Стратегія управління фінансовою стійкістю

Побудова фінансових стратегій на мікроекономічному рівні дає можливість об'єднанням створювати певні моделі фінансово-господарської діяльності, досліджувати взаємозв'язок між окремими елементами їх розвитку.

Щоб забезпечити виживання підприємства в сучасних умовах, управлінському персоналу необхідно, насамперед, уміти реально оцінювати фінансовий стан, як свого підприємства, так і існуючих потенційних конкурентів. Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Вона визначає конкурентноздатність, потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені можуть бути гарантовані та забезпечені економічні інтереси самого підприємства та його партнерів у фінансовому і виробничому відношенні. За допомогою фінансового аналізу розробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, формуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Поліпшення якості управління вимагає розвитку й удосконалення методологічного і методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства і планування його діяльності.

Проведенню аналізу фінансового стану підприємства належним чином перешкоджають наступні фактори:

- некомпетентність управлінців у виборі відповідної методики проведення фінансового аналізу;

- неоднозначність у підходах проведення фінансового аналізу;

- не уніфікованість методів.

Внутрішній аналіз необхідний підприємству для більш ефективного планування і управління своєю діяльністю. При формування як поточних так і довгострокових планів, спочатку оцінюється фактичний фінансовий стан підприємства, а потім визначається ефект від розроблюваних стратегій на майбутнє. Як правило, задачі, спрямовані на коректування фінансової політики підприємства, задаються його адміністрацією. У цьому випадку можна сказати, що результати фінансового аналізу призначені для внутрішніх користувачів, вони повинні допомогти визначити найбільш ефективні шляхи поліпшення (стабілізації) фінансового стану підприємства. Результатом проведення аналізу для внутрішнього користувача є комплекс управлінських рішень – поєднання різних заходів, спрямованих на оптимізацію виробництва і реалізацію продукції підприємства з урахуванням впливу змін макро- і мікроекономічного середовища.

Методики оцінки фінансового стану підприємств можна умовно розділити на три групи: оцінка за поточною діяльністю; оцінка за активами; оцінка за майбутніми грошовими потоками.

Оцінка за поточною діяльністю – не припускає використання прогнозів і впровадження нових проектів, вона максимально проста, і завдяки цьому, часто застосовується. Існує декілька різновидів оцінки фінансового стану підприємства по його поточній діяльності. Найкращі результати дає застосування подібної методики на стабільно працюючих підприємствах.

Оцінка за активами – застосовується у тих випадках, коли підприємство маг серйозний потенціал. Тут використовуються оцінки вартості активів.

Оцінка за майбутніми грошовими потоками - застосовується в тих випадках, коли уявлення про подальший розвиток підприємства є єдиним і репрезентативним джерелом даних про об'єкт інвестування. Даний метод, має два певні недоліки: 1) зробити точний прогноз-задача надзвичайно складна і для такої оцінки розкид значень в 20-30% можна вважати відмінним результатом; 2) оцінці будуть підлягати проекти, а не власне фінансова діяльність підприємства.

Дата добавления: 2015-10-02