Сучасна зарубіжна педагогіка про мету виховання

Більшість представників сучасної зарубіжної педаго­гіки мету виховання вбачає в адаптації людини до умов постіндустріального суспільства з урахуванням конкуре­нції на макро- та мікрорівнях. Водночас беруться до ува­ги глобальні проблеми.

Педагогіка неопозитивізму метою виховання вважає підготовку індивіда, здатного включитися в систему інду­стріального виробництва, яке функціонує як добре налаго­джений механізм.

Педагогіка прагматизму мету виховання особистості вбачає у пристосуванні її до життя, у підготовці практи­ків, що вміють робити кар'єру, будувати свій бізнес.

Педагогіка екзистенціалізму передбачає створення умов для самореалізації особистості, зокрема індивідуалі­зацію навчання, що дає змогу реалізувати природні задат­ки людини.

Гуманістична педагогіка, на противагу педагогіці неопо­зитивізму, ставить за мету виховання гуманіста, формування в особистості високих моральних якостей, уміння спілкува­тися, розуміти себе й інших людей. Сучасна особистість, гада­ють її представники, має вміти виживати, об'єднуючись із ін­шими людьми заради захисту життя на Землі. Ця педагогі-

чна течія сформувалась як протест проти негативних наслід­ків стрімкого розвитку техніки, зменшення природних ре­сурсів, забруднення води, ґрунту, атмосфери.

Більшість напрямів зарубіжної педагогіки сходяться на тому, що виховання покликане також формувати за­конослухняну особистість, яка поважає закони і норми моралі демократичного суспільства, знає свої права і обо­в'язки та відповідально ставиться до їх виконання.

Залежно від засадничих принципів досягнення ме­ти виховання пропонуються методи вирішення окремих проблем. Так, американська система морального вихо­вання спирається на суверенність людської особистості, що діє за власним добрим спонуканням. Ця позиція потребує високої майстерності педагога, який повинен допомогти вихованцеві відчути себе впевненою у влас­них силах людиною. Значна увага приділяється і фор­муванню характеру. У більшості держав із традицій­ним демократичним устроєм зусилля педагогів зосе­реджено на тому, щоб молодь зрозуміла значущість громадянських прав і свобод. Навчальним планом школи передбачено відповідні предмети, які роз'ясню­ють конституційні права і свободи громадян, вчать ко­ристуватися ними.

Багато зусиль докладають педагоги і для прищеплен­ня почуття патріотизму. Наприклад, в елементарній шко­лі США обов'язковою є щоденна церемонія клятви держа­вному прапору, що висить у кожному класі над дошкою. Перед початком занять діти встають, прикладають руку до серця, дивлячись на прапор, клянуться бути вірними «прапору, уряду, державі».

Цікавий досвід американських шкіл щодо дисциплі­нування учнів. Учителі та учні на загальних зборах при­ймають кодекс честі — звід правил, які всі учні зобов'язу­ються виконувати. У ньому сказано, як слід поводитися і працювати в бібліотеці, на спортивному майданчику, в за­лі під час розваг. Правила поведінки публікують у довід­нику школи й вручають кожному учневі. Доводять їх і до відома батьків. Учнівський патруль стежить за порядком під час перерв, у їдальні, на спортивних майданчиках, на прилеглій до школи території.

Японські підлітки навчаються взаємоповаги у школі групової поведінки. Для цього їх залучають до групових бесід, під час яких кожен зобов'язаний відкриватися пе­ред іншими і пояснювати причини своїх учинків. Конф­лікти між собою діти уладнують, як правило, самі. Вчи-

тель втручається тільки у вирішення найскладніших пи­тань, інколи до цього залучають і батьківську раду класу.

Великого значення у школах Японії надають трудово­му вихованню. Учнів навчають бути старанними, вміти наполегливо працювати в колективі й виявляти повагу до керівництва. Мета школи — підготувати вихованців до майбутньої кар'єри, озброївши їх основними знаннями про професії, корисні суспільству. Учні самотужки обира­ють навчальні курси, що найбільше відповідають запла­нованому професійному шляху.

Заслуговує на увагу і зарубіжний досвід виховної ро­боти у вищих навчальних закладах. Так, у Негевеському університеті (Ізраїль) створена студентська асоціація, яка є позаполітичною організацією. Представники студентів входять до складу багатьох університетських органів: Ра­ди директорів, Виконавчого комітету, Сенату. В універси­теті проводять різноманітні культурні заходи: лекції, кон­церти, кінофільми, театральні постановки. У гуртожитках студенти мають змогу займатися хоровим співом, народ­ними танцями і т. ін., підготувати черговий номер газети «Барабан». На добровільних засадах вони беруть участь у різних соціальних проектах, зокрема допомагають дітям із проблемних сімей. Спортивний центр університету має гімнастичний зал, шість тенісних кортів і два басейни. Діють клуби гандболу, волейболу, шахмат і плавання. Сту­дентські команди представляють університет у різних змаганнях.

Запитання. Завдання

1. Проаналізуйте вплив гуманітарних і природничих знань на фор­мування світогляду молоді.

2. Як може поєднуватися всебічний розвиток особистості та роз­виток здібностей до певного виду діяльності?

3. Чи можливий всебічний розвиток особистості людини в умовах інтенсивного зростання потоку інформації? Чи вважаєте ви себе все­бічно розвиненою людиною?

4. Доведіть необхідність дотримання у виховному процесі взаємо­зв'язку між напрямами виховання.

5. Доведіть необхідність єдності та взаємозв'язку у формуванні моральної свідомості й поведінки.

6. Розкрийте вплив трудової діяльності на інтелектуальний розви­ток особистості школяра.

7. На прикладі виховної роботи однієї зі шкіл виявіть, яким напря­мам змісту виховання надається перевага і чому. Чи виправданий та­кий підхід із педагогічної точки зору?

8. Наведіть факти взаємовпливу фізичного виховання та інших на­прямів всебічного розвитку особистості.

Література

Алексюк А. М. Дидактика вищої школи. — К., 1988. Ващенко Г. Виховний ідеал. — Полтава, 1992.

Вишневський О. Сучасне українське виховання: Педагогічні нариси — Львів, 1996.

Голомшток А. Е. Вьібор профессии й воспитание личности школьника — М., 1979.

Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: Збірник документів — Ч. І. — К._т 1998.

Кабалевский Д. В. Воспитание ума й сердца. — М., 1989.

Концепція безперервної системи національного виховання. — К., 1994.

Концепція неперервної екологічної освіти та виховання в Україні (проект)/ Інформаційний збірник Міністерства освіти України. — К., 1995. — № 14.

Кравець В. П. Психологія сімейного життя. — Тернопіль, 1995.

Макаренко А. С. Проблеми шкільного радянського виховання// Ма-каренко А. С. Твори: У 7-ми т. — К., 1954. — Т. 5.

Неменский П. М. Мудрость красоти. — М., 1981.

Орієнтовний зміст виховання в національній школі: Методичні ре­комендації. — К., 1996.

Писарчук Е. А., Кухта А. М. Екологічне виховання учнів. — К., 1984.

Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки'молоді/ За ред. В. В. Рибалки. — Київ — Тернопіль, 2000.

Сидоренко В. Як опанувати техносферу, ергосферу інфосферу?// Ос­віта. — 2004. — № 16. — 24—31 берез.

Слепкань 3. П. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі.__

К., 2000.

Соловейчик С. Педагогика для всех. — М., 1989.

Сухомлинський В. О. Роль переконань у формуванні духовного об­личчя особистості// Сухомлинський В. О. Вибрані твори: У 5-ти т. — Т. 2.

Ушинський К. Д. Людина як предмет виховання// Ушинський К Д Вибрані педагогічні твори: У 2-х т. — К., 1983. — Т. 1.

Фіцула М. М. Антиалкогольна робота в школі. — К., 1981.

Фіцула М. М. Правове виховання учнів. — К., 1997.

Шпак О. Т. Економічне виховання учнів. — К., 1985.

Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал. — Мюнхен — Терно­піль, 1992.

3.4. Методи і форми виховання

Виховання як цілеспрямований процес здійснюється певними шляхами, тобто методами, і набуває різних форм. Методи і форми виховання відіграють важливу роль у вихованні особистості.

Дата добавления: 2015-10-28