецтва. Серед інших виключно відомих історичних пам'ятників міста - меморіал Брама Індії, обсерваторія 18 століття Джантар-Мантар і фортеця 16 століття Пурана-Кіла. Серед інших релігійних споруд відомі індуїстські Храм Лакшмінараяна і Акшардхам та бахаїстський Храм Лотоса. Меморіал Радж-Ґхат присвячений пам'яті Махатми Ґанді та інших видатних осіб. В Нью-Делі знаходиться Лаченсівське Делі - великий комплекс урядових будівель, що є унікальним прикладом британської колоніальної архітектури, у якому найбільш відомі Раштрапаті-Бхаван, Будівля Секретаріату, проспект Раджпатх і площа Віджай-Човк, будівля Парламенту Індії.

1.6.2.Північний (м. Амрітсар)

Амрітсар - місто у штаті Пенджаб на північно-заході Індії. Священне місто сикгів, засноване в 1577 Четвертим гуру сикгів Рамдасою. В місті розвинуті текстильна, цукрова промисловість, виробництво килимів. Є університет.

У Амрітсарі розташована головна святиня сикхизма - Золотий Храм (Дарбар Сахіб або зварені Мандір, 1577 р.), оточений священним водоймищем безсмертя. А планування і більшість адміністративних будівель Чандигарха побудовані за проектом знаменитого архітектора Корбьюзье. Неподалік від Наггаре, в якому довгий час жила сім'я Реріх, розташований відомий гірський курорт Маналі, у якому проповідував легендарний предок людства Ману, і який відомий не тільки своїм центром тибетської медицини, а й величними храмами Ману і Дхунгрі. Прекрасні можливості для відпочинку створені серед хвойних лісів гірських курортів Кулу, Сімла, Наінітал і Масурія. Для любителів гірського туризму пропонується безліч цікавих трекерних маршрутів, походів на яках, тибетське сафарі на джипах, а також відвідувань безлічі національних заповідників.

Клімат міста характеризується як напівпустельний, що типово для північно-західної Індії. Можна виділити 4 основних сезону: зима (з листопада по березень), коли температури змінюються від 4 до 19 ° С; літо (з квітня по червень), коли температури можуть досягати 45 ° С; мусон (з липня по вересень) і посмуссон (з вересня по листопад).

1.6.3.Західний (м. Джапур)

Джайпур - місто в Індії, штат Раджастхан.

Джайпур, званий «Рожевим містом» через незвичайного рожевого пісковика, що використався в будівництві, був заснований в 1727 році махараджей Савай Джай Сінгхом II (роки правління 1699-1744) в якості нової столиці держави.

Пам'ятки Джайпуру розташовані головним чином в оточеному стіною місті. Кращий спосіб знайомства з містом - піша прогулянка.

Міський палац - одна з вулиць міста. Колишній палац махараджі, займає сьому частину обнесеного стіною стародавнього міста, являє собою сплав двох архітектурних стилів - раджпутской (Раджастані) і могольського (Мугхал). В комплекс входять Чандра Махал, храм Шрі Говінд Дев і музей «Сіті Пелес». У палаці розміщується музей з чудовим зборами костюмів і зброї, художня галерея з колекцією мініатюр і килимів.

Джантар-Мантар - найбільша з п'яти обсерваторій, побудованих Савай Джай Сінгхом в п'яти різних містах Індії. В обсерваторії зберігаються інструменти, що представляють собою вершину середньовічного астрономічного мистецтва.

Хава-Махал - Джайпурскій палац вітрів - одна з головних туристичних визначних пам'яток в Північній Індії.

Хава-Махал або Палац Вітрів став символом Джайпуру. Це п'ятиповерхова будівля з рожевого каменю, прикрашена колонами і балконами, було побудовано в 1799 році. Хава Махал є частиною міського палацового комплексу, куди входить також побудований в кінці XIX століття Мубарак Махал, Гостьовий Палац.

Палац Махараджі - найвища башта міста, звана також Ісар-Років, була побудована в 1749. Не так давно вона була відкрита для публіки. Вежа - місце, звідки відкривається найкраща панорама міста.

Галтаджі - стародавній центр паломництва, що знаходиться на схід від міста. Храми, павільйони, басейни і джерела зі святою водою, оточені пишною зеленню. Маленький храм бога сонця, побудований на вершині пагорба, видно з будь-якої точки міста.

