Теоретичну арг-ю.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Зміст

1. Логічна аргументація. Теза. Аргументи.

2.Структура та види аргументації.

3. Види аргументів.

4. Поняття про критику та її види.

1. Логічна аргументація. Теза. Аргументи.

Аргументація (від лат. «аргументум» - основа) – це обґрунтування прийнятності, слушності певних тверджень або намірів дії.

Найбільш розробленою проблематика аргументації постає в логіці. Звичайно, оратор повинен враховувати здобутки цієї дисципліни. З іншого боку, поняття логічної та риторичної аргументації відрізняються між собою.

Логічна арг-я – це лише окремий випадок риторичної аргументації.

Згадаймо, що в Аристотеля логос є тільки одним з модусів переконання, поряд з етосом та пафосом. Відповідно, до царини логіки належать лише ті засоби переконання, що апелюють до розуму. Якщо оратор зосереджується тільки на логосі, то він невиправдано позбавляє себе можливості використання інших способів впливу (в деяких випадках більш ефективних).

Розглянемо стисло логічну аргументацію.

Теза – (з гр.. – положення) – це твердження, в якому оратор намагається переконати аудиторію.

Аргументи – це твердження, за допомогою яких оратор обґрунтовує тезу.

Форма (схема) – це спосіб зв’язку аргументів і тези.

2. Структура та види аргументації.

Існує багато класифікацій аргументації. На думку Н.А.Колотілової, слід зупинитись на тих, що є важливими для ораторської діяльності.

1) Залежно від способу обґрунтування розрізняють:

- емпіричну аргументацію;

- теоретичну арг-ю.

2) Залежно від форми (схеми) розрізняють:

- симптоматичну арг-ю;

- причинну арг-ю;

- аналогійну арг-ю.

3 ) Залежно від процедури обґрунтування розрізняють:

- пряму арг-ю;

- непряму арг-ю.

1) Залежно від способу обґрунтування розрізняють:

- емпіричну аргументацію;

теоретичну арг-ю.

Емпірична арг-я – це обґрунтування тези шляхом безпосереднього звертання до дійсності. Аргументами в ній виступають експерименти, спостереження, досліди тощо.

Емпіричну арг-ю не слід повязувати лише з природничими науками. В ораторській практиці такою арг-єю виступає використання фактів та прикладів.

Приклади – це висловлювання про одиничні факти, що виступають як аргументи для підтвердження тези загального характеру. Н-д: притчі, байки, тобто випадки, до яких ми можемо апелювати як до спостережуваних фактів.

Теоретична – це обґрунтування тези, в основу якого покладені міркування.

Аргументами в ній виступають інші відомі положення, до яких апелює оратор.

В риториці часто зустрічаються випадки, коли арг-я поєднує в собі й звернення до досвіду, і теоретичні міркування.

Н-д: Усі люди є смертними.

Сократ – людина.

Отже, Сократ є смертним.

Перші два твердження в цьому прикладі є аргументами, а останнє – тезою. В ораторських промовах цей приклад мав би такий вигляд:

«Сократ є смертним, оскільки він – людина». (Аристотелівська ентимема).

В риториці аргументація, на відміну від логіки, х-ся тим, що тези в ораторських промовах часто йдуть попереду аргументів. Тобто оратор спочатку формулює тезу, яку йому потрібно обґрунтувати, виявляючи аргументи, які б допомогли вплинути на аудиторію.

2) Залежно від форми (схеми) розрізняють:

- симптоматичну арг-ю;

- причинну арг-ю;

Дата добавления: 2015-10-31