Додаткова

10. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

11. Головач А.С. Зразки оформлення документів. – Донецьк, 1997.

12.Ділова українська мова: Навчальний посібник / За ред. О.Горбула. – К., 2000.

13.Закон „Про мови в Українській РСР”// Голос України. – 1989.

14.Зарицька І.М., Чикаліна І.О. Українське ділове мовлення. – Донецьк, 1997.

15.Как стать преуспевающим бизнесменом. Этика деловых взаимоотношений и культуры предпринимательства. – М., 1991.

16.Конституція України. – К., 1996. Коментар до Конституції України.

17.Марун М.Є. Українське ділове мовлення. – Умань, 1998.

18.Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Харків, 1997.

19.Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – К., 1997.

20.Плющ М.Я. Сучасна українська літературна мова. – К., 1994.

21.Потелло Н.Я. Українська мова і ділове українське мовлення. – К., 1998.

22.Український правопис. – К., 1996.

23.Шевчук С.В. Службове листування: Довідник. – К., 1999.

З А К О НУКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Про мови в Українській РСР

(Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1989, Додаток до N 45, ст.631) (Вводиться в дію Постановою ВР N 8313-11 від 28.10.89, ВВР, 1989, Додаток до N 45, ст. 632) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 75/95-ВР від 28.02.95, ВВР, 1995, N 13, ст.85 N 594-IV від 06.03.2003, ВВР, 2003, N 24, ст.159)

Українська РСР визнає життєдайність та суспільну цінність усіх національних мов і беззастережно гарантує своїм громадянам національно-культурні та мовні права, виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення та зміцнення дружби народів.

Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу.

Українська РСР забезпечує українській мові статус державної з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності.

Виховувати у громадян, незалежно від їхньої національної належності, розуміння соціального призначення української мови як державної в Українській РСР, а російської мови як мови міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР - обов'язок державних, партійних, громадських органів та засобів масової інформації республіки. Вибір мови міжособового спілкування громадян Української РСР є невід'ємним правом самих громадян.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання законодавства про мови в Українській РСР

Законодавство Української РСР про мови має своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української та інших мов, якими користується населення республіки, в державному, економічному, політичному і громадському житті, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури і мови, дальшого зміцнення дружби і співробітництва народів Союзу РСР.

Стаття 2. Державна мова Української РСР

Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова.

Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.

Стаття 3. Мови інших національностей в Українській РСР

Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці.

В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд з українською і їхні національні мови.

У разі, коли громадяни іншої національності, що становлять більшість населення зазначених адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, не володіють в належному обсязі національною мовою або коли в межах цих адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів компактно проживає кілька національностей, жодна з яких не становить більшості населення даної місцевості, в роботі названих органів і організацій може використовуватись українська мова або мова, прийнята для всього населення.

Стаття 4. Мови міжнаціонального спілкування

Мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови.

Українська РСР забезпечує вільне користування російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.

Дата добавления: 2015-07-08