Фортеця-палац Амбер знаходиться в 11 км на північ від Джайпуру. Це неймовірно красивий комплекс палаців, залів, павільйонів, садів і храмів, що будувався протягом двох століть. За суворим і строгим фасадом ховається райський інтер'єр, в якому стилі Мугхал і Хінду сполучені у вищому своєму втіленні. Відкриваються погляду зали можна назвати зразком східної розкоші. Розписи, що зображають сцени війни і полювання, прикрашені інкрустацією з дорогоцінних каменів і дзеркал. Перед палацом - озеро Маота, гладь якого відображає красу Амбера.

Форт Джайгарх (палац на воді) - одна з небагатьох військових фортець середньовічної Індії, що зберегла минулий блиск палаців, садів, басейнів і храмів.

Палац форту Нахаргар (Палац Мадхвендра) - форт знаменитий своїм палацом Мадхвендра. Підносячись на скелястому пагорбі, він видно звідусіль в Джайпурі. Але щоб потрапити в цей палац, доведеться пройти по вузьких жвавим вуличках, де проїзд рикші скрутний.

Магазини, ресторани та інші заклади вишикувалися по обидві сторони від палацу-фортеці Амбер в Баді Чаупаре. Джайпур - найбільший у світі центр по обробці і ограновуванню напівкоштовних каменів. Це справжній будинок ремісників, які запропонують вам свої митецькі вироби, барвисті тканини, недорогі і красиві ювелірні прикраси ручної роботи, дорогоцінні й напівкоштовні камені і самоцвіти. На ринках міста також багато різних предметів кустарного промислу - сарі, сандалі, папір ручної роботи, чай, кераміка та багато іншого.

Центральний

Центральна Індія - офіційна загальна назва 8 політичних агентств в середній Індії, підпорядкованих генеральному губернаторові в Індореі, який стоїть у безпосередніх відносинах до індо - британському уряду в Калькутті. Центральна Індія займає 202450 кв. км; відмежована на сході Центральними провінціями, на Пвнвчному Заході Північно-західними провінціями, на СЗ - Раджпутаной, на Сході - бенгальської провінції Чота-Нагпур; має вигляд трикутника, гіпотенузу якого складають на Півдні pp. Нарбада і Шон, східний катет - долина Гангу, західний - річка Чамбал і ланцюг пагорбів Чітаур. Майже паралельно Нарбада, трохи північніше її, проходять Віндійскіе гори. Поверхня центру Індії на Схїд від них у напрямку до Гангу представляє частиною високе плоскогір'я, частиною хвилеподібну країну, подекуди переривається ланцюгом горбів. Центральна Індія зрошується pічками Чамбалом, Сінді, Бетовой, Кеном і Шоном, які, прямуючи до С, впадають або в Джамуну, або в Ганг.

1.6.5.Південно-Західний (мм.Бомбей, Бангалор)

Бомбе́й - колишній штат Індії. 1 травня 1960 року був розділений на два штати: Махараштра і Гуджарат.

Мумбай (Мумбаї, Бомбей) - «ворота Індії», «індійський Голлівуд» і столиця штату Махараштра. Сучасний Мумбай славиться своєю різноманітною архітектурою - колоніальні особняки старих кварталів є сусідами з тут висотними будівлями південної частини міста.

Найбільш цікаві тріумфальна арка «Ворота Індії» (1924 р.), Форт (1720 р.), церкви Св. Іоанна і Св. Апостола Фоми, собор Св. Томаса (1672-1718 рр..), Музей Принца Уельського (1911 р.), індуїстський храм Махалакшмі, мавзолей і мечеть Хаджі-Алі, будівля бомбейського університету,будівлю старого Монетного двору (1828 р.), найбільший в Бомбеї ринок Кроуфорд, будівлі Вікторія Термінус, Верховний суд і ін З інших визначних пам'яток Бомбея можна відзначити найкращий у Індії акваріум Тарапоревала, Музей Західної Індії, парк Вікторія-Гарденз із зоопарком, бомбейський Планетарій ім. Неру, Галерею Сучасного Мистецтва в будівлі східного стилю, а також кілька храмів VII ст.

