В Україні зустрічається близько 80 видів потенційно небезпечних грибів. При цьому найбільшу небезпеку для населення становлять 10—20 видів, з них 10 видів смертельно небезпечні (табл. 7).
Залежно від клінічних проявів отруєння, що зустрічаються найчастіше, отруйні гриби можна розподілити на 3 групи:
1) гастроентеротрогіні; 2) нейротропні; 3) гепато-нефротронні (табл. 8).
Прихований період (від моменту вживання грибів до появи ознак отруєння) у всіх випадках перебігає безсимптомно і при отруєнні отруйними грибами перших двох груп не перевищує 2, вкрай рідко — З год, а грибами третьої групи — ніколи не буває коротшим за 5—
6 год. Початок хвороби завжди гострий. Клініка захворювання при отруєнні гастроентеротротшими грибами характеризується картиною гострого гастроентериту: різкий біль у верхній половині живота, нудота, блювання, пронос. Є різного ступеня вираження явища гострої інтоксикації всього організму.
При отруєнні грибами нейротропної групи захворювання починається зі значного пото- і слиновиділення, надзвичайно сильного виділення слизу з носа і бронхів, сльозотечі. Незабаром приєднуються болісна нудота, біль у животі, часто колікоподібний, блювання, пронос. Потім з’являються ознаки ураження центральної нервової системи: запаморочення, сплутана свідомість, збудження, марення, галюцинації, судоми. Можуть спостерігатись уповільнення пульсу і дихання, зниження артеріального тиску, звуження чи розширення зіниць і прискорення пульсу.
Таблиця 7. Характеристика найбільш отруйних грибів на території України
|
Найме нування гриба | Місця, де ростуть гриби | Основні ознаки в природному стані | Ступінь отруй ності | 3 якими їстівними грибами можна переплутати |
| -га група. НЕЙРОТРОПНІ |
| ||
4. Іноцибе Парту йяра | Листяні та хвойні ліси, парки ♦ | Шапка спочатку у вигляді дзвіночка, потім - розгорнута з горбиком, волокниста, спочатку білувата, потім чсрво- нясто-коричнева. Ніжка циліндрична, гладенька, одноколірна із шапкою. М’якоть біла з фруктовим запахом | Смертельно отруйний | Молоді гриби помилково приймають за печериці, але іноцибе ІІарту- йяра легко відрізнити від них відсутністю кільця на ніжці і темними (бежевими) пластинками |
5. Кліто- цибє білуватий (говорушка білувата) | Листяні та хвойні ліси, опале листя та хвоя | Шапка тонком’ясиста, лійкоподібна, дуже втиснена в центрі, рідше - плоска з невеликим заглибленням, хвилеподібним краєм, білувата із сіруватими зонами з країв. Ніжка одноколірна з кільцем. М’якоть біла, на розломі колір не змінюється. Пластинки сіруваті чи білуваті | Смертельно отруйний | Говорушка лійкоподібна руда, зігнута. Помилково приймають за їстівну говорушку білувату, в якої кільце хвилеподібне, білувате |
6. Мухомор червоний | Листяні та хвойні ліси | Шапка спочатку на- півкуляста, потім — плоско розпростерта з гладеньким краєм, світло-червона з безліччю брудно-сірих бородавок. Ніжка біла | Отруйний | Гриб загальновідомий, його ні з яким іншим не переплутаєш |
Найме нування гриба | Місця, де ростуть гриби | Основні ознаки в природному стані | Ступінь отруй ності | 3 якими їстівними грибами можна переплутати |
|
| з червонуватим відтінком, з білим м’яким кільцем і блідо-сірою вольною. М’якоть біта, під шкірочкою зі світло-жовтогарячим відтінком. Пластинки білі |
|
|
7. Мухомор пантерний | Листяні та хвойні ліси | Шапка напівкругла, бура з множинними білими бородавками, що розташовані майже концентричними колами. Ніжка біля основи має невелику бульбу | Отруйний | Мухомор сіро- рожевий, печериця їстівна. У мухомора червоного м’якоть на розломі рожева, а в мухомора пан- терного - біла |
3-тя група. ГЕПАТО-НЕФРОТРОПНІ | ||||
