Розділ 2. Структурно-рівнева організація

Рід Кішки (Felis): положення в біологічній класифікації та в структурно-рівневій організації живих систем; внутрішня організація, роль в системах геоценотичного ряду

Курсова робота

з дисципліни «Загальна біологія»

студентки І курсу

групи ЕОНС ін. 12-2

Самошиної Вікторії Валеріївни

Викладач: О.Г. Шатровський

Харків 2013

ЗМІСТ

Зміст................................................................................................................................... 2

Вступ.................................................................................................................................. 3

Розділ 1. Положення кішки в типологічній класифікації...................................... 4

Розділ 2. Структурно-рівнева організація котячих................................................. 5

Розділ 3. Роль котячих в системах геоценотического ряду.................................. 9

Висновки........................................................................................................................... 10

Список використаних джерел...................................................................................... 11

Вступ

Кішки (лат. Felis) — рід хижих ссавців з родини котячих. У застарілих систематиках до нього прираховували усіх представників малих кішок, проте у сучасній класифікації безпосередньо до кішок відносять лише деякі малі види, що мешкають у Евразії та Африці, з яких найвідоміша, яка має походження від лісової, домашня кішка.

До роду кішок відносяться види:

· Felis bieti — китайська кішка

· Felis chaus — очеретяна кішка

· Felis manul — манул

· Felis margarita — барханна кішка

· Felis nigripes — чорнонога кішка

· Felis silvestris — лісова кішка

· Felis silvestris catus — домашняі кішка (підвид лісової)

Котячі – найдосконаліший тип хижаків. Подібної відповідності між будовою кінцівок та тіла (тулуба), подібної пропорційності усіх частин тіла не зустрінеш у інших тварин. Кожна окрема частина тіла кішки гарна та витончена.

Вуса кішки - видозмінене волосся, біля основи якого знаходяться нервові закінчення, через це вони надто чутливі до дотику.

Великі чуткі вуха можуть ловити звуки, недоступні для людського вуха. Вони чують найтихіші звуки на великій відстані та правильно оцінюють його походження.

Зіниці круглих очей розширюються, для того щоб впустити максимальну кількість світла. Шар, що відображає світло, знаходиться на дні ока і посилює світло.

Доросла кішка має 30 зубів.

Сплять коти більше за інших ссавців, проводячи ¾ доби уві сні.

В середньому доросла кішка сягає довжини в 50 см від кінчика носа до кінчика хвоста. Як правило, самки менші за самців, проте середній розмір залежить також і від породи.

Вага кішки становить зазвичай від 2 до 7 кг, але вага представників певних пород може виходити за ці рамки.

У неволі коти живуть від 15 до 20 років, відомий випадок, коли кіт дожив до 36 років.

Нормальна температура тіла дорослої кішки становить 38-39,5°C, у кошенят вона дещо вища.

Частота пульсу у дорослих котів змінюється в залежності від фізичної та психічної активності і становить від 120 до 220 ударів за хвилину.

Частота дихання – 20-40 дихальних рухів за хвилину.

Коти з’явились на Землі значно раніше за людей. А саме близько 50 мільйонів років тому, в третинному періоді.

Міациди – маленькі тварини що жили на деревах, нагадували сьогоднішніх ласок чи білок. Озброєні гострими й міцними зубами, вони полювали на травоїдних. Саме від них, приблизно 40 мільйонів років тому виникли перші хижаки: собачі, ведмеді, куницеві, енотові, віверові, гієни та котячі.

Згідно з генетичними дослідженнями, всі домашні кішки походять від групи самостійно одомашнених лісових кішок підвиду степова (лівійська) кішка (Felis silvestris lybica). Перше археологічне свідоцтво приручення домашньої кішки знайдено на Кіпрі й відноситься воно до 7500 років до н.е. У Стародавньому Египті кішка вважалась священною твариною, вбивство якого каралось смертю. Сьогодні кішка є однм з найпопулярніших домашніх улюбленців.

Розділ 1. Положення в типологічній класифікації

Класифікація Родини «Котячі»

Ø Підродина Малі кішки (Felinae)

· рід гепарди (Acinonyx)

· рід каракали (Caracal)

· рід катопуми (Catopuma)

· рід кішки (Felis)

· китайська кішка (Felis bieti)

· камишовий кіт (Felis chaus)

· манул (Felis manul)

· барханна кішка (Felis margarita)

· чорнонога кішка (Felis nigripes)

· лісова кішка (Felis silvestris), в тому числі домашня кішка

· степова кішка (Felis libyca)

· рід тигрові кішки (Leopardus)

· рід сервали (Leptailurus)

· рід рисі (Lynx)

· рід азіатські кішки (Prionailurus)

· рід пуми (Puma)

Ø Підродина Великі кішки (Pantherinae)

· рід димчаті леопарди (Neofelis)

· рід пантери (Panthera)

· рід сніжні барси (Uncia)

Домашня кішка - ссавець з родини котячих, ряду хижих. З точки зору сучасної біологічної систематики, домашня кішка є підвидом лісової кішки.

В наш час у світі налічується близько 600 млн домашніх кішок, виведено близько 256 порід, від довгошерстних (персидська кішка) до позбавлених шерсті (сфінкси), котрі визнані та зареєстровані різними фелінологічними організаціїми.

В 1758 році Карлом Ліннеєм у «Системі природи» домашній кішці було дано назву Felis catus. Йоганн фон Шребер в 1775 році дав кішці назву Felis silvestris.

