Мета, завдання та принципи КМСОНП

Розвиток України і її перспективи в майбутньому на вступ до ЄС визначаються у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на цінності світової культури, демократію, парламентаризм, права людини, свободу пересування, свободу здобуття освіти тощо, що є невід’ємним атрибутом громадського суспільства. У цьому контексті реформування вищої освіти в Україні передбачає:

▲ перехід до європейської ступеневої системи підготовки фахівців, задоволення можливості особистості у здобутті освіти відповідно до здібностей та забезпечення її мобільності на ринку праці;

▲ формування мережі ВНЗ, які за програмами, формами та термінами навчання, а також джерелами фінансування задовольняли б освітні потреби як людини, так і держави;

▲ підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання впродовж усього життя;

▲ пошук рівноваги між масовою та елітарною освітою, з одного боку, і вузькою спеціалізацією та професійною досконалістю — з іншого.

Наказом Міністерства освіти і науки України №48 від 23 січня 2004 р. у ряді ВНЗ розпочато експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації. Мета експерименту — розробити та експериментально перевірити технологію застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) в системі вищої освіти України і створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу. Експеримент передбачає розроблення змісту освіти, форм організації навчального процесу, навчально-методичних матеріалів (2004-2005 роки), внесення коректив до експериментальних матеріалів та їх масову апробацію (2006-2008 роки).

Мета та завдання КМСОНП. Метою запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української освіти у європейському та світовому просторі.

Основними завданнями кредитно-модульної системи є:

• адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог національного та європейського ринків праці;

• забезпечення можливості навчання студента за індивідуальним планом, сформованим за вимогами замовника та побажаннями студента, що буде сприяти його саморозвитку, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

• стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

• унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Принципи КМСОНП. Для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу потрібно дотримуватись наступних десяти принципів:

1. Порівняльної трудомісткості кредитів, яка полягає в досягненні кожним студентом норм ECTS, що забезпечують академічну мобільність студентів, державне та міжнародне визнання результатів освіти.

2. Кредитності — суть її полягає у декомпозиції змісту освіти та навчання на відносно самостійні і єдині за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують набір (акумуляцію) певної кількості кредитів як на рівні індивідуального навчального плану, так і на рівні вивчення дисципліни.

3. Модульності, яка визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляються через специфічну організацію навчального процесу, основним змістом якої є активна самостійна робота студентів.

4. Методичного консультування — полягає у науковому, інформаційному та методичному забезпеченні діяльності учасників навчального процесу.

5. Організаційної динамічності, яка полягає у забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

6. Гнучкості та партнерства — у побудові системи освіти таким чином, щоб зміст навчання та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студентів.

7. Пріоритетності змістової та організаційної самостійності — полягає у створенні умов організації навчання, що оцінюється результатами самостійної роботи студентів.

8. Науковості та прогностичності — у встановленні стійких зв’язків змісту освіти з науковими дослідженнями, які мають стати невід’ємною частиною навчального процесу.

9. Технологічності та інноваційності — суть її у використанні сучасних технологій навчання, що сприяє якісній підготовці фахівців та входженню України до єдиного інформаційного та освітнього простору Європи і світу.

10. Динамічності — у забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності реалізованих у системі цілей освіти та професійної підготовки фахівців у вищій школі.

До Міністерства освіти і науки України звернулися ректори провідних ВНЗ із пропозицією провести всеукраїнський педагогічний експеримент, побудований на принципах Болонського процесу, завданням якого можуть бути такі основні засади:

• обґрунтування доцільних змін у системі управління навчальним процесом на рівні освітньої галузі;

• удосконалення технологій управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі;

• обґрунтування підходів до декомпозиції навчальних дисциплін (курсів) та технології їх викладання;

• розроблення доцільних підходів до системи оцінювання знань студентів, співставних з національними критеріями;

• можливості адаптованого індивідуального конструювання навчального процесу студентами;

• створення єдиної комп’ютерної системи управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах;

• обґрунтування вимог до методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу;

• створення системи організації самостійної роботи та дистанційного навчання.

Дата добавления: 2015-10-24