Географічні назви слов’янських та інших країн

Географічні назви слов’янських та інших країн передаються в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції.

1. Е. Російська літера е передається через е: Б е здна, Верхо я нськ, Вор о неж, Зеленод о льськ,

Але інколи е передається через є:

1. а) На початку слова: Євпат о рія, Єйськ, Єл е ць, Єніс е й, Єрев а н; так само після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Єг о р’євськ, Колг у єв, Пось є т.

2. б) Після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у суфіксах -ев, -єєв російських назв, похідних переважно від прізвищ: м о ре Л а птєвих, Л е жнєво, але: Плещ е єво, Ржев, мис Рум’ я нцева.

3. в) Коли російському е основи відповідає в аналогічних українських основах і (тобто на місці колишнього ): Б є жецьк, Б є лгород, Бєл о во, Бєлор є цьк, Благов є щенськ.

Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Араб а тська стрілка, Б і ла, оз. Б і ле, Білов е зька П у ща, В і тка, Лісн а, Негор і ле, Піщ а не, Сінн е, С і рий мис, Цілиногр а д і под. Це стосується і польського іа: Б і ла Підл я ська, Білост о к тощо.

2. Літера ё передається:

1. а) Через йо на початку та в середині слова, коли вона означає звукосполучення й + о: Й о лкіно, Соловй о во.

2. б) Через ьо в середині слова, коли вона означає сполучення м’якого приголосного з о: мис Дежнь о ва, р. Олень о к, але: р. Бер е зова, Ор е л.

3. в) Через о під наголосом після ч, щ: Рогач о во, Сич о вка, Щ о кіно.

3. Літера э передається через е: Ельбр у с, Ельт о н, Е мба, Ест о нія.

4. И. Літера и передається:

1. а) Через і або ї:

1. 1) Через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці: Бат у мі, Бородін о, В і тебськ, В о ткінськ, Іг а рка, Іж е вськ, Ірк у тськ, К і нешма, П о ті, С о чі, Сух у мі, Чел я бінськ; Двін а, оз. Ільм е нь, Індиг і рка, Ірт и ш, оз. Селіг е р.

2. 2) Через ї після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Зіла ї р, Кута ї сі, Тр о їцьк, Ан а ньїно, М а р’їно.

2. б) Російське и передається через и:

1. 1) Після ж, ч, ш, і ц перед приголосним: Жиг а лово, Ж и здра, Жил а Кос а; А чинськ, Н а льчик, Чирч и к; Єг о ршино, Іш и м, Кам и шин, Т у шино; Щигр и; Цимл я нська.

2. 2) У географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для української та російської мов: Гавр и лово, Дан и лов, Дм и тров, Мих а йловське; але Нікол а євськ-на-Ам у рі та ін. (тобто від імен, що в українській мові мають форму, виразно відмінну від форми цього ж імені, вживаної в російській мові).

3. Примітка. І зберігається в географічних назвах, утворених від людських імен, які в українській мові пишуться через і: Леонідово.

1. 3) У коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для української та російської мов: Виногр а дово, Кислов о дськ, Клин, Кр и чев, Кур и льські остров и, Л и пецьк, Лихосл а вль, Т и хвін, Тихор є цьк.

2. 4) У складних географічних назвах, де и виступає у функції сполучного звука: Владивост о к, П’ятиг о рськ, Семипал а тинськ.

3. 5) У префіксі при -: Прив о лжя, Прим о р’я, Прик у мськ.

4. 6) У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ -: Зим о вники, Туп и к; Борович і, Кот е льнич, Осип о вичі, У глич; Бр о нниці, Гл и виці, оз. Колв и цьке, Лухов и ці; Мит и щі, Рт и щево.

5. 7) У закінченні географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа: Березник и, Вал у йки, Г о рки, але Жигул і (бо тут м’яка основа).

6. 8) У словах Сиб і р, Симб і рськ і похідних від них (наприклад, Новосиб і рськ).

