Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Напрями діяльності та функції держави в економічній сфері

Соціально-економічні та політичні наслідки корупції | Заходи щодо запобігання проявам корупції | Нормативно-правова база антикорупційної діяльності в Україні | Поняття та критерії результативності й ефективності в публічному адмініструванні | Моделі ефективності діяльності публічних адміністрацій | Чинники формування високоефективних публічних адміністрацій | Сутність і мета соціальної політики держави | Моделі соціальної політики держави | Соціальний захист населення як пріоритет публічного адміністрування | Забезпечення розвитку соціальної інфраструктури. |


Читайте также:
  1. C. *мікрофільні умови, в атмосфері 5 % O2, 10 % CO2, 85 % N2.
  2. Аналіз показників фінансово-господарської діяльності.
  3. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
  4. БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ІНВЕСТИЦІЙ
  5. Бібліографічний опис: поняття, функції
  6. Вершиною діяльності ОУН на чолі з 32 річним Бандерою стало проголошення незалежності Української Держави у Львові 30 червня 1941 р.
  7. Взаємовідносини держави і громадянського суспільства Г.Гегея

 

Досвід країн з розвиненими ринковими економіками свідчить про те, що сучасний конкурентний ринок не може нормально функціонувати без державного втручання. Держава бере на себе відповідальність за правильну організацію грошового обігу, задоволення частини колективних потреб людей, компенсацію, ліквідацію і попередження негативних впливів ринку. Механізм ринку не завжди дає суспільству потрібні результати.

Ринок визнає єдиний справедливий варіант розподілу доходів, отриманих завдяки участі в конкуренції на ньому товарів, послуг, капіталів, робочої сили. Поза впливом ринку залишається сфера освіти, фундаментальної науки, державного управління, громадяни, які не беруть участі у виготовленні товарів (послуг), а виступають лише як споживачі (інваліди, діти, люди похилого віку).

Ринковий механізм не гарантує реалізації права людини на стандарт добробуту, який забезпечує їй нормальне існування незалежно від форм і результатів діяльності. У зв'язку з цим необхідне втручання держави в перерозподіл доходів.

Механізм ринку не забезпечує дотримання й інших прав людини, зокрема, права на працю для тих, хто хоче і може працювати. Характерне для ринку тривале безробіття в структурній, регіональній, технологічній, прихованій та інших формах ставить перед державою чимало складних проблем. її обов'язком стає регулювання ринку робочої сили з метою підтримання зайнятості, скорочення безробіття, матеріального забезпечення непрацюючих верств, встановлення мінімального рівня оплати праці.

Стимулюючи ефективне використання результатів науково-технічного розвитку, ринковий механізм не в змозі самостійно забезпечити стратегічні напрями розвитку науки і техніки, глибокі структурні зміни у виробництві. Ринок не дає ефекту в ситуаціях, коли є потреба здійснити великі інвестиційні проекти з тривалим терміном окупності, високим ризиком і невизначеністю про норму прибутку, йдеться про фундаментальну науку, капіталовкладення в нові галузі з випуску продукції, попит на яку складно спрогнозувати, витрати на космічні, природоохоронні програми тощо. Без державного втручання їх розв'язання стане неможливим.

Ринок не може розв’язати і численні регіональні проблеми, які виникають під впливом історичних, національних, демографічних та інших факторів. Для їх вирішення потрібна регіональна політика держави.

Такі в загальних рисах напрями державного втручання в ринкову економіку.

Досвід розвинених країн світу свідчить про те, що будь-яка держава виконує політичну, міжнародну, соціальну та економічну функції. Всі функції взаємопов'язані, але економічна функція є основною, оскільки від її дії залежить ефективність реалізації всіх інших. Економічно доцільними функціями держави в умовах ринкового господарювання є:

– розроблення, прийняття та організація виконання господарського законодавства. Йдеться про правову основу підприємництва, оподаткування, банківської діяльності та ін.;

– забезпечення умов для нормального функціонування ринкового механізму. В країнах з давніми традиціями до цього напряму діяльності держави входять регулярна демонополізація економіки, ефективні антиінфляційні заходи, підтримка фінансової системи;

– забезпечення економіки необхідною кількістю грошей, здійснення грошово-кредитної політики;

– забезпечення громадян суспільними товарами;

– формування інформаційної інфраструктури ринку;

– забезпечення розподілу і перерозподілу доходів.

Держава виконує свої функції, використовуючи різноманітні форми і методи впливу на економіку. Однак вона не повинна допускати: по-перше, дій, які призводять до розриву зв'язків усередині ринкового механізму (тотальне директивне планування, розподіл ресурсів і предметів споживання та ін.); по-друге, оскільки конкурентний ринок це – саморегульована система, впливати на нього можна в основному тільки непрямими економічними методами. В економічній історії є чимало прикладів, коли держава шляхом адміністративних способів впливу на економіку не тільки не сприяла її ефективності, а призводила до руйнації ринкового механізму. Проте це не означає, що в розвиненому ринковому господарстві адміністративні методи не мають права на існування.

Загалом розвиток демократії потребує встановлення між державою і громадянським суспільством різноманітних і численних зв’язків, оскільки кожна сторона виконує певні функції і завдання в регулюванні соціальних процесів. Державна влада організовує різні суспільні сфери або керує ними, але водночас і громадянське суспільство має суттєві можливості впливу на владу і політику, використовуючи свої інститути (партії; групи інтересів, ЗМІ, громадські лідери тощо).

Об'єктивна мета державної політики, яка залишається незмінною в будь-який період на будь-якій стадії розвитку країни, – це стимулювання ефективності ринкової економіки, пом’якшення суперечностей ринкового механізму, тобто йдеться про те, що державна політика має бути пов'язаною з ринковим механізмом. Завдання ж економічної політики диктуються тими потребами розвитку, які висуває сучасна дійсність. Отже, залежно від періоду розвитку міняються не тільки завдання економічної політики, а і її види: антициклічна, антиінфляційна, економічного зростання або стабілізації.

Між тим ефективність державної політики є відносною, оскільки вона будується на базі стихійного ринкового механізму. Передусім слід відзначити той факт, що окремі державні заходи за одних обставин можуть бути ефективними, а за інших – навпаки. З другого боку, непрямий, опосередкований зв'язок методів регулювання з економікою створює завжди часовий лаг, тобто розрив між часом ужиття державних заходів і часом, коли вони дають певний результат, через що ефективність державного впливу на економіку знижується. Іще варто додати, що заходи державного впливу на економіку, як звичайно, запізнюються, уживаються після очевидних кризових процесів. Безперечно, все це знижує результативність державного впливу на економіку.

Дієвість державного впливу на економіку залежить також і від того, наскільки політика держави віддзеркалює інтереси всього суспільства, а не окремих його груп: розширення демократичного змісту державної політики, безумовно, підвищує її ефективність.

 

 


Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Характеристика сучасної економічної системи| Державне регулювання економіки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)