Основні категорії діалектики. Їх світоглядне і методологічне значення.

Категорії - це найбільш загальні та важливі поняття будь-якої науки (сфери знання); категорії фіксують якісні характеристики предмету пізнання, а тому в певній сфері знання не можна правильно міркувати, не вживаючи категорії.

Гегель виділяв три великі сфери проявів буття і, відповідно, три розділи його категоріальних визначень:

· це сфера буття (буття як якість);

· сфера сутності (буття як відношення);

· сфера буття (буття як поняття).

Категорії сутності буття.Буття і ніщо є першими категоріями мислення. Результатом повного переходу буття в ніщо і навпаки, постає дещо - окреме, обмежене, визначене буття. Дещо має визначеність, але ця визначеність тотожна із його буттям. Тотожна із буттям безпосередня визначеність дечого є якість. Якість є проявом речі такою, якою вона безпосередньо є у відокремленні від інших речей.

Якість переходить у кількість тому, що межі, що виникли вбутті в процесі завершення процесу становлення, є межами різних речей; ці межі і відокремлюють, і сполучають речі. А це значить, що різні речі постають єдиними, такими, що можуть переходити одне в одне і цим засвідчувати свою однорідність. Якісні характеристики співпадають із її буттєвою визначеністю, а кількісні постають зовнішніми (через співвідношення із іншим) характеристиками.

Категорії сфери сутності. Протилежності є основним типом внутрішніх відношень речей. Звідси випливає закон єдності і боротьби протилежностей (сутність речі, а також можливості її змін визначаються внутрішнім співвідношенням протилежностей).

Сутність - це те відношення або той внутрішній зв'язок характеристик речі, який стягує на себе усі інші.

Категоріями, що характеризують полярні відношення, постають перш за все сутність та явище, необхідність та випадковість, можливість і дійсність, форма та зміст, причина та наслідок.

Сутність розкривається через закон: це є стійкий, повторюваний зв'язок між: явищами або всередині явища між: його окремими елементами.

Сукупність елементів певного явища постає його змістом, а спосіб зв'язку їх між собою - формою. У змісті та формі явища набувають повноти та конкретності. Це стосується і їх внутрішньої будови, і їх зв'язків та відношень із іншими явищами та процесами.

В останньому випадку на перший план виходять категорії причини та наслідку. Причина є там, звідки виходить певна дія, наслідок є результатом прояву даної дії. Там, де факту передавання дії немає, немає ні причини, ні наслідку.

Категорії сфери поняття. Поняття характеризується тим, що воно включає в свій зміст кожне явище в аспектах його одиничності, особливості та всезагальності. В сфері поняття спрацьовує останній закон діалектики - закон заперечення заперечення. Н еобхідність двох заперечень в цьому законі зумовлена тим, що в процесі руху спочатку одна протилежність виразніше виявляє себе (перше заперечення), а потім на перший план виходить інша протилежність (заперечення заперечення), а результатом цього постає синтез.

Дата добавления: 2015-10-24