Міжнародна комісія по зоологічній номенклатурі закріпила за дикою кішкою назву F. silvestris и F. silvestris catus – за одомашненою формою, при чому F. catus може використовуватись у тому випадку, якщо домашня кішка вважається окремим видом.

Розділ 2. Структурно-рівнева організація

Кішки – одні з небагатьох тварин, які володіють різноманітними фізичними можливостями. У них до автоматизму доведені такі необхідні їм дії як стрибки, лазіння, координація, повзання, швидкий біг, елементи акробатики, здатність рухатись з перемінною швидкістю та проявляти миттєву реакцію.

Серед головних рис кішок можна виділити витончений слух, великі очі, вуса достатньої довжини, кігті, які кішка втягує під час бігу.

Серед всіх видів тварин лише кішка, верблюд та жираф виділяються незвичним типом ходи: під час руху вони спочатку пересувають ліві, потім праві кінцівки. Подібний спосіб ходи не випадковий: завдяки йому тварина рухається з великою швидкістю та без шуму.

Ще одним всім цікавим вмінням кішки є її мурчання. Вчені дійшли висновку, що мурчання – звук, котрий утворюється перемінно з допомогою діафрагми та м’язів гортані. Звук цей відтворюється з частотою від 25 до 150 герц.

Опис анатомічної будови кішки та її особливостей варто почати зі скелету. Будова скелета кішки де в чому нагадує будову людського, відрізняючись лише формою та способом розташування деяких кісток.

Рисунок 2. 1 Скелет кішки

У кішки досить короткий та круглий череп, розміри якого у дорослої особини різняться в залежності від породи, статі, а також індивідуальних спадкових ознак.Кістки черепної коробки більші за кістки писку.

Одним з «недоліків» у будові котячих є відсутність нормальних ключиць, проте це надає їм дивовижну здатність пролізати через найвужчі отвори, куди пройде їхня голова.

Хребет утворюють 7 шийних, 13 грудних та 7 поперекових хребців. Крім того, 3 хребці, що зрослись та розташовані нижче поперекової області, утворюють хрестець. Далі йдуть хвостові хребці, кількість яких різниться у представників різних порід в середньому від 10 до 15, та зустрічаються також короткохвості та безхвості кішки, у яких кількість хребців менша.

Хвіст, рухомий та пружний, необхідний кішкам для утримання рівноваги під час стрибків або у разі падіння з висоти.

Більшість кішок володіють сильними кінцівками, середньої довжини, м’язи на кінцівках дуже розвинені, завдяки цьому кішка здатна тихо й непомітно підкрадатись до здобичі та нападати на неї стрімким стрибком. Обережно пересуватись кішці дозволяють особливі утворення на лапах – подушечки, на яких розташовані чутливі нерви та потові залози.

Особливу увагу хотілося б приділити кігтям. Вони розташовані на пальцях, на фалангах котрих знаходяться сухожилля та м’язи, які керують випусканням та втягуванням кігтів. Кішка випускає їх лише у разі необхідності. Це допомагає не зіпсувати цей основний засіб нападу та оборони кішок під час руху. З родини котячих лише гепарди виявились позбавленими такої здатності.

Іншою зброєю, а також важливою складовою системи травлення котів є зуби. З їхньою допомогою кішка відкушує та подрібнює їжу, а також захищається у бійці.

У дорослого кота 30 зубів:

· Верхня щелепа: 6 передніх різців, з обох сторін яких розташовані по 1 іклу та по 4 коренні зуби.

· Нижня щелепа: 6 передніх різців, 1 іклу та по 3 коренні зуби.

Ясна малочуттєві, зовнішнє вони являють собою слизову оболонку, яка з усіх боків покриває краї щелепи та формує лунки зубів і зубні шийки. В яснах багато кровоносних судин.

Язик у кішок витягнутий та плоский, рухомий з великою кількістю згрубілих сосочків, які покривають всю поверхню його слизистої оболонки. Саме через них язик котів шаршавий.

Ці соски виконують роль своєрідних рухомих воронок, в яких затримується рідина при «хліібанні». На язику присутні також чуттєві сосочки іншого виду, які відповідають за сприйняття.

Колір, довжина та густина шерстяного покриву кішок зустрічаються найрізноманітніші, все залежить від породи, до якої належить дана особина. Шерсть будь-якої довжини складається з двох шарів: тонкого внутрішнього та грубішого зовнішнього. Їхня функція – терморегуляція та захист організму від шкідливого впливу навколишнього середовища. В теплу пору року кішки позбавляються від внутрішнього шару шкіри та хній шкіряний покрив стає легким та пухнастим, через що тварини легше переносять високу температуру повітря.

Крім цього,терморегуляцію забезпечують пори, в яких містяться виходи потових залоз, судини та нервові закінчення шкіряного покриву кішки. Як і шерсть, вони перешкоджають потраплянню в організм шкідливих мікроорганізмів та бактерій. Висока рухливість шкіряного покриву дозволяє кішці вести властиве їй рухливе життя, так як рани, отримані в бійці, через рухливість шкіри, виявляються частіше за все більш-менш безпечними для життя.Сальні залози також містяться у шкірі, виділяють необхідну для правильної роботи організму кішки жирову змазку. Завдяки їй шерсть тварини захищена від шкідливої дії навколишнього середовища а також має здоровий блиск та шовковистість.

Дата добавления: 2015-10-24