Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Історія

Читайте также:
  1. Глобалізація як цивілізаційний феномен: історія та сучасність
  2. Історія Миколаєва
  3. ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ ТВОРУ, ПОЛЕМІЧНІСТЬ
  4. Історія розвитку оліграфії.
  5. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ”, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
  6. Модуль І. Історія філософії.

Орієнтовна програма навчально-тренувального збору та Поїздки до румунії на EYOC 2015

 

17.06 (ср) 900 – приїзд до м.Чернівці

1000 – міський спринт

1800 – контрольний старт (середня дистанція)

18.06 (чт) 930 – модель довгої дистанції

1600 – технічні завдання

19.06 (пт) 900 – модель естафети – масстарт

1500 – технічні завдання

20.06 (сб) 900 – виїзд на модель спринтерської дистанції до м.Чернівці

1700 –відновлювальний крос, стретчінг

21.06 (нд) 1000 – відпочинок та плавання

1700 – відновлювальний крос, стретчінг

22.06 (пн) 930 –тренування (робота над помилками)

1600 – відпочинок, плавання

23.06 (вт) 930– технічні завдання

1700 – відновлювальний крос, стретчінг

24.06 (ср) відпочинок

1600– розминка, короткі прискорення, стретчінг

25.06 (чт) 700– виїзд до м. Клуж Напока з тренувального табору

1600– орієнтовне прибуття до м. Клуж Напока (Румунія)

1700– модельний старт

участь у Transilvania Open 2015

26.06 (пт) EYOC ДОВГА, церемонія відкриття змагань

участь у Transilvania Open 2015

27.06 (сб) EYOC ЕСТАФЕТА

участь у Transilvania Open 2015

28.06 (нд) EYOC СПРИНТ

1600 – від’їзд з м.Клуж Напока до м.Чернівці

2400 – орієнтовний час прибуття до м.Чернівці

29.06 (пн) EYOC СПРИНТ

1955 – від’їзд з м.Чернівців потягом до м. Києва


Загальна інформація про румунію

Руму́нія (рум. România) — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю. На сході омивається Чорним морем. Румунія межує на півночі з Україною, на північному сході — із Молдовою, на південному заході — із Сербією, на північному заході — з Угорщиною, а на півдні — з Болгарією. Експортер продуктів нафтопереробки і нафтового устаткування, електричного устаткування, автомобілів, зернових.

Історія

Доля Румунії була пов'язана з її сусідами: Болгарією, Угорщиною (згодом Австрією і Австро-Угорщиною), Київською і Галицько-Волинською державами (пізніше Великим Князівством Литовським і Польщею, з 18 ст. з Рос. Імперією, а згодом з СРСР) та з Туреччиною. Частини Румунії (деякий час навіть вся Румунія) належали віками до цих держав або були під їхнім протекторатом.

У минулому Румунія поділялася на три політичні формації: Молдову (країна між Карпатами і Дністром), Волощину на півдні і Трансильванію на заході. Об'єднання двох перших відбулося 1859 (під назвою «Румунія»), усіх трьох — 1918. Румуни заселяють також Молдову (де мешкає 69,5% молдаван — назва, що її з політичних причин надавали у СРСР румунам, які жили в межах колишньої Російської Імперії).

Ще до нової ери сучасну Румунію заселяли тракійські міжплемінні об'єднання — даки і ґети, яких 106 р. підкорили римляни й створили провінцію Дакію, що нею володіли до 271 і тоді відбулася часткова романізація країни. У той же час на чорноморському узбережжі відомі давньогрецькі колонії: Каллатіс, Томи, Істрія і Ахіллея у гирлі Дунаю.

У добу великого переселення народів у 3 — 6 ст. тут селилися різні племена: сармати, ґоти, гуни, ґепіди, авари, болгари тощо. У 6 — 7 ст. її заселили слов'яни, які з кінця 1 тисячоліття зазнали асиміляції з боку зроманізованих дако-ґетських племен. Тоді створився румунський народ і мова (слов'яни залишили численні сліди в лексиці румунської мови й у топоніміці країни).

