Модуль№1. Тема заняття :Сполучні тканини

Тема заняття: Сполучні тканини

1. Актуальність теми:

Сполучні тканини – це тканини, які об’єднуються у групу за ознакою наявності в них великої кількості міжклітинної речовини. Тобто, сполучні тканини складаються з клітин та міжклітинної речовини. Головними клітинами сполучних тканини (за винятком крові та лімфи) є клітини – продуценти міжклітинної речовини – клітини фібробластичного, хондробластичного, остеобластичного ряду та ретикулярні клітини. Крім того, в сполучних тканинах зазвичай присутні клітини гематогенного походження. Міжклітинна речовина сполучних тканини (за винятком крові та лімфи) складається з волокон та основної речовини. Головними складовими компонентами волокон є білок колаген (колагенові та ретикулярні волокна) та еластин (еластичні волокна). Основна речовина являє собою желеподібну субстанцію, головним компонентом якої є певні полісахариди. У скелетних тканинах вона містить також значну кількість мінеральних речовин. Система сполучних тканини в організмі виконує інтегративну функцію, тобто об’єднує всі тканини в єдине ціле. Кожному певному різновиду сполучних тканин притаманні специфічні функції. Сполучна тканина забезпечує основні процеси життєдіяльності організму. Їй притаманна трофічна функція, вона депонує ліпіди, гормони, вітаміни та інші речовини, забезпечує гомеостаз та імунологічних захист організму, формує строму паренхіматозних органів та капсулу навколо сторонніх тіл, виконує репаративну функцію, ліквідуючи дефекти тканини, викликані екзо- та ендогенними факторами. Сполучна тканина виконує опорну функцію, складаючи каркас тіла та органів, і, разом з м’язовою системою забезпечує рухові властивості організму. Особливу увагу слід звернути на пластичну функцію, яка притаманна сполучним тканинам. Вона полягає у здатності цих тканини ліквідувати дефекти органів та частин тіла, (загоєння ран і т.д.), а в ряді випадків до заміни паренхіми відповідних органів, або до надмірного розростання у місцях пошкодження. Особливості будови різновидів сполучних тканини тісно пов’язані з їх функцією.

2. Конкретні цілі:

1. Класифікувати сполучні тканини.
2. Інтерпретувати будову та функціональне значення різних видів сполучної тканини, використовуючи дані світлової та електронної мікроскопії.
3. Ідентифікувати структурні компоненти (клітини та неклітинні структури) в різних типах сполучної тканини на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії, що система сполучних систем в організмі виконує інтегративну функцію, об`єднуючи всі тканини в єдине ціле, складається з клітин та міжклітинної речовини.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Колаген	Білок сполучної тканини, що виконує пластичні функції; входить до складу колагенових волокон; маркерними амінокислотами зрілого колагену є амінокислоти гідроксипролін та гідроксилізин. Продукується фібробластами.
2. Еластин	Глобулярний білок, основний компонент еластичних волокон; продукується фібробластами, гладкими міоцитами, міофібробластами.
3. Гістамін	Фізіологічно активна речовина з групи біогенних амінів; викликає скорочення гладких міоцитів, підвищує проникливість стінки гемокапілярів, є одним з медіаторів алергічних реакцій негайного типу; продукується тканинними базофілами, нагромаджується у складі їхніх гранул, а також у гранулах базофілів крові.
4. Гепарин	Сульфатований глікозаміноглікан; уперше був виділений з печінки, є природним антикоагулянтом, зменшує проникливість міжклітинної речовини, має протизапальну дію, стимулює активність ліпопротеїнліпази, що сприяє розщепленню хіломікронів плазми; синтезується переважно тканинними базофілами, а також базофілами крові; використовується як лікарський засіб (антикоагулянт).
5. Адипоцити	Різновид клітин сполучної тканини, здатних нагромаджувати в цитоплазмі резервний жир; розміщуючись групами, формують жирову тканину.
6. Меланін	Загальна назва пігментів чорного та темно-коричневого кольору, що містяться в шкірі, волоссі, сітківці ока; синтезуються клітинами меланоцитами з амінокислоти тирозину та DOPA-оксидази.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Загальна характеристика сполучних тканин, поняття про клітини та міжклітинну речовину.

