Вентиляція легенів.

Склад повітря, що вдихається людиною: Склад повітря, що видихається людиною:

20,94% – О₂ 16,3% – О₂

0,03% – СО₂ 4% – СО₂

79,03% – N₂ та інші інертні гази 79,7% – N₂ та інші інертні гази

Склад видихуваного повітря непостійний і залежить від інтенсивності обміну речовин, від частоти і глибини дихання.

Альвеолярне повітря по складу відрізняється від атмосферного. В альвеолах відбувається обмін газів між повітрям і кров’ю, при цьому в кров дифундує кисень, а з крові – вуглекислий газ. У результаті в альвеолярному повітрі різко зменшується вміст кисню і збільшується кількість вуглекислого газу. Альвеолярне повітря відрізняється по складу і від видихуваного повітря. Це пояснюється – видихуване повітря містить суміш газів з альвеол і шкідливого простору.

Альвеолярна газова суміш:

14,2–14,6% – О₂

5,2–5,7% – СО₂

79,7–80,6% – N₂ та інші інертні гази

При кожному вдиху у легені дорослої людини надходить 500 мл повітря і лише 350 мл потрапляє до альвеол легенів. Решта 150 мл заповнює дихальні шляхи, але участі в газообміні не бере. Таким чином, об’єм альвеолярної вентиляції становить приблизно 70% хвилинного об’єму дихання і дорівнює 4–7 л/хв.

Об’єм дихальних шляхів називається анатомічним шкідливим простором або мертвим. Анатомічним мертвим простором називають обсяг повітроносних шляхів, тому що в них не відбувається газообміну. Це простір включає носову і ротову порожнини, глотку, гортань, трахею, бронхи і бронхіоли.

Існують альвеоли, які вентилюються, але не отримують крові і такі, які отримують кров, але не вентилюються. Такі види альвеол утворюють альвеолярний шкідливий (мертвий) простір. Він разом з анатомічним шкідливим простором утворює дихальний або функціональний шкідливий простір. Якщо об’єм анатомічного шкідливого простору є відносно стабільним, то альвеолярний шкідливий простір може змінюватися в широких межах, так при фізичному навантаженні або у разі гіпоксії може знижуватися до 0, тобто він є резервом на випадок необхідного збільшення газообміну поверхні легень.

Також, через певні анатомічні причини легені вентилюються нерівномірно: верхівки – гірше, ніж середні і нижні частини, що пов’язано з обмеженою рухливістю ребер верхньої частини грудної клітини.

Кисень і вуглекислий газ під час дихальних рухів переноситься в певних напрямках, з бронхів в альвеоли – кисень, а вуглекислий газ – у зворотньому напрямку переходить шляхом дифузії газів за градієнтом їх концентрації, який створюється і підтримується завдяки дихальним рухам і конвекції газів.

Швидкість руху повітря в дихальних шляхах через їх розгалуження поступово знижується і в бронхіолах стає майже в 5000 разів меншою порівняно з трахеєю, що припиняє конвекцію і на перше місце виступає їх дифузія.

Дата добавления: 2015-07-08