Робота з картками.

- Давайте визначимо такі риси характеру, які зроблять серце добрим і милосердним.

- людяність

- чесність

- щирість

- смиренність

- чемність

- співчуття

- турботливість

- доброта

- милосердя

- В кожного з Нас ці риси характеру присутні, потрібно лише постійно їх використовувати у своєму житті.

3.3.Фізкультхвилинка.

«Встаньте, діти, посміхніться, Землі нашій поклоніться За щасливий день осінній І до сонця потягніться. В різні боки похиліться, Веретеном покрутіться. Раз присядьте,два присядьте І за парти тихо сядьте».

ІV. Систематизація та узагальнення знань та навичок учнів.

4.1. Робота з оповіданням «Які очі бачать Бога»

- Давайте подумаємо, а чи є якась відмінність між Отцем Небесним і нашими батьками?

- Дійсно діти, наших батьків ми бачимо, а Отця Небесного ні. Давайте дізнаємось, чи можна побачити Бога? Для цього послухайте оповідання «Які очі бачать Бога», а потім відповісте на питання «Чи можна побачити Бога?»

«ЯКІ ОЧІ БАЧАТЬ БОГА»

У нас із братом своя кімната. В ній ми спимо, робимо уро­ки, читаємо, розмовляємо. Зараз канікули, і уроків робити не потрібно, але Гена все одно кожного вечора сідає за пись­мовий стіл і малює. Потім на великий картон він наклеює ма­люнки: храми, будинки, дерева. У нього виходить справжній монастир.

Коли брат малює та клеїть, мені сумно, тому що в цей час він мовчить, а я більше за все люблю слухати й розмовляти. Мама каже, щоб я більше читав, доки Гена займається, але ж читати мені не подобається. В книжках розповідають все ду­же повільно, так повільно, що я просто втомлююсь, доки до­читаю до якогось цікавого місця. Інша справа, коли розпові­дає Гена або мама, тоді все цікаво з самого початку, навіть про природу або про переживання.

Ще я люблю розмовляти з татом. Тато так цікаво пояс­нює, що ні в якій книжці так не пояснюється. Нещодавно Ге­на у нього запитав:

— Якщо Бог існує скрізь, значить Він є у всьому Всесвіті? І немає жодного місця, де Його немає? А як же там, де бага­то гріха? Там є Бог?

Гена у нас такий, він про все розпитує, розмірковує. Все йому потрібно. Він татові й мамі безперервно ставить різні запитання. І тоді — запитав про Всесвіт і чекає відповіді. А тато нічого не відповів, тільки взяв Барсика з дивана і повів нас обох до комори. Зайшли ми туди, тато закрив двері й ви­мкнув світлі..

- Чи бачите ви що-небудь? — запитав він нас.

А чого питати, коли й так зрозуміло, що нічого не видно. Сама темрява. –Н і,- відповіли ми,- нічого не видно. Навіть один одного не бачимо.

- Це тому, що немає світла,- говорить Гена. – Без світла ніколи нічого не можна побачити.

- А кота бачите?- знову запитав тато. – Подивіться уважніше.

- Як же ми можемо побачити кота, якщо я не бачу навіть свого пальця, - відізвався з темряви Гена.

Ой! Ой! Бачу! Барсика бачу, несподівано закричав він. Бачу Барсика! Він сидить на сходах нагорі! Санько, дивись! Дивись угору!

Тут і я побачив два ока, жовті такі, зовсім поруч від мене. Правда, Барсик від цього крику тут же зник. Але ж я встиг роздивитися його жовті очі.

—Ну що, бачив? — запитав тато. Відкрив двері і випус­тив нас

—Знаєте, чому в кота очі в темряві світяться? — питає. - Може, у нього там ліхтарики?

—Ні, не ліхтарі. Просто у кота очі такі - вони відбива­ють світло, що розсіяне в темряві, - сказав Гена. Він у нас дуже розумний.

—Так у коморі світла не було, - посміхнувся тато.

—Не було, — сказав Гена, — але якась кількість світла все ж таки була. Якщо коту в очі потрапила.

Тато обійняв Гену й сказав:

— Правильно. Якась кількість була. Це ми його не бачимо.
Так налаштовані наші очі, що ми не бачимо світло, коли його
мало. Але ж світло є скрізь.

Потім тато помовчав і додав.

—Бог, подібно до світла, є скрізь. Але не скрізь Його можна одразу побачити. Для цього треба особливими очами дивитися.

—Як у Барсика? — це я таку дурницю запитав.

—Ні, не як у Барсика, а як у царя Давида, — відповів тато. — Це була свята праведна людина, яка виконувала За­повіді Божі. І з часом його серце і розум очистилися від зла і він сказав...

І тут тато промовив дуже гарні слова, я їх потім навіть за­писав і на поличку за скло цей листочок поставив, щоб не за­бути. Я їх і зараз можу вам прочитати:"Якщо здіймуся на не­бо, Ти є там, якщо зійду у темряву землі, і там Ти є!

Мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота, як світло!" Тобто це означає, що Бог є скрізь. І якщо хтось бажає сховатися від нього, то не сховається. І якщо хтось вважає, що Його немає, то теж даремно. Тому що Він є. Просто Його не усякими очима можна побачити.

Тепер ви розумієте чому мені так цікаво слухати батька?

(С. Ніколаєв.)

- Отже, ми дізнались, що Бог є скрізь. - Скажіть мені, так чи можна побачити Бога? (Відповіді учнів) – А яка людина може бачити Бога?(Відповіді учнів) - Правильно, діти, та яка виконує заповіді Божі і має добре серце та чисту душу.

V. Підсумок уроку.

- Чому люди називають Бога Отцем Небесним?

- Як ви розумієте вислів «Бог піклується про людей так само, як батьки про своїх дітей»?

- Які риси характеру, справи та вчинки допоможуть тобі жити за Законами Божими і мати добре серце?

Дата добавления: 2015-11-04