8. Бліда поганка, мухомор зелений | Листяні та мішані ліси (особливо 3 дубом, буком, березою). Росте зазвичай групами, частіше па освітленій місцевості | Шапка спочатку напів- куляста, потім плоско- вииукла, оливкова, зеленувато-оливкова, біля центру темніша, край гладенький. Ніжка циліндрична з картоплиною, із блідо- зеленуватими облямівками, у верхній частині із широким, звисаючим донизу смугастим кільцем. Унизу біля основи — картошіе- подібне стовщення 3 | Смер тельно отруйний | Сироїжка зелена велика, печериця польова, ковпак; бліда поганка відрізняється від них наявністю па ніжці кільця і карто- плеподібного стовщення (вольви) біля основи ніжки |
Найме- нуватія гриба | Місця, де росту ть гриби | Основні ознаки в природному стані | Ступінь отруй ності | 3 якими їстівними грибами можна переплутати |
|
| мішкоподібною, широкою, вільною білою вольвою. М’якоть біла з приємним запахом. Пластинки вільні, білі |
|
|
9. Поганка біла (мухомор білий, смердючий) | Хвойні, рідше - листяні ліси ф; | Шапка напівкуляста, опукло-конічна, потім папіврозгорнута з горбиком, іноді злегка втиснена. Ніжка циліндрична, біля основи картоплеподібна, роздута, біла з пластинчастим нальотом, з білим широким шовковистим кільцем, в основі з вільною товстою чашкоподібною вольвою. М’якоть біла з неприємним запахом. Пластинки вільні, білі чисті | Отруйний | Має подібність до умовно ЇСД'ІВНИХ грибів сморжів, від яких відрізняється видом шапки |
10. Сморж звичайний | Хвойні, рідше — листяні ліси | Плодове тіло велике, невизначеної форми. Шапка неправильної кулястої форми, закруглена чи кутаста, зморщена, складчаста з глибокими покрученими складками, що нагадують звивини мозку, спочатку шоколадно-коричневими, згодом — світлішими. | Отруйний | Схожий на умовно їстівні гриби — сморжі, від яких відрізняється видом шапки |
Найме нування гриба | Місця, де ростуть гриби | Основні ознаки в природному стані | Ступінь отруй ності | 3 якими їстівними грибами можна переплутати |
|
| Ніжка біля основи більше звужена, білувата чи бурувата. М’якоть білувата, тонка, воско- подібна, без особливого запаху і смаку |
|
|
11. Павутинних оранжево- червоний отруйний | Листяні, хвойні ліси | Шайка спочатку випукла, потім плоска, жовтогаряча з численними червоними лусочками. Ніжка циліндрична, біля основи стовщена. М’якоть щільна, рожевувата. Пластинки темнуваті | Смер тельно отруйний | Рядовка червона, у неї пластинки жовті чи жовтуваті, а в павутиннії- ка оранжево- червоного - пластинки темнуваті |
12. Гриб- зонтик цегляно- сіро-чер- воний (лепіота отруйна) | Листяні, хвойні, мішані ліси, галявини, луки, пасовища | Шапка тонколиста, спочатку у вигляді дзвіночка, випукла, пізніше - розгорнута з горбиком, коричне- во-бура, вкрита темного кольору лусочками. Ніжка циліндрична, злегка вигнута, кремова зі швидко зникаючим кільцем. М’якоть біла, на розламі біля ніжки забарвлюється в рожево- червонуватий колір. Пластинки білуваті, потім жовтувато- білі | Смер тельно отруйний | 3 іншими грибами роду ле- піотових (гри- би-зонтики) |
Найме нування гриба | Міси,я, де ростуть гриби | Основні ознаки в природному стані | Ступінь отруй ності | 3 якими їстівними грибами можна переплутати |
13. Гриб- зонтик коричнево- вишневий | Листяні, хвойні, змітані ліси, лісові галявини, луки, пасовища | Шапка тонколиста, спочатку у вигляді дзвіночка, випукла, пізніше - розгорнута з горбиком, коричнево-бура, вкрита темного кольору лусочками. Ніжка циліндрична, злегка вигнута, кремова, зі швидко зникаючим кільцем. М’якоть біла, на розломі біля ніжки забарвлюється в рожево-червонуватий колір. Пластинки білуваті, потім жовтувато-білі | Смер тельно отруйний | 3 іншими грибами роду ле- піотових (гри- би-зонтики) |
