Ecology movement

The global ecology movement is one of several new social movements that emerged at the end of the sixties; as a values-driven social movement, it should be distinguished from the pre-existing science of ecology. The movement's growth has been stimulated by a widespread acknowledgement of an ecological crisis of our planet. Its story has run alongside the environmental narratives that have reached popular consciousness. From the conservation movement at the beginning of the 20th century, then with concern in the sixties about chemical pesticides, the ecological movement was born with Rachel Carson's Silent Spring. There was a great deal of concern over nuclear weapons and nuclear power in sixties and seventies, then there was acid rain in the eighties, ozone depletion and deforestation in the nineties, and now climate change is the biggest concern for many. As well as the bigger global issues like these and species extinction, the ecology movement also encompasses any group wishing to protect the environment.

The ecology movement has evolved and branched out to different means of effecting change. There is the political branch with the Green parties. Organisations like Greenpeace were more radical, taking direct action against environmental destruction. Its views on people, behaviors, events centered around the political and lifestyle implications of the science of ecology and the idea of nature as a value in itself. "Ecology movement" is an umbrella term for different groups, ideologies and attitudes.

Environment - how can you help protect it?

Our planet is in trouble! Almost every day we seem to hear of yet another problem affecting the environment - and what a list of problems! - pollution, acid rain, global warming, the destruction of rainforests and other wild habitats, the decline and extinction of thousands of species of animals and plants....and so on. Nowadays, most of us know that these threats exist and that humans have caused them. Many of us are very worried about the future of our planet and unless we can find a way of solving the problems we have made then the environment will suffer even more. It all sounds so depressing - but we certainly mustn't despair! Every one of us, whatever age we are, can do something to help slow down and reverse some of the damage. We cannot leave the problem-solving entirely to the experts - we all have a responsibility for our environment. We must learn to live in a sustainable way i.e. learn to use our natural resources which include air, freshwater, forests, wildlife, farmland and seas without damaging them. As populations expand and lifestyles change, we must keep the World in good condition so that future generations will have the same natural resources that we have. Here are just a few examples of the threats to our environment and some ideas to help you to do something about them.

Waste

We humans create such a lot of rubbish! Each household in Britain produces about 1 tonne of rubbish every year! Most of this is taken away by dustmen and buried in enormous landfill sites or burned in incinerators - both of these actions can be dangerous for the environment. Is all our rubbish really rubbish? If you think about it, much of what we throw away could be used again. It makes sense to recycle and not just to solve the problemof where to put the rubbish. Much of our waste is made up of glass, metal, plastic and paper. Our natural resources such as trees, oil, coal and aluminium are used up in enormous amounts to make these products and the resources will one day be compl etely used up. We must cut down on energy use.

НУБіП України Ф-7.5-2.1.6-24

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет Педагогічний

Напрям підготовки Філологія (переклад)

Форма навчання денна

Семестр 4-6 Курс4

ОКР «Бакалавр»

Кафедра романо-германських мов і перекладу

Дисципліна Практика письмового та усного перекладу

Викладач Сидорук Г.І.

«Затверджую»

Завідувач кафедри (Ніколенко А. Г.)

«»2012 р.

1. Парниковий ефект

Останнім часом проблема парникового ефекту стає все більш й більш гострою. Кліматичне становище у світі вимагає вживання невідкладних заходів. Доказом цьому можуть слугувати деякі наслідки парникового ефекту, що проявляються вже сьогодні.Вологі райони стають ще вологіше. Безперервні дощі, які викликають різке збільшення рівня рік і озер, трапляються всі частіше. Ріки, що розливаються, затоплюють прибережні поселення, змушуючи жителів залишати свої будинки, рятуючи свої життя.Інтенсивні дощі пройшли в березні 1997 року в США. Загинуло багато людей, збиток оцінювався в 400 мільйонів доларів. Такі безперервні опади стають більш інтенсивними й викликані глобальним потеплінням. Тепле повітря може містити більше вологи, а в атмосфері Європи вже набагато більше вологи, ніж було 25 років тому. Де випадуть нові дощі? Експерти говорять, що місцевості, схильні до затоплення, повинні готуватись до нових катастроф.На противагу цьому, сухі райони стали ще більш посушливими. У світі спостерігаються посухи настільки інтенсивні, які не спостерігалися вже протягом 69 років. Посуха знищує кукурудзяні поля в Америці. В 1998 році кукурудза, що звичайно досягає двох метрів і більше, доросла тільки до талії людини.Однак, незважаючи на ці природні попередження, людство не вживає заходів по зниженню викидів в атмосферу. Якщо людство продовжить так безвідповідально поводитися стосовно своєї планети, то невідомо якими ще катастрофами це обернеться.