На пагорбі Малабар розташовані живописні Висячі Сади (Ферозешах Мехта) і Парк ім. Камала Неру з дитячими атракціонами, будівля колишньої британської урядової резиденції Радж-Бхаван (в даний час резиденція губернатора штату), храм бога піску Валкешвара, Зороастрійський «башти мовчання», планетарій ім. Неру, Монплезір, культові джерела Банганга-Тенк, що з'явилися за легендою від удару стріли («бананової») Рами в схил пагорба, а також печери Джогешварі і Басейн.

Найкращим місцем для прогулянок і відпочинку вважається район матерали (50 км на схід від міста), набережна Марин-драйв і пляжі Чоупатті і Манор-Біч, райони доків Сассун, де вранці відкривається живої рибний ринок, а також багатий магазинами та ресторанами район Колаба.Обов'язково варто прогулятися по вузьких звивистих кварталах району Калбадеві на північ від Кроуфорд Маркет, де один за одним ідуть ішло багато барвистих ринків завер-Базар, Мангалдас-Маркет, Дабу і Хор-Базар («ринок злодіїв»).

У місті безліч музеїв і галерей, концертних залів та інших культурних об'єктів, але у зв'язку з високою загазованістю повітря і високою температурою, відвідування їх найчастіше не комфортно для іноземця. У передмістях цікаві острови Елефанта (10 км від порту) зі скельними храмами V - VIII ст., Знамениті 109 печер Канхері з барельєфами II - IX ст. на території Національного парку Крішнагірі Упаван (Санджей Ганді, 42 км від Мумбаї), де також лежать живописні озера Тулсі, кухар і Віхар.

Бангалор

Бангалор (Бенгалуру)- велике місто і адміністративний центр на півдні Індії, розташований на плоскогір'ї Декан, в південно-східній частині штату Карнатака, столицею якого він є. За чисельністю населення третій за величиною населений пункт і п'ята агломерація Індії.

Бангалор часто називають «індійської кремнієвої долиною» за велику кількість компаній, пов'язаних з інформаційними технологіями. Тут також знаходяться Університет, Інститут наук Індії і Національна лабораторія аеронавтики. Враховуючи все зростаючу економічну роль Бангалора в світі, газета CNN в 2007 році позначила це місто як «одне з найбільш привабливих місць для ведення бізнесу в країнах третього світу».

З ім'ям міста часто пов'язують красиву легенду про «варених бобах» (каннада Bendha KaaLu) і «селі» (каннада ooru) - в сукупності це словосполучення співзвучно Бенгалуру. Згідно з цією легендою, правитель Хойсала Вира Баллан II (1173-1220) заблукав у місцевому лісі і в пошуках виходу випадково наткнувся на самотню хатинку. Господиня дому, літня жінка, в якості частування змогла запропонувати правителю лише варені боби і воду. У подяку про гостинність старенької правитель вирішив назвати це місце «селом варених бобів» (BendhakaaLooru). Інша теорія пов'язує це слово з назвою дерева кіно малабарський (Pterocarpus marsupium), на місцевому діалекті звучного як вен-кай.

У місті трапляються землетруси силою до 4,5 балів за шкалою Ріхтера, хоча Бангалор відноситься до другої, стабільної сейсмічній зоні.

Бангалор багатий на визначні пам'ятки. Однією з головних по праву вважається Бангалорскій палац. Будівництво палацу було розпочато в 1862 році і закінчилося в 1944. У 1884 році палац був куплений магараджі Майсора - Чамараей Водеяром. У даний момент перебуває у власності нащадків королівської сім'ї. Примітним є той факт, що бангалорскій палац є зменшеною копією більш відомого Віндзорського замку.

Храм 16-го століття в Бангалорі.

В давнину територія, на якій розташований сучасний Бангалор, часто потрапляла під вплив різних культур, які сповідували то індуїзм, то іслам, що, звісно, ​​позначилося на культурній спадщині народів, що населяють це місто. Протягом декількох століть область перебувала під владою Західної династії Гангу (350 - 1000 н. Е..) - До тих пір, поки в 1024 році її не захопила тамільська династія Чола. У 1116 році правитель імперії Хойсала Вира Баллан II розбив війська Чола в битві при Талакаде, і землі Карнатака перейшли під його правління.