14. Опеньок цегляно- червоний несправж ній | ГІеньки і зруби дерев листяних порід | Шапка спочатку опукла, в центрі цегляно- червона, біля краю світліша. М’якоть щільна, жовтувата. Пластинки густі, світло-бурі, у зрілому віці оливково-чорні | Смер тельно отруйний | Відрізняється від їстівного опенька особливим кольором плодового тіла і пластинок |
15. Опеньок сіро-жовтий несправжній і | Листяні та хвойні ліси, пеньки і стовбури старих сухих дерев | Шапка тонком’ясиста, спочатку кругла, сіро- жовта, у центрі темніша. Ніжка тонка, жовто-сіра. М’якоть сіро-жовта з неприєм- ним запахом. Пластинки буруватого кольору | Смер тельно отруйний | Відрізняється від їстівного опенька особливим кольором плодового тіла і пластинок |
Таблиця 8. Групи отруйних грибів та симптоми ураження
|
| Групи отруйних грибів | ||
Гастро- ентеротропні | Нейротропні | Гепато- нефротропні | |
3. Центральної нервової сі істеми | Немає | Сплутана свідомість, збудження, марення, галюцинації, судоми | Втрата свідомості, судоми, кома |
4. Печінки і нирок | Немає | Немає | Ураження печінки (гепатит), нирок (нефрозонефрит) аж до гострої ниркової недостатності |
Прошоз 1........................................................................ | Летальність - 1 %. Смерть настає частіше в 1-шу добу хвороби. Видужання через 1 — 2 доби після початку хвороби | Летальність — 2,5 %. Смерть настає частіше на 1-шу — 2-гу добу хвороби. Видужання через 1—3 доби від початку хвороби | Летальність — 35 %. Смерть - частіше на 2-гу—5-ту добу від початку хвороби (при отруєнні павутинником — на 2—3-му тижні). Видужання - тижні, місяці |
При отруєнні гепато-нефротропними грибами захворювання починається найгострішим болем у животі нападоподібного характеру, невгамовним блюванням, сильним проносом. Випорожнення нерідко нагадують кал при дизентерії (з домішками крові та слизу) чи холері (як рисовий відвар). Порушуються усі види обміну. При отруєнні сморжами проносу може не бути. Одночасно з’являються ознаки важких порушень функцій серцево-судинної і центральної нервової систем. Розвивається гостра недостатність печінки і нирок. Смерть настає на 2-гу—5-ту добу захворювання, дуже рідко -- після 7-ї доби. При отруєнні павутинником проносу немає, домінують ознаки ураження нирок. Смерть може настати за 2—3 тиж від початку захворювання внаслідок розвитку нирково-печінкової недостатності. При успішному прогнозі процес видужання тривалий (тижні і місяці).
ГЕОГРАФІЯ ПОШИРЕННЯ ОТРУЙНИХ ГРИБІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
В Україні виділяють такі природно-географічні зони:
1. Зона широколистих лісів (площа 113,1 тис. км2), яка включає Рівненську, Житомирську, Київську, Чернігівську і Волинську області.
2. Лісостепова зона (площа 207 тис. км2), що включає Сумську, Черкаську, Хмельницьку, Вінницьку, Тернопільську області, східні частини Івано-Франківської та Львівської областей, а також Чернівецьку область.
3. Степова зона (площа 239,2 тис. км2) включає Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську, Кіровоградську, Донецьку, Луганську, Харківську області та АР Крим.
Першій зоні властиво значне поширення лісів з характерними для них грибами-мікоризоутворювачами, до яких відносять велику частину отруйних грибів, у т.ч. бліду поганку, мухомори, гіавутинники. У цій зоні відзначається велика кількість найнебезпечнішого гриба — блідої поганки. Це пов’язано з тим, що вона краще росте на місцевості з достатньою кількістю вологи. Кількість поганок збільшується в напрямку зі сходу на захід. У цій зоні кількість блідих поганок перевищує кількість білих поганок. Отруйних печериць у зоні не дуже багато, тому що вони ростуть здебільшого в південних регіонах.
