Форми організації виховного процесу

У виховному процесі використовують масові, групові та індивідуальні форми його організації.

Масові форми виховної роботи. До масових форм ор­ганізації виховної роботи належать тематичний вечір, ве­чір запитань і відповідей, конференція, тиждень певного навчального предмета, зустріч із видатними людьми, огляд, конкурс, олімпіада, туристичний похід, фестиваль, виставка тощо. Найпоширеніші з них — читацька конфе­ренція, тематичний вечір та вечір запитань і відповідей.

Читацька конференція. Будучи важливим засобом пропаганди художньої та наукової літератури, вона допо­магає глибше зрозуміти зміст та образи твору, особливості мови та стилю, навчитися відрізняти головне від другоря­дного, прищеплює літературно-естетичні смаки.

Види і тематика читацьких конференцій різноманіт­ні: вони можуть проводитися на матеріалі однієї або кі-

лькох праць, бути присвяченими творчості письменника або конкретній літературній чи науковій проблемі. Вибір теми визначається завданнями морального й естетичного виховання, характером навчального матеріалу і віковими особливостями підопічних.

Залежно від типу конференції та індивідуальних особ­ливостей читацького колективу визначають її структуру й форми проведення. Так, у 5—7 класах читацька конферен­ція наближається до бесіди, під час якої учні висловлюють своє ставлення до героїв, їх учинків, читають напам'ять ури­вки з книги, а після цього ставлять інсценівки або перегля­дають діафільм, кінофільм. У 8—12 класах читачі виступа­ють із доповідями, повідомленнями, в яких дають моральну оцінку рисам, якостям і вчинкам героїв книг, творам зага­лом, аналізують їх художні особливості та недоліки, роблять висновки про їх виховне та освітнє значення.

Студенти порушують глибинні аспекти значимих про­блем, претендуючи на самостійний аналіз, науково обґрун­товані висновки.

Тематичний вечір. Найчастіше буває суспільно-полі­тичним (присвяченим державним святам, пам'ятним да­там, політичним подіям) або патріотичним (приуроченим до історичних дат).

Цінність тематичного вечора полягає насамперед у то­му, що в його підготовці та проведенні беруть участь самі учні, студенти. Обираючи тему, запрошуючи гостей, офор­млюючи приміщення, готуючи книжкову виставку чи но­мер художньої самодіяльності, відшукуючи кінофільми тощо, вони мають змогу виявити свою ініціативу, само­стійність, ерудованість.

Вечір запитань і відповідей. Це цікавий, динамічний спосіб роз'яснення учням різноманітних питань внутрі­шньої політики України, міжнародного життя, виробництва, науки,техніки, культури,спорту, побуту тощо.

На тематичних вечорах і вечорах запитань і відповідей використовують різні методи і засоби впливу на школя­рів: виступи запрошених гостей, демонстрування кінофіль­мів, художню самодіяльність. Все це дає можливість зроби­ти вечори цікавими, виховну інформацію дохідливою, пере­конливою, насиченою яскравими прикладами з життя.

Як правило, такі вечори підопічні готують самостій­но: пишуть оголошення про майбутній вечір, виготовля­ють скриньку для збирання запитань, зошит для запису­вання запитань та пропозицій, оформлюють приміщення, книжкові вітрини, добирають кінофільми, готують номери художньої самодіяльності.

Групові форми виховної роботи. До цих форм нале­жать політінформація, година класного керівника, кура­тора, гурток художньої самодіяльності, випускання стін­ної газети, похід, екскурсія.

Політична інформація. Вона може бути оглядовою або тематичною.

Оглядова політінформація — коротке доступне повідом­лення про найважливіші події в Україні та за кордоном. Тематичну політінформацію присвячують висвітленню одного або кількох актуальних питань політичного, еко­номічного, культурного чи наукового життя України або світової спільноти.

Година класного керівника. Це важливий засіб фор­мування наукового світогляду і моральної поведінки школярів.

Тематику таких виховних заходів розробляє класний ке­рівник, ураховуючи особливості класу. Це може бути бесіда про етичні проблеми, лекція, диспут, усний журнал, зустріч із цікавою людиною, обговорення книги та ін. Останню го­дину місяця доцільно присвячувати підбиттю підсумків на­вчально-виховної роботи класу.

До підготовки виховного заходу класний керівник мо­же залучати й учнів, що позитивно впливає на них. Тему виховного заходу доцільно визначати заздалегідь, розпо­діливши між вихованцями завдання по збиранню і підго­товці наочності, запропонувавши прочитати певну літера­туру, підготувати запитання, зібрати місцевий матеріал (цифри, факти, спогади тощо).

Гурток художньої самодіяльності. Його цінність полягає в тому, що мистецтво зближує людей, пробуджує почуття відповідальності, сприяє формуванню вміння ко­лективно переживати успіхи і невдачі. Участь у його ро­боті дає змогу виявити свої здібності, розумно провести вільний час. Учасники гуртка художньої самодіяльності краще відчувають красу мистецтва і природи, людських відносин, більше цікавляться книгами.