1. Класифікація сполучних тканин.
2. Пухка волокниста сполучна тканина, її походження та складові частини.
3. Клітинні елементи пухкої волокнистої сполучної тканини: їх будова (за даними світлової та електронної мікроскопії), походження та функції.
4. Міжклітинна речовина пухкої сполучної тканини. Волокна пухкої сполучної тканини (за даними світлової та електронної мікроскопії). Поняття про синтез міжклітинної речовини.
5. Характеристика та місцезнаходження щільної оформленої та неоформленої волокнистої сполучної тканини. Особливості будови і функціональне значення сухожиль, еластичних зв’язок, фіброзних мембран.
6. Макрофаги сполучної тканини та поняття про макрофагічну систему організму. Дослідження І. І. Мечникова.
7. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями, їхня будова (за даними світлової та електронної мікроскопії), походження і функції.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

а) пухка волокниста сполучна тканина (плівковий препарат); забарвлення залізним гематоксиліном; об. 40, ок.7;

б) щільна оформлена сполучна тканина (сухожилля); забарвлення гематоксиліном та еозином;об. 40, ок. 7;

в) ретикулярна тканина строми лімфатичного вузла; забарвлення гематоксиліном та еозином; об. 40, ок.7;

г) біла жирова тканина; забарвлення суданом III; об.40, ок.7.

2. Проводиться вивчення:

- демонстраційних препаратів:

а) Еластична зв’язка; забарвлення гематоксиліном та пікрофуксином; об.8, ок. 7;

б) Тканинні базофіли; забарвлення азур II-еозином; об. 40, ок. 7.

- електронних мікрофотографій:

Рис.190-192. (Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.- 618 с.).

3. Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.

Зміст теми:

Оформлена

Неоформ-лена

Пігментна

Волокниста сполучна тканина с кладається з клітин і міжклітинної речовини, що у свою чергу утворена волокнами (коллагеновими, еластичними і ретикулярними) та основною речовиною. У залежності від співвідношення клітин, волокон та аморфної речовини волокниста сполучна тканина поділяється на пухку і щільну. Пухка тканина містить невелику кількість волокон, багато аморфної речовини і клітин. Входить до складу оболонок трубчастих органів, утворює строму паренхіматозних органів. Щільна сполучна тканина має багато волокнистих структур. У залежності від розташування волокон поділяється на оформлену і неоформлену. В оформленій тканині волокна утворюють паралельні пучки (сухожилля,зв'язки). У неоформленій волокна не мають визначеної орієнтації (сітчастий шар дерми).

Фібробласти – це клітини, які синтезують волокна та аморфну речовину сполучної тканини.

Види фібробластів:

1) Юні (малоспеціалізовані) фібробласти. Містять багато вільних рибосом. Здатні до поділу.

2) Зрілі фібробласти - це великі клітини з відростками. У цитоплазмі добре розвинута гранулярна ендоплазматична сітка і комплекс Гольджі. Вони синтезують волокна та аморфну речовину сполучної тканини.

3) Фіброцити - це кінцева (дефінітивна) форма розвитку фібробластів. Містять мало органел. Синтез речовин знижений.

Макрофаги - м ають велике значення для імунітету. Вони мають високу здатність до фагоцитозу (здатні захоплювати чужорідні частинки – антигени і розщеплювати їх до молекул). У цитоплазмі мають багато лізосом, фагосом. Макрофаги розвиваються з моноцитів крові.

Плазмоцити (плазматичні клітини) - це клітини невеликих розмірів. У цитоплазмі добре розвинута гранулярна ендоплазматична сітка. Функція – синтез імуноглобулінів (антитіл). Вони розвиваються з В-лімфоцитів.

Тканинні базофіли (тучні клітини) у цитоплазмі мають базофільні гранули. У гранулах міститься гепарин, гістамін. Гепарин зменшує згортання крові (антикоагулянт). Гістамін розширює кровоносні судини, підвищує їх проникність; виділяється з клітин при алергії.

Адипоцити (жирові клітини) мають округлу форму, у центрі знаходиться велика крапля жиру. Плоске ядро й органели знаходяться на периферії клітини.

Пігментоцити (меланоцити) –у цитоплазмі містять пігмент меланін. Розвиваються з нервового гребеня.

Дата добавления: 2015-07-08