Міжнародний бартер. Недоліки і переваги. Особливості укладання договорів

Основним законодавчим актом, який встановлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності (далі ЗЕД), відповідальність за порушення його норм та визначає повноваження і функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій є Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” від 23.12.1998 р. №351-XIV (далі – Закон №351-XIV).

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі ЗЕД - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб’єктом ЗЕД України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. Усі суб’єкти ЗЕД України мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України крім суб’єктів підприємницької діяльності, що перейшли на сплату єдиного податку [Указ №727/98]. За бартерними договорами в обов’язковому порядку здійснюється оцінка товарів з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, для митного обліку, визначення страхових сум; оцінки претензій та застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб’єктами ЗЕД України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів.

У випадку коли предметом бартерного договору є товари, відносно яких діють індикативні ціни, контрактна ціна визначається на підставі таких цін.

Індикативні ціни - це ціни, що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експортера або імпортера на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання і умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України.

Індикативні ціни можуть установлюватися на товари:

1) відносно експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгове розслідування чи процедури в Україні або за її межами;

2) відносно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (це стосується міжнародних торгів);

3) щодо експорту яких установлено режим квотування, ліцензування;

4) щодо експорту яких установлено спеціальні режими;

5) експорт яких здійснюється у порядку застосування антимонопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

6) в інших випадках, пов’язаних із виконанням міжнародних зобов’язань України.

З метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому, на законодавчому рівні діє заборона на проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД з певними групами товарів, перелік яких визначається і щоквартально уточнюється Кабінетом міністрів України (Постанова № 756). Заборона на здійснення товарообмінних (бартерних) операцій не поширюється:на операції, що здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до контрактів (договорів), укладених для реалізації міжнародних договорів України, та предметом імпортної частини яких є електроенергія, нафта сира, газ та ядерне паливо;на операції, сторонами яких є суб’єкти ЗЕД та іноземні суб’єкти господарської діяльності, що зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності в країнах - учасницях Співдружності Незалежних Держав згідно із законодавством цих країн, за умови, що у процесі проведення відповідних товарообмінних (бартерних) операцій між цими суб’єктами додержуватиметься правило прямого відвантаження у разі здійснення експорту з території України. Строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій наведено в таблиці 1. Таблиця 1. Строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій

Види товарів	Строки
Товари, що імпортуються за бартерним договором на загальних підставах	не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення товарів, що фактично експортовані за бартерним договором
Товари, що імпортуються за бартерним договором у разі експорту високоліквідних товарів^*	не пізніше 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації
Каучук натуральний, синтетичний, прискорювачі вулканізації каучуку готові, що імпортуються з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки	не більше 150 календарних днів з дати митного оформлення товарів, що фактично експортовані за бартерними договорами
Товари, що імпортуються за бартерними договорами, які передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення^*	не більше строку, зазначеного у разовому індивідуальному дозволі^**, з дати митного оформлення товарів, що фактично експортовані за бартерним договором

^*Перелік встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова № 756)^**Видається центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики (Порядок № 82, Порядок № 1489) Строки проведення бартерних операцій не поновлюються і не перериваються навіть у разі переоформлення бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору. При цьому переоформлення здійснюється в установленому порядку, а строк грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів. Порушення суб’єктом ЗЕД України строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, але не більше розміру заборгованості. Пеня не нараховується і строки зупиняються, якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору.

Переваги та недоліки бартеру, знаходяться на межі між інтересами окремих підприємств та інтересами держави в цілому.

З точки зору окремих суб’єктів господарювання, до переваг бартеру належать:

можливість виходу на нові ринки збуту продукції та послуг країни-контрагента (розповсюдженою є практика укладання бартерних контрактів як разових поставок на новий ринок для визначення попиту, каналів збуту тощо);

забезпечення більшої гарантованості поставок потрібного підприємству товару;

додаткова можливість отримання обладнання або сировини в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов;

можливість збалансування виробничих потужностей з потребами виробництва шляхом бартерного обміну надлишкового обладнання;

можливість подолання нетарифних бар’єрів та обмежень, що позитивно відбивається на конкурентоспроможності підприємств на конкретних ринках, і дозволяє отримати значну економію на складських та транспортних витратах;

спрощення розрахунків та пом’якшення проблеми недостатності валютних ресурсів підприємства

Держава завдяки бартеру має можливість отримувати додаткові ресурси. Крім того, бартер використовується у ситуаціях, пов’язаних із погіршенням умов торгівлі

Недоліки бартеру для суб’єктів господарювання:

Обов’язковість збігу потреб партнерів. Продавець, зацікавлений у бартері, змушений шукати покупця, який має саме той товар, якого потребує продавець.

