Конкуренція і класифікація ринків

Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Дослівно конкуренція в перекладі з латинської мови означає «зіштовхнутися», і характеризує боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту продукції.

Конкуренція означає економічне суперництво між відокремленими виробниками за найкращі умови виробництва і реалізації продукції з метою отримання прибутку.

Основне завдання конкуренції завоювати ринок у боротьбі за споживача, перемогти своїх конкурентів, забезпечити одержання сталого прибутку.

Умовами виникнення конкуренції є:

— наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого
конкурентного товару або ресурсу;

— свобода виробників, щодо вибору господарської діяльності;

— відповідність між попитом і пропозицією товарів та послуг:

— наявність ринку засобів виробництва.
Конкуренція має як негативні, так і позитивні риси.
Негативні риси конкуренції полягають у тому, що дрібні

виробники витісняються великим капіталом: одні розоряються, інші збагачуються, посилюється соціальне і майнове розшарування населення, зростає безробіття, посилюється інфляція.

Позитивні риси конкуренції;

— виступає рушійною силою ринкової економіки;

— стимулює економію матеріальних, трудових і фінансових
ресурсі», спонукає постійно оновлювати асортимент
продукції, стежити за досягненнями НТП І швидко
впроваджувати їх у виробництво;

— дає право вибору для споживача.

В ринковій економіці конкуренція виконує наступні функції: регулювальну, мотиваційну, розподільчу і контрольну.

Основними видами конкуренції є внутрішньогалузева, міжгалузева і міжнародна.

Внутрішньогалузева конкуренція - це конкуренція.між виробниками однієї галузі виробництва, її результатом є перетворення окремих індивідуальних витрат виробництва, Індивідуальних вартостей па єдину ринкову або суспільну вартість.

Міжгалузева конкуренція — це конкуренція між: виробниками, що діють у різних галузях виробництва, її результатом є вільний перелив капіталів з однієї галузі в іншу і утворення середньої норми прибутку.

Міжнародна конкуренція — це конкуренція виробників на світовому ринку.

Конкуренцію можна поділити на сумлінну і несумлінну (нечесну).

Основними методами сумлінної конкуренції є: підвищення якості продукції, зниження цін, реклама, розвиток до і після реалізаційного обслуговування, створення нових товарів і послуг, шляхом впровадження досягнень НТП і т. ін.

Сумлінна конкуренція поділяється на цінову і нецінову,

Цінова конкуренція здійснюється шляхом скорочення витрат виробництва за рахунок НТП, наукової організації праці, підвищенню її продуктивності.

Нецінова конкуренція пов'язана зі стратегією боротьби, спрямованої на створення умов, що поліпшують реалізацію продукції.

Нечесна конкуренція - це діяльність господарського суб'єкта, спрямована на одержання комерційної вигоди і забезпечення домінуючого становища на ринку, яка ведеться без будь-яких «правил гри». її методами виступають: дезінформація споживачів, використання товарного знака, фірмового найменування або маркування товару без дозволу господарського суб'єкта, на ім'я якого зони зареєстровані, поширення неправдивих повідомлень про товари своїх конкурентів, намагання впливати на постачальників ресурсів, переманювання провідних спеціалістів тощо.

За формами конкуренції економічна наука виділяє чотири моделі ринку: 3) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія; 4) чиста монополія.

За чистої конкуренції дуже велика кількість фірм виробляє стандартизований продукт, а новостворені фірми можуть вільно ввійти в уст ринок. Ситуація змінюється за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдина фірма (наприклад, комунальне водопостачання населення), входження нових фірм в галузь блоковане з низки причин, а диференціації послуг немає. Монополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. При монополістичній конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, а й нецінових чинниках реалізації товарів (упаковка, реклама, якість тощо). За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Продукти повинні бути стандартизовані й диференційовані, а входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процесом. Усі моделі ринків, окрім моделі чистої конкуренції в економічній теорії отримали назву «недосконалої конкуренції».

Наріжним каменем логіки ринкової системи є визнання активної конкуренції на вільних ринках. Досягти досконалої конкуренції можна за допомогою державного втручання в підприємницьку діяльність. Якщо звести до мінімуму перешкоди на шляху вільного доступу конкурентів до. певної галузі, то побоювання потенційної конкуренції та сама конкуренція сприятимуть зниженню олігопольної ціни. Чисту конкуренцію називають досконалою, тобто таку, коли кожен виробник не може впливати на ринкову ціну.

У теперішній економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, де окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі. У недосконалого конкурента є певна свобода дій стосовно його цінових рішень. Прикладом недосконалої конкуренції є наявність олігополії, монополістичної конкуренції та чистої монополії.

Контрольні запитання для повторення

1. Що такеринок?

2. Які основні характерні риси ринку, Ви знаєте?

3. Охарактеризуйте основні передумови переходу до ринку.

4. Які функції виконує ринок?

5. Хто виступає суб'єктами ринку?

6. Що представляє собою попит, як економічна категорія?

7. Розкрийте суть закону поступового спадання попиту.

8. Що представляє собою пропозиція, як економічна
категорія?

9. Розкрийте суть закону пропозиції.

10. Що таке рівноважна ціна і механізм її утворення?

11. Розкрийте суть загальної рівноваги ринку.

12. Що таке конкуренція, які вона має позитивні і негативні
риси?

13. Охарактеризуйте основні функції конкуренції.

14. Які Ви знаєте види конкуренції?

15. Охарактеризуйте основні моделі ринку.

Дата добавления: 2015-07-08