Друга зона відзначається зменшенням площі лісів і значним збільшенням площі степів. Вона займає проміжне положення між зонами лісів і степів. Це саме стосується поширення отруйних грибів.
Для третьої зони характерна наявність великих відкритих просторів: полів, степу і т. ін. Лісова рослинність представлена в основному у вигляді лісонасаджень і становить невеликий відсоток території. Тут спостерігається велика кількість грибів, у тому числі отруйних, котрі не є мікоризоутворювачами. Наймасовішими їстівними грибами і, відповідно, отруйними, є печериці. У цілому в зоні менше трубчастих їстівних грибів, що, з одного боку, збільшує кількість пластинчастих грибів, які збирають, а з іншого — імовірність збору отруйних пластинчастих грибів. Гриби — мікоризоутворювачі в основному пластинчасті, ростуть здебільшого в лісопосадках, садках, парках тощо. До таких отруйних грибів відносять бліду поганку. Для степових ділянок характерний отруйний гриб ентолома жовтувато- сиза отруйна.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ОТРУЄНЬ ДЕЯКИМИ ВИДАМИ ОТРУЙНИХ ГРИБІВ
Бліда поганка
У літньо-осінній період найбільш часті і важкі отруєння спричинює бліда поганка. Отруєння цим грибом може перебігати в легкій, середньоважкій і важкій формах.
Легка форма отруєння характеризується симптомами загальної інтоксикації, розладами травного тракту. Видимих симптомів ураження печінки і нирок не відзначається.
ІІри отруєнні середньої важкості симптоми ураження травного тракту продовжуються понад тиждень, порушуються функції печінки і нирок.
При важкому перебігу, крім виражених розладів травного тракту, спостерігаються також важкі розлади печінки, нирок та центральної нервової системи.
Симптоми отруєння з’являються після прихованого періоду, що становить 6—12 год, а іноді навіть через дві-три доби після вживання грибів, і характеризуються нестримним блюванням, судомним болем у шлунку, кишечнику (коліки), у литкових м’язах, нестерпною спрагою, холеро- чи дизентерієподібним проносом. У дітей отруєння часто починається із судом, зведення щелеп. Через 2— 3 доби відзначається збільшення і болючість печінки, розвиток жовтяниці. Надалі печінка зменшується, наростають явища печінкової недостатності аж до смертельного наслідку. Одночасно порушується функція нирок, зменшується кількість сечі до повної її відсутності. Свідомість у багатьох випадках зберігається до смерті, яка здебільшого настає на 2-гу—6-ту добу захворювання, іноді — на другому тижні.
Період видужання при отруєнні блідою поганкою тривалий — від 2 тиж до 3 міс і більше.
Сморж звичайний
Симптоми отруєння з’являються через 6—10 год (іноді через 24 год); спостерігаються нудота, блювання, порушення випорожнення, біль у животі, збільшення і болючість печінки, жовтяниця, підвищення температури тіла. Прогресуючий розвиток інтоксикації призводить до гострої нирково-печінкової недостатності, серцево-судинних розладів і т. ін.
Мухомор червоний
Симптоми отруєння з’являються через 30—40 хв (іноді 2 год). Виникають нудота, блювання, біль у животі, підвищене пото- і слиновиділення, сльозотеча, порушення дихання, звуження зіниць (характерний симптом). Подальший розвиток отруєння призводить до проносу, загальної слабкості, зниження артеріального тиску, порушення серцевого ритму. При важкій формі отруєння спостерігаються збудження, судомні напади, колапс і кома.
Мухомори пантерний і порфіровий
Симптоми отруєння з’являються через 1—2 год після вживання грибів і проявляються нудотою, блюванням, проносом, сухістю слизових оболонок порожнини рота, підвищенням температури тіла, розширенням зіниць, почастішанням пульсу (за типом отруєння атропіном). При важких формах отруєння — психомоторне збудження, галюцинації, м’язові посмикування.
ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ГРИБАМИ
При найменшій підозрі на отруєння грибами (не важливо якими і яка симптоматика превалює) головне тс, що:
— гриби були спожиті;
— відзначаються слинотеча, нудота, блювання одноразове чи багаторазове;
— наявний біль у верхній половині живота чи по всьому животу.
Необхідно:
1. Терміново викликати швидку медичну допомогу Часто хворі поступають до токсикологічного відділення чи відділення інтенсивної терапії із запізненням. Це призводить до втрати дорогоцінного часу надання спеціалізованої медичної допомоги і найчастіше визначає несприятливий результат отруєння. Після прибуття бригади швидкої допомоги потерпілому надають першу допомогу. Насамперед промивають шлунок великою кількістю води кімнатної температури з додаванням кухонної солі чи розчину калію перманганату. Промивання краще робити не зондом, а давати пити воду з наступним викликанням блювання (наприклад, подразнюючи корінь язика). Це пов’язано з тим, що великі шматочки гриба можуть забивати зонд. Після промивання шлунка хворому дають суспензію активованого вугілля (2—3 столові ложки на 1 склянку теплої води), а потім — сольове проносне (ЗО г магнезії сульфату на 200 мл води), міцний холодний чай, молоко. Уводять препарати для стимуляції серцевої діяльності, що різко загальмована під впливом грибної отрути. Хворого обкладають грілками і негайно госпіталізують. Промивання шлунка й очищення кишечнику необхідні всім, хто їв гриби, незалежно від того, як давно це відбувалося. Госпіталізуються також усі члени родини й інші особи, які їли гриби разом із захворілим, навіть якщо на момент прибуття лікаря ніяких ознак отруєння в них немає. Вони можуть з’явитися через кілька годин. За неможливості викликати швидку допомогу (перебування в туристичному поході і т. ін.) потерпілого слід доставити якнайшвидше до спеціалізованого відділення чи до того місця, звідки можна викликати швидку медичну допомогу.
2. До прибуття бригади чи за неможливості її виклику потерпілому необхідно організувати першу медичну допомогу за наведеною вище схемою.
Потерпілого ні в якому разі не можна залишати без нагляду!
ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ГРИБАМИ
Організоване збирання і заготівлю грибів повинні проводити спеціально підготовлені люди, що виключило б можливість отруєння. Практично всі випадки отруєнь виникають унаслідок неорганізованого збору грибів людьми, найчастіше дітьми, які не знають чи недостатньо добре знають відмінні ознаки їстівних, відносно їстівних і отруйних грибів. Тому в профілактиці отруєнь отруйними грибами величезне значення надається санітарно-освітній роботі з використанням кольорових таблиць, плакатів, атласів тощо.
Під час збирання грибів завжди необхідно суворо дотримуватися таких правил:
1. Збирати тільки ті гриби, про які точно відомо, що вони їстівні.
2. Не вживати в їжу і не пробувати на смак у сирому вигляді гриби, що викликають сумнів.
3. Не збирати і не їсти ті гриби, що мають біля основи картопле- подібне стовщення, оточене оболонкою.
4. Під час збирання печериць звертати увагу на колір пластинок нижньої частини шапки. Ніколи не збирати і не їсти печериць, що мають пластинки білого кольору. У справжніх їстівних печериць пластинки швидко рожевіють, а потім темнішають. У смертельно отруйної блідої поганки, схожої за зовнішнім виглядом на печерицю, пластинки завжди білого кольору.
5. Не можна їсти гриби в сирому вигляді. Принесені додому слід в той самий день розсортувати і знову ретельно переглянути. Усі сумнівні, а також переспілі, в’ялі гриби варто викинути. Нижню частину ніжок, забруднену землею, зрізують і гриби ретельно відмивають від піску та сміття. Гриби слід піддати кулінарному обробленню в день збирання, але не пізніше наступного дня.
6. Не можна збирати переспілі гриби. Часто отруєння виникають навіть при вживанні таких їстівних грибів. Це пов’язано з тим, що переспілі їстівні гриби змінюють свою біологічну структуру і можуть стати отруйними, тому що в них розмножуються мікроби, які виділяють небезпечні токсини.
7. Не можна збирати гриби в лісі, що оброблявся пестицидами, гербіцидами й іншими хімікатами чи добривами на початку грибного сезону. Гриби абсорбують, всмоктують і накопичують різні речовини, у тому числі й отруйні. З цієї самої причини не можна збирати гриби в лісах з підвищеним рівнем радіації.
8. Не можна збирати гриби біля асфальтових доріг, у лісопосадках поблизу доріг. Вони можуть бути насичені ртуттю, свинцем, кадмієм від вихлопних газів автотранспорту.
9. Краще не збирати і не вживати в їжу грибів особам, схильним до алергії. У цьому випадку навіть їстівні гриби можуть спричинити захворювання.
Через те що в людей існують помилкові твердження і суперечливі думки про способи визначення їстівності грибів, які далеко не безпечні, наводимо деякі з них:
1. “Усі їстівні гриби мають приємний смак”. Це твердження неправильне. Так, наприклад, бліда поганка має добрий смак, позбавлений яких-небудь неприємних особливостей. Те саме можна сказати про червоний мухомор.
2. “Отруйні гриби мають неприємний запах”. Це твердження зовсім не стосується таких дуже отруйних грибів, як бліда поганка і червоний мухомор. Адже ці молоді гриби не мають неприємного запаху, а запах блідої поганки нагадує запах звичайних печериць.
3. “Отруйні гриби зсідають молоко”. Зсідання молока зумовлене наявністю в грибах ферменту типу пепсину, що зустрічається як у їстівних, так і в отруйних грибах.
4. “Усі молоді гриби можна їсти без побоювання”. Це неправильне і небезпечне твердження. Практика показала, що найнебезпечні- ший гриб — бліда поганка — має отруйні властивості постійно.
5. “Головки цибулі чи часнику буріють при спільному варінні з грибами, якщо серед них є отруйний гриб”. Насправді побуріння цибулі та часнику можуть спричинювати отруйні і їстівні гриби залежно від наявності в них ферменту тирозинази.
6. “Якщо срібна ложка чи монета, покладені в каструлю, при варінні
грибів темніють, це означає, що серед останніх є отруйні гриби”. Насправді потемніння срібла пов’язане з наявністю в грибах амінокислот, що містять сірку, яка спричинює утворення срібла сульфату. Таке явище може виникати при варінні як їстівних, гак і неїстівних грибів, залежно від інтенсивності розщеплення амінокисло т при нагріванні грибів.
7. ’’Личинки комах, хробаки і равлики не чіпають отруйних грибів”. Це твердження помилкове. Вони поїдають навіть дуже отруйні гриби.
Майже всі важкі і смертельні отруєння грибами, що відбуваються влітку і восени, виникають унаслідок збирання і вживання в їжу блідої поганки замість схожих на неї їстівних грибів. У табл. 9 наведено розпізнавальні ознаки блідої поганки.
Бліда * поганка | Печериці | Сироїжки | Ковпак кільчастий | Зеленки |
Шапка зеленувата, жовтувата, біла, пластинки на ній відсутні | Біла чи бурувата, пластинки завжди відсутні '• | Зеленувата, жовтувата, біла, пластинки завжди відсутні | Жовтувата, на шапці білуватий бо- рошняний наліт | Бурувато-жовта, оливково- бура, без пластинок |
Пластинки завжди білі | Блідо-рожеві, потім темно- бурі | Білі, рідко світло-жовті | Світло-глинисті, пізні іржаво-корич- неві | Сіро-жовтого кольору |
Ніжка - біла з дуже ніжним кільцем; внизу картоплеподіб- не стовщення з комірцем | Біла із щільним кільцем, без картопле- подібного стовщення і комірця | Біла без кільця і без кар- топлеподібно- го стовщення комірця | Біла з кільцем, внизу є комірець, іякий часто відсутній, без картоплепо- дібного стовщення | Сірувато-жовтого кольору без кільця і без картоплеподіб- ного стовщення і комірця |
М’якоть біла | Біла, рожевіє при надломі | Біла, крихка | Біла | Біла чи злегка жовтувата |
Споровий порошок білого кольору | Чорно-бурого кольору | Білого кольору | Іржаво-охряного кольору | Білого кольору |
Примітка. Основні характерні ознаки їстівних грибів, що відрізняють їх від отруйної блідої поганки, виділені жирним шрифтом. |
Таблиця 9. Відмінні ознаки блідої поганки від їстівних грибів та їх їстівних “двійників” |
10 —5-2101 |
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |