Масштаби продовольчої проблеми

Роботу виконав

Студент 11 групи

Хомин Володимир

ПЛАН

Вступ………………………………………………………………………3

1. Масштаби продовольчої проблеми………………………………….4

2. Світова торгівля продовольством…………………………………….6

3. Протекціонізм у світовій торгівлі продовольством…………………7

4. СТО і світова торгівля продовольством………………………………9

5. Перспективи рішення продовольчої проблеми………………………10

Висновок……………………………………………………………………11

Список використаної літератури………………………………………….14

Вступ

Глобалізація господарської діяльності призвела до того, що на механізм світового господарства усе більш помітний вплив стали робити проблеми, про які світове співтовариство вперше заговорило наприкінці 60-х – початку 70-х рр. Ці проблеми одержали назву глобальних, а в науковому побуті був введений термін «глобалістика» як специфічний напрямок міжнародних економічних досліджень.

Більшість досліджень сходиться в тому, що, незважаючи на всю розмаїтість глобальних проблем, вони мають загальну специфіку, що виділяє їх на тлі інших проблем світової економіки. Така специфіка глобальних проблем полягає в тому, що вони мають ряд загальних ознак:

· Носять загальносвітовий характер, тобто торкаються інтересів і доль усього (чи, принаймні, більшості) людства;

· Загрожують людству серйозним регресом в умовах життя і подальшому розвитку продуктивних сил (чи навіть загибеллю людської цивілізації як такої);

· Мають потребу в терміновому і невідкладному рішенні;

· Взаємозалежні між собою;

· Вимагають для свого рішення спільних дій усього світового співтовариства.

Виходячи з цих ознак, до глобальних стали відносити наступні проблеми світового господарства: подолання бідності і відсталості; миру, роззброювання, запобігання світової ядерної війни (проблеми миру і демілітаризації); продовольчу; екологічну; демографічну.

В міру розвитку людської цивілізації можуть виникати і уже виникають нові глобальні проблеми. Так, до розряду глобальних стали відносити проблему освоєння і використання ресурсів Світового океану, а також проблему освоєння і використання космосу.

Зміни, що відбулися в 70-і – 80-і й особливо в 90-і рр., дозволяють говорити про зміну пріоритетів у глобальних проблемах. Якщо ще в 60-і – 70-і рр. головною вважалася проблема запобігання світової ядерної війни, то зараз на перше місце одні фахівці ставлять екологічну проблему, інші – демографічну проблему, а треті – проблему бідності і відсталості.

Питання встановлення пріоритетності глобальних проблем має не тільки наукове, але і важливе практичне значення. По оцінках, що проводилася в різних дослідницьких центрах, щорічні витрати людства на рішення глобальних проблем повинні складати не менш 1 трлн дол., тобто близько 2,5% світового ВВП наприкінці 90-х рр., розрахованого по паритеті купівельної спроможності. Звідси більшого значення набуває рейтинг тієї чи іншої проблеми і фінансування її рішення відповідно до рейтингу.

Масштаби продовольчої проблеми

Світову продовольчу проблему називають однієї з головних невирішених проблем XX в. За останні 50 років у виробництві продовольства досягнуть істотний прогрес – чисельність що недоїдають і голодують скоротилася майже вдвічі. У той же час чимала частина населення планети дотепер відчуває дефіцит продуктів харчування. Чисельність нужденних у них перевищує 800 млн. чоловік, тобто абсолютну недостачу продовольства (по калоріях) випробує кожен сьомий.

Найбільше гостро проблема дефіциту продуктів харчування коштує в багатьох країнах, що розвиваються, (до них по статистиці ООН відноситься і ряд постсоціалістичних держав). Зокрема, до числа найбільш нужденних країн, де середньо душове споживання продовольства по енергетичній цінності складає менш 2000 ккал у день і продовжує знижуватися, Того і Монголія.

У той же час у ряді країн, що розвиваються, рівень споживання на душу населення в даний час перевищує 3000ккал у день, тобто знаходиться на цілком прийнятному рівні. До даної категорії відносяться, зокрема, Аргентина, Бразилія, Індонезія, Марокко, Мексика, Сирія і Туреччина.

Іншим найважливішим аспектом продовольчої проблеми є незбалансованість харчування. Так, для сучасної Росії характерно не стільки зниження енергетичної цінності споживаного продовольства (протягом 90-х рр. – з 2500 до 2300 ккал у день), скільки погіршення структури харчування. Іншими словами, душове споживання найбільш важливих видів продовольства знаходиться значно нижче медичних норм, що рекомендуються для повноцінного харчування, і продовжує скорочуватися. У 2011 р. споживання м'яса і м'ясопродуктів у розрахунку на одну людину склало 50 кг (при нормі 81 кг), молока і молочних продуктів – 229 кг (норма 392 кг), рослинної олії – 7,9 кг (норма – 13 кг), цукру – 33 кг (норма 40,7 кг). Найбільшу гостроту продовольча проблема в Росії придбала в 90-і рр. у зв'язку з різким зниженням життєвого рівня основної частини населення і падінням сільськогосподарського виробництва більш ніж у 1,5 рази.

Світове виробництво сільськогосподарської продукції стримується через обмеженість угідь, причому як у розвитих, так і в країнах, що розвиваються. Це зв'язано з високим рівнем урбанізації, необхідністю збереження лісових масивів, обмеженістю водяних ресурсів. Найбільше гостро проблема дефіциту продовольства коштує перед найбіднішими країнами, що не в змозі виділяти значні кошти на імпорт продуктів харчування.

Дата добавления: 2015-10-02