Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці | Розділ III | Караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. | Карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. | Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини | Караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна. | Караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років. | Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад | Розділ IV | Карається позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років. |


Читайте также:
  1. II РАЗДЕЛ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ШЕСТИЛЕТНЕГО РЕБЕНКА
  2. Арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
  3. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, — карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
  4. Визначення та оцінка довгострокових фінансових інвестицій
  5. Визначте, чи можна вважати поведінку Антонечка ухиленням від слідства? Чи зупинявся в цьому випадку перебіг давності? Як обчислюються строки давності?
  6. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року.
  7. возвращает строку, связанную с переменной окруженияоперационной системы

 

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що винна осо­ба використовує своє службове або матеріальне становище як засіб психічного примусу на іншу особу з метою примусити її до вступу в стате­вий зв'язок.

2. Потерпілою особою може бути як жінка, так і чоловік, що перебувають у матеріальній або службовій залежності від винної особи. Потерпілими мо­жуть бути і неповнолітні особи. Якщо примушування призвело до статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості, дії винної особи повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів (статті 154 і 155 КК).

Склад злочину, передбаченого ст. 154 КК, може мати місце лише за умо­ви доведеності, що на потерпілу особу здійснювався вплив із використанням її матеріальної чи службової залежності від винного.

3. Матеріальна залежність потерпілої особи має місце тоді, коли, напри­клад, вона перебуває на утриманні особи, яка застосовує примушування, або проживає на її житловій площі. Службова залежність має місце, коли жінка або чоловік обіймає посаду, згідно з якою вона підлегла особі, яка застосо­вує примушування, або підпадає під контрольні дії такої особи (наприклад, дії ревізора), або інтереси потерпілої особи залежать від службового стано­вища, яке займає особа (наприклад, комендант гуртожитку).

Використання матеріальної або службової залежності особи для приму­шування до вступу в статевий зв'язок її родичів чи близьких їй осіб не утво­рює складу цього злочину.

4. З об'єктивної сторони зазначений злочин є примушуванням жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв'язок. Примушування — це протиправний вплив на жінку чи чоловіка з тим, щоб примусити її (його) вступити у ста­тевий зв'язок. Примушування за своїми об'єктивними якостями загрожує потерпілій особі серйозними втратами або неприємностями. Вплив на волю по­терпілої особи являє собою погрозу здійснення або фактичне здійснення дій, які ставлять її в гірше матеріальне чи службове становище або іншим чином суттєво погіршуються інтереси такої особи (позбавлення матеріальної допо­моги або надбавок за працю, переведення на нижчеоплачувану роботу).

Сама лише пропозиція особі, яка залежна по роботі, до вступу у статевий зв'язок, за відсутності примушування, виключає застосування ст. 154 КК. Не можна розглядати як примушування обіцянку іншій особі покращити її ма­теріальне або службове становище, якщо жінка або чоловік дадуть згоду на вступ у статевий зв'язок. Такі дії, спрямовані на спокусу, складу злоч;ину, передбаченого ст. 154 КК, не містять.

5. Статевий зв'язок, до якого примушується жінка або чоловік, передба­чає здійснення його природним або неприродним способом. Може мати місце примушування як до одиничного зв'язку, так і до неодноразових ста­тевих зносин або до співжиття. Примушування може бути спрямованим на те, щоб примусити іншу особу до статевого зв'язку як з тим, хто примушує, так і з іншою особою, на користь якої діє винна особа.

6. Злочин вважається закінченим з моменту примушування чоловіка або жінки до вступу в статевий зв'язок природним або неприродним способом. Для відповідальності за ст. 154 КК саме здійснення статевого зв'язку із по­терпілою особою не вимагається. Такі дії знаходяться за межами ознак скла­ду злочину.

7. З суб'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 154 КК, вчиняється лише з прямим умислом. Особа, здійснюючи примушування, має спеціальну мету — вступ у статевий зв'язок із залежною від неї особою.

8. Суб'єктом злочину може бути особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 16-ти років.

9. Обтяжуючими обставинами цього злочину є примушування до вступу у статевий зв'язок, поєднане з погрозою: 1) знищення, пошкодження або ви­лучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів;

2) розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів (ч. 2 ст. 154 КК).

10. Погроза знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (по­терпілого) чи її (його) близьких родичів. Погроза повинна бути реальною та адресована потерпілій особі. Може бути одноразовою чи багаторазовою, такою, що переростає в постійне домагання. Погроза може бути доведена до відома потерпілої особи безпосередньо або передана їй через інших осіб. За змістом може стосуватися інтересів самої потерпілої (потерпілого) або її (його) близьких родичів.

11. Про поняття близьких родичів див. п. 40 коментарю до ст. 115 КК.

12. Знищення майна — це доведення майна, яке належить потерпілій особі або її близьким родичам, до повної непридатності щодо використання його за цільовим призначенням. Пошкодження майна — це приведення майна у часткову непридатність. Докладніше про знищення та пошкодження майна див. коментар до ст. 194 КК.

13. Погроза вилучення майна означає погрозу протиправним шляхом із за­стосуванням насильства або без насильства позбавити власника його майна на певний час або назавжди.

14. Погроза розголосити відомості, що ганьблять потерпілу (потерпілого) чи її (його) близьких родичів. Така погроза передбачає доведення таких відо­мостей до свідомості тих, кому вони невідомі і чиє ознайомлення з ними є небажаним для потерпілої особи. Ця ознака має бути застосована при кваліфікації дій винної особи за ч. 2 ст. 154 КК незалежно від того, чи бу­дуть відомості доведені до відома широкого загалу або ж до відома однієї чи декількох осіб.

Під відомостями, що ганьблять потерпілу особу чи її близьких родичів, слід розуміти такі відомості, які, як на думку зазначених осіб, так і об'єктив­но здатні принизити честь та гідність особи. При цьому не має значення, відповідають ці відомості дійсності чи є вигаданими.


Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Карається позбавленням волі па строк від восьми до дванадцяти років.| Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)