Стінна газета. Стінні газети бувають загальношкіль-ними (факультетськими, вузівськими), класними (навча­льної групи), предметними, сатиричними та ін. Завдяки їм вдається формувати громадську думку, спрямовувати її у конструктивне русло.

До випуску стінгазети важливо залучати якомога бі­льше школярів (студентів) — через роботу в редакцій­ній колегії, кореспондентській мережі. Активна участь у підготовці стінної газети формує чесність, правдивість,

принциповість, уміння аналізувати і давати оцінку фа­ктам і явищам, критично ставитися до власних і чужих учинків.

У процесі підготовки і проведення виховних заходів (політінформації, години класного керівника та ін.) вико­ристовують матеріали періодичної преси, радіо- і телепе­редач, художніх фільмів, книг.

Похід. Є цікавою формою виховання. Особливо захоп­люючими є походи по історичних місцях нашого народу. Зібрані під час походів і зустрічей матеріали оформляють у книги й альбоми.

Екскурсія. Є ефективним виховним заходом, що дає змогу організувати спостереження і вивчення різних предметів і явищ у природних умовах. З екскурсією мо­жна піти на природу, на підприємство, в установу, до му­зею, на виставку. Методика підготовки і проведення ви­ховної і навчальної екскурсій однакові. Однак виховна екскурсія має насамперед виховні цілі. Так, під час екс­курсії на підприємство здійснюють трудове, економічне виховання та профорієнтацію, у військову частину — військово-патріотичне виховання.

Індивідуальні форми виховної роботи. Необхідною умовою успішної індивідуальної виховної роботи є вивчен­ня індивідуальних особливостей учнів, студентів. Почат­ком індивідуальної виховної роботи має бути встановлен­ня щирих, доброзичливих стосунків. Зробити це часом не­легко, оскільки індивіди, які потребують найбільше уваги, нерідко не довіряють педагогам. Велике значення при цьо­му має авторитет вихователя, його знання психології осо­бистості, уміння швидко орієнтуватися в ситуації, передба­чати наслідки своїх педагогічних впливів.

Індивідуальна виховна робота має бути систематичною і послідовною. Вона повинна включати не тільки бесіди з вихованцями з приводу допущених ними негативних учи­нків, а й профілактичні розмови та інші заходи.

Обов'язково також визначити місце кожного вихован­ця серед його товаришів, стиль взаємин із ними, його став­лення до громадської думки колективу і ставлення колек­тиву до нього, його поведінки. Це дасть змогу використову­вати виховні можливості колективу в індивідуальній роботі з конкретним вихованцем.

Необхідно передбачити і координування впливів педа­гогів, батьків і колективу. Така координація здійснюєть­ся завдяки обміну думками та аналізу результатів вихов­ного впливу.

В індивідуальній виховній роботі використовують різ­номанітні форми, зорієнтовані на розкриття і розвиток здібностей особистості. Це може бути колекціонування, спортивні, мистецькі заняття, різні види технічного ама­торства тощо.

Людина виховується внаслідок дії сукупності різно­манітних заходів і впливів. Будь-який метод, засіб, що використовують ізольовано, відірвано від системи вихо­вних впливів, не досягає виховної мети. Адже, на думку А. Макаренка, вирішальною є не логіка певного методу, а логіка і дія всієї системи засобів, гармонійно органі­зованих.

Тому всі методи і форми виховання взаємопов'язані та взаємозумовлені. Жодний із них не може бути уні­версальним засобом впливу на особистість, на формуван­ня її якостей, яким би досконалим він не був.

Запитання. Завдання

1. Доведіть взаємозумовленість і взаємозв'язок різних методів і форм виховання.

2. Які методи і форми виховання є найважливішими в роботі кла­сного керівника? Чому?

3. За яких умов використання певних методів і форм виховання може бути успішним?

4. Проаналізуйте взаємозв'язок між масовими, груповими й інди­відуальними формами виховної роботи.

5. Які прийоми індивідуального виховного впливу найчастіше зустрі­чаються в роботі викладачів вищого навчального закладу?

6. Пригадайте, які заохочення і покарання вчителі застосовували до вас під час навчання у школі і який виховний ефект вони мали.

Література

Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. — К., 1998.

Коротов 3. М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. — М.,1983.

Натанзон 3. Ш. ПриемьІ педагогического воздействия. — М.. 1972.

Слепкань 3. П. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. — К., 2000.

Суходольська Л. В., Фіцула М. М. Методика виховної роботи. — Тер­нопіль, 1989.

3.5. Суспільні інститути виховання

У кожному суспільстві формуються певні типи соціа­льних взаємодій, які узгоджено діють за певними правила­ми і є обов'язковими для соціальних спільнот. Такими є суспільні інститути — відносно стійкі моделі поведінки людей і організацій, що історично склалися у певній сфері життєдіяльності суспільства. Тобто інститути охоплюють певну сукупність людей, установ, покликаних вирішувати важливі суспільні завдання. Наприклад, інститут вихован­ня реалізує свою місію щодо формування досконалої осо­бистості через сім'ю, різноманітні дитячо-юнацькі, молоді­жні організації, школу, вуз, церкву, позашкільні установи.

Дата добавления: 2015-10-28