— проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.
Робітник або службовець повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі.
Власник не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Звертаємо вашу увагу на право власника щодо переведення працівника на іншу роботу. У КЗгіП наведено три випадки, коли працівник може бути переведеним на іншу роботу:
— у разі виробничої потреби;
— у випадку заміни відсутнього працівника;
— у разі простою виробництва.
Переведення на іншу роботу (хоча і на тому самому підприємстві) допускається тільки за згодою працівника. У разі виробничої потреби власник має право переводити працівника на необумовлену трудовим договором роботу на термін до одного місяця. Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому самому підприємстві, в установі,, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій самій місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
Тривалість переведення на іншу роботу для заміни відсутнього працівника не може перевищувати одного місяця протягом календарного року
Відмова без поважних причин від тимчасового переведення на іншу роботу в разі виробничої потреби вважається порушенням трудової дисципліни.
У разі простою виробництва працівників переводять на іншу роботу (за фахом) на тому самому підприємстві на весь час простою або на інше підприємство на термін до одного місяця. Відмова від такого переведення вважається порушенням трудової дисципліни.
Припинення дії трудового договору
Підставами припинення трудового договору можуть бути:
— ініціатива працівника;
— ініціатива власника підприємства.
Припинення трудового договору за ініціативи працівника наєтає у випадках:
— розірвання трудового договору за умови невідповідності стану охорони праці тим умовам, за які він розписався при прийнятті на роботу;
— закінчення терміну дії договору;
— призову на військову службу;
— розірвання трудового договору з ініціативи працівника;
— розірвання трудового договору за поважних причин.
Якщо працівник розриває трудовий договір з власної ініціативи, до його обов’язку входить необхідність у попередженні про це власника в письмовій формі за два тижні до бажаного терміну закінчення дії договору.
При звільненні з поважної причини трудовий договір припиняється в термін, визначений робітником. До поважних причин відносять: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або жінки на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в даній місцевості; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або за дитиною-інвалі- дом; догляд за хворим членом сім’ї або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом тощо.
Трудовий договір може бути розірваний адміністрацією у випадках:
— змін в організації виробництва і праці, реорганізації або ліквідації
підприємства, скорочення чисельності або штату працівників;
— невідповідності працівника займаній посаді;
— систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку;
— прогулу (у тому числі відсутності на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин; нез’явлення на роботу понад чотири місяці поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності;
— поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
— появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
— учинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібно
го) державного або громадського майна.
До додаткових підстав розірвання трудового договору з керівником окремими категоріями працівників належать:
— одноразове грубе порушення трудових обов’язків працівником підприємства...;
— винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності...;
— учинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку...
У разі скорочення чисельності чи штату працівників перевалене право залишитись на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а саме: сімейним — за наявності двох і більше утриманців; особам, в сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах...; учасникам бойових дій, інвалідам війни...; винахідникам і раціоналізаторам; працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудове каліцтво...; особам із числа депортованих з України...; працівникам із числа колишніх військовослужбовців...
Розірвання трудового договору з ініціативи власника (крім випадків ліквідації підприємства) не допускається без згоди профспілкової організації, яка повинна в десятиденний термін повідомити про це власника в письмовій формі. Власник має право розірвати трудовий договір не пізніше, як через місяць після одержання згоди профспілкового органу.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника без згоди профспілкового органу допускається в разі: ліквідації підприємства;
незадовільного результату випробування; звільнення з сумісної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; звільнення робітника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві; звільнення з підприємства, де немає профспілкової організації.
При розірванні трудового договору працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, в разі призову на військову (або альтернативну) службу — двомісячного, у разі порушення власником законодавства про охорону праці — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше за тримісячний середній заробіток.
Відсторонення працівників від роботи. Трудові книжки
Відсторонення від роботи працівників допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажів і перевірки знань з охорони праці і протипожежної охорони.
