Модуль№1

МОЗ України

Національний медичний університет

Імені О.О. Богомольця

Кафедра гістології та ембріології

МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Для студентів медичних, медико-психологічних та стоматологічних факультетів з курсу гістології, цитології та ембріології

Під редакцією професора Ю.Б.Чайковського

КИЇВ-2009

ЗАТВЕРДЖЕНО

Цикловою методичною

комісією медико-біологічних

дисциплін

Протокол № 2 від 6.10. 2009

Методичні вказівки до практичних занять з курсу гістології, цитології та ембріології складені у відповідності до діючої навчальної програми. В їх основу покладені мотиваційна характеристика, обгрунтування теми, мета навчальної роботи, необхідний вихідний рівень знань, зміст самостійної роботи студентів. Методичні вказівки повинні полегшити самостійне оволодіння студентами практичних навиків, створити можливість ефективної роботи в навчальний та позанавчальний час.

Авторський колектив: професори Чайковський Ю.Б., Стеченко Л.О., Грабовий О.М., ст. викладач Козак Г.І., доценти Бідна Л.П., Божко О.Г., Мельник Н.О., Раскалєй В.Б., Ритікова Н.В., Шобат Л.Б., Щербак Л.Ф., Скибінська Т.Р., асистенти Куц Г.А., Запривода Л.П., Чекмарьова І.В., Сокуренко Л.М., Шалімов В.О.

Модуль№1

Тема заняття: Введення в курс гістологію, цитологію та ембріологію. Мікроскоп. Мікроскопічна техніка. Гістологічна техніка.

1.Актуальність теми:

Мікроскопічне вивчення тканин та органів у нормі, експерименті та патології є одним із найбільш інформативних методівдослідження в медицині та біології. Мікроскоп дав можливість одержати дані, що стали передумовою для створення клітинної теорії, виникнення таких біологічних дисциплін як цитологія, гістологія, ембріологія, анатомія, мікробіологія, гематологія, та інші. Отримані за допомогою мікроскопа дані лягли в основу уявлень про єдність живого світу, його розвиток, а також дали можливість встановити взаємозалежність між будовою та функціями живого.

Мікроскопічні дослідження в медицині та біології базуються на використанні двох факторів:мікроскопа (мікроскопічної техніки) та гістологічної техніки. Мікроскоп та інші прилади мікроскопічної техніки дозволяють отримати збільшене зображення об'єктів, що вивча­ться, та різноманітні способи обробки і аналізу цього зображення, техніка це система прийомів, способів, методів обробки зразків (органів, частин організму, або цілих організмів), що забезпечують можливість їх вивчення за допомогою мікроскопа.

2. Конкретні цілі:

1. Знати будову світлового мікроскопа.

2. Оволодіти навичками роботи зі світловим мікроскопом, використовуючи різні джерела освітлення, об’єктиви та окуляри.

3. Знати основні етапи виготовлення гістологічних препаратів для світлової та електронної мікроскопії.

4. Ідентифікувати при мікроскопії базофільно та оксифільно забарвлені структури гістологічного препарату.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та фізики основні принципи будови світлового мікроскопа.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

	Термін	Визначення
1.	ГІСТОЛОГІЯ	— від грецького “гістос”- тканина та “логос”- слово, наука; запропонував німецький вчений Р.Майєр у 1819р., назвавши так науку про тканини багатоклітинних організмів тварин та людини.
2.	ЦИТОЛОГІЯ	— наука про клітину, тісно пов’язана з гістологією та ембріологією (наука про розвиток зародка).
3.	МЕТОДИ ГІСТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ	— сучасна гістологія має широкий арсенал різноманітних методів дослідження, усі ці методи поєднує вимога застосування спеціального приладу – мікроскопа, і тому всі вони є мікроскопічними методами дослідження.
4.	АРТЕФАКТ	— Штучний утвір, що з’являється в об’єкті під час підготовки його до дослідження і може бути причиною отримання хибних результатів.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Принцип конструкції світлового мікроскопа.
2. Основні механічні частини світлового мікроскопа.
3. Основні оптичні частини світлового мікроскопа.
4. Властивості лінз. Поняття про аберацію.
5. Роздільна здатність мікроскопа. Збільшення мікроскопа.
6. Фазово-контрастна мікроскопія.
7. Темно-польова мікроскопія.
8. Поляризаційна мікроскопія.
9. Ультрафіолетова та люмінесцентна мікроскопія.
10. Вимірювання розмірів мікроскопічних об‘єктивів.
11. Правила роботи з світловим біологічним мікроскопом.
12. Принцип будови електронного мікроскопа.
13. Основні вимоги до взяття біологічного матеріалу для виготовлення гістологічних препаратів.
14. Фіксація та фіксатори.
15. Зневоднення та ущільнення (заливка) матеріалу.
16. Мікротоми та виготовлення гістологічних зрізів.
17. Забарвлення гістологічних зрізів.
18. Властивості найбільш поширених барвників, що використовуються для забарвлення гістологічних препаратів (гематоксилін, еозин, азур II, кармін, Судан, фуксин).
19. Вітальні та суправітальні методи забарвлення.
20. Гістохімічне виявлення активності ферментів.
21. Принципи гістохімічного виявлення окремих типів речовин.
22. Радіоавтографія, імуногістохімія.
23. Заключення гістологічних зрізів у прозорі середовища.
24. Принципи підготовки матеріалу для дослідження за допомогою електронного мікроскопа.
25. Методи культури тканин та клітин.

5. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1) Оволодіння навичками роботи з біологічним мікроскопом, використовуючи різні джерела освітлення, об‘єктиви та окуляри.

2) Вивчення етапів приготування гістологічних препаратів.

3) Знайомство з мікротомами, виготовлення зрізів, їх наклеювання, забарвлення та заключення.

4) Знайомство з приладами, поживними середовищами, посудом, необхідними для культивування тканин поза організмом.

5). Проводиться вивчення: електронних мікрофотографій

Рис.54-55, 66 (В.Г.Елисеев, Ю.И.Афанасьев, Е.Ф.Котовский. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов).

Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.

Зміст теми:

Мікроскопічне вивчення тканин та органів у нормі, експерименті та патології є одним з найбільш інформативних методів дослідження в медицині та біології. Мікроскоп дав можливість одержати дані, що стали передумовою для створення клітинної теорії, виникнення таких медико-біологічних дисциплін, як цитологія, гістологія, ембріологія, патологічна анатомія, мікробіологія, гематологія, та інші. Отримані за допомогою мікроскопа дані лягли в основу уявлень про єдність живого світу, його розвиток, а також дали можливість встановити взаємозалежність між будовою та функціями живого.

Мікроскопічні дослідження в медицині та біології базуються на використанні двох факторів: мікроскопа (мікроскопічної техніки), та гістологічної техніки. Мікроскоп та інші прилади мікроскопічної техніки дозволяють отримати збільшене зображення об’єктів, що вивчаються, та різноманітні способи обробки і аналізу цього зображення. Гістологічна техніка – це система прийомів, способів, методів обробки зрізів (органів, частин організму, або цілих організмів), що забезпечують можливість їх вивчення за допомогою мікроскопа.

Різні способи гістологічної техніки дозволяють вивчити не тільки будову, але й гістофізіологію, пристосувальні реакції, відновлювальні властивості клітин, тканин і органів у нормі, експерименті та патології. Вивчення біопсійного матеріалу (шматочків тканин, або органів, взятих для мікроскопічного дослідження при житті) має принципове значення в діагностиці захворювання, в виборі методу лікування і т.п.

Структурно-логічна схема:

Дата добавления: 2015-07-08