5. Ы. Літера ы передається через и: В и кса, В и терга, Ірт и ш, С и зрань, Сиктивк а р, Чебокс а ри, Ш а хти.

6. У словах: Рос і я, рос і йський, Білор у сь, білор у ський приголосний с не подвоюється.

Українські прізвища вимовляються і пишуться за правилами вимови та за загальними нормами українського правопису. Наприклад: Литвиненко, Гапоненко.

Ряд прізвищ слов'янського походження в українській мові мають деякі особливості:

1) у російських прізвищах ё передається сполученням йо на початку слова та в середині після голосних, а також після твердих приголосних, якщо ё у вимові відповідає сполученню йо. Наприклад: Йотов, Йоржик, Майоров, Водойомов, Мурав-йов, Соловйов, Воробйов;

2) якщо ё означає звук о після м'якого приголосного, то тоді пишеться сполучення ьо. Наприклад: Синьов, Дегтярьов, Пушкарьов, Лавреньов, Треньов;

3) під наголосом після шиплячих ж, ч, ш, щ та ц завжди пишеться о. Наприклад: Чижов, Свящов, Балашов, Лихачов, Лобачов, Кольцов. У ненаголошеній позиції пишеться е. Наприклад: Горячеє, Чебишев, Коришев, Солнцев, Кривенцев, Плющев, Лещев;

4) російська літера е після приголосних передається в українській мові літерою е. Наприклад: Мельник, Вербицький, Ааександров, Демидов, Шевцов, Кобзаревич, Леонов, Мошек, Сапек, Гашек, Луспекаєв, Білевич. Але звук е в російських прізвищах, що відповідає українському і, передається буквою є. Наприклад: Бєлкін, Бєляєв, Сєдіна, Пєшковський, Лєтов, Мєстківський;

5) російська літера и в основах прізвищ на початку слова та після приголосних передається літерою і. Наприклад: Іва-щенко, Івко, Ісаченко, Ісаєв, Іллєнко, Нікітін, Ніколаєв, Фірсова, Бірюков, Лісний, Ліненко.

6) російська літера и у середині слів після голосних, апострофа та м'якого знака передається через ї. Наприклад: Руїн, Воїнович, Мар'їн, Захар 7нов, Ільїн, Переїденко;

7) російська літера ы завжди передається через и. Напиклад: Фортали, Черниш, Малишевський, Цимбал, Циганенко, Цвелих, Білих, Куцих;

8) літера и завжди пишеться в прізвищах, утворених від імен та коренів, спільних для української і російської мов. Наприклад: Мироненко, Сидоров, Тихонов, Максимов, Данилов, Григорчук, Вшоградов, Винокур;

9) російський суфікс -ев, -еев передається через є після всіх приголосних, крім шиплячих та ц. Наприклад; Матвєев, Андрєєв, Федосєєв, Євсєєв, Патрікєєв, Веденєєв; Лаптєв, Мед-ведєв, Пахарєв, Каменєв, Гундарєв, Жухарєв; Малишев, Баришев, Зайцев, Мальцев, Хомічев, Мариничев, Онищев, Костищев;

10) у префіксі при- завжди пишеться и. Наприклад: При-ходько, Присяжнюк, Прилуцький, Пригорілов, Прибережний, Привалов, Придніпровський, Приймаков, Прийденко, Придорожній;

11) у суфіксах -ич, -ик пишеться и. Наприклад: Пашкевич, Зінкевич, Мазуркевич, Базилевич, Зозулевич; Перепелятник, Рудик, Цилюрик, Дудник, Малик, Антосик, Бендрик;

12) слов'янські прізвища, незалежно від походження, пишуться з ь у суфіксах -ськ, -цьк, -зьк. Наприклад: Вишне-вецький, Новицький, Липовицький, Іваницький, Жванецький, Корецький.

Дата добавления: 2015-10-02