V ст.раннє середньовіччяХVІІ ст.

ТЕМА 6. Культура епохи Відродження

План

1. Загальна характеристика та особливості епохи Відродження як перехідного періоду від Середньовіччя до Нового часу.

2. Гуманізм – новий світогляд епохи Відродження.

3. Література і театр доби Відродження.

4. Великі географічні відкриття та іх значення. [с/р]

5. Наука епохи Відродження. [с/р]

6. Мистецтво доби Відродження.

Література:

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посібн. – Львів: Світ, 2004..

2. Дещинський Л.Є., Денісов Я.Я., Скалецький М.П., Цубов Л.В., Барановська Н.М., Макарчук О.Г. Українська та зарубіжна культура. Видання 4-е, перероблене і доповнене: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво «Бескід Біт», 2005. – 304 с.

3. Історія світової та української культури: Підручник для вищ. закл. освіти / В.А. Гречко, І.В. Чорний, В.А. Кушнерук, В.А. Режко. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 464 с.

4. Є.А. Подольська, В.Д. Лихвар, К.А. Іванова. Культурологія: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 288 с.

5. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зазюн, О.М. Семашко та ін.; За ред. М.М. Закович. – К.: Знання, 2004. – 567 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. І доп. / За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с. з іл.

7. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник / За заг. Ред. Заблоцької К.В. – Донецьк: «Східний видавничій дім», 2001. – 372 с.

8. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб./ Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін.; За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – 3-те вид., стер. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. 326 с. – (Київському національному університету імені Тараса Шевченка – 165 років).

9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Відродження

1.http://uk.wikipedia.org/wiki/Реформація

11. http://uk.wikipedia.org/wiki/Контрреформація

12. http://uk.wikipedia.org/wiki/Епоха_великих_географічних_відкриттів

13. http://uk.wikipedia.org/wiki/Геліоцентризм

14. http://uk.wikipedia.org/wiki/Геоцентризм

15. http://ua-referat.com/Наука_Епохи_Відродження

________________________________

Словник

Антропоцентризм (грец. ανθρωπος — людина і лат. centrum — центр) — різновид телеології, філософське вчення, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються, що вона створена Богом «за своїм образом і подобою»; це принцип, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови. Сам термін був вперше вжитий в добу Відродження. Суть його полягає в тому, що центр Всесвіту переноситься від проблем світобачення до конкретних проблем людини.

Геліоцентризм або Геліоцентри́чна систе́ма сві́ту (від грец. «сонце» і лат. centrum «осереддя, центр») — вчення в астрономії і філософії, яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо нього обертаються усі тіла. в т.ч. планети і зокрема Земля. Протилежне вчення - геоцентризм.

Геоцентризм або Геоцентрична система світу (від дав.-гр. — Земля) — уявлення про світобудову, згідно з яким центральне положення у Всесвіті займає Земля, навколо якої обертається Сонце, Місяць, планети, зірки. Альтернатива геоцентризму - геліоцентризм.

Гуманізм ( лат. humanism — людяний, людський) – напрям суспільної думки, за якою людина визнається найвищою цінністю у світі, поважається гідність та розум людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей. Гуманізм відображав боротьбу буржуазии за визволення від феодалізму.

Інтелігенція (лат. intelligens – той, хто розуміє) – люди розумової праці, які мають спеціальні знання у різних галузях науки й культури

Культура (лат. сultura – обробка, догляд, поліпшення, …освіта, розвиток)

Мануфактура (лат. manus – рука, facere - робити) – виробництво з ручною працею і розподілом труда

Мистецтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність

Реформа́ція (від лат. reformatio - перетворення, виправлення) — християнський церковно-релігійний, духовно-суспільний та політичний рух оновлення у країнах Західної та Центральної Європи у XVI столітті, спрямований на повернення до біблійних першоджерел християнства, який набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади.

Контрореформація (реформування католицизму) - рух спрямований на оновлення католицької церкви, виник як реакція на поширення протестантизму. Контрреформація тривала приблизно з 1560 року до кінця Тридцятилітньої війни - 1648.

Світогляд – система поглядів на світ

Теоцентризм (грец. Theos — Бог + лат. Centrum — центр кола) — філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага. При цьому основою моральності служить шанування Бога і служіння йому, а наслідування і уподібнення Йому вважається вищою метою людського життя.

Найпоширенішим теоцентризм був у Середні віки.

1. Загальна характеристика та особливості епохи Відродження як перехідного періоду від Середньовіччя до Нового часу

В І Д Р О Д Ж Е Н Н Я

Стародавній

Світ кін. ХІІІ ст. «т е м н і в і к и» Новий час

V ст.раннє середньовіччяХVІІ ст.

Дата добавления: 2015-10-28