Додаткові ускладнення при укладанні бартерних угод (проведення тривалих цінових переговорів, проблеми в узгодженні кількості та контролі рівня якості зустрічних товарів і, як результат, - підвищення торгових витрат).

Односторонність вигоди в бартерній угоді (труднощі у використанні чи реалізації отриманого зустрічного товару).

Значна тривалість періоду переговорів, оскільки додатковий час і зусилля витрачаються на ознайомлення зі специфікою товарів, якими здійснюється обмін.

Серед недоліків зростання обсягів бартерних операцій на державному рівні слід відмітити:

втрату вітчизняним ринком здатності до ефективного розподілення та використання товарів та ресурсів;

уповільнення розвитку та погіршення функціонування валютно-фінансової інфраструктури країни;

зниження рівня конкуренції;

викривлення реального стану в системі національних рахунків;

неадекватні коливання обмінного курсу національної валюти, що, в свою чергу, негативно впливає на роботу Національного Банку, погіршуючи стан золотовалютного запасу НБ та позицію національної валюти на світовому фінансовому ринку;

погіршення інвестиційної діяльності, оскільки незначна доля фінансових потоків в сфері реального виробництва не дозволяє здійснювати накопичення в грошовій формі і розраховувати на мультиплікативні ефекти нарощення маси накопичень;

підвищення “тінізації” економіки країни.

Здійснення бартерних операцій має свої позитивні і негативні сторони. Подолання негативних тенденцій зростання частки бартерних операцій при одночасному використанні позитивних ефектів бартеру можливе при проведенні зваженої державної політики реструктуризації вітчизняної промисловості, узгодженої з монетарною, фінансової та соціальною політикою держави.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у ЗЕД.

Форма і порядок укладення договорів зовнішньоекономічного бартеру регулюються Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. №201.

Структура бартерного договору (контракту) є аналогічною до структури та змісту договорів купівлі/продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), однак має і певні особливості.

1. Після номеру контракту зазначається літера “Б”, що дає можливість визначити його вид.

2. У преамбулі бартерного контракту зазначаються тільки назви фірм, оскільки кожна з них є одночасно й продавцем, і покупцем.

3. У розділі “Предмет договору (контракту)” чітко визначається номенклатура зустрічних постачань, а також збалансовується за вартістю експортна й імпортна частини угоди. Якщо договір передбачає змішану систему оплати, крім зазначення точного найменування, марки, сорту, товару або кінцевого результату робіт, що виконуються, послуг, що надаються, які один з контрагентів зобов’язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, обов’язково вказують і точне найменування (марку, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань. Якщо асортимент товарів, що поставляється, великий, доцільно оформляти специфікацію до договору, яка також повинна бути збалансована за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг)

4. У розділі “Ціна та загальна вартість договору (контракту)” у бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цим договором (контрактом), обов`язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

5. При укладенні договору зі змішаною формою оплати в розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)" зазначається:

1) ціна одиниці виміру товару і загальна вартість товару або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оплатою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);

2) загальна вартість поставок, оплата за якими передбачається в натуральній формі, обов’язково виражена в іноземній валюті, віднесеній НБУ до групи 1 Класифікатора іноземних валют.

Враховуючи комерційну практику виконання бартерних контрактів, до тексту бартерного договору в розділі “Умови платежів” рекомендується:

1) включити зобов’язання постачальника зустрічної товарної партії надати банківську гарантію належного виконання зобов’язань на суму не менше 10 – 15 % вартості товару, що постачається;

2) в текст договору внести пункт, згідно з яким “у випадку взаємних претензій по відшкодуванню збитків, які сторони не можуть задовольнити зміною кількості поставлених товарів, сторони відшкодовують їх відповідною зміною вартості в валюті ціни контракта”.

Дата добавления: 2015-10-02