Іншою відомою пам'яткою міста є Літній Палац султана Типу. Побудована в 1781 році, ця велична ісламська споруда є копією палацу Дарія - Даулат в Шрірангапатнам. Сам султан називав свій палац не інакше як «Rashk-e-Jannat», що в перекладі означає «Заздрість небес»

Будівля Верховного суду або Attara Kacheri (вісімнадцять канцелярій в перекладі з хінді), пам'ятник готичної архітектури, побудовано в 1864. Це двоповерхова червона будівля, прикрашене колонами, яскраво контрастує з білосніжним Vidhana Soudha (законодавчі збори штату), вартим навпроти.

1.6.6.Південний (м. Мадрас)

Ченнаї(Ченнаї, Мадрас) - місто на півдні Індії, адміністративний центр штату Тамілнад. Четвертий за величиною місто країни (після Мумбаї, Делі, Калькутти), 41-я за величиною в світі міська агломерація. Заснований у 1639 році на Коромандельський березі (південно-східне узбережжя Індії, омивається водами Бенгальської затоки).

Стара назва міста походить від містечка Мадраспатнам, обраного британської Ост-Індійської компанією при підставі торгової колонії. Інший населений пункт, Ченнапатнам, розташовувався дещо південніше; пізніше, коли поселення злилися, британці віддали перевагу назву «Мадрас». У 1996 році місто було перейменовано в Ченнаї, оскільки правляча індуїстська націоналістична Бхаратія джаната парті вважала, що назва «Мадрас» має португальське походження (хоча ця гіпотеза й не є загальноприйнятою).

Вважається, що святий Фома проповідував в цих місцях в 52-70 роках н. е.. У XVI столітті прибулі до Індії португальці заснували тут порт Сан-Томе, пізніше територія відійшла до голландцям, яка вибудувала зміцнення в Пулікате, на північ від сучасного Ченнаї. Нарешті, в 1639 році британська Ост-Індська компанія заснувала поселення біля Мадраспатнама, а в наступному році був зведений форт Сент-Джордж, що став згодом ядром, навколо якого розрослося колоніальний місто.

Основними визначними пам'ятками міста вважаються Форт Св. Георгія (1653 р.) в якому зараз працює уряд штату, Кафедральний собор Св. Апостола Фоми (1504 р.), перша англіканська церква країни - Св. Діви Марії (XIX ст.), Храм Шиви, Мадрасский Музична Академія музики і танцю Калакшетре, будівля одного з найстаріших у країні Мадрасского Університету (1857 р.), Міжнародний центр теософії ім. Блаватської з прекрасним пар-ком, Мадрасский Державний музей (1846 р.). Недалеко від міста, на березі Бенгальської затоки, розкинувся величезний храмовий омплекс Мамалапурам (Махабаліпурам) з двома десятками храмів VII-VIII ст., А також зі знаменитими скельними барельєфами "Сходження Гангу на землю" (Покаяння Ард-жуни). На північний захід від Ченнай розташований знаменитий центр паломництва - Мадурай, з колосальним храмом богині Менакши (Мінакші мандир, 1560 р.) і комплексом храму Шиви (XII-XVII ст.) З "Тисячеколонним залом" (середина XVI ст.). У Пондічеррі знаходиться Ашрам Шрі Ауробіндо і одне з найстаріших у світі альтернативних поселень - Ауровіль (1968 р.).

1.6.7.Південно-Східний (мм. Хайдарабад, Пурі)

Хайдарабад

Хайдарабад, також Хайдерабад - місто в південній Індії, адміністративний центр штату Андхра-Прадеш. Розташований на річці Мусі

Місто засноване на рубежі XVI-XVII століть як столиця Голконди. Місто побудоване Могольськая правителями: від них залишилося безліч красивих палаців, мечетей, гробниць, житлових будинків. Хайдерабад порівняно молоде місто в порівнянні з іншими містами Індії. Заснований 400 років тому п'яте мусульманським султаном династії Кутб Шахов Мухаммедом Кулі, місто носить ім'я праведного халіфа Алі ібн Абу Таліба, відомого також під прізвиськом Хайдар (лев). Хайдерабад іноді називають «Перлинний місто», оскільки вже багато років він залишається центром, де

Хайдарабадскій аеропорт був визнаний компанією Skytrax п'ятий кращим у світі за якістю обслуговування після сеульського, сінгапурського, гонконгського і пекінського.