НУБіП України Ф-7.5-2.1.6-24

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет Педагогічний

Напрям підготовки Філологія (переклад)

Форма навчання денна

Семестр 4-6 Курс4

ОКР «Бакалавр»

Кафедра романо-германських мов і перекладу

Дисципліна Практика письмового та усного перекладу

Викладач Сидорук Г.І.

«Затверджую»

Завідувач кафедри (Ніколенко А. Г.)

«»2012 р.

2. Вирощування садівного матеріалу

Смородина і порічка належать до культур з високою регенераційною здатністю кореневої системи і в умовах промислового розсадника успішно розмножуються здерев'янілими живцями. Використовують здерев'янілі однорічні пагони товщиною 6-10 мм, які заготовляють на чистосортних суперелітних чи елітних маточниках.

Живцеві маточники смородини і порічки закладають восени, не пізніше, ніж за 20 днів до настання сталих холодів у ретельно підготовлений і удобрений ґрунт (див. закладання маточника малини) за схемою 1,5-2х0,3-0,5м. Використовують їх впродовж 5-6 років.

Заготівлю живців проводять, починаючи з наступного року, безпосередньо перед садінням їх у шкілку. Оптимальним строком живцювання в зоні Полісся для смородини є перша половина вересня, для порічки - ІІІ декада серпня-І декада вересня.

Пагони відокремлюють, залишаючи на маточних кущах пеньки довжиною 2-3 см (для забезпечення приросту наступного року), звільняють від листя, розрізають на окремі живці довжиною 18-20 см, зв'язують у пучки по 50 шт, етикетують і зберігають у холодильнику або підвалі до моменту висаджування у шкілку, не допускаючи підсихання живців.

Місце під шкілку ретельно готують, вносять 80-100 т/га перегною та P90-120 K90-120. Висаджують живці рядковим із шириною міжрядь 60-90 см, або стрічковим способом із відстанню між стрічками 80-90, між рядками у стрічці 20 см та між живцями у рядку 5-8 см. Садіння проводять вручну у попередньо нарізані щілини, вертикально, слідкуючи за тим, щоб верхня брунька була на рівні ґрунту. Відразу після садіння ґрунт довкола живців ущільнюють і поливають із розрахунку 300-400 м3 води на 1 га., а через 3-4 дні розпушують на глибину 8-10 см.

Яблуня: Догляд за садом восени та взимку

Рослинне життя в саду поволі завмирає, дерева впадають у зимову сплячку. Але це не привід призупиняти роботи в плодових насадженнях. Для доброї перезимівлі вони потребують ретельного догляду й в осінньо-зимовий період.

Восени також проводять захисні заходи в саду, підготовлюють дерева до настання холодів. Осіннє перекопування ґрунту у пристовбурних кругах сприяє загибелі зимуючих стадій багатьох видів шкідників, що зимують саме там, зокрема вишневої мухи, яблуневих плодожерки та плодового пильщика. Особливу увагу в цей період слід звернути на стан і захист стовбура і скелетних гілок. Стовбур або штамб - магістраль обміну поживними речовинами між кореневою системою і кроною дерева. Навіть незначне пошкодження штамба погіршує цей обмін, а сильне пошкодження може призвести до загибелі всього дерева. Основними видами пошкоджень штамба і скелетних гілок у зимовий період є підмерзання, сонячні опіки, пошкодження кори мишами та зайцями.

За сильного підмерзання деревини гілок і стовбура дерева втрачають морозостійкість і зимостійкість, надалі у рослин послаблюються ріст і продуктивність. Через підмерзання відбувається порушення діяльності провідної системи, внаслідок чого в наступну вегетацію нерідко виявляється хлороз. При пошкодженні всієї кори навколо штамба дерева гинуть. На місцях відмерлих окремих ділянок кори і деревини утворюється ізолюючий шар з продуктів розпаду, кора навесні відстає від деревини («здувається»), що легко визначається при натисканні на неї (відчувається запах спиртового бродіння). Пошкоджена кора має вдавлені темні плями різного розміру і форми. Якщо слідом за обрізанням дерев наступають сильні морози, кора може сповзати, оголюючи деревину. В цьому випадку відсталу кору необхідно щільно перев’язати для зростання.

НУБіП України Ф-7.5-2.1.6-24

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет Педагогічний

Напрям підготовки Філологія (переклад)

Форма навчання денна

Семестр 4-6 Курс4

ОКР «Бакалавр»

Кафедра романо-германських мов і перекладу

Дисципліна Практика письмового та усного перекладу

Викладач Сидорук Г.І.

«Затверджую»

Завідувач кафедри (Ніколенко А. Г.)

«»2012 р.

3.Становище лісів України. Вплив людини на ліси

З усіх природних ресурсів, що становлять скарбницю нашої країни, ліс займає особливе місце. Це найдосконаліший, здатний до відтворення природний комплекс, який дає понад 20 тисяч видів цінної продукції.