За працівниками, звільненими з підприємства у зв’язку зі зміною в організації виробництва, зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, аче не більше ніж на три місяці з дня звільнення, з урахуванням виплати вихідної допомоги. За працівником зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищила трьох місяців.
Власник повинен у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві понад п’ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Працівникам, які стають до роботи вперше, трудову книжку оформлюють не пізніше ніж за п’ять днів після прийняття на роботу.
Робітники і службовці можуть бути звільнені з підприємств, якщо їхня діяльність припиняється, скорочується чисельність або штат працівників. Право на працю звільненим працівникам гарантується. Про майбутнє звільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.
Тривалість робочого часу
Установлена законодавством тривалість робочого часу працівників і службовців на підприємствах, в установах, організаціях не може перевищувати 40 год на тиждень (розділ 4 “Робочий час”).
Підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановити меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в КЗпП.
Скорочену тривалість робочого часу встановлено: для працівників віком від 14 до 18 років; для робітників і службовців, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці. Законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та ін.).
Для збереження здоров’я медичних працівників і фармацевтів, які працюють у шкідливих умовах, законодавством встановлено скорочений робочий день:
— 6-годинний - в інфекційних, туберкульозних відділеннях лікарень, дитячих закладів, у психіатричних, психоневрологічних, наркологічних закладах і відділеннях, у фізіотерапевтичних, радонових, бальнеологічних відділеннях, у санітарно-епідемі- ологічних відділах і відділеннях і лабораторіях, які працюють
зі шкідливими чинниками (лікарі-бактеріологи, епідеміологи, гігієністи, паразитологи, токсикологи, санітарні лікарі, дезінфектори) та ін.
— 5,5-годинний — для лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів, МСЕК, ЛКК, психоневрологічних туберкульозних диспансерів, лікарів-стоматологів, лікарів і медсестер, які працюють з генераторами УВЧ, НВЧ, УФ-промеиями в поліклініках.
— 5-годинний — для медичного персоналу, який працює безпосередньо у відділеннях рентгенодіагностики, флюорографії, па ротаційних рентгено-терапевтичних, гамматерапевтичних установках, для патологоанатомів, прозекторів, анатомів, суд- медекспертів, інших фахівців, які працюють з трупним матеріалом, для медичних працівників, які обслуговують дитячі заклади для розумово відсталих дітей з ураженням ЦНС.
— 4-годинний — для лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу, безпосередньо зайнятих роботою з радіонуклідами.
При переході на 5-денний робочий тиждень тижнева тривалість роботи зберігається шляхом перерозподілу робочих годин 6-го дня тижня.
13 — 5-2101
Нічні чергування лікарів і медичних сестер, чергування у вихідні дні, згідно із законодавством, повинні компенсуватися: при роботі без права сну — 1 год за 1 год, а з правом сну — 0,5 год за 1 год. Законодавством передбачено також обмеження норм навантаження на лікаря із розрахунку на 1 год роботи амбулаторного приймання: хірурги — 9 хворих; офтальмологи, отоларингологи, дерматовенерологи — 8; травматологи-ортопеди — 7; терапевти, інфекціоністи, ендокринологи, гематологи, урологи, онкологи, педіатри, акушери- гінекологи, фтизіатри, хірурги-стоматологи — 5 хворих; дитячі психіатри — 2,5; терапевти-стоматологи — 3; фахівці протезної стоматології, судової психіатрії — 2 хворих. Під час медичної допомоги на дому за 1 год лікарі усіх спеціальностей повинні обслуговувати 1,25 пацієнта.
В Україні встановлено п’ятиденний і шестиденний робочі тижні. Напередодні святкових і вихідних днів тривалість роботи скорочується на одну годину. У разі роботи в нічний час (з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку) тривалість роботи зменшена на 1 год.