У 11 — 13 ст. північно-східна частина Румунії входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. На більшість румунських земель нападали кочовики: печеніги, половці і, зокрема, татари. Після припинення монгольської навали утворилися два румунських князівства: Волощина («Мултянська земля», Muntenia, Tara Românească; 1324) і Молдавія (Волощина, 1359). Румуни жили окремим життям у Семигороді (Трансильванії), який у 10 ст. підпав під Угорщину, згодом у 1541 — 1688 становив собою автономне князівство під зверхністю Туреччини, далі (до 1918) належав до Австрії і Угорського королівства в складі Австро-Угорщини.

Молдавія і Волощина перебували деякий час під зверхністю Угорщини (Молдавія також під зверхністю Польщі), з 15 ст. платили данину Туреччині, а з 16 ст. були у безпосередній залежності від неї, що й було причиною тривалої боротьби румунів за незалежність (в якій брали участь також українські козаки та Польща). Тільки на недовгий час князювання Михайлові Хороброму (1593–1601) вдалося об'єднати всі 3 румунські князівства.

З початку 18 ст. Молдавією і Волощиною правили чужинецькі «господарі», так звані, фанаріоти (переважно греки), призначувані турецькими султанами. Внаслідок російсько-турецьких воєн, наприкінці 18 і у 19 ст. зміцнився вплив Росії в обох румунських князівствах. 1812 р. Росія анексувала Басарабію (ще 1774 Австрія зайняла північно-західну Молдавію — Буковину), а на основі договору в Адріянополі (1820) здобула над Молдавією і Волощиною співпротекторат.

Суперництво Росії, Туреччини й Австрії за вплив в південно-східній Європі і Кримська війна призвели до того, що за Паризьким мирним договором (1856), Молдавію і Волощиною віддано під спільний протекторат великих держав і Туреччини. 1859 — 1861 обидва князівства об'єдналися у князівство Румунія, яке у 1877–1878 цілковито усамостійнилося, а 1881 — перетворилося на королівство.

 

Румунія, 1939

Під час першої світової війни Румунія стала на сторону Антанти. Румунські території, які перебували у складі інших держав, приєднались до королівства і утворили Велику Румунію.

1940 р. Румунія зреклася на користь СРСР північної Буковини та Бессарабії. 1941 р. (після вступу на боці Німеччини до війни проти СРСР) їх удруге зайняла, створивши окупаційні адміністративні одиниці — губернаторство Буковина і губернаторство Бессарабія. Крім того, цього разу Румунія посунула межі своїх володінь далі на схід, захопивши також територію між Дністром і Бугом — Трансністрію. У 1944 всі ці три території румунська влада втратила; У 1940—45 рр. частина Семигороду і Мармарощина були володіннями Угорщини.

У 1944 була скинута профашистська диктатура Антонеску. У 1945 створено уряд комуністичної спрямованості, кордони змінені, король Михайло відрікся від престолу, і у 1947 створена Народна республіка. Конституція радянського зразка прийнята у 1949 р. У 1955 Румунія приєдналася до Варшавського договору. В 1958 з країни були виведені радянські війська. Нова конституція прийнята у 1965.

Ніколае Чаушеску став президентом у 1974. У 1987 почалися виступи робітників проти програми економії. «Різдвяна революція» 1989 призвела до скинення режиму Чаушеску, і влада перейшла до Фронту національного порятунку, який очолював Йон Ілієску. Чаушеску було засуджено і страчено. Скасовано спецслужбу Секурітате. Страйки протесту проти наслідків введення ринкової економіки продовжувалися до 1990. Нова конституція прийнята на референдумі у 1991 р.

У 2007 році Румунія вступила до Євросоюзу, а також стала членом Спільного ринку. Наразі у країні спостерігається посилення уніоністського руху, прихильники якого виступають за об'єднання Румунії та Молдови в єдину державу.


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 143 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Глава 15| Клуж напока

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)