Українська земля щедро обдарована природою. Майже 4500 видів вищих рослин вплелися в різнобарвний смарагдовий вінок флори України. Тут проліси Полісся і зелених Карпат, діброви Поділля і представники кримських субтропіків.

Ліс - це певний природний комплекс, в який входять крім представників рослинного світу, звірі, птахи, різні комахи, міріади мікроорганізмів.

Запас деревини лісів світу становить 484 мільярди кубічних метрів. На Землі відомо близько 200 тисяч видів вищих судинних рослин. Людина використовує лише їх соту частину. Особливу цінність для нас мають рідкісні рослини - живі пам'ятки природи. Таких унікальних рослин на України 187 видів.

Джерелом енергії для рослинних організмів є Сонце. Рослини не лише постачальники енергії та різних органічних сполук для всіх інших живих істот, а й утворювачі атмосферного кисню, без якого неможливе життя людини, тварин, багатьох мікроорганізмів та й самих рослин.

Ліси на території України розміщені нерівномірно. Так, на Поліссі площа їх становить 37%, у Лісостепу - 30,2%, Карпатах - 22,8%, Степу - 5,8% і Криму - 4,2% до загальної площі цих зон. Найвища лісистість у Карпатах - 40,2%. Гірські ліси відіграють важливі водоохоронні і водорегулювальні функції. Не менш важливу екологічну роль відіграють ліси в захисті грунтів від ерозії, особливо в гірських умовах, регулюванні клімату, створенні умов для оздоровлення і відпочинку людей.

У лісах України росте 200 деревних і чагарникових порід: сосна, дуб, ялина, смерека, бук, граб, ясень, береза, вільха, осика, верба тощо. На Україні переважають насадження з листяних порід - 55% площі. У них росте 21,4% дубових лісів країни. Букові ліси становлять 19%, насадження ясеня - 12%.

Ліс завжди відіграє велику роль у житті людини. Нині неможливо назвати галузь господарства, де б не використовувалась основна продукція лісу деревина.

У переліку сировини, необхідної для людини на сучасному етапі, деревина поступається лише продуктами харчування та кам'яному вугіллю. Людство виробляє з деревини до 20-ти тисяч різних виробів. її використовують деревообробні, фанерні, меблеві та інші підприємства при будівництві жител, для виготовлення шпал, сірників тощо.

Уваги заслуговує також і використання виходів лісового господарства, лісозаготівель і переробних підприємств для паливно-енергетичних цілей.

Лісонасадження мають винятково велике санітарно-гігієнічне значення, що виявляється в поглинанні вуглекислоти і збагаченні повітряного басейну киснем у збиранні пилу і кіптяви, приглушенні шумів, виділенні фітонцидів (захисники рослин), отруйних газів, аерозолів, сажі, попелу тощо).

Лісове повітря багате на озон. Воно наповнене ароматами, тут є фітонциди та іони, корисні для людини і згубні для шкідливих мікробів.

Треба користуватись природними багатствами так, щоб не тільки запобігти їх знищенню або збідненню, а й не призводити до негативного впливу на життєдіяльність людини, її взаємозв'язок з навколишнім середовищем.

НУБіП України Ф-7.5-2.1.6-24

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет Педагогічний

Напрям підготовки Філологія (переклад)

Форма навчання денна

Семестр 4-6 Курс4

ОКР «Бакалавр»

Кафедра романо-германських мов і перекладу

Дисципліна Практика письмового та усного перекладу

Викладач Сидорук Г.І.

«Затверджую»

Завідувач кафедри (Ніколенко А. Г.)

«»2012 р.

1. Головні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення

Основна діяльність людини, основана на застосуванні штучно створених засобів, приводить, в кінцевому рахунку, до різкого посилення активного втручання суспільства в хід природних процесів, яке дедалі прискорюється за темпами і зрос-тає за силою дії. Саме тому останнім часом ми все частіше починаємо згадувати про проблеми пов’язані з екологією і безпекою нашого життя на планеті Земля. В останні декілька років людство почало усвідомлювати величезну кількіст проб-лем, пов’язаних з нашим впливом на навколишнє середовище. Їх можна перелі-ковувати безкінечно; це забруднення повітря пилом та іншими частинками, забруднення води та грунтів пестицидами, забруднення водойм, радіоактивні відходи, парниковий ефект, озонові дірки, проблема утилізації відходів, зменшення чисельності живих організмів, демографічна криза, антропогенна зміна ландшафтів, вирубка лісів, шум, нераціональне використання природних ресурсів, хімічне та біологічне забруднення, нестача прісної води, небезпечні захворювання, епідемії тощо.

Дата добавления: 2015-07-10