У розділі “Робочий час” розглянуто також: заборону роботи в нічний час; встановлення неповного робочого часу; початок і закінчення роботи; роботу змінами; перерви між змінами; поділ робочого дня на дві частини; підсумований облік робочого часу, обмеження надурочних робіт.
Надурочні роботи. Право працівників на відпустки
Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Наведено виняткові випадки застосування таких робіт. Надурочні роботи можуть проводитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства. Надурочні роботи не повинні перевищувати для працівника 4 год протягом 2 днів поспіль і 120 год на рік.
У розділі “Час відпочинку” розглянуто такі питання, як: перерви для відпочинку і харчування; вихідні дні; вихідні дні на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням населення; вихідні дні на безперервно діючих підприємствах; тривалість щотижневого безперервного відпочинку (повинна бути не менш як 42 год); робота у вихідні дні (компенсація за роботу у вихідний день — надання іншого дня відпочинку або оплата у подвійному розмірі) та святкові дні; щорічні відпустки.
Закон України “Про відпустки” прийнято 15 листопада 1996 р. І Ігіі Закон установлює державні гарантії права на відпустки, визначне умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновнім іня працездатності, поліпшення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб і інтересів, всебічного розвитку особистості.
Право на відпустку мають громадяни країни, які перебувають у трудових відносинах з виробництвами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої приналежності, а також ті, які працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — підприємство).
Право працівника на щорічні основну і додаткову відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після 6 міс безперервної роботи на даному підприємстві. Але Законом визначені також особи, і ким надається повна щорічна відпустка до того, як настане шестимісячний термін безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві.
Право на відпустки забезпечується:
гарантованим наданням відпустки певної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади); заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом;
— забороною заміни відпустки на грошову компенсацію, крім випадків, передбачених цим Законом, а саме:
— у випадку звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки робітникам, які мають дітей;
— у випадках звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, фахівців закладів освіти, які до звільнення працювали не менше за 10 міс, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток із розрахунку повної їх тривалості;
—у випадку переведення працівника на роботу до іншого підприєм
ства грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути намінена на грошову компенсацію. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткової відпусток не повинна бути меншою за 24 календарні дні.
Для осіб віком до 18 років заміна всіх видів відпусток на грошову компенсацію не допускається.
У випадку смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям. Установлено такі види відпусток:
1) щорічна відпустка:
— основна відпустка - не менше ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік. Керівникам, педагогічним, науково-пе- дагогічним працівникам освіти щорічна основна відпустка встановлена впродовж 56 календарних днів. Особам у віці до 18 років — 31 календарний день, інвалідам І і II груп — ЗО календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів. Установлено тривалість щорічних відпусток для шахтарів, працівників лісової промисловості, гірничорятувальних частин;
— додаткова відпустка — до 35 календарних днів (для зайнятих на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників);
— додаткова відпустка — до 35 календарних днів (для працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням) і 7 календарних днів — працівникам з непормованим робочим днем;
2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням працівників, які одержують загальну середню освіту. Надається додаткова оплачувана відпустка на період складання:.
— випускних іспитів в основній школі — тривалістю 10 календарних днів;
— випускних іспитів у старшій школі — 23 календарні дні;
— перевідних іспитів в основній і старшій школах — від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних;
— тим, хто складає іспити екстерном за основну і старшу школи, — відповідно 21 і 28 календарних днів.
Працівники, які навчаються в професійно-технічних закладах освіти, мають право на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 35 календарних днів упродовж року.
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою і заочною формами освіти, отримують додаткові оплачувані відпустки:
—на першому і другому курсах у вищих закладах освіти І і II рів
нів акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів щорічно;
III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів щорічно;
— незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання — ЗО календарних днів щорічно;
— на період установочних занять для навчання на третьому і наступних курсах вищих навчальних закладів освіти:
— І і II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів щорічно;
III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — ЗО календарних днів щорічно;
—незалежно від рівня акредитації із заочною формою навчання —
40 календарних днів щорічно;
— на період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах освіти незалежно від рівня акредитації — ЗО календарних днів;
— на період підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) студентам вищих закладів освіти з вечірньою і заочною формами навчання І і II рівнів акредитації — два місяці, а у вищих закладах освіти III і IV рівнів акредитації — 4 місяці.