Місто примітние великикою мечеттю Мекка-Масджид (XVIII століття), тріумфальними воротами Чар-Мінар, університетськими будівлями (1918-1960-і роки), театром (побудований в 1962). В межах міста Хайдарабада - фортеця Голконда (XVII-XVIII століття) з декількома мавзолеями. Форт Голконда, розташований на високому пагорбі, відомий унікальною системою подачі води і світловим шоу, яке проводиться щодня вечорами (з коментарями на англійській мові). Недалеко від Форту правитель Кутуб шах побудував собі при житті усипальницю. Її унікальність в з'єднанні стилів Персії та Індії. У Хайдарабаді розташований кінотеатр з найбільшим IMAX 3D екраном.

Парки та музеї

Ряд музеїв, в тому числі:

Салар Джанг (музей мистецтва)

Археологічний музей

У місті величезна кількість парків

Зоопарк

Національний парк Махавіра Харіна Ванастхалі, в 15 км від Хайдарабада. Заповідник розташувався на 3, 5 тис. акрів, тут спокійно гуляють тисячі чорних, плямистих оленів і антилоп.

У місті також розташована найбільша кіностудія в світі «Ramoji Film City», 6 університетів, 26 великих інститутів.

Пурі

Пурі (Puri), місто в Індії, курорт на березі Бенгальської затоки в штаті Орісса, в 60 км від Бхубанешвара.

Один з семи священних міст індуїзму, де знаходиться грандіозний храмовий комплекс Джаганнатха. Площа храмового комплексу 217 на 210 м, він оточений стіною заввишки 6 м. Висота головної вежі храму 63 м. У храмі статуї Джаганнатха, його брата Баларами і сестри Субхадри. Примикає до храму прибережна територія вважається священною на відстані не менше 16 км.

У Пурі безліч індуїстських храмів і монастирів-матхов, в т. ч. пов'язаних з іменами відомих філософів (Рамануджі, Мадхва, Німбаркі), поетів (Джаядеви, Мірабал, Кабіра) та ін Монастир, заснований Шанкара (див. Шанкара), одна з резиденцій індуїстських шанкарачарьев.

Щорічно в Пурі проходить Ратха має ядра («парад колісниць») - 9-денний свято вивезення з храму статуї бога Джаганнатха на гігантській колісниці (висота 15 м, ширина 12 м) на 16 колесах. Колісницю везуть тисячі паломників (іноді більше 200 тис. чоловік).

1.6.8.Центрально-Північний (м. Агра)

М. Агра

Агра - місто на півночі Індії, в штаті Уттар-Прадеш. З 1528 по 1658 був столицею імперії Моголів. Нині є одним з найбільших туристичних центрів Індії - завдяки спорудам епохи імперії Моголів і, зокрема, Тадж-Махалу. Агра знаходиться на березі річки Ямуни в 204 км від столиці.. Населення - 1746467 жит. (2011)

Тут зосереджено безліч справжніх "чудес світу" - знаменитий біломармуровий мавзолей Тадж-Махал (1630-1648 рр..), Велика Фортеця Агри (Червоний форт) з цілим комплексом величних палаців, площ, мечетей і парків всередині подвійної стіни цитаделі, Перлова мечеть (XVII в.) та Нагіна-Масджид, два величезних залу для аудієнцій - Кхаз-Махал і Дзеркальний палац, мармуровий мавзолей Джахангрі-Махал, витончена усипальниця Ітемад-уд-Даули і водний парк «Павільйон риб». У Сі-Кандри, передмісті Агри, розташований оточений садом мавзолей Акбара з червоного пісковика. У 40 км від Агри знаходиться «місто-привид» Фатіхпур-Сікрі, колишня столиця Акбара. Сьогодні місто через нестачу води абсолютно спорожнів, але зате чудово збереглися внутрішня фортеця, «Великі ворота» Буланд Дарвазе, «чудотворний» мавзолей шейха Саліма Чішті, Імператорська мечеть, палаци, лазні, королівський монетний двір, численні площі та парки. У священній Матхуре, між Делі і Агрой, якщо вірити переказам, народився Крішна. Під Вріндавані (120 км на південь від Нью-Делі), «місті п'яти тисяч храмів», розташована ще одна «перлина» країни - храм Крішна-Балар Мандір (Енгрідді-Мандір, 1975 р.), місце паломництва тисяч людей. Тиха, привітна село Кхаджурахо в північній частині штату Мадхья-Прадеш буквально «кишіла» храмами, серед яких всесвітньо відомі храми богині любові Камі, що рясніють еротичними сценами.

