Схема 1. Завдання розвитку мовлення дошкільників

Якщо всі попередні завдання стосувалися розвитку усного мовлення, то навчання дітей основ грамоти - це перехід від усного до писемного мовлення. Означений напрям має велике значення для мовленнєвого розвитку дошкільнят. Оволодіння основами гра­мотності стає можливим лише у разі освоєння дитиною усного мовлення, тобто має бути підготовленим усім попереднім розвит­ком малюка. Водночас ознайомлення зі знаковою системою мови зумовлює її свідоме сприймання як об'єкта вивчення, позитивно впливає на якість усного мовлення, його адекватність і доречність.

У пострадянські часи, коли формування методики як науки відбувалося під впливом людино центристських державних осві­тянських документів, дошкільна лінгводидактика, не принижу­ючи значення завдань, концептуально по-іншому стала підходи­ти до визначення завдань мовленнєвого розвитку дітей, розглядаючи їх у контексті загального розвитку культурної особистості.

Якщо в попередні роки головна увага приділялася формуванню окремих мовленнєвих умінь і навичок на основі елемен­тарного усвідомлення мовних явищ, то метою сучасної лінгводидактики на етапі дошкільного дитинства є виховання мовної особистості, тобто формування особистості, яка адекватно, до­речно, вільно і творчо використовує мову в різних ситуаціях бут­тя для реалізації власних мовленнєвих завдань. Перш ніж кон­кретизувати означену мету, потрібно усвідомити, з яких струк­турних компонентів складається щодо сучасної лінгводидактики зміст процесу формування мовлення дошкільнят.

До структурних компонентів належать: мовленнєва компе­тенція як одна з ключових базисних характеристик особистості; мовленнєвий розвиток, тобто формування певних мовленнєвих умінь і навичок, що забезпечують функціонування мовлення; навчання мови, пов'язане з певним обсягом елементарних знань про мову і мовлення, що формуються на основі розвитку мовно­го чуття і водночас зумовлюють цей розвиток; мовленнєве вихо­вання, мета якого - виховання мовленнєвої культури особис­тості. Розглянемо значення кожного з цих термінів.

Мовленнєва компетенція означає готовність і спроможність особистості адекватно й доречно використовувати мову в конк­ретних ситуаціях буття (висловлювати власні думки, бажання, наміри, прохання тощо), застосовуючи при цьому як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності.

Розвиток мовлення — цілеспрямоване формування у дітей певних мовленнєвих навичок і вмінь (правильної звуковимови, доречного добору або сполучення слів чи інших мовних і поза­мовних засобів, використання слів у відповідній граматичній формі тощо), які забезпечують функціонування процесу мов­лення відповідно до мовних норм.

Дата добавления: 2015-11-04