Особливості оподаткування бартерних операцій

Особливістю бартерних операцій є необхідність визначення бази оподаткування виходячи зі звичайних цін

Звичайна ціна на продукцію -це ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути одержана у разі їхнього продажу особам, не зв’язаним із продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. Вважається, що звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна – це ціна, по якій товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично і фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склались на ринку ідентичних (а при їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

На товари, для яких встановлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних.

Датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами є дата оформлення експортної вантажної митної декларації, що підтверджує вивіз товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) нерезиденту.

Валові витрати щодо отриманого від нерезидента товару, виникають за датою його оприбуткування, а щодо робіт (послуг) – за датою підписання акта, який підтверджує факт отримання їх результатів. Розмір валових витрат при бартерній операції визначається:

- для товарів, які імпортуються, - виходячи з курсу НБУ, зазначеного у ввізній ВМД;

- щодо виконаних нерезидентом робіт (послуг), - виходячи з курсу НБУ, який діяв на дату оформлення документу, що підтверджує факт отримання їх результатів.

Валовий дохід відображається за датою відвантаження товару нерезиденту, а для робіт і послуг – за датою підписання акта, що підтверджує факт надання їх результатів. Розмір валового доходу визначається:

- для товарів, які експортуються, - виходячи з курсу НБУ, зазначеного у вивізній ВМД;

- щодо виконаних нерезиденту робіт (послуг), - виходячи з курсу НБУ, який діяв на дату оформлення документу, що підтверджує факт надання їх результатів.

Ще однією особливістю при виконанні бартерного договору є те, що поточна кредиторська та дебіторська заборгованості за бартерним договором відсутні у винятковому переліку видів заборгованості, за якими проводиться перерахунок балансової суми заборгованості, основну суму якої виражено у іноземній валюті, у гривні за офіційним курсом НБУ, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). Саме тому наявність на кінець звітного періоду заборгованості за імпортною або експортною частиною бартерного договору, вираженою в іноземній валюті, не викликає необхідності її перерахунку навіть тоді, коли період дії договору виходить за межі одного звітного періоду.

При виконанні експортної частини бартерного договору вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту супроводжується нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за ставкою 0%.

Виконання для нерезидента робіт (послуг) з місцем їх надання на митній території України, викликає необхідність нарахування зобов’язань з ПДВ за ставкою 20%.

У момент виникнення податкових зобов’язань, у двох екземплярах виписується податкова накладна, з позначкою в оригіналі: “Експортні поставки”.

Нараховані (сплачені) суми “вхідного” ПДВ з 01 січня 2008 року включаються до складу податкового кредиту на загальних підставах, у випадках, якщо бартерна операція пов’язана з господарською діяльністю платника податків.

При виконанні імпортної частини бартерного договору операції з ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту обкладаються за ставкою 20%. База оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, але не менше митної вартості, зазначеної у ввізній ВМД.

При імпорті звичайні ціни не використовується, оскільки підставою для нарахування ПДВ є як мінімум митна вартість, що ввозяться, а правильність декларування цієї величини контролюють митні органи.

Датою виникнення податкових зобов’язань, щодо товарів, які імпортуються, є дата подання ВМД із зазначенням в ній суми податку, що належить до сплати. Право на податковий кредит виникає за датою сплати податку за податковими зобов’язаннями, тобто за операціями імпорту товарів податкові зобов’язання та податковий кредит виникають в одному звітному (податковому) періоді. Документом, що дає право на податковий кредит є належним чином оформлена ВМД, яка підтверджує сплату ПДВ.

Якщо за бартерним договором від нерезидента отримано роботи (послуги) з місцем їх поставки на митній території України, така операція обкладається ПДВ за ставкою 20%. Датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення документа, що підтверджує виконання робіт (послуг) нерезидентом.

Податковий кредит в цьому випадку можна показати в наступному податковому періоді, після того, в якому були відображені податкові зобов’язання. У цій ситуації резидент – одержувач робіт (послуг) повинен буде виписати податкову накладну фактично сам собі. При цьому в рядку “Індивідуальний податковий номер продавця” і “Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)” проставляється позначка “Х”

Дата добавления: 2015-10-02