1.6.9.Східний (м. Калькутта)

М. Калькутта

Калькутта - місто в дельті Гангу на сході Індії, столиця штату Західна Бенгалія, другий за площею місто в Індії після Мумбаї.

За часів британського панування Калькутта була столицею всієї Британської Індії аж до 1911 року, завдяки чому нині вона є великим центром освіти, науки, культури і політики. З іншого боку, в місті мають місце такі проблеми, як бідність, забруднення повітря і пробки на дорогах.

Калькутта знаходиться в східній Індії, у дельті Гангу, на висоті від 1,5 до 9 метрів над рівнем моря. Основна частина міста розташована на східному березі річки Хуглі, в водно-болотних угіддях. Тому потрібно багато десятиліть, щоб адаптувати ці території для життя.

Калькутський метрополітен - перший в Індії, був відкритий в 1984 році, побудований з технічною допомогою СРСР. Система включає одну лінію, простягнуту з півдня на північ вздовж річки Хуглі на 22,3 км. Крім того декілька ліній знаходяться в стадії будівництва і розробки.

Калькутта - єдине місто в Індії, що має систему трамвайних ліній. Брак доріг і зручних транспортних сполучень є важливою проблемою міста і служить причиною численних пробок.

Міжнародний аеропорт імені Нетаджі Субхас Чандра Боса в містечку Дум-Дум приймає як міжнародні, так і місцеві рейси, він розташований приблизно в 17 км від центру Калькутти. Калькутта - найбільший морський порт східній Індії, незважаючи на те що знаходиться в 148 км від моря. У порт мають можливість заходити океанські кораблі.

Індійський музей

Будучи раніше столицею Британської Індії, Калькутта є важливим центром культури, мистецтва, політики, науки і освіти в Індії. Калькутта була важливим центром бенгальської літератури протягом XIX і XX століть. Багато індійські письменники, найбільш відомий з яких - Рабіндранат Тагор, жили і працювали саме в Калькутті. Місто відоме однією з найбільших у світі книжкових ярмарків (англ. Kolkata Book Fair), яка, втім, створюється більше для презентації книг, ніж для їх продажу. Крім того, Колката є важливим центром бенгальського художнього мистецтва і бенгальської музики. Калькутська група - перше об'єднання художників-модерністів в Індії, утворене в 1943 році.

Місто славиться різними морепродуктами, серед яких особливу популярність здобули страви з риби Ілішен. Популярний вуличний фаст-фуд, що пропонує страви beguni (обсмажені скибочки баклажана), kati roll (роли з коржів з овочевими чи м'ясними наповнювачами), phuchka (сильно просмажений млинець з тамаріндовим соусом), а також різні варіації на тему китайської кухні. Велику роль у харчуванні городян грають солодощі.

Калькутта служить будинком для 17 університетів та інститутів, серед них можна відзначити: калькуттського університет (заснований в 1857 році).

Архітектура міста включає будівлі в готичному, романському, бароко, східному і індо-ісламському стилях. Індійський музей, заснований в 1814 році, один з найстаріших в Азії, має велику колекцію предметів історії та мистецтва Індії.

Однією з головних визначних пам'яток Калькутти є Меморіал Вікторії, архітектурна композиція, присвячена Королеві Вікторії, Храм богині Калі, Індійський музей, Мейден Форт, Вільям, Собор Святого Павла.

Сіккім

Сіккім - штат Індії, розташованій на північному сході Країни. Це найменш населений штат Індії, а за розміром він перевершує Ліше штат Гоа. Офіційна мова Сіккіму - англійська, значний частина населення також розмовляє непальською. Основні релігії - індуїзм и буддизм Ваджраяни. Найбільшім містом и столицею штату є Ґанґток.