Працівникам, які допущені до складання вступних іспитів до аспірантури, надається додаткова оплачувана відпустка із розрахунку 10 календарних днів на кожний екзамен один раз на рік. Ті, хто навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, одержують додаткову відпустку тривалістю ЗО календарних днів і за їх бажанням упродовж чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати;
3) творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників і в інших випадках. Тривалість, порядок, умови надання і оплату встановлює Кабінет Міністрів України;
4) соціальні відпустки:
— у разі вагітності і пологів (розглянуто в підрозділі “Охорона праці жінок”);
— для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути надано жінці у вигляді частково оплачуваної відпустки і відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості. Цю відпустку може частково чи повністю використати батько дитини, бабуся, дідусь або інші родичі дитини. Названі особи можуть працювати на умовах неповного робочого часу вдома;
— додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Така відпустка надається жінкам, які працюють і мають двох і більше дітей у віці до 15 років або дитину-інваліда. За бажанням матері їй щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.
Установлені також пільги для жінок, які усиновили дитину, батькові, який виховує дитину без матері (у тому числі у випадку хвороби);
5) відпустка без збереження заробітної плати надається за бажанням працівника в обов’язковому порядку. До таких осіб належать: матері, батьки, ветерани війни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; пенсіонери і інваліди; ті, хто вступає до шлюбу; працівники у випадку смерті рідних або догляду за хворими рідними; працівники для завершення санаторно-курортного лікування; працівники, які допущені до вступних іспитів у вищих навчальних закладах.
За сімейними обставинами і з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін не більше ніж 15 календарних днів на рік.
Порядок нормування й оплати праці
У наступних розділах КЗнП розглянуто питання нормування праці і заробітної плати. Робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі. Компенсація надурочних робіт відгулом не допускається. Робота у святковий день оплачується у подвійному розмірі за фактично відпрацьовані години. За бажанням працівника йому може бути надано інший день відпочинку, робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі.
Заробітна плата виплачується не пізніше, як кожні півмісяця. У розділі “Гарантії і компенсації” зазначено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а в окремих випадках — 50 % заробітної плати.
За шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків (розділ 7.1.4), працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі не більше за свій середній місячний заробіток.
Гоаничні норми переміщення вантажів
Санітарними нормами встановлено граничні норми переміщення вантажів вручну по рівній та горизонтальній поверхні на одну людину. Маса вантажу не повинна бути більше тієї, яку наведено в табл. 14.
Таблиця 14. Граничні норми маси вантажу для чоловіків та жінок
|
Забороняється застосування праці жінок на важких підземних роботах і на роботах зі шкідливими умовами праці. Заборонено залучати до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні вагітних, матерів, які годують немовлят власним молоком, жінок, які мають дітей віком до 3 років.
Жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучати до надурочних робіт або направляти у відрядження без їхньої згоди. Жінкам, відповідно до медичного висновку, надають відпустки з вагітності і пологів тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у випадку патологічних пологів або народження двох і більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Дні відпусток нараховують сумарно і надають жінкам повністю, незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів і, за їх бажанням, частково оплачувані відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 років з виплатою за ці періоди допомоги з державного соціального страхування. Частково оплачувану відпустку з догляду за дитиною надають згідно із заявою матері. Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці надають відпустку без оплати тривалістю до досягнення дитиною 6-річного віку. При укладанні колективного договору ці терміни і оплата можуть бути більшими, ніж передбачено законом. Установлено також й інші пільги жінкам-матерям.
