Караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

1. Конституція України у ст. 38 передбачає право кожного громадянина України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнсько­му та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Організація і порядок проведення виборів на території України визна­чається згідно із законами: «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовтня 2001 р. (ВВР. - 2001. - № 51-52. - Ст. 265), «Про всеук­раїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р. (ВВР. — 1991. — № 33. — Ст. 443), «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищ­них, міських голів» від 14 січня 1998 р. (ВВР. - 1998. - № 3-4. - Ст. 15), «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р. (ВВР. — 1999. — № 14. - Ст. 81).

3. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він завдає шкоду виборчим правам (право обирати або право бути обраним) громадян України, а також праву громадян вести передвиборну агітацію.

4. Потерпілими від даного злочину можуть бути виборці, кандидати на ви­борні посади, а також особи, які забезпечують реалізацію виборчих прав гро­мадян, наприклад, члени виборчих комісій, довірені особи кандидатів тощо.

5. Об'єктивна сторона злочину виражається в двох самостійних діях:

1) у перешкоджанні вільному здійсненню громадянином права обирати і бу­ти обраним; і 2) у перешкоджанні здійсненню права вести передвиборну агітацію.

6. Перешкоджання як протидія полягає в активному впливі на волю осо­би, з метою примусити її відмовитися від участі у виборах, або змінити зміст свого волевиявлення, або відмовитись від проведення передвиборної агітації тощо. Така протидія може мати місце як під час голосування, так і в період усієї виборчої кампанії. Перешкоджання може виявитись, наприклад, у позбавленні виборця можливості бути включеним до списку виборців, при­мушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку пев­ного кандидата, у відмові в реєстрації кандидатом у депутати, примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування тощо.

7. Способи перешкоджання можуть бути різними — насильство, обман, погрози, підкуп або інші.

Насильство полягає в завданні побоїв, спричиненні тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, зв'язуванні тощо. Якщо таке насильство утворює більш тяжкий злочин (наприклад, тяжке тілесне ушкодження або незакон­не позбавлення волі), кваліфікація настає за сукупністю злочинів — статті 157, 121 або 146 КК.

Обман як спосіб перешкоджання здійсненню громадянами своїх вибор­чих прав може мати два різновиди. Активний обман полягає в завідомому введенні потерпілого в оману шляхом повідомлення йому неправдивих відо­мостей щодо обставин, пов'язаних з виборами (наприклад, щодо особи кан­дидата в депутати, часу, місця проведення виборів тощо), в наданні неправ­дивих документів або вчиненні інших активних дій, які створюють у грома­дянина помилкове уявлення про кандидата в народні депутати або в Прези­денти України.

Пасивний обман (бездіяльність) може виявлятися в замовчуванні юри-дично значущих фактичних обставин, повідомити про які винна особа була зобов'язана, наприклад, як член виборчої комісії або комісії з проведення ре­ферендуму.

Погроза — це залякування застосуванням фізичного насильства як до по­терпілої особи, так і до її близьких, знищенням їх майна, поширенням га­небних відомостей про них тощо. Наприклад, шляхом погрози поширення ганебних відомостей винний примушує кандидата в депутати зняти свою кандидатуру.

Підкуп являє собою передачу особі грошей, інших цінностей, надання яких-небудь переваг, пільг майнового характеру, будь-яких послуг як вина­городу за зміну свого волевиявлення в участі у виборах або за відмову від такої участі. Підкуп, вчинений стосовно службової особи, за наявності до то­го інших підстав, слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфіку­вати за ст. 369 КК.

Інший спосіб перешкоджання — це будь-які протидії вільному здійснен­ню громадянином свого конституційного права обирати чи бути обраним.

Наприклад, ненадання приміщення для зборів виборців або неповідомлення про зміну часу зустрічі з кандидатом, необгрунтована відмова депутату ви­ступити по телебаченню зі своєю програмою тощо.

8. Злочин вважається закінченим з моменту перешкоджання, тобто здійснення протиправного впливу на свідомість потерпілої особи, незалеж­но від того, чи досяг винний бажаного результату під час виборів, чи ні.

9. Суб'єктивна сторона даного злочину передбачає прямий умисел. Мо­тив діяння для кваліфікації значення не має.

10. Суб'єкт злочину — загальний, будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

11. Кваліфікуючими ознаками даного злочину закон визнає вчинення йо­го: а) за попередньою змовою групою осіб; б) членом виборчої комісії;

в) іншою службовою особою з використанням влади або службового стано­вища (ч. 2 ст. 157 КК), а особливо кваліфікуючою ознакою — вплив на ре­зультати голосування або виборів.

Поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. у коментарі до ст. 28 КК.

Здійснення перешкоджання членом виборчої комісії підвищує суспільну небезпечність злочину, оскільки член виборчої комісії є особою, що безпо­середньо забезпечує законний порядок проведення виборів і має реальну можливість впливати на їх хід. Членом виборчої комісії є особа, яка відповідно до виборчого законодавства включена до складу дільничної, Ок­ружної чи Центральної виборчої комісії. Так, наприклад, відповідно до ст. 23 розділу II Закону «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищ­них і міських голів» членом виборчої комісії може бути громадянин Ук­раїни, що має виборчі права і постійно проживає чи працює на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і включається до скла­ду виборчої комісії сільською, селищною, міською радою.

12. Обов'язковою умовою кваліфікації даного злочину за ознакою вчи­нення його членом виборчої комісії або іншою службовою особою є викори­стання влади або службового становища такими особами при перешкод­жанні здійсненню громадянами їх виборчих прав. Наприклад, такі діяння можуть полягати у відмові громадянину в реєстрації його кандидатом в де­путати, ненаданні кандидату приміщення для проведення передвиборних за­ходів, наданні переваг чи навпаки обмеженні прав кандидата порівняно з іншими тощо.

Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки або були пов'язані із переви­щенням влади або службових повноважень, то вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за злочини у сфері службової діяльності (за частинами 2 чи 3 статей 364 або 365 КК).

Перешкоджання, яке реально вплинуло на результати голосування або виборів, має місце там, де це, наприклад, вплинуло на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, кількість голосів, поданих за кожного кандида­та тощо. Для наявності даної кваліфікуючої ознаки необов'язково, щоб ви­бори були визнані недійсними або такими, що не відбулися.

Дата добавления: 2015-10-02