Сіккім називають останньою гімалайською Шангрі-Ла через віддаленість та завдякі Мальовнича краєвідам Гімалаїв. Практично з будь-якої точки штату можна побачіті засніжену вершину гори Канченджанґа (8586 м).

Найпошіреніша версия походження назви «Сіккім» - от комбінації двох слів мови лімбу (су - «новий» и кхйім - «палац», «дім») - які стосуються палацу, побудованого Першим правителем Сіккіму Пхунцоґом Намґ'ялом. Тибетський Сіккім назіваєтся «Денцонґ» (Denjong), Що означає «рисова долина».

У Сіккімі Немає залізніць и аеропортів, оскількі їх спорудження ускладнене через гористу рельєф місцевості, протікають в 2008 году уряд штату віділів дотації на будівництво аеропорту в Пакйонзі.

Населення Сіккіму відзначає свята Як індуїстів, так и буддістів (Лосар, Сага Дава. Під час Лосар - тибетського нового року - більшість урядових установ закріваються на тиждень. Останнім годиною в Ґанґтоці кож святкується Різдво, в основному, для Залучення відвідувачів Під годину перерви в туристсько сезоні.

Важливим и невід'ємною частина Сіккіму є буддістські храми и монастірі. У Сіккімі функціонують релігійні встанови трьох тіпів:

Так-Пху - храм, розташованій в печері. У штаті їх достатні багато, альо Чотири з них (Лхарі-Ньїнґ-Пху, Кадо-Санґ-Пху, Пе-Пху, Дечен-Пху) вважаються особливо Важливим, оскількі за традіцією вважається, що там медітував Гуру Рінпоче і Бл буддизму в Сіккімі.

Ґомпа - власне монастірі, комплекси, Що створені для відходу від мірськіх клопотів, містять одночасно храми и релігійні школи. У Сіккімі розташовано кілька десятків ґомпа. Зокрема в монастірі-ґомпа Румтек знаходится резіденція Кармапа, Який втік з Тибету.

Мані Лакханґ - зазвічай храму невелика розміру в населених пунктах, Що не входять до складу монастірів.

Важливим Частина сіккімської культури є Народні танці. Танці різніх народів, Що прожівають на теріторії штату, істотно відрізняються. Часто смороду пріурочені до Певної буддійськіх або індуїстськіх святий. Дуже характерні для буддійської культури Сіккіму танці з масками.

Більшість будінків в долинах и рівнінніх районах Сіккіму зроблені з бамбуку и обкладені кізяком, Що забезпечує Збереження тепла, в горах - з Деревини.

Найвізначніші пам'ятки Сіккіму:

Монастір Румтек, найбільшій в Сіккімі, резіденція Кармапа. Заснованій в 1730 году, пізніше БУВ спаленої та відновленій на новому місці.

Монастір Дубді-Ґомпа в Юксомі, вважається найстарішім в Сіккімі.

Монастір Пемаянґсте Біля Ґейзінґа, найважлівішій монастир Традиції Ньїнґма, заснованій у 17 столітті.

Трон, на якому коронувалі Першого чоґ'яла Сіккіму в Юксомі.

Інститут тібетології Намґ'ял, заснованій в 1958 году и побудованій в традіційному тибетський стілі. Тут зберігається багата колекція рідкісніх буддійськіх книг, статуеток, танок, священних об'єктів.

Руїни Рабденце, Другої століці Сіккіму, зруйнованої непальці в 1814 году.

Озеро Кечеопалрі за 27 км від Пеллінґа, Між Ґейзінґом и Юксомом, на вісоті близьким 2 км, вважається священним Як буддистами, так ї індуїстамі.

Озеро Чанґу на вісоті близьким 4 км, на дорозі, Що сполучає Ґанґток и перевал Нату-Ла; знаходится в прікордонній зоні, для відвідування потрібній особливий Дозвіл.

Долина Юмтханґ завдовжкі 135 км, знаменита Своїми альпійськімі пейзажами.

Основні принади для турістів, Що пріїжджають до Сіккіму - буддістські храми и монастірі, Природні багатства и пейзажі.

Завдяки красі незайманої природи и Політичній стабільності, Сіккім є одним з найпопулярнішіх серед туристів штатом Індії.

Дата добавления: 2015-10-31