Праця молоді
У главі 13 КЗііП розглянуто працю молоді. В Україні, як правило, допускається прийняття на роботу осіб віком 16 років, у виняткових випадках, за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років. Приймають також на роботу учнів віком 14 років, які бажають працювати в період канікул. Забороняється застосування праці осіб, які не досягли 18 років, на важких роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Тривалість роботи для підлітків 14—16 років — 24-годинний робочий тиждень, для неповнолітніх у віці від 16 до 18 років — 36-годинний робочий тиждень. Законодавство обмежує масу вантажів, до переміщення яких допускається молодь (табл. 15).
Підлітки та неповнолітні мають право на відпустку протягом 31 календарного дня, як правило, у літній період року. Крім зазначених, надаються й інші пііїьги.
Таблиця 15. Граничні норми маси вантажу для молоді
|
Інші положення КЗпП
У наступних розділах КЗпП наведено пільги для робітників і службовців, які поєднують працю з навчанням; розглянуто питання трудових спорів, професійних спілок, участі робітників та службовців і$ управлінні підприємством, державного соціального страхування.
Усі робітники і службовці підлягають обов’язковому державному страхуванню, яке здійснюється за рахунок держави. Внески на соціальне страхування сплачуються підприємствами без будь-яких відрахувань із заробітної плати працівників.
Робітники і службовці, а у відповідних випадках і члени їхніх сімей, забезпечуються в порядку державного соціального страхування:
допомогою з тимчасової непрацездатності, а жінки, крім того, допомогою у разі вагітності, пологів і догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;
допомогою з нагоди народження дитини;
допомогою па поховання;
пенсіями по старості, по інвалідності, у разі втрати годувальника, а також пенсіями за вислугу років, установленими для деяких категорій працівників.
Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування відбувається на умовах, визначених законодавством і колективним договором.
В останній 18 главі КЗпП розглянуто нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. Схема взаємодії органів нагляду і контролю за діями адміністрації закладу щодо додержання законодавства про працю і правил з охорони праці наведено на мал. 37.
В останній 265 статті КЗпП йдеться про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Відповідальність працівників за порушення норм і правил з охорони праці
Види відповідальності:
— дисциплінарна;
— адміністративна;
— матеріальна відповідальність посадової особи;
— цивільна відповідальність підприємства;
— кримінальна.
|
Мал. 37. Нагляд і контроль за діями адміністрації лікувально- профілактичного закладу в галузі охорони праці: СУЦОВВ — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади Держнагляд- охоронпраці); СУДО — спеціально уповноважений державний орган
Дисциплінарна відповідальність включає догану або звільнення з роботи. Притягнути до відповідальності має право особа, у прямій підлеглості якої перебуває винний. Притягнути до відповідальності можна не пізніше шести місяців з дня вчинення і одного місяця з дня виявлення проступку. Оскаржити стягнення можна в тримісячний термін.
Адміністративна відповідальність — накладання штрафних санкцій. Притягнути до відповідальності мають право особи, у прямій підлеглості яких не перебуває винний, і не пізніше одного місяця з дня порушення. Оскаржити стягнення можна в місячний термін.
Матеріальна відповідальність посадової особи — відшкодування грошових збитків підприємству або органам соціального забезпечення, стягнених із заробітної плати особи в разі нещасного випадку з працівником, якому ці органи відшкодували компенсацію за непрацездатність, котра настала з вини посадової особи.
Цивільна відповідальність підприємства — відшкодування збитків потерпілому внаслідок нещасного випадку.
Кримінальна відповідальність — включає звільнення з посади або штраф, або позбавлення волі терміном до п’яти років, або притягнення до виправно-трудових робіт терміном до одного року.
До інших законодавчих документів належать:
— Будівельні норми і правила (БНіП). У цих нормативних документах* наведено основні положення щодо проектування будівель і споруд, водопостачання, опалення, вентиляції, освітлення тощо. Дотримання положень БНіП забезпечує належні умови санітарії і безпеки на підприємствах;
Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 46 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
