Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні напрямки соціально-економічної політики Богдана Великого у 1654-1657 рр.

Зміцнення державних інституцій козацької України восени 1649 – 1650рр. | Боротьба подолян проти польських військ | Укладення Білоцерківському договору | Батозька перемога укр. Армії і виборення незалежності. | Завершення Селянської війни та її наслідки. | Жванецька кампанія та її наслідки | Укладення українсько-російського договору 1654 р. та його основні положення. | Невдачі української дипломатії 1654-1655 рр. | Боротьба населення Поділля проти польських військ восени 1654-взимку1655 рр. | Похід восени 1655 р. в галичину та його наслідки. |


Читайте также:
  1. II. Основні напрями реалізації Програми
  2. III. Основні заходи із забезпечення виконання Програми
  3. IV. Основні вимоги до написання, оформлення і представлення учнівських науково-дослідницьких робіт
  4. Автобіографія, резюме: основні вимоги до структури тексту цих документів
  5. Антична філософія. Основні проблеми та характерні риси.
  6. Антропологічні напрямки у філософії ХХ ст. (екзистенціалізм, персоналізм, фрейдизм, неофрейдизм).
  7. Арабська філософія VII – XII ст. Основні ідеї.

Звільнення з-під влади Польщі, формування самостійної національної держави створили сприятливі умови для піднесення продуктивних сил України. Цьому сприяло вигнання польських феодалів та виключення їх з економічного життя України, зменшення магнатсько-шляхетського землеволодіння, збільшення дрібної козацької власності на землю, а отже, і виробників, що працювали на ринок.

Більша частина земель вигнаних польських феодалів була передана до скарбниці, а також дісталася козацькій старшині. У такий спосіб клас феодалів поповнився козацькою старшиною. Було встановлено, що кожний обраний на посаду в один із трьох урядів діставав шляхетні права, старшина ставала панівним класом. Феодали (старшина та шляхта) привласнили також привілеї вигнаних з України польських феодалів — за ними закріплювалося виключне право займатися промислами (поташним, пивоварним, млиновим), а також оптовою торгівлею. Б. Хмельницький надавав феодалам захисні універсали, що підтверджували їхні привілеї.

Змінився і статус православного духовенства. За договором 1654 р. православна церква в Україні відновила свої права. Царський уряд підтвердив права та привілеї православного духовенства та пообіцяв не порушувати їх. Правове становище духовенства наближалося до статусу шляхти.

Уточнюється правовий статус такої групи населення, як реєстрове козацтво. Реєстровці були майново заможними, інакше вони не могли б нести службу. Цар не давав їм платні, а служба потребувала витрат. Реєстровці були власниками землі. Джерелом земельних володінь більшості з них стало захоплення земель, які залишилися без хазяїв у 1648— 1654 рр. Так реєстрові козаки — верства між шляхтою і селянством — стали привілейованим станом, опорою влади гетьмана.

Основну масу економічно підлеглого населення, як і раніше, становили селяни (посполиті). Бідні селяни залишалися посполитими і феодально залежними. Це становище відповідало інтересам і прагненням козацької старшини, які були чітко відображені у статтях Б. Хмельницького,

Водночас спостерігалося таке нове явище, як збільшення прошарку вільних селян. Це сталося внаслідок скасування польського землеволодіння та зменшення землеволодіння української шляхти. До того ж, значна маса селян, яка брала участь у війні, спромоглася увійти до розряду вільних жителів військових поселень, де вони покозачилися. Хмельницький надав козацьких прав усім селянам і міщанам, які залишалися у війську упродовж 1648—1654 pp. Покозачені селяни здобули право на володіння землею і на особисту свободу. Таким чином, козацтво перетворилося у стан дрібних землевласників.

М. Драгоманов зазначав, що після 1654 р. сільське населення України здебільшого було віль­ним. Вільні селяни підлягали козацькій адміністрації. Тих селян, які не покозачилися, повертали феодалам, проте режим експлуата­ції був пом'якшений. Як і раніше, Хмельницький закликав феодалів поводитися скромно з підлеглими, не переобтяжувати їх феодальними повинностями. Приватновласницькі селяни зберігали право переходу. Чіткого правового відмежування козацтва від селянства Хмельницький так і не зробив.

Після 1654 р. кількість міського населення України, а головне — його роль в економіці, зростає. З вигнанням польської шляхти багато міст вийшло з-під її феодальної влади, і більшість городян здобули особливу волю. Основну частину насе­лення міста становили міщани. Провідна роль у житті міст перейшла до українського населення. Б. Хмельницький збільшив число міст, що управлялися за Магдебурзьким правом. Він звільнив ці міста від постоїв та інших військових обов'язків, надавав купцям і ремісникам різні пільги.

 


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 54 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Похід А. Ждановича у 1657 році у Польщу та його невдача.| Устрій